Вирок № 24446446, 28.05.2012, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 213/500/12

В И Р О К

іменем України

"28" травня 2012 р. Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:головуючого - судді Мочульської Л. Т.

за участю секретаря Белінська С. І.,

прокурора Гаврилюк М.М

захисника ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Липовець кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тинна Дунаєвецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, українця , громадянина України, освіта середня технічна, одруженого, працюючого водієм інкасатора в АТ «Ощадбанк», раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29.09.2011 року близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_3, керуючи технічно-справним службовим автомобілем «ВАЗ-21043», державний номерний знак «НОМЕР_1», який належить ВАТ «Ощадбанк», рухаючись по вул. Лесі Українки, в с. Приборівка Липовецького району Вінницької області, по правій смузі проїжджої частини, в напрямку м. Вінниці, побачивши пішохода, який переходив дорогу, застосував маневр відвороту ліворуч, порушивши вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху , згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, який покидав смугу руху автомобіля, перебігаючи дорогу з правої на ліву сторону.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої третини стегнової кістки зі зміщенням, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 212 від 21.11.2011 року відносяться до категорії СЕРЕДНІХ тілесних ушкоджень, які потягнули тривалий розлад здоров'я (понад 21 добу).

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину не визнав та суду пояснив, що з 2009 року він працює водієм інкасатора в Іллінецькій філії ВАТ «Державний ощадний банк України». 29.09.2011 року біля 15.00 годин він їхав на службовому автомобілі марки «ВАЗ 21043», державний номерний знак «НОМЕР_1»в с. Приборівка Липовецького району в напрямку м. Вінниця з смт. Турбова. На правому сидінні від нього сидів старший інкасатор ОСОБА_5 , а позаду ОСОБА_5 сидів ОСОБА_6. ОСОБА_3 їхав зі швидкістю 40-50 км/год., оскільки попереду нього на відстані 25-30 метрів їхав автомобіль марки «ЗІЛ 130». Маршрут інкасатора є Оратів-Погребище-Липовець-Турбів-Вінниця-Липовець-Іллінці, по якому ОСОБА_3 їздить біля 4-х місяців. Так, проїжджаючи в с. Приборівка по головній дорозі, минувши зупинку, він їхав далі. Коли автомобіль «ЗІЛ-130»проїхав, то за ним відразу з правої сторони в напрямку м. Вінниця з узбіччя почав перебігати дорогу на інший бік хлопчик, як в подальшому йому стало відомо ОСОБА_4, при цьому він дивився в бік автомобіля «ЗІЛ -130», який поїхав в напрямку м. Вінниця. В цей час з напрямку м. Вінниці в напрямок смт. Турбова рухався автобус жовтого кольору. Одночасно відбулась така ситуація, що автомобіль марки «ЗІЛ 130»проїхав поворот на вул. Кірова в напрямку м. Вінниця та з м. Вінниця в напрямку смт. Турбів рухався автобус жовтого кольору і в цей час, коли проїхав автомобіль марки «ЗІЛ -130», за ним з правої сторони в напрямку м. Вінниця з узбіччя почав перебігати дорогу ОСОБА_4, рухаючись під кутом вправо в напрямку м. Вінниця, оскільки на протилежній смузі в цей час проїхав вищевказаний автобус. Відповідно, коли ОСОБА_3 побачив пішохода на проїжджій частині, то розминався з автобусом і, щоб попередити зіткнення з ОСОБА_4 він почав гальмувати та змінив різко напрям руху автомобіля вліво. В цей час ОСОБА_3 побачив, що на узбіччі зліва в напрямку м. Вінниці стоїть ще один хлопчик, якого він до цього часу не бачив, оскільки на лівій смузі проїжджав автобус, і щоб попередити наїзд на хлопчика він знову почав гальмувати і вивернув руль вправо і при цьому був на лівій смузі дороги в напрямку м. Вінниця, де і відбулось зіткнення автомобіля з ОСОБА_4 ОСОБА_3 побачив, що автомобіль ударив ліву ногу пішохода і останній сів на дорозі. Відразу зупинившись, він підбіг до хлопчика, взяв його на руки і відніс на узбіччя, звідки його забрав автомобіль швидкої допомоги, який в цей час проїжджав.

Потерпілий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, суду пояснив, що 29.09.2011 року біля 15.00 годин він разом з ОСОБА_7 йшов по тротуару з правої сторони в напрямку м. Вінниця по вул..Лесі Українки , що в с. Приборівка Липовецького району. Пройшовши поворот на вул. Кірова вони зупинились, щоб перейти вулицю на інший бік. ОСОБА_7 перебіг дорогу, а ОСОБА_4 залишився. Він подивився на обидві сторони дороги та зправа побачив, що з м. Вінниці рухається автобус, але він був далеко. З напрямку смт. Турбова автотранспорту він не бачив. Після цього ОСОБА_4 почав перебігати дорогу та рухався навскоси до м. Вінниця. Коли ОСОБА_4 рухався на лівій смузі проїжджої частини в напрямку м. Вінниця, то відчув сильний удар у лівий бік. Він побачив, що його збив автомобіль марки «ВАЗ 21043»білого кольору з смужками зеленого кольору по боках. Коли сів на землю, то відчув сильний біль у лівій нозі.

Законний представник малолітнього потерпілого - ОСОБА_8 суду пояснив, що він не був очевидцем ДТП, а прибіг на місце події відразу після цього. Його син - ОСОБА_4 після одержаної травми переніс дві операції, три дні лежав в реанімації. До ДТП він два роки активно займався спортом - грав у футбол, їздив на змагання, займав призові місця. А після одержаної травми у нього змінилась хода, він не бігає, у футбол не грає, звільнений від фізичних навантажень. До грудня 2011 року син самостійно не ходив, вчителі проводили навчання дома. Лише в січні 2012 року він став на милиці. Ніякої матеріальної допомоги, щоб поставити сина на ноги, підсудний не надавав.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив , що 29.09.2011 року він разом з

ОСОБА_4 повертався зі школи та йшов по вул..Кірова в с. Приборівка. Вони ішли по тротуару зправа в напрямку м. Вінниця . Пройшовши поворот на вул. Кірова, зупинились, щоб перейти дорогу на інший бік. ОСОБА_7 подивився про обидві сторони та побачив, що з обох сторін рухаються автомобілі, які були на великій відстані, тому він перебіг дорогу та зупинився на тротуарі. З смт. Турбова рухався автомобіль марки «ЗІЛ», який проїхав і ОСОБА_4 почав перебігати дорогу. Коли ОСОБА_4 був на середині правої смуги проїжджої частини, то ОСОБА_7 побачив, що з смт. Турбова рухається автомобіль білого кольору. Він крикнув «ОСОБА_4 обережно», автомобіль продовжував рухатись і виїхав на зустрічну смугу, де скоїв наїзд на ОСОБА_4 Після цього автомобіль зупинився, а ОСОБА_4 сів на асфальт.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 29.09.2011 року біля 15.00 годин він на велосипеді їхав в с. Приборівка по вул. Лесі Українки. Виїхав він з вулиці Ватутіна зправа по узбіччю в напрямку смт. Турбова. Коли він виїхав, то побачив, що з м. Вінниці рухається автобус жовтого кольору, а з смт. Турбова - автомобіль ЗІЛ. Зліва на тротуарі стояли двоє хлопчиків за поворотом на вулицю Кірова. ОСОБА_9 рухався в напрямку смт. Турбова і автобус його обігнав, та з смт. Турбова проїхав автомобіль ЗІЛ . Після цього один з хлопчиків перебіг дорогу на інший бік, на той де він проїжджав, і зупинився на тротуарі. За ним почав перебігати дорогу інший хлопчик після того як проїхав автобус з м. Вінниця, і коли хлопчик знаходився на середині лівої полоси в напрямку смт. Турбова, то ОСОБА_9 побачив, що з смт. Турбова їде автомобіль марки «ВАЗ 21043»білого кольору. Даний автомобіль рухався на його погляд не більше 60 км/год. Хлопчик продовжував перебігати на іншу сторону вулиці. Автомобіль марки ВАЗ 21043 почав рухатись вліво та на правій смузі проїжджої частини в напрямку смт. Турбова ближче до роздільної смуги відбулось зіткнення автомобіля з хлопчиком, внаслідок якого останній впав. Автомобіль зупинився, а ОСОБА_9 відразу підійшов до хлопчика. Водій та пасажири також вийшли. ОСОБА_9 від хлопчика дізнався, що він ОСОБА_4 і останній сказав, що його болить нога. В цей час їхав автомобіль швидкої допомоги, який забрав ОСОБА_4 та доставив у лікарню.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 29.09.2011 року біля 15.00 годин він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на службовому автомобілі марки «ВАЗ 21043»державний номерний знак «НОМЕР_1», який належить АТ «Ощадбанк»їхали в с. Приборівка Липовецького району в напрямку м. Вінниця. За кермом автомобіля був ОСОБА_3, ОСОБА_5 сидів біля нього на передньому сидінні, а ОСОБА_6 на задньому сидінні позаду Васильченка Л.В., який є керівником бригади і вони рухались згідно маршрутного листа з смт. Турбова. По даному маршруту вони їздять на протязі 6 місяців. Вони їхали по головній дорозі по правій смузі в напрямку м. Вінниця зі швидкістю біля 40 км/ год. з його погляду, оскільки на спідометр він не звернув уваги. Попереду них їхав автомобіль марки ЗІЛ. Він розглядав папери та відчув як автомобіль різко повернув вліво і водій ОСОБА_3 почав гальмувати. В цей час ОСОБА_6 підняв голову та побачив, що з правої сторони перебігає дорогу хлопчик, на даний час він знає, що то був ОСОБА_4, який біг та дивися в напрямку м. Вінниця. На лівій смузі проїжджої частини в напрямку м. Вінниця відбулось зіткнення автомобіля «ВАЗ 21043»та ОСОБА_4 Після зіткнення ОСОБА_3 зупинив автомобіль і вони всі вийшли і ОСОБА_6 побачив, що зправа біля автомобіля на проїжджій частині сидить ОСОБА_4 та на тротуарі зліва в напрямку м. Вінниця стоїть ще один хлопчик та чоловік з велосипедом. ОСОБА_4 до когось із них сказав «навіщо ти мене позвав». ОСОБА_4 забрали з проїжджої частини і в цей час їхав автомобіль швидкої допомоги, який забрав хлопчика. В той день йшов дощ та дорожнє покриття було вологим. Коли він підняв голову, то від автомобіля до ОСОБА_4 була відстань до 1 метра.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 29.09.2011 року біля 15.00 годин він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 їхали на службовому автомобілі марки «ВАЗ 21043»державний номерний знак «НОМЕР_1», який належить АТ «Ощадбанк»рухались в с. Приборівка Липовецького району в напрямку м. Вінниця. За кермом автомобіля був ОСОБА_3, він сидів біля нього на передньому сидінні, а ОСОБА_6 на задньому сидінні позаду нього. Їхали вони згідно маршрутного листа з смт. Турбова. Вони рухались по головній дорозі по правій смузі в напрямку м. Вінниця зі швидкістю до 50 км/ год. Попереду них їхав автомобіль марки ЗІЛ. Коли вони проїжджали поворот, то їх автомобіль був від автомобіля «ЗІЛ»на відстані до 15 метрів. Проїхавши магазин , не доїжджаючи до повороту, вони розминулись з автобусом і в цей час ОСОБА_5 побачив як з правої сторони перебігає дорогу хлопчик (на даний час він знає, що то був ОСОБА_4). Водій ОСОБА_3 різко повернув вліво, почав гальмувати і після цього на лівій смузі в напрямку м. Вінниця відбулось зіткнення автомобіля «ВАЗ 21043»з хлопчиком який перебігав дорогу. ОСОБА_4, коли перебігав дорогу, то дивився в напрямку м. Вінниця. Відразу після зіткнення, водій ОСОБА_3 зупинив автомобіль і вони всі вийшли. Хлопчик сидів на асфальті і скаржився на біль у нозі.. Водій забрав його з проїжджої частини. В цей час їхав автомобіль швидкої допомоги, який забрав пораненого ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повністю підтримав висновок судової автотехнічної експертизи від 31.10.2011 року . Суду пояснив, що при умові, що наїзд стався на зустрічній смузі руху, як слідувало з постанови про призначення експертизи та матеріалів справи, в даному випадку різна величина відстані між автомобілем та пішоходом в момент виникнення небезпеки для руху чи інші параметри не можуть впливати на висновок, щодо невідповідності дій водія вимогам п.12.3 ПДР України , які передбачають, що у разі виникнення небезпеки для руху, водій повинен негайно зменшити швидкість аж до зупинки транспортного засобу, оскільки при цьому технічні вимоги даного пункту не передбачають застосування водієм будь-яких маневрів ні вправо, ні вліво. А так як є факт наїзду на зустрічній смузі руху і водій сам вказує, що він відвернув кермо, звернув вліво, тому якби автомобіль рухався прямо , нікуди не звертаючи, не відвертаючи кермо вліво, то пішохід повністю покинув би

смугу руху автомобіля.

Відповідно до практики проведення автотехнічних досліджень на даний час існує методика по визначенню швидкості за довжиною слідів гальмування, які залишили колеса автомобіля на проїзній частині. Так як під час огляду ДТП не було виявлено та не зафіксовано слідів гальмування коліс автомобіля,, що допустив наїзд на пішохода, визначити швидкість руху автомобіля не видається за можливе.

Крім показань свідків, потерпілого, винність ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, підтверджується також матеріалами кримінальної спраи, дослідженими в судовому засіданні:

- Протоколом огляду місця події з фототаблицями до нього /а.с.3-6/

- Протоколом огляду речового доказу - автомобіля ВАЗ 21043 /а.с.35/

- Протоколами відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями до них /а.с.49-52, 55-58/

- Висновком судової автотехнічної експертизи № 242а від 31.10.2011 року , згідно з яким:

1. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля ВАЗ-21043 держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху.

2. В ситуації яка склалась, при вихідних даних, вказаних у постанові про призначення експертизи, з технічної точки зору, не застосовуючи маневру відвороту ліворуч, в момент сприйняття водієм ОСОБА_3 ситуації, як небезпечної, останній буде мати технічну можливість попередити дорожньо-транспортну пригоду, так як пішохід покидав смугу автомобіля.

3. В ситуації, яка склалась при технічних параметрах, вказаних в постанові про призначення експертизи, в діях водія автомобіля ВАЗ-21043 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв"язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди

./а.с.62-66/

- Висновком судово-медичної експертизи № 212 від 21.11.2011 року, згідно з яким у ОСОБА_4, 1999 року народження, мали місце слідуючі тілесні ушкодження: закритий перелом верхньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням, забиття м"яких тканин правої гомілки, гематома потиличної ділянки голови. Всі виявлені ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів при умові шляхово- трансполртної пригоди, яка мала місце 29.09.2011 року. Виявлений закритий перелом лівої стегнової кістки належть до ушкоджень середньої тяжкості, як такий, що потягнув тривалий розлад здоров"я /а.с.78/

Дії підсудного суд кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України , як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При обранні міри покарання ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, його ставлення до вчиненого, поведінку після вчинення злочину, його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Обставин, обтяжуючих покарання підсудного, згідно ст. 67 КК України, судом не здобуто.

Пом'якшуючих покарання ОСОБА_3 обставин суд також не встановив..

Підсудний вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, згідно із довідкою-характеристикою, виданою виконавчим комітетом Тягунської сільської ради Іллінецького району Вінницької області № 350 від 20.10.2011 року, є інвалідом 111 групи.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, встановлені обставини справи, види і строки покарання, передбачені санкцією ч.1 ст. 286 КК України, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для ОСОБА_3 має бути покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.286 КК України, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Прокурором Липовецького району в інтересах Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного витрат , пов»язаних зі стаціонарним лікуванням потерпілго в сумі 4453,14 грн, а законним представником малолітнього потерпілого заявлено позов про стягнення з підсудного матеріальної шкоди, пов»язаної з витратами на лікування потерпілого, придбання медикаментів, харчування та пального в сумі 1753,93 грн, а також 650 грн на відшкодування витрат на правову допомогу. Вказані позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені відповідними доказами, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, законним представником малолітнього потерпілого - ОСОБА_8 в інтересах сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, по справі заявлено цивільний позов про стягнення моральної шкоди на суму 50 000 гривень .

Суд вважає безспірним факт заподіяння злочином потерпілому по кримінальній справі моральної шкоди, оскільки остання являється постійним супутником кожної протиправної поведінки щодо фізичної особи. Моральна шкода полягає у фізичному болі, стражданнях, яких зазнав потерпілий, внаслідок неправомірних дій підсудного.

Розмір відшкодування за моральну шкоду залежить від характеру злочину, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала шкоди.

Внаслідок вчинення злочину підсудним, ОСОБА_4 , який до цього активно займався спортом (футболом), їздив на змагання , ходив на заняття в школу, змушений був протягом тривалого часу різко змінити звичний спосіб життя, перенести декілька операцій, вчитись ходити на милицях,перестати відвідувати школу та займатись спортом, При цьому, підсудний вину свою не визнав, мір для відшкодування шкоди , заподіяної малолітньому потерпілому не прийняв.

В той же час, ґрунтуючись на встановлених обставинах, приймаючи до уваги, що підсудний вчинив необережний злочин, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, оцінений в сумі 50 000 грн., не є співрозмірним із заподіяною моральною шкодою та вважає, що позов про відшкодування моральної шкоди, враховуючи вимоги розумності та справедливості, а також судову практику по подібних справах, підлягає частковому задоволенню в сумі 20 000 гривень.

По справі є речові докази, доля яких після набрання вироком законної сили визначається у відповідності до вимог ст.81 КПК України..

За матеріалами справи, на проведення судової автотехнічної експертизи по справі затрачено 450, 24 грн, що є судовими витратами і відповідно до ст.. 93 КПК України підлягають стягненню з підсудного.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 5950 (п"ять тисяч дев"ятсот п"ятдесят ) гривень, що відповідає 350 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (код -24525055, рахунок -3522700200230019 в УДК у Вінницькій області, МФО -802015) 450,24 грн. -судових витрат за проведення автотехнічної експертизи .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_4 -ОСОБА_8 20 000 гривень моральної шкоди , 1753,39 грн -матеріальної шкоди та 650 гривень -за надання правової допомоги, а разом 22 403 (двадцять дві тисячі чотириста три) гривні 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні витрати , пов»язані зі стаціонарним лікуванням потерпілої в сумі 4453,14 грн

Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ - 21043, державний номер НОМЕР_1 - повернути власнику після набрання вироком законної сили.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 15 діб з моменту проголошення вироку

Суддя:Л. Т. Мочульська