Постанова № 24445931, 29.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 травня 2012 р. № 2-а- 3519/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Вороніна О.О.

представника відповідача - Лавренчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, звернувся до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000451702 від 31 березня 2011 року виставлене Військовому місцевому суду Харківського гарнізону на загальну суму 2271,25 грн. на підставі акту перевірки № 1098/233/09770478 від 16.03.2011 року Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова скасувати у повному обсязі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з винесеним податковим повідомленням - рішенням не згоден, вважає його необґрунтованим та таким, що прийняте в порушення вимог чинного законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до Наказу Державної судової адміністрації України від 21.12.2011 № 170 та на виконання ч. 5 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» начальника територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області призначено головою ліквідаційної комісії військового місцевого суду Харківського гарнізону.

Отже територіальне управління відповідно до ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України наділено адміністративною процесуальною правосуб'єктністю та правом звертатися до адміністративного суду, у даному випадку, в якості позивача.

Судом встановлено, що у період з 28 лютого по 10 березня 2011 року Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку військового місцевого суду Харківського гарнізону з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 28 лютого 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 16.03.2011 № 1098/233/09770478 (а.с. 10-17).

31.03.2011 року з посиланням на даний акт ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000451702 про збільшення розміру грошового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів на загальну суму 2271,25 грн., в тому числі: за основним платежем - 1409,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 862,25 грн. (а.с. 18).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугував висновок про порушення Військовим місцевим судом Харківського гарнізону приписів, в тому числі, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» щодо порядку обчислення та строків надання розрахунків податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - юридичних осіб за 2008-2010 роки. Контролюючим органом відображено в акті,що місцевим судом Харківського гарнізону занижено податок з власників транспортних засобів на 2-4 квартали 2008 року в сумі 262, 00 грн., на 2009 рік - 772,00 грн., на 2010 рік - 375,00 грн., усього на 1409,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що військовий місцевий суд Харківського гарнізону володів на праві оперативного управління легковими автомобілями ВАЗ 021053 та УАЗ 3151.

В силу ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" - платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 цього Закону є об'єктами оподаткування. Відповідно керуючись ст. 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів", платники податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів розраховують суму податку самостійно за відповідними ставками. Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів складаються на підставі бухгалтерських звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів станом на 1 січня поточного року і подається платником податку до органів державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів у строки, визначені законом для річного звітного періоду - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного податкового року.

Частиною 2 ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що майно, закріплене за військовими частинами, установами та організаціями Збройних сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняється від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

У період, в якому відповідачем встановлені податкові порушення (2008-2010 роки) діяв і Закон України «Про систему оподаткування», і Закон України «Про Збройні Сили України». У зв'язку із цим утворилася колізія норм права, адже Закон України «Про Збройні Сили України» встановлює зазначені вище пільги щодо оподаткування, а Закон України «Про систему оподаткування», регулюючи вказане питання вказує, що пільги щодо оподаткування не можуть установлюватися іншими Законами України, крім Законів про оподаткування.

Виходячи із конституційних принципів і загальних засад права, колізія законів (норм права) розв'язується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до випадку, що розглядається.

Закон України «Про систему оподаткування» набрав законної сили з 01.10.1991 року, а Закон України «Про Збройні Сили України» 06.12.1991 року, тобто пізніше.

Окремо суд вважає за потрібне відзначити наступне.

Перевірка проводилася з 28.02.2011 р. по 10.03.2011 р.

У цей період діяв Податковий кодекс України, пункт 1.1 статті 1 якого передбачає, що кодекс регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Отже контролюючий орган повинен у своїх діях керуватися нормами Податкового Кодексу.

Згідно підпункту 282.1.3 пункту 282.1 статті 282 Податкового кодексу України від сплати податку звільняються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Пункт 4.1.4 статті 4 Кодексу передбачає презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Із аналізу зазначених норм чинного законодавства, та врахувавши фактичні обставини справи суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000451702 від 31.03.20011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (код ЄДРПОУ 26281249) сплачений судовий збір у розмірі 140,30 грн. (сто сорок грн. 30 коп.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 01 червня 2012 року.

Суддя Єгупенко В.В.