Постанова № 24445913, 14.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 травня 2012 р. № 2-а- 15782/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Колисниченко П.Ю.

представника відповідача - Ламанової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Комунального підприємства "Харківводоканал" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство каналізаційного господарство «Харківкомуночиствод», звернувся до Харківського окружного адміністративного з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харків, в якому уточнивши позовні вимоги просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харків від 05.08.2011 року №0000530847, податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харків від 05.08.2011 року №0000540847.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що при проведенні перевірки, складанні акту та висновків, орган податкової служби порушив вимоги діючого законодавства в результаті чого були порушені права та законні інтереси підприємства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволенню, керуючись наступним.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 року за клопотанням представника позивача замінено позивача по справі з Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" на Комунальне підприємство "Харківводоканал".

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.12 року, за клопотанням представника відповідача замінено відповідача по справі з Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харків на Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харків Державної податкової служби.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харків Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП КГ «Харківкомуночиствод» з питання дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток суб'єкта господарювання КПКГ «Харківкомуночиствод» із платниками податків за період березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, вересень 2009 року, жовтень-грудень 2010 року за результатами якої складено акт від 20.07.2011 року №1833/47-0/03361715 за висновками якого перевіркою встанвоелно порушення КП КГ «Харківкомуночиствод» вимог ч. 5 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст.. 228, ст..761 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані які реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених КП КГ «Харківкомуночиствод», п.п. 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п.7.4. ст.. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97.ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, КП КГ «Харківкомуночиствц» зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню товарів робіт (послуг) загальну суму 198 588,20 грн., в тому числі: - березень 2008 року у сумі ПДВ - 345,0 грн., травень 2008 року у сумі ПДВ - 4811,90 грн. - червень 2008 року у сумі ПДВ - 29 407,23 грн. - липень 2008 року у сумі ПДВ - 1183,34 грн. - серпень2008 року у сумі ПДВ - 2332,0 грн. - вересень 2008 року у сумі ПДВ - 1086,67 грн. - жовтень 2008 року у сумі ПДВ -1790,0 грн. - листопад 2008 року у сумі ПДВ - 616,67 грн. - грудень 2008 року у сумі ПДВ - 228,67 грн. - вересень 2009 року у сумі ПДВ - 120,0 грн.; Жовтень 2010 року у сумі ПДВ -150 000,0 грн. - грудень 2010 року у сумі ПДВ - 6 666,66 грн. п.п. 3.1, ст..З, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 52 363,0 грн., у тому числі: у 2008 році на суму 52213,0 грн., утому числі: у сумі 38 781,0 грн. по декларації за 2 квартал 2008 року; у сумі 10 138,0 грн. по декларації за З квартал 2008 року; У сумі з 294,0 грн. по декларації за 4 квартал 2008 року. у 2009 році на суму 150,0 грн., у тому числі: у сумі 150,0 грн., по декларації за 3 квартал 2009 року.

Позивач не погодився з висновками акту та скориставшись правом адміністративного оскарження подав заперечення на вищевказаний акт начальнику СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харків Феденко Г.М.

Листом від 02.08.2011 року, про розгляд заперечення від 26.07.2011 року №10476/10/47-035, позивача повідомлено що за результатом розгляду заперечення до акту перевірки від 20.07.2011 р. №1833/47-0/03361715 висновок акту перевірки залишається незмінним.

На підставі акту перевірки від 20.07.2011 року №1833/47-0/03361715 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харків Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення рішення від 05.08.2011 року №0000530847, та від 05.08.2011 року №0000540847.

Позивач подав скаргу на вищевказані податкові повідомлення - рішення до Державної податкової адміністрації у Харківській області.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області від 06.10.2011 року №4404/10/25-203 податкові повідомлення - рішення залишені від 05.08.2011 року №0000530847, та від 05.08.2011 року №0000540847 без змін а скарга без задоволення.

Позивач не погодившись з рішенням ДПА у Харківській області подав скаргу на податкові повідомлення - рішення залишені від 05.08.2011 року №0000530847, та від 05.08.2011 року №0000540847 до Державної податкової адміністрації України. За результатами розгляду скарги, рішенням ДПА України від 14.11.2011 року №5434/6/102115 скаргу позивача залишено без задоволення а податкові повідомлення рішення без змін.

31.01.2008 року між ТОВ «Респект -сервіс» та Комунальним підприємством "Харківводоканал" укладено договір поставки №84/1-ПЦ/08 (а.с.115-117).

17.01.2008 року між ТОВ «Респект -сервіс» та Комунальним підприємством "Харківводоканал" укладено договір поставки №84/1-ПЦ/08 (а.с.118-120).

13.02.2008 року між ТОВ «Респект -сервіс» та Комунальним підприємством "Харківводоканал" укладено договір поставки №45/1-ПЦ/08 (а.с.121-122).

07.04.2008 року між ТОВ «Респект -сервіс» та Комунальним підприємством "Харківводоканал" укладено договір поставки №29/4-ПУ/08 (а.с.123-124).

Приймання-передача товарно -матеріальних цінностей позивачу від його контрагенту оформлені видатковими накладними, відповідно до яких покупцю передано товарно матеріальні цінності за договорами (а.с. 127,131,140,149,164, т.1).

Відповідно до платіжних доручень, які мають відмітку банківської установи, позивачем було здійснено перерахування повної вартості придбаних у контрагентів товарів (а.с. 128,132-136, 141-146,150-161.165 т.1).

Факт здійснення господарської операції зафіксовано податковими накладними правильність складання зазначених документів в акті перевірки під сумнів не ставиться (а.с.129,138,162 т.1).

31.01.2008 року між ТОВ «Дубрава» та Комунальним підприємством "Харківводоканал" укладено договір поставки №115/1-ПЦ/08 (а.с.167-169).

31.01.2008 року між ТОВ «Дубрава» та Комунальним підприємством "Харківводоканал" укладено договір поставки №99/1-ПЦ/08 (а.с.170-172, т.1).

Приймання-передача товарно -матеріальних цінностей позивачу від його контрагенту оформлені видатковими накладними, відповідно до яких покупцю передано товарно матеріальні цінності за договорами (а.с. 174,177,180,183,186, т.1).

Відповідно до платіжного доручення, яке має відмітку банківської установи, позивачем було здійснено перерахування вартості придбаних у контрагента товарів (а.с. 187 т.1).

Факт здійснення господарської операції зафіксовано податковими накладними правильність складання зазначених документів в акті перевірки під сумнів не ставиться (а.с.175,178,181184,188,191, т.1).

Отримані товарно матеріальні цінності оприбутковані на підставі прибуткових ордерів (а.с.173,176,179,182,185,189, т.1).

Відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України товарно-транспортна накладна підтверджує факт укладання договору перевезення вантажу.

На виконання вказаних договорів було здійснено перевезення товару, придбаного позивачем у контрагентів, що підтверджується копіями подрожніх листів та товарно-транспортних накладних (а.с. 218-234 т. 2).

11.10.2010 року між Колективним підприємством «Альянс» та Комунальним підприємством "Харківводоканал" укладено договір на виконання робіт №1755 (а.с.196-199 т.1).

01.06.2010 року між Комунальним підприємством "Харківводоканал" та Колективним підприємством «Альянс» укладено договір підряду №29/6 - КС/10/844 (а.с.203-204, т.1).

До вищевказаних договорів позивачем надано робочі проекти (а.с.150-215, т.2).

Узгодження вартості робіт по вищевказаному договору підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт та витрат типової форми №КБ-3 (а.с.205, т.1. а.с. 67, 85 т.3).

Виконання вказаних робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року типової форми №КБ-2в (а.с.69-72, 74-83, 87-90.93-97, т.3).

Також до акту типової форми №КБ-2в позивачем надано розрахунок загальновиробничих витрат (а.с.76, т.3)

Сторонами, Комунальним підприємством "Харківводоканал" та Колективним підприємством «Альянс» підписано акт №330-Ф заліку зустрічних однорідних вимог від 18.10.2010 року відповідно до якого КП «Харківводоканал" погашає зобов'язання перед КП «Альянс» згідно договору підряду №29/6-КС /10/844 від 01.06.20110 року на суму 900000,00 грн. у т.ч. ПДВ 20%-150000,00 грн. КП «Альянс» погашає зобов'язання перед КП «Харківводоканал"згідно до говору уступки права вимоги №28/6-УТ/10/845 від 17.06.2010 року на суму 900000,00 грн. (а.с.206,т.1).

Факт здійснення господарської операції зафіксовано податковою накладною (а.с.207 т.1).

Також на підтвердження виконання договорів між Комунальним підприємством "Харківводоканал" та Колективним підприємством «Альянс» позивачем надано до суду зведений кошторис (а.с. 26-30, т.3), завдання на проектування (а.с.31-30, т.3), договірна вартість (а.с.34-39, т.3), локальні кошториси (а.с.44-55. т.3), підсумкові відомості ресурсів (а.с.56-60, 73-75, т.3). розрахунками загальновиробничих витрат до локального кошторису (а.с.61-66, т.3).

Відповідно до платіжного доручення, яке має відмітку банківської установи, позивачем було здійснено перерахування вартості робіт (а.с.99,т.3).

08.09.2009 року між науковим медико - технічним центром «Медичної праці» та КП «Харківводоканал" укладено договір №151-09 на створення (передачу) науково - технічної продукції.

Факт здійснення господарської операції зафіксовано податковою накладною (а.с.209 т.1).

Відповідно до платіжного доручення, яке має відмітку банківської установи, позивачем було здійснено перерахування вартості придбаних у контрагента товарів (а.с. 212 т.1).

01.01.2012 року між ТОВ «Атос Інвестгруп» та КП «Харківводоканал" укладено договір поставки №ПП/0100/25 (а.с. 215-216).

04.01.2012 року між ТОВ «Атос Інвестгруп» та КП «Харківводоканал" укладено договір поставки №ПП/010/26 (а.с. 213-214).

Отримані товарно матеріальні цінності оприбутковані на підставі прибуткового ордеру (а.с.217 т.1).

Приймання-передача товарно -матеріальних цінностей позивачу від його контрагенту оформлені видатковими накладними, відповідно до яких покупцю передано товарно матеріальні цінності за договорами (а.с. 218,223,227,231,235,239,243,249, т.1).

Факт здійснення господарських операцій зафіксовано податковими накладними (а.с.221,225,229,233,237,241,246,247,250, т.1).

Відповідно до платіжних доручень, які мають відмітки банківських установ, позивачем було здійснено перерахування вартості придбаних у контрагента товарів (а.с. 219-220,224,228,232,236,240,244-245 т.1).

Внутрішнє переміщення товару підтверджується накладними вимогами на відпуск матеріалів (а.с.236-241, т.2, а.с.102-164,231-250 т.3, а.с.1-74. а.с.136-151, 156-224 т.4).

Залишок на балансі КП «Харківводоканал" товарно-матеріальних цінностей підтверджується сальдовою відомістю (а.с.242, т.2).

Переміщення по складу товарно-матеріальних цінностей підтверджується оборотними відомостями (а.с.246-250. т.2. а.с.1-24, т.3, а.с.155, т.4, ).

Списання товарно-матеріальних цінностей підтверджується звітами по списанню матеріалів (а.с.165-230, т.3, а.с.75-135, т.4, а.с.).

У періоді, що перевірявся працівниками податкового органу, КП «Харківводоканал» мав господарські відносини з наступними контрагентами - ТОВ «Атос-Інвестгруп», «Медицина праці» НТМЦ СУХАР, КП «Альянс», ТОВ «Дубрава», ТОВ «Респект-Сервіс».

Господарські операції були здійснені та зафіксовані у бухгалтерських документах у порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Відповідно до умов укладених господарських договорів, за всіма здійсненими господарськими операціями, на які є посилання у акті, КП «Харківводоканал» здійснив сплату за отримані товари, роботи та послуги виключно у грошовій формі, шляхом безготівкового розрахунку через установи банків та шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з КП «Альянс» Розрахунки проводились шляхом безготівкової форми що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.207-222 т.6).

Суд вважає доцільним зазначити, що порядок укладання та виконання договорів на будівельні та будівельно-монтажні роботи регулюються ЦК України, де встановлено, що (ст. 875) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В ст. 877 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Спільним Наказом Державного Комітету Статистики України та Державного комітету України з будівництва та Архітектури № 237/5 від 21.06.02 р. "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", затверджені типові форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт". Дані типові форми розповсюджуються на будівельні організації, будівельні структурні підрозділи підприємств всіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні та монтажні роботи, роботи по капітальному та поточному ремонту споруд та будівель та інші підрядні роботи незалежно від форм власності даного підприємства.

Акти Форми № КБ-2в є актами приймання виконаних підрядних робіт підрядчиком та в яких відображаються всі витрати підрядника: прямі (вартість матеріалів, виробів та конструкцій, заробітна плата, вартість експлуатації машин), загальновиробничі витрати, додаткові витрати, тощо, а також акти Форми №КБ-3, які складаються для визначення вартості виконаних об'ємів будівельних робіт і відображаються понесені витрати підрядника по будові, тобто акти, які підтверджували фактичні обсяги виконаних робіт, на підприємстві відсутні, а ті, що є, не відповідають вимогам наведеного наказу та не містять інформації про витрати, понесені тим чи іншим підрядником при виконанні будівельно-монтажних робіт, перелік використаних матеріально-технічних ресурсів, тощо.

Оскільки спеціальним нормативним документом для уніфікації звітних документів була затверджена форма акту Форми № КБ-2в, то позивач та його контрагенти дотримались порядку оформлення звітної документації по виконанню договорів будівельного підряду (підряду).

Частина 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Враховуючи належне оформлення первинної документації, наявність документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо встановити зміст та обсяги надання послуг, позивач підтвердив реальність господарських операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Щодо висновків податкового органу в акті перевірки порушень позивачем вимог ч. 5 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст.. 228, ст..761 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані які реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених КП КГ «Харківкомуночиствод» суд зазначає наступне.

Перевіряючи обґрунтованість судження податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, суд вважає за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"(далі за текстом -Постанова Пленуму ВСУ №9). В силу положень п.18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК). Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Жодна норма діючого законодавства України не встановлює підстави для нікчемності правочину у зв'язку з порушенням іншим платником податку певних норм податкового законодавства. Така ж правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.11 р. "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Щодо висновків податкового органу в акті перевірки порушень позивачем вимог п.п. 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п.7.4. ст.. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97.ВР «Про податок на додану вартість» суд зазначає, що Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної, оскільки згідно із абз.2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з придбання товарно матеріальних цінностей були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності.

Таким чином позивач при формуванні податкового кредиту згідно податкових накладних, не припустився порушень вимог пп.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Щодо посилань податкового органу на порушення позивачем п.п. 3.1, ст..3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» суд зазначає, що відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які надають визначення валових витрат, і відповідно до положень яких, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Поняття господарської діяльності визначено п.1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є об'єктивно необхідним.

Відповідно до приписів п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Приєднані до справи копії виписки банку засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи.

На підтвердження фактичного виконання названих договорів, позивачем надані акти здачі-прийому послуг.

З досліджених в судовому засіданні копій актів сдачі -приймання виконаних робіт, суд може визнати їх такими, що беззаперечно підтверджують такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". В іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних на те документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Частина 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідно до вимог статті 71 КАС України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем до матеріалів справи надано документи, які спростовують висновки податкового органу, що зазначені в акті перевірки щодо встановлених порушень податкового законодавства.

За таких обставин, висновки податкового органу, що викладенні в акті перевірки не відповідають дійсності, а податкові повідомлення - рішення відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харків від 05.08.2011 року №0000530847 та від 05.08.2011 року №0000540847 не відповідають ч.3 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби від 05.08.2011 року № 0000530847 та від 05.08.2011 року №0000540847.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (код 03361715) сплачений судовий збір у розмірі 28.23 грн. (двадцять вісім грн. 23 коп.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 18 травня 2012 року.

Суддя Єгупенко В.В.