Постанова № 24445856, 05.03.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/457/12

"05" березня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

при секретарі Бойко Н.Б.

за участю:

прокурора Житовецької О.А.

представника позивача Туцького Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій на суму 1700 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільський транспортний прокурор в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області (надалі позивач) звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі відповідач) про стягнення штрафних санкцій на суму 1700 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі акту перевірки від 23.09.2011 року №032725 територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області, щодо відповідача 26.10.2011 року винесено постанову №142466 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 1700 грн. Керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, передбачених у позові, просили позов задоволити, надавши додаткові письмові пояснення по суті позову.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіславши на адресу суду заперечення на позовну заяву. З позовними вимогами не визнає, мотивуючи тим, що згідно довіреності ВМХ №140331 реєстровий № 643 від 26.06.2010 року ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 розпоряджатися транспортним засобом RENAULT д.н.з. НОМЕР_1, тобто автомобіль, на думку відповідача, продано та ніякого відношення до нього не має.

Про час, місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за їх відсутності не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ст. 128 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні думку прокурора, пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті»урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 встановлено, що у рядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

У ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.

Згідно з пп. 3, 21, 27 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 8 листопада 2006 року, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі є органом державного контролю на автомобільному транспорті. Державний контроль здійснюється посадовими особами органу шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою для виконання.

Згідно ст. 48 Закону України N 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські та вантажні перевезення.

Зокрема, в статті 48 Закону України N2344-III від 05.04.2001 вказано, що такими документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до п. 6.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затверджений Наказом Мінтрансзв'язку України №340 від 07.06.2010, водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.

Судом встановлено, що посадовими особами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області 23.09.2011 року проведено перевірку транспортного засобу марка RENAULT, д.н.з. НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_4

Складеним актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №032725 від 23.09.2011 року (а.с. 7) зафіксовано, при наданні послуг з перевезень вантажу згідно ТТН №1644715 від 22.09.2011 року від ПАТ «Оболонь»до ТОВ «Регістр»без оформлення документів передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме індивідуальної контрольної книжки обліку робочого часу та відпочинку водія.

З актом перевірки від 23.09.2011 року водій ОСОБА_4 ознайомлений, у письмових поясненнях вказав, що з даним порушенням не згідний.

Повідомлення для участі в розгляді справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт направлялось власнику автомобіля ОСОБА_2 рекомендованим листом, що підтверджується копією повідомлення від 05.10.2011 року, долученого до матеріалів справи.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що водій під час надання послуг з перевезень вантажів повинен був мати при собі індивідуальну контрольну книжку та пред'явити її уповноваженим особам, які здійснювали перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час проведення перевірки.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області, щодо відповідача 26.10.2011 винесено постанову №142466 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Повідомленням Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області від 26.10.2011 року відповідача сповіщено про винесену постанову про застосування фінансових санкцій від 26.10.2011 №142466 на суму 1700 грн.

Оскільки фінансові санкції застосовуються до автомобільних перевізників, яким в даному випадку є ОСОБА_2 як власник транспортного засобу, то суд приходить до висновку, що до позивачем правомірно винесено постанову №142466 від 26.10.2011 року про застосування фінансових санкцій до відповідача на загальну суму 1700 грн. за порушення, передбачене абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд не бере до уваги пояснення відповідача про те, що він немає ніякого відношення до даного транспортного засобу так як згідно довіреності ВМХ №140331 реєстровий № 643 від 26.06.2010 року ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 розпоряджатися транспортним засобом RENAULT д.н.з. НОМЕР_1.

Суд констатує, що згідно норм Цивільного кодексу України довіреність не є підтвердженням факту продажу транспортного засобу.

Окрім цього, надання довіреності на розпорядження транспортним засобом не позбавляє власника використовувати транспортний засіб в цілях підприємницької діяльності із надання послуг з перевезення вантажу, що й було зафіксовано під час перевірки відповідним актом.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача при розгляді матеріалів перевірки, враховані всі наявні, на час розгляду, обставини, які б свідчили про надання позивачем послуг щодо перевезень вантажу без додержання вимог спеціального законодавства.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані в установленому порядку відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_2) 1700 грн. (одну тисячу сімсот гривень) фінансових санкцій в дохід Державного бюджету України на р/р № 31118106700002, МФО 838012, код платежу: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», код одержувача 23588119.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначені ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.