Постанова № 24445420, 29.05.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2012 р. № 2а-563/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого -судді: Костецького Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Голоднікова О.В.

представника позивача Держицький І.Р.

представник відповідача Яремко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Гранум» до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальність «Гранум» (далі -ТзОВ «Гранум») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2011 року №0009311501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким ТзОВ «Гранум»зменшено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за платежем податку на прибуток у розмірі 1 172 068, 00 грн., на думку позивача, прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У зв'язку із проведенням реорганізації Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, відповідача протокольною ухвалою суду було замінено його правонаступником Державною податковою інспекцією у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТзОВ «Гранум»(код ЄДРПОУ 32562266) 14.09.2011 року у відповідності до вимог підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України подано до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року.

На виконання вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, посадовою особою органу державної податкової служби 03 листопада 2011 року проведено камеральну перевірку податкової звітності щодо виявлених помилок (порушень) ТзОВ «Гранум»на підставі поданої ним податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 03.11.2011 року № 445/150/32562266 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, що виявилось у включенні до розрахунку об'єкта оподаткування за наслідками ІІ кварталу 2011 року даних про від'ємного значення об'єкту оподаткування, задекларованого позивачем за результатами господарської діяльності у I кварталі 2011 року на суму 1 191 141, 00 грн. з урахуванням збитків, що виникли за попередні податкові періоди, у тому числі за 2010 рік, у сумі 528 120, 00 грн., 80% від'ємного значення об'єкта оподаткування 2009 року в сумі 643 948, 00 грн. Відповідно платником завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1 172 068, 00 грн.

Відносно обставин, встановлених під час проведення перевірки, позивачем були подані до податкового органу заперечення, в яких зазначено, що арифметичний підрахунок сум задекларованих податкових зобов'язань здійснено позивачем обґрунтовано, показники, необхідні для обчислення бази оподаткування податком на прибуток підприємств відображено у відповідності до вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України з урахуванням приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, який діяв до 01.04.2011 року.

Вказані заперечення не були прийняті податковим органом до уваги.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.11.2011 року № 0009311501, яким відповідно до приписів пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року на суму 1 172 068, 00 грн.

Позивач із вказаним податковим повідомленням-рішенням не погодився та оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Львівській області та Державної податкової служби України.

Рішеннями Державної податкової адміністрації у Львівській області від 08.12.2011 року № 32442/10/25-005/2633 та Державної податкової служби України від 05.01.2012 року № 174/6/10-2415 скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області від 23.11.2011 року № 0009311501 - без змін.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини у даній справі охоплюють період, упродовж якого законодавче регулювання правил оподаткування зазнавало змін.

Так, порядок обліку, звітування та внесення до бюджету податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначався Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон України № 334/94-ВР).

З 1 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає порядок адміністрування податку на прибуток підприємств, права та обов'язки платників податку, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

При цьому, відповідно до приписів пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу, який визначає порядок справляння податку на прибуток підприємств, застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Так, пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України визначено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 розділу III Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням того, що у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу про допущене позивачем порушення вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України базується на тому, що підприємство під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року не мало права включати до рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року, а зобов'язано було включати лише витрати, що виникли виключно у І кварталі 2011 року, без врахування раніше понесених збитків.

Оцінюючи висновки податкового органу відносно порушення ТзОВ «Гранум»вимог податкового законодавства в частині включення до даних про від'ємне значення об'єкту оподаткування, задекларованого за результатами господарської діяльності у I кварталі 2011 року, збитків, що виникли за попередні податкові періоди, суд виходить з наступного.

Як вже зазначалось судом вище, до 1 квітня 2011 року правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування (залишків) у наступних податкових періодах регулювалися положеннями Закону України № 334/94-ВР.

Зважаючи на те, що розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, розрахунок та декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за результатами господарської діяльності у I кварталі 2011 року здійснюється у порядку та у спосіб, визначені Законом України № 334/94-ВР.

Так, пунктом 6.1 статті 6 Закону України № 334/94-ВР передбачено, що у разі, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Абзацом 1 пункту 22.4 статті 22 «Прикінцеві положення»Закону України № 334/94-ВР (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 року № 2275-VI), який набрав чинності з 01.07.2010 року, встановлено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У відповідності до абз.1 п.22.4 ст.22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств»з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010 року №2275-VI, в декларації за 2010 рік у складі валових витрат позивач враховував 20% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року, тобто - 160 987, 00грн. та відобразив її у рядку 04.9. Залишок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування склав 80%, тобто, 643 948,00грн.

У відповідності до абз.2 п.22.4 ст.22 наведеного Закону, у декларації за І квартал 2011 року позивач включив до складу валових витрат суму від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат (в даному випадку 80% -643 948, 00 грн.) та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, що за даними декларації 2010 року рядок 08 складає -528 120, 00 грн. Всього -1 172 068, 00 грн. та відобразив цю суму у рядку 04.9 декларації за І квартал 2011 року.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що від'ємне значення минулих років, є складовою частиною витрат I кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат саме в цьому періоді було передбачене положеннями Закону України № 334/94-ВР, що діяв у той час.

Таким чином, податкове зобов'язання за наслідками I кварталу 2011 року, складовою частиною якого є від'ємне значення минулих податкових періодів, вважається кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування за Законом України № 334/94-ВР, який втрачав чинність.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України, якими встановлено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого кварталу 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат такого податкового періоду.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Таким чином, враховуючи приписи наведених правових норм, суд дійшов висновку, що зменшення Державною податковою інспекцією у Сокальському районі Львівської області від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року на суму 1 172 068, 00 грн. здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області від 23.11.2011 року №0009311501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за платежем податку на прибуток у розмірі 1 172 068, 00 грн

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Гранум»сплачений ним судовий збір у сумі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість), 00 гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 29 травня 2012 року

Суддя Костецький Н.В.