Постанова № 24444339, 22.05.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/1549/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріГрачовій В.М. за участю: позивача відповідача Макарової Т.П. Курпай Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії "Євро-Нафта-АЗС" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії "Євро-Нафта-АЗС" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, в якому позивач просить визнати незаконними дії ДПІ Красногвардійського району м.Дніпропетровська, які виразились в порушенні строків направлення податкових повідомлень - рішень після прийняття рішення податковим органом за скаргами (заявами) позивача, а саме:

податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 28.09.2010 №0010771501/3,

податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 28.09.2010 №0010761501/3,

податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 28.09.2010 №0010771501/2,

податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 28.09.2010 №0010761501/2,

податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 29.09.2010 №0010761501/3.

Позов обґрунтовано тим, що ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська направила до позивача податкові-повідомлення рішення із зазначенням підстави для їх складання за актом перевірки від 26 січня 2010 року №218/15-306/31270972 тільки через 11 місяців після складання цього акту перевірки. Дата направлення податкових повідомлень - рішень форми «Р» від 28.09.2010 № 0010771501/2 та від 28.09.2010 №0010761501/2 - 07 грудня 2010 року, які позивач отримав 10 грудня 2010 року. А тому дії ДПІ Красногвардійського району м.Дніпропетровська щодо направлення податкових повідомлень-рішень з суттєвою затримкою є порушенням Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р №253. Дії відповідача, щодо несвоєчасного направлення повідомлень-рішень порушили права позивача щодо своєчасного та повного адміністративного оскарження рішення податкового органу, суттєво вплинули на визначення граничного строку податкового зобов'язання для платника податку. Що в свою чергу є підставою для визнання таких повідомлень - рішень недійсними.

Представник відповідача надав до суду заперечення, в яких пояснив, що оскаржувані повідомлення - рішення направлені платнику податку після адміністративного оскарження та з метою доведення граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні. Терміни направлення повідомлень-рішень, складених після отримання рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги платника податків, законодавством не встановлено, так як не встановлено законодавством строки доставки адресату поштової кореспонденції.

Таким чином, відповідач вважає, що у позивача відсутні конкретні підстави в позові для задоволення позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволені відмовити.

В ході розгляду у зв'язку з реорганізацією в системі органів податкової служби судом ухвалено про заміну назви відповідача на Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська за наслідками проведеної передвіки позивача 26 січня 2010 року складено акт №218/15-306/31270972 та винесено податкове повідомлення рішення від 01.02.2010 р. №0001491501/0 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з земельного податку з юридичних осіб.

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська розглянула первинну скаргу директора ДП з ІІк "Євро-Нафта-АЗС" на зазначене повідомлення-рішення, за наслідками розгляду залишила без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.

У відповідності з процедурою передбаченою п.5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р №253 ( далі - Порядок №253), ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська складено податкове повідомлення від 27.04.2010 р №0001491501/13306 про сплату визначеної суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб.

За наслідками розгляду повторної скарги від 27.05.2010 року винесено податкові повідомлення - рішення від 20.07.2010 року № 0001491501/2/23314 та №0007721501/2823317, які в свою чергу оскаржені позивачем 25.08.2010 р. до ДПА у Дніпропетровській області.

В межах апеляційного узгодження Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області рішенням від 28.09.2010 року скасувала рішення ДПА у Дніпропетровській області від 20.07.2010 року про результати повторної скарги в частині 16267,26 грн. донарахованої суми земельного податку з юридичних осіб та 20127,13 застосованої штрафної санкції;, скасувала у відповідних частинах податкові повідомлення - рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська від 01.02.2010р (від 27.04.2010р. №0001491501/1/13306 , від 20.07.2010 р. № 00007721501/2/23317), а скаргу у цій частині задовольнила.

Після отримання рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги платника податків, органом державної податкової служби (рішення якого було оскаржено) за місцем взяття на облік платника податків складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене, крім того таке повідомлення місить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

У відповідності з зазначеною процедурою після отримання рішень, прийнятих органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторних скарг платника податків, ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська складено податкові повідомлення рішення форми «Р» від 28.09.2010 року№0010771501/2, №0010761501/2 та №0010761501/3 та направлено до позивача з метою доведення граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланих податкових повідомленнях. Терміни направлення повідомлень-рішень, складених після отримання рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги платника податків, законодавством не встановлено.

Вивчивши доводи позивача, наведені ним в обґрунтування позовних вимог, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем, в даному випадку, обрано неналежний спосіб захисту порушеного права з урахуванням наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В даному випадку позивачем оскаржується дія, яка виразилась у несвоєчасності, на думку позивача, направлення податкових повідомлень рішень з індексами 2 та 3, які прийняті податковим органом за наслідком розгляду повторних скарг позивача.

Преамбула Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закону №2181)( що діяв на момент винесення повідомлень рішень, дії щодо винесення яких оскаржуються) зазнасчає що цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п. 4.2.1. п.4.2.ст.4 Закону №2181 Якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно пп.5.2.2. п.5.2 ст.5 Закону 2181 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивач, оскаржуючи дії податкового органу, фактично вважає порушення строків направлення податкових повідомлень - рішень підставою для визнання такових недійсними.

При цьому позивач використав своє право на оскарження податкових повідомлень - рішень як у адміністративному порядку так і до суду (справа № 2а/0470/10165/11 Дніпропетровського окружного адміністративного суду )

Таким чином, суд дійшов висновку, що встановлення належності строків направлення податкового повідомлення - рішення має вирішуватися в ході оскарження безпосередньо повідомлень - рішень в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Таким чином, звернувшись до адміністративного суду з вимогами про визнання незаконними дії відповідача щодо несвоєчасності направлень податкових повідомлень - рішень, позивач фактично обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.

За таких умов, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 квітня 2012 року

Суддя О.В. Єфанова