Постанова № 24444090, 24.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2012 р. Справа №2а-2942/12/0170/13

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіОльшанської Т.С., при секретарі судового засідання Ківа А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія+"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК

про визнання протиправними та скасування рішень від 01.03.2012 №167/10 та від 27.01.2012 №0000291503,

за участю:

представник позивача - Гриценюк І.Ю., виписка серії ААА №444444,

представник відповідача - не з'явився.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія+" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК про визнання протиправними та скасування рішень від 01.03.2012 №167/10 та від 27.01.2012 №0000291503 та зобов'язання підтвердити статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2012 рік за ТОВ "Надія+".

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2012 відкрито провадження по справі і закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, та надав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить:

-визнати протиправними та скасувати рішення № 167/10 від 01.03.2012 Красноперекопської ОДПІ про відсутність підстави для підтвердження за ТОВ «Надія +» статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2012 рік;

-визнати протиправними податкове повідомлення - рішення № 0000291503 від 27.01.2012, в якому ТОВ «Надія +» було піддано фінансовим санкціям в сумі 79.90 грн.;

-зобов'язати Красноперекопську ОДПІ підтвердити статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2012 рік за Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія +» .

Представник відповідача у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства належать до сфери дії Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Починаючи з 01.01.2011, повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначені ПКУ.

Згідно до статті 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Товаристо з обмеженою відповідальністю «Надія+» зареєстровано у якості юридичної особи03.10.2008, що підтверджує виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підпрємців серія ААА №444444.

Відповідно до статті 301 ПКУ платниками фіксованого сільськогосподарського податку (далі - ФСП) з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сторонами не заперечується та матеріалами справи підтверджується, що протягом 2011 року ТОВ «Надія+» знаходилося на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

Для набуття і підтвердження статусу платника ФСП сільськогосподарським товаровиробникам до 1 лютого поточного року необхідно надати до податкових органів перелік документів, визначених статтею 308 Кодексу, а саме:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Судом встановлено, що позивачем були спрямовані усі необхідні документи для підтвердження статусу платника ФСП до Красноперекопської ОДПІ АРК ДПС, проте 01.03.2012 відповідачем була надана відповідь №167/10 про відмову у підтверджені статусу платника ФСП на 2012 рік у зв'язку з наявністю податкового боргу за обліковою карткою з ФСП у сумі 798,97 грн.

Оцінюючи правомірність рішення про відмову у підтвердження статутсу платника ФСП від 01.03.2012, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Судом встановлено, що 13.01.2012 відповідачем була проведена камеральна перевірка ТОВ «Надія+» з питань своєчасності сплати фіксованого сільськогосподарського податку за результатами якої був складений акт №28/15-03/36166026. Під час перевірки встановлено, що на підставі декларації від 31.01.2011 №809 станом до 30.12.2011 позивачем не сплачено податкового зобов'язання з ФСП. Податкове зобов'язання сплачено 04.01.2012 у сумі 798,96 грн. з простроченням на 5 днів.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012 №0000291503 про визначення позивачу податкового зобов'язання із штрафних санкцій в порядку статті 126 ПКУ у розмірі 10% простроченого податкового платежу у сумі 79,89 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомлення-рішенням позивач оскаржив його адміністративних шляхом до Державної податкової служби в АР Крим. Рішення про результати розгляду первинної скарги від 19.04.2012 №1126/10/10-0229 скарга платника податків була задоволена, податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012 №0000291503 - скасоване.

Відповідно до статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У пункті 306.2 ПКУ зазначено, що сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

а) у I кварталі - 10 відсотків;

б) у II кварталі - 10 відсотків;

в) у III кварталі - 50 відсотків;

г) у IV кварталі - 30 відсотків.

Судом встановлено, що 29.12.2011відділенням №30 м.Красноперекопськ ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» був прийнятий платіж від ТОВ «Надія+» через Гриценюк І.Ю. з призначенням платежу «фіксований сільгоспподаток за 11.2011».

У розумінні Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу. За приписами статті 22.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні").

Статтею 129.6 ПКУ передбачена відповідальність банків у випадку порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Стаття 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні встановлює строки проведення переказу коштів, згідно з якими банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в день його надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов до банку після операційного часу (пункт 8.1 статті 8 Закону). Крім того, банки та їх клієнти мають право передбачити в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

В свою чергу, пункт 8.4 статті 8 Закону про переказ визначає строки виконання банками міжбанківського переказу, які не повинні перевищувати трьох операційних днів (для внутрішньобанківського переказу - двох операційних днів).

Таким чином, платіжні доручення клієнтів виконуються банком протягом цього ж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня і не можуть перевищувати два операційні дні для внутрішньобанківського переказу коштів, а для міжбанківського переказу коштів не можуть перевищувати три операційні дні або в інші строки, якщо це передбачено в договорі.

На підставі зазначеного суд погоджується з висновками рішення ДПС в АРК про своєчасну сплату ТОВ «Надія+» податкового зобов'язання з ФСП за листопад 2011 року.

Разом з тим суд визнає, що податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012 послугувало підставою для відмови позивачу у підтверджені статусу платника ФСП.

Суд вказує, що протиправність рішення суб'єкта владних повноважень може полягати у незаконності чи невідповідності іншому правовому акту з вищою юридичною силою. У даному випадку протиправність податкового повідомлення-рішення від 27.01.2012, незважаючи на його наступне скасування, потягло порушення права позивача на підтвердження статусу платника ФСП, оскільки це було єдиною підставою для відмови.

На підставі зазначеного суд визнає протиправним податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ від 27.01.2012 №0000291503.

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У запереченнях проти позову відповідач зазначає, що станом на 01.01.2012 податкових борг ТОВ «Надія+» з ФСП складає 0,01 грн. та посилається на пункт 6.3 статті 301 ПКУ, відповідно до якого не може бути зареєстрований як платник податку суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Суд зазначає, що статтею 301 ПКУ передбачений порядок реєстрації платника ФСП.

Порядок підтвердження статусу платника ФСП встановлений у статті 308 ПКУ, яка не містить в собі заперечень проти підтвердження статусу платника за умови наявності податкового боргу.

Суд зазначає, що пунктом 308.6 статті 308 Податкового кодексу України передбачені підстави скасування реєстрації сільськогосподарського товаровиробника платником фіксованого сільськогосподарського податку:

308.6.1. у разі подання платником податку письмової заяви щодо добровільного зняття з такої реєстрації;

308.6.2. за рішенням органу державної податкової служби:

а) якщо такий платник податку ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення;

б) у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень статті 301 цієї глави. При цьому такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.

Таким чином, пунктом 308.6 статті 308 Податкового кодексу України передбачено підстави, при яких реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником фіксованого сільськогосподарського податку скасовується.

Вищевказане підтверджує наявність права у податкового органу скасувати діючу реєстрацію сільськогосподарського товаровиробника платником фіксованого сільськогосподарського податку, а не відмовити у підтвердженні статусу платника такого податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач фактично звернувся про підтвердження такого статусу, оскільки він у попередньому році був зареєстрований платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Більш того, суд, з урахуванням положень пункту 308.6 статті 308 ПКУ, зазначає, що скасування такої реєстрації проводиться за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень статті 301 ПК України.

Як встановлено вище, тільки за результатами проведення документальної перевірки недотримання платником податку положень статті 301 Податкового кодексу України податковий орган може прийняти рішення про скасування реєстрації платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Вказані факти свідчать про те, що відмова відповідача викладена відповідачем у листі від 01.03.2012 167/10 не є такою, що прийнята на підставі закону, безсторонньо (неупереджено), добросовісно та у відповідності до наданих податковому органу повноважень. Така відмова є необґрунтованою і протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Виходячи з викладеного, суд не приймає до уваги доводи відповідача, на які він посилався в обґрунтування правомірності прийнятого рішення.

Разом з тим суд вказує, що ПКУ не передбачена окрема процедура підтвердження статусу юридичної особи як платника фіксованого сільськогосподарського податку. Застосовуючи принцип диспозитивності суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. У даному випадку для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та з урахуванням положень статті 308 ПК України, зобов'язує відповідача видати позивачу довідку про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2012 рік.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 24.05.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 31.05.2012.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК від 01.03.2012 №167/10.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК від 27.01.2012 № 0000291503.

4.Зобов'язати Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію в АРК видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Надія+" довідку про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2012 рік.

5.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія+" судовий збір у розмірі 16,09 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

6.В задоволені іншої частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.