Рішення № 24433820, 29.05.2012, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 2-3796/11

Номер провадження 2/1109/200/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючого судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Байрашевій В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним змін до кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2. Просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 26576 грн. 42 коп. за кредитним договором № KGMDAW02000530 від 24.04.2007 р. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 24.04.2007 р. уклали кредитний договір № KGMDAW02000530. Згідно договору ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 54 621 грн. 68 коп. на термін до 24.04.2014 р., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених кредитним договором. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 54621 грн. 68 коп. Відповідач порушив умови договору у зв'язку з чим відповідач за кредитним договором має заборгованість 26576 грн. 42 коп., яка складається з наступного: 22245 грн. 94 коп. - заборгованість за кредитом, 3403 грн. 96 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 458 грн. 82 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 467 грн. 70 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав. 08.02.2012 р. падав зустрічну позовну заяву, згідно якої просить визнати недійсними зміни до кредитного договору № KGMDAW02000530 від 24.04.2007 р., укладеного між АТ «Приватбанк» і ОСОБА_2, внесеними односторонньо банком у даний договір 01.02.2009 р., якими збільшено відсоткову ставку за даним кредитом із 16, 08 % річних до 27, 47 % річних. Зобов'язати АТ «Приватбанк» зробити перерахунок заборгованості за відсотковою ставкою 16, 08 % річних, при цьому під час перерахунку, щодо процентів та пені, врахувати вартість реалізації заставного майна у вересні 2010 року.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що дійсно ПАТ КБ «Приватбанк» та він 24.04.2007 р. уклали кредитний договір № KGMDAW02000530, відповідно до якого він отримав кредит в сумі 54621 грн. 68 коп. У зв'язку з порушенням кредитного договору було здійснено продаж заставного майна, після чого сума боргу не зменшилась. Умови кредитного договору змінені банком в односторонньому порядку, що є порушенням законодавства. Банком збільшено відсоткову ставку за вказаним договором з 16, 08 % на 27, 47 % річних. Така зміна відбулась в односторонньому порядку, без укладання письмових змін до договору, у формі, у якій укладено кредитний договір.

Ухвалою від 15.02.2012 р. зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства банк «Приватбанк» про визнання недійсним змін до кредитного договору прийнято та об'єднано з первісним позовом (а.с.76).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зустрічну позовну заяву не визнав у повному обсязі. Надав письмові заперечення на зустрічну позовну заяву (а.с.72-73).

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі. Надали заперечення проти позову (а.с.27-28). Зустрічну позовну заяву підтримали в повному обсязі.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі, зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним змін до кредитного договору не підлягає задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 24.04.2007 р. уклали кредитний договір № KGMDAW02000530. Згідно договору ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 54 621 грн. 68 коп. на термін до 24.04.2014 р., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених кредитним договором.

Відповідно договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 54621 грн. 68 коп.

В порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України ОСОБА_2 свої зобов'язання виконав частково.

Відповідно до довідки ПАТ КБ «Приватбанк» сума коштів від реалізації заставного майна в розмірі 43500 грн., яка надійшла 07.09.2010 р. на рах. № НОМЕР_1 відкритий для погашення заборгованості по кредитному договору № KGMDAW02000530 від 24.04.2007 р., укладеному між ПриватБанком та ОСОБА_2 спрямована на погашення заборгованості 07.09.2010 р. та 27.09.2010 р. (а.с. 52).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 12.04.2011 р. має заборгованість - 26576, 42 грн., яка складається з наступного:

· 22245, 94 грн. - заборгованість за кредитом,

· 3403, 96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,

· 458, 82 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом,

· 467, 70 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним змін до кредитного договору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладенні договору волевиявлення сторін було вільним, підписавши договір, позивач погодився з його умовами і жодних заперечень проти них не мав.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 651 ЦК України також передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов»язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина) (ч.1 ст.212 ЦК України).

Згідно з п.3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808, банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Однією з таких підстав є підвищення облікової ставки Національного банку України та нестабільність курсової політики.

Пунктом 2.3.1 кредитного договору передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон»юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США (а.с.6).

На момент укладення договору чинне законодавство не обмежувало право банку підвищувати процентну ставку в односторонньому порядку.

При цьому немає підстав вважати підвищення банком процентної ставки за кредитом необґрунтованим, оскільки постановою Правління Національного банку України від 21 квітня 2008 року № 107 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» з 30 квітня 2008 року облікова ставка була підвищена до 12% річних, при цьому станом на час укладання кредитного договору її розмір дорівнював 8% річних, а також відповідно до статистики НБУ курс долара США до гривні з моменту підписання сторонами кредитного договору до часу зміни банком процентної ставки за користування кредитом збільшився більше ніж на 10% (505 грн. за 100 доларів США та 779 грн. за 100 доларів США). Так з настанням одної зі згаданих подій, відповідно до п.2.3.1 зазначеного кредитного договору, відповідач набув право збільшити процентну ставку за користування кредитом з 16,08 % річних до 27,48 % річних.

Статтею 1056-1 ЦК України, якою обґрунтовувались і позовні вимоги, передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року, яким ЦК України було доповнено ст.1056-1, набрав чинності з 9 січня 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, банк 08.01.2009 р. надіслав позивачу повідомлення від 25.12.2008 р. про підвищення відсотків за кредитним договором з 1 лютого 2009 року до 27,48 % річних з посиланням на підстави підвищення, а в разі незгоди позивача з такими змінами умов договору було запропоновано погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі за старою процентною ставкою. У разі згоди щодо змін умов кредитування, підвищення процентної ставки буде здійснено з 01.02.2009 р. без будь-яких додаткових дій (а.с.53, 59).

Таким чином, банком прийняте рішення про зміну ставки до набрання чинності закону, яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір відсотків не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Умовами кредитного договору не передбачено підписання додаткової угоди в такому випадку, тому зміну відсоткової ставки не можна визнати неправомірною.

При цьому строк, з якого ставка підвищується, вирішального значення не має, оскільки це є лише механізмом виконання домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити відсоткову ставку.

Прийнявши рішення про збільшення відсоткової ставки за користування кредитом, банк виконав своє зобов»язання, передбачене п.2.3.1 договору та ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, яка діяла на час підвищення ставки, направивши письмове повідомлення позичальнику завчасно, до введення в дію такого підвищення.

Так згідно реєстру поштових відправлень № 588 avt від 07.01.2009 р. наявна відмітка поштового відділення 08.01.2009 р. про прийняття такого відправлення за № 19380 на виконання, у якому вказані дані та поштова адреса ОСОБА_2 (а.с.59).

Як встановлено судом та не заперечується ОСОБА_2, він отримав лист банку щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором.

Посилання ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо отримання аналогічного по змісту листа з зазначенням у ньому іншої дати від 06.01.2009 р., наданих банком доказів не спростовує та правового значення не має.

Крім того, позичальник не звернувся до банку з письмовим повідомленням про незгоду із зміненими умовами кредитування, не погасив заборгованість за кредитним договором в повному обсязі.

Згідно ст.88 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судовий збір в сумі 265 грн. 76 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120 грн.

На підставі ст.ст. 11, 525, 526, 530 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 212-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № KGMDAW02000530 від 24.04.2007 р. у розмірі 26576 грн. 42 коп., судовий збір в сумі 265 грн. 76 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120 грн.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним змін до кредитного договору відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Н. Ю. Іванова