Рішення № 24433790, 01.06.2012, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/2918/12

Номер провадження 2/1109/1981/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

при секретарі - Матірна Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк " Приват Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк " Приват Банк", після скасування 22.02.2012 року Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 жовтня 2009 року та ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2010 року та направлення справи на новий судовий розгляд, збільшивши 21.05.2012 року свої вимоги просили стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, заборгованість за кредитним договором № KGPNGA01580003 від 20.05.2008 року в розмірі 424 154,73 грн. ( 53 118,94 долари США за курсом НБУ 7,985); в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 424 154,73 грн. ( 53 118,94 долари США за курсом НБУ 7,985) звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № KGPNGA01580003 від 20.05.2008 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приват-Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; просили виселити відповідачів, які зареєстровані та проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Кіровограда; стягнути з відповідачів судові витрати (а.с.165).

На обґрунтування вимог в судовому засіданні представник позивача зазначав, що 20.05.2008 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір №KGPNGA01580003, відповідно якого позичальнику було надано кредит в сумі

29 105,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 20.05.2018 року. В забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором 20.05. 2008 року між Банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено 20.05.2008 року іпотечний договір, за яким предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1. Відповідачі належним чином взяті на себе зобов"язання не виконують, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним кредитним договором. Посилаючись на наведені обставини просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представник в суді позов визнали частково. Зокрема , визнали вимогу про стягнення з них суми заборгованості по тілу кредиту, по процентам. Щодо суми по комісії не визнали , зазначили, що комісія не передбачена договором, та в графіку погашення кредиту вона не показана банком, а щодо стягнення пені , то просили , згідно поданої заяви зменшити її розмір з врахуванням ст. 551 ЦК України, оскільки на даний період у них складне матеріальне становище . ОСОБА_1 не працює та доходів не отримує, а ОСОБА_2 отримує доходи у невеликих розмірах, що підтверджують відповідними довідками. Вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення повністю не визнали , вказали на її безпідставність та необґрунтованість.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, яка була залучена до участі в справі згідно ухвали суду від 07.05.2012 року ( а.с. 159), її представник до суду не з"явились, повідомлялись. Подали через канцелярію заяву про розгляд справи у їх відсутності (а.с. 172 ).

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до укладеного договору № KGPNGA01580003 від 20 травня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 29105,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на с уму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.05.2018 року. За умовами зазначеного Кредитного договору погашення заборгованості за цим договором ( за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати Банку кошти ( щомісячний платіж) у сумі 492,26 дол. США згідно Графіку погашення кредиту ( Додаток 2 до Кредитного договору) для погашення заборгованості, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії. Періодом сплати вважати період з 20 по 25 число кожного місяця (п. 8.1 Кредитного договору).

20.11.2009 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_3 та після реєстрації шлюбу взяв прізвище дружини ОСОБА_1 ( а.с. 120).

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов»язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов»язання за вказаним договором належним чином не виконує.

У зв»язку із зазначеними порушеннями зобов»язань за кредитним договором станом на 17.05.2012 року останній має заборгованість в сумі 424 154, 73 грн. ( 53118,94 долари США за курсом НБУ 7,985), з них: 25797, 18 доларів США - заборгованості за кредитом ; 10685,91 доларів США - заборгованість по відсоткам; 2660, 49 доларів США - заборгованості з комісії та 13 975, 36 доларів США -заборгованість по пені ( а.с. 166-167) .

В забезпечення виконання зобов»язань за вищевказаним кредитним договором між Банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено 20.05.2008 року Договір іпотеки, згідно якого відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить їм на підставі свідоцтва про право власності ( а.с. 8-10).

Позивач в силу п. п. 18.9, 18.10,18.11, 18.12,18.13 Іпотечного договору має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості за кредитним договором, на власний розсуд обравши порядок звернення стягнення.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», Іпотечного договору передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Так, Банк просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 424 154,73 грн. ( 53 118,94 долари США за курсом НБУ 7,985)- звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № KGPNGA01580003 від 20.05.2008 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та виселення відповідачів із спірної квартири.

Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановлений ст. 38 цього закону, а також початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно п.п. 40,41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 " Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин " від 30 березня 2012 року, при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Оскільки, вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК). Резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Відповідно до положень ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобовязання та /або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцеві та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк . У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

В судовому засіданні представник Банку пояснив, що письмова вимога банком відповідачам не направлялась , надати він її не може. Вказані обставини свідчать про порушення позивачем порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.

Недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові.

Крім того, прохальна частина позовної заяви не відповідає вимогам ст.39 Закону України «Про іпотеку», оскільки у ній не зазначено, зокрема, всі складові загального розміру вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 Житлового кодексу України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Таким чином, суд вважає, що вимоги банку до відповідачів щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення є на даний період передчасними та необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають .

Щодо вимоги про стягнення, солідарно, заборгованості за договором кредиту в розмірі - 424 154,73 грн. ( 53 118,94 долари США за курсом НБУ 7,985), то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позичкодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1048 зазначеного вище Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За ст.ст. 1049-1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого саме роду та такої саме якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплаті процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов"язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов"язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов"язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов"язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов"язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця-гривня. У зв"язку з цим, при задоволенні позову про стягнення грошових сум, суди повинні зазначити в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України- гривні. У разі пред"явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення ( Постанова Пленуму ВС України №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі").

Відповідач ОСОБА_2 є майновим поручителем. Відповідно до ст. 546 ЦК України застава(іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми , що регулюють поруку( ст. 553-559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, так як він відповідає перед заставо/іпотеко держателем за виконання боржником основного зобов»язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки. У зв»язку з викладеним , солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена, а відтак і вимоги банку щодо стягнення, солідарно, вказаної суми заборгованості до відповідача ОСОБА_2 є безпідставними та необґрунтованими.

При цьому, саме відповідач ОСОБА_1 має сплатити Банку - 25797, 18 доларів США -заборгованості за кредитом ; 10685,91 доларів США - заборгованість по відсоткам; 2660, 49 доларів США - заборгованості по комісії та 100 доларів США - пені, а всього - 39 243, 58 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ 7.993 на 01.06.2012 року складає -313 673 грн. 93 коп.

Правові наслідки порушення зобов»язання визначаються договором або законом і, відповідно до ст.611 ЦК України, одним з них є неустойка. Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

Як вбачається відповідачу за порушення строків грошових зобов»язань нарахована неустойка у вигляді пені у розмірі -13 975, 36 доларів США .

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так, відповідач має скрутне фінансове становище, що підтверджено поданими письмовими доказами( а.с.176-178), а відтак дані обставини мають істотне значення, тому суд з врахуванням вказаної норми зменшив їх розмір до 100 доларів США.

Твердження сторони позивача, що Банк нарахував безпідставно комісію, суд не приймає, оскільки її нарахування передбачено умовами договору п.8.1 .

Таким чином, вимоги Банку щодо стягнення кредитної заборгованості підлягають частковому задоволенню, з вищенаведених підстав.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України , суд стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 3136 , 74 грн. - судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 536, 543, 551, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 33-35, 38, 39, Закону України »Про іпотеку», ст.ст. 10,11, 60, 88, 213-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк " Приват Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором № KGPNGA01580003 від 20.05.2008 року в розмірі - 39 243, 58 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ 7.993 на 01.06.2012 року складає -313 673 грн. 93 коп., з них : 25797, 18 доларів США -заборгованості за кредитом ; 10685,91 доларів США - заборгованість по відсоткам; 2660, 49 доларів США - заборгованості по комісії та 1 00 доларів США - пені за несвоєчасність виконання зобов"язання ; а також 3136 , 74 грн. - судового збору.

Щодо вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк " Приват Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_2 - відмовити.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк " Приват Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про звернення стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № KGPNGA01580003 від 20.05.2008 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу;

виселення відповідачів, які зареєстровані та проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Кіровограда - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Бершадська