Вирок № 24426679, 29.05.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/6043/12

пр. № 1/2608/530/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Почупайло А.В.

при секретарі Тимофеєвій А.О.

за участю прокурора Шаповалова І.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що напродилася в м. Усть-Ілімськ Іркутської області, українки, громадянки України, освіта вища, заміжньої, має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої начальником господарського відділу Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА», проживаючої в АДРЕСА_1, зареєстрованої в АДРЕСА_2, не судимої,

у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудна ОСОБА_2 будучи службовою особою, обіймаючи посаду начальника господарського відділу Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА», діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинила одержання хабара у значному розмірі від ОСОБА_4 за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 відповідно до наказу в.о. директора Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА»№ 113-к від 30 вересня 2011 року призначена на посаду начальника господарського відділу Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА». До обов'язків ОСОБА_2 згідно з її посадовою інструкцією віднесено: контролювання та очолювання роботи з приводу перебування на території інституту організацій-орендарів та здійснення керівництва організацією і виконанням робіт з оформлення та супроводу договорів стосовно господарської діяльності інституту, оформлення угод, актів здавання-приймання робіт, податкових накладних, рахунків, контроль особового складу охорони інституту, контроль за раціональним використанням матеріалів та коштів, які виділяються на господарські цілі, організація взаємодії та розтановки кадрів у господарському відділу та підпорядкованих підрозділах.

ОСОБА_2 виконувала організаційно-розпорядчі функції та являлась службовою особою.

01 березня 2012 року представник ФОП «ОСОБА_5», за дорученням - ОСОБА_4, прийшов до службового кабінету начальника господарського відділу Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА»ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 з метою укладання з даним підприємством договору сервітуту. Вислухавши ОСОБА_4 у ОСОБА_2 виник умисел направлений на одеожання хабара у значному розмірі.

На виконання свого злочинного умислу, направленого на одержання хабара у значному розмірі, ОСОБА_2, висунула ОСОБА_4 незаконну вимогу передати їй 8000 гривень, і тоді вона, як начальник господарського відділу Державного підприємства «Український науково-дослідний Інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА», укладе з ОСОБА_4 зазначений договір.

На незаконні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4 вимушений був погодитись.

02 березня 2012 року, приблизно о 17.00 годин, ОСОБА_2, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 16 за адресою АДРЕСА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище повідомила ОСОБА_4 про те, що не зможе укласти з ним договір сервітуту, а за хабар у сумі 8000 гривень підготує та посприяє завдяки своєму службовому становищу ОСОБА_4, у підписанні договору про наміри та, укласти у майбутньому, договір зберігання майна на виділеній площі 450 кв.м, за адресою АДРЕСА_4.

На незаконні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4 вимушений був погодитись та передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 8000 гривень, а остання за допомогою комп'ютеру, виготовила та роздрукувала договір про наміри щодо укладання у майбутньому договору зберігання майна на виділеній площі 450 кв.м, за адресою АДРЕСА_4, який в подальшому, завдяки своєму службовому становищу, підписала у виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Український науково-дослідний Інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА»ОСОБА_6 та передала ОСОБА_4

Після передачі ОСОБА_4 зазначеного договору ОСОБА_2 була затримана працівниками СБ України в м. Києві, та у ході проведення огляду місця події в робочому столі ОСОБА_2 виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 8000 гривень.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2, свою вину в інкримінованому їй складі злочину, передбаченому ч. 2 ст. 368 КК України визнала повністю, дала суду показання, які повністю відповідають встановленим обставинам, підтвердила суду обставини скоєння нею злочину, вказавши на час, місце, спосіб і мету скоєння злочину та показала, що з жовтня 2011 року вона працює на посаді начальника господарського відділу Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут «МАСМА».

До її функціональних обов'язків належить: організація господарської роботи на вищевказаному підприємства, організація роботи охорони підприємства, ведення переговорів з питань укладання договорів, підготовка договорів господарської діяльності, забезпечення підприємства інвентарем, паливно-мастильними матеріалами.

В грудні 2011 року, нею було укладено, договір про наміри, із фізичною особою підприємцем ОСОБА_5.

Згідно даного договору ОСОБА_5 повинен був відремонтувати приміщення, а саме гаражні бокси які знаходяться на території Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут «МАСМА», за адресою: АДРЕСА_3, та після чого, директором підприємства з ОСОБА_5 повинен був бути укладений договір на зберігання майна. Однак в подальшому, останній умови договору не виконав та, договір з ним не укладався.

01 березня 2012 року попередньо зателефонувавши, до неї на роботу прийшов ОСОБА_5, та попросив щоб вона вислухала чоловіка, який прийшов разом із ним - ОСОБА_4, який мав пропозиції з приводу співпраці.

У ході розмови ОСОБА_4 повідомив, що він раніше фінансував бізнес ОСОБА_5, однак на даний час, він бажає працювати самостійно, оскільки ОСОБА_5 не справився. Проте ОСОБА_4 повідомив, що він буде працювати від імені ОСОБА_5 оскільки сам ОСОБА_4 є державним службовцем.

ОСОБА_4, повідомив її, що хоче зберігати на території інституту своє майно, а також про те, що хоче поспілкуватися з директором інституту ОСОБА_7, якого він знає особисто. Вона завела ОСОБА_4 до кабінету ОСОБА_7, а сама вийшла. Про що вони спілкувалися, їй невідомо.

Після того як ОСОБА_4 вийшов з кабінету ОСОБА_7 вона запропонувала ОСОБА_4 земельну ділянку площею 450 кв. м, яка знаходиться на балансі інституту по АДРЕСА_4, для встановлення трьох тимчасових, складських гаражних конструкцій та обладнання їх для подальшого зберігання майна та, показала її ОСОБА_4.

Оглянувши земельну ділянку ОСОБА_4 відповів, що дана земельна ділянка його влаштовує, та він хоче укласти відповідний договір з даного приводу. ОСОБА_4 запропонував їй укласти із ним договір сервітуту, на що вона сказала, що вона не проти, однак їй необхідно порадитись з юридичним відділом інституту. Крім того вона повідомила ОСОБА_4, що для того, щоб укласти договір, він має сплатити їй особисто, в якості винагороди за підготовку договору та сприянню в його підписанні, грошові кошти у сумі 8000 гривень, а також щомісячно сплачувати до каси бухгалтерії 8000 гривень офіційних платежів за зберігання майна та 2000 гривень за спожиту електроенергію. На її пропозицію ОСОБА_4 погодився та вони домовились про зустріч на її робочому місці 02 березня 2012 року, для обговорення умов укладення договору.

02 березня 2012 року, приблизно о 15.00 годин ОСОБА_4 приїхав до її робочого кабінету, домовившись з нею про зустріч того ж дня по телефону, та у ході розмови підтвердив, що його влаштовує запропонована нею земельна ділянка, та він бажає укласти договір. Повідомивши ОСОБА_4 про необхіднісь укладання спочатку договору про наміри, при цьому він повинен надати їй перелік майна яке він буде зберігати у гаражних боксах, та підписати із директором інституту ОСОБА_6 акт приймання передачі та лише після чого буде укладено договір зберігання майна. На, що ОСОБА_4 погодився та перепитав у неї умови укладання договору. Вона йому відповіла, що для того, щоб укласти договір, він має сплатити особисто їй в якості винагороди за укладання договору 8000 гривень, а також сплачувати щомісячно в касу бухгалтерії 8000 гривень за зберігання майна та 2000 гривень за спожиту електроенергію, поки не встановлять електролічильники.

ОСОБА_4 повідомив, що така сума його влаштовує та що він може розрахуватись з нею відразу.

Вона підготувала договір про наміри від 02 березня 2012 року, згідно якого Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут «МАСМА»в особі в.о. директора ОСОБА_6 зобов'язувалось в майбутньому укласти з ФОП ОСОБА_5, представником якого за дорученням був ОСОБА_4, основний договір зберігання майна на виділеній площі 450 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4, за умови якщо підприємець здійснить за власний розрахунок та власними силами поточний ремонт та переобладнання приміщення у строк до 31 березня 2012 року.

Після підписання ОСОБА_4 договору, останній передав їй в якості винагороди 8000 гривень, які поклав їй на стіл. Вона взяла дані кошти та поклала їх до шухляди свого робочого столу. В подальшому вона разом із ОСОБА_4 пішла до кабінету в.о. директора Державного підприємства «Українського науково-дослідного інституту «МАСМА»ОСОБА_6 У ході розмови, з яким, вона розповіла останньому, що нею підготовлено договір про наміри згідно якого Державне підприємство «Українського науково-дослідного інституту «МАСМА» зобов'язується в майбутньому укласти з ФОП ОСОБА_5, інтереси якого представляє ОСОБА_4 основний договір зберігання майна на виділеній площі 450 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4, а також повідомила останньому, що підприємству буде доцільно укласти даний договір. ОСОБА_6 підписав даний договір, затвердив його відтиском печатки Державного підприємства «Українського науково-дослідного інституту «МАСМА»та повернув їй, а вона у свою чергу передала один екземпляо договору ОСОБА_4 Після чого, ОСОБА_4 вийшов із кабінету ОСОБА_6, а її було затримано співробітниками служби безпеки України у м. Києві. У ході огляду її робочого кабінету, у шухляді її робочого столу було виявлено 8000 гривень, які їй передав ОСОБА_4 в якості хабара за підготовку нею та сприянню в укладенні договору.

Директора інститута ОСОБА_6, вона не повідомляла про те, що одержала від ОСОБА_4, за підготовку та укладення договору грошові кошти у сумі 8000 гривень.

У скоєному щиро кається, просить суворо не карати.

Оскільки підсудна ОСОБА_2, свою вину в скоєному визнала повністю та не оспорювала фактичні обставини справи, судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями підсудної ОСОБА_2 та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудної, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудної ОСОБА_2, у скоєнні інкримінованого їй складу злочину повністю доведена й кваліфікація її дій за ч. 2 ст. 368 КК України є правильною, оскільки вона будучи службовою особою одержала хабар у значному розмірі, за виконання в інтересах третьої особи дій, з використанням свого службового становища.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудній ОСОБА_2 суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, що є злочином середньої тяжкості, особу підсудної, яка позитивно характеризується за місцем роботи, раніше не судима, має на утриманні малолітню дитину, її відношення до скоєного, обставин, що обтяжують покарання підсудної у відповідності до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено, обставиною що пом'якшує покарання підсудної у відповідності до вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, та вважає за необхідне обрати їй покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді штрафу.

Суд, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, а саме: вартість проведення хімічної експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості (а.с. 121).

Речові докази по справі: ватні тампони зі змивами з рук ОСОБА_2, відеоносій із записом огляду місця події, передані для зберігання до кімнати речових доказів прокуратури міста Києва, суд вважає за необхідне знищити; договір про наміри від 02 березня 2012 року, укладений між Державним підприємством «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА»та ФОП «ОСОБА_5.», доручення від 20 лютого 2012 року, видане ФОП ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4, що залучені до матеріалів кримінальної справи, суд вважає за необхідне залишити в матеріалах кримінальної справи; системний блок чорного кольору, переданий на зберігання ОСОБА_2, суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_2; другий примірник договору про наміри від 02 березня 2012 року, переданий на зберігання ОСОБА_4, суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_4

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України речові докази по справі - грошові кошти в сумі 8000 гривень, що отримані від ОСОБА_4 під час проведення оперативних дій підлягають поверненню Управлінню СБ України в м. Києві.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком на два роки.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 за проведення хімічної експертизи 1061 гривню 28 копійок. Отримувач платежу -НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 31253272210699 в УДК в Київській області код 25575285, МФО 821018 (з приміткою: код 11032 «за проведення експертизи та дослідження»).

Речові докази по справі: ватні тампони зі змивами з рук ОСОБА_2, відеоносій із записом огляду місця події, передані для зберігання до кімнати речових доказів прокуратури міста Києва - знищити; договір про наміри від 02 березня 2012 року, укладений між Державним підприємством «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА»та ФОП «ОСОБА_5.», доручення від 20 лютого 2012 року, видане ФОП ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4, що залучені до матеріалів кримінальної справи - залишити в матеріалах кримінальної справи; системний блок чорного кольору, переданий на зберігання ОСОБА_2 - залишити ОСОБА_2; другий примірник договору про наміри від 02 березня 2012 року, переданий на зберігання ОСОБА_4 - залишити ОСОБА_4

Гроші в сумі 8000 гривень повернути за належністю Управлінню СБ України в м. Києві.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, із моменту його проголошення.

Суддя: