Рішення № 24415438, 30.05.2012, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/2508/365/2012р. Справа № 2508/1911/2012 р.

Рішення

іменем України

30 травня 2012 р. смт. Козелець

Справа № 2508/1911/2012 р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 травня 2012 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Короїд Ю.М.,

при секретарі Бардаченко Т.М.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український ОСОБА_2» про захист прав споживача, визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

до суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український ОСОБА_2» про захист прав споживача, визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів в сумі 24500 гривень.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та пояснила, що вона звернулась до відповідача з проханням надати позику в сумі 700 тис.грн. Відповідач погодився надати таку позику за умови сплати гарантійного платежу в сумі 24500 грн. Даний гарантійний платіж мною було сплачено, однак рішення про надання позики прийняте не було. Натомість було надано для підпису договір, який укладений внаслідок використання нечесної підприємницької практики.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про слухання спраив за його відсутності не надходило.

У звязку з цим, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлені такі факти та цивільно-правові відносини.

24 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Український ОСОБА_2»укладено договір №010485, згідно якого товариство зобовязувалось вчинити від імені і за рахунок учасника дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики. Додатком №1 до договору визначено гарантійний платіж в сумі 24500 гривень.

Згідно квитанції ОСОБА_1 сплачено на користь ТОВ «Український ОСОБА_2»гарантійний платіж в сумі 24500 грн.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український ОСОБА_2» про захист прав споживача, визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів підлягають задоволенню.

Згідно ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Позивач в позовній заяві ставить вимоги про визнання недійсним договору, як укладеного з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів»та стягнення грошових коштів, сплачених позивачем як гарантійний платіж.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України Про захист прав споживачів до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах.

Згідно ст.. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»банк не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливим є, зокрема, умови договору про встановлення жорстких обовязків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця. Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

При судовому розгляді справи встановлено, що 24 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Український ОСОБА_2»укладено договір №010485 про надання системи послуг, спрямованих на придбання товару, зазначеного в додатку № 1, та на умовах, визначених додатку № 2, - для отримання нерухомості, вартістю 743280 гривень. На виконання зобовязань, передбачених договором та додатками до нього, позивач здійснила платежі в сумі 24500 гривень.

Із вказаного договору вбачаються явно невигідні позивачу договірні умови, які відповідач сформулював в односторонньому порядку, тим самим створив істотний дисбаланс між правами і обовязками сторін за договором на свою користь і не врахував при цьому інтересів позивача. Діяльність відповідача вводить споживача в оману, оскільки умови програми «БАНК ЕРСТЕ» формуються виключно на коштах учасників, без залучення коштів приватного підприємства. Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками, у подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалося не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками програми. Спірний договір суперечить вимогам закону України «Про захист прав споживачів», укладений внаслідок використання ТОВ «Український ОСОБА_2»нечесної підприємницької практики, що є підставою для визнання його недійсним.

У п. 7 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 6 листопада 2009 року розяснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, зокрема, забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

За таких умов, суд вважає за необхідне визнати недійсним договір №010485 укладений 24 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Український ОСОБА_2»та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 24500 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 527 ЦК України, ст.ст.18,19 Закону України, «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10,11, 60, 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український ОСОБА_2» про захист прав споживача, визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів задовольнити.

Визнати недійсним договір №010485 укладений 24 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Український ОСОБА_2».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український ОСОБА_2»(код 37090608, МФО300670, поточний рахунок 26000002058407 в ПАТ «Хрещатик»м.Київ) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 24500 (двадцять чотири тисячі пятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український ОСОБА_2»на користь держави судовий збір в сумі 245 (двісті сорок пять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: