Ухвала суду № 24407398, 16.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2012 р. м. Київ К/9991/78030/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Лосєв А.М.Судді: Острович С.Е. Шипуліна Т.М., при секретарі Титенко М.П.за участю представників: позивача:Клочек Г.В., відповідача:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 р.

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2011 р.

у справі № 2а/1770/1533/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західбудцентр»

до Державної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та його скасування,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудцентр»(надалі -позивач, ТОВ «Західбудцентр») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне (надалі -відповідач, ДПІ у м. Рівне) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та його скасування.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 р. (суддя -Н.С. Ткачук), залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -К.С. Франовська, судді: Л.О. Зарудян, Л.В. Кузьменко), позовні вимоги задоволено: визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 10.01.2011 р. № 0000042342, яким ТОВ «Західбудцентр» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 51 497,50 грн., та від 10.01.2011 р. № 0000032342, яким ТОВ «Західбудцентр»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 64 372,50 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати у вигляд судового збору у розмірі 3,40 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої 21.12.2010 р. складено акт № 2128/23-100/33803558 (надалі -акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів підпункту 5.2.1 пункту 5.2, абз. 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі -Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 51 498,00 грн.; підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі -Закон України «Про податок на додану вартість»), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 41 198,00 грн.

На підставі акта відповідачем 10.01.2011 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032342, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 64 372,50 грн., у т.ч. 51 498,00 грн. -основного платежу та 12 874,50 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, та № 0000042342, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 51 497,50 грн., у т.ч. 41 198,00 грн. -основного платежу та 10 299,50 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.07.2009 р., 01.08.2009 р. та 05.10.2009 р. між ТОВ «Західбудцентр»(підрядник) (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р.Груп»(надалі -ТОВ «С.Дж.Р.Груп») було укладено договори субпідряду за № б/н, № 02-08-01, № 01-08-01, № 5/10/1, № 5/10/2 відповідно.

За умовами даних договорів позивач доручив, а ТОВ «С.Дж.Р.Груп» зобов'язався на власний ризик, за завданням замовника та з власних матеріалів виконати капітальний ремонт першої черги 5 поверху (права, ліва сторона); другої черги 5 поверху центрального холу та кабінетів №№507, 516, 512, 512а; маніпуляційної, блок 801-802; кабінету 616, коридору блоку 616; кабінетів 716, 717, туалету, коридору блоку 716 Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім. Поліщука, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня, 36.

Виконані підрядні роботи було оформлено актами форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за липень 2009 року на суму 72 598,80 грн., за серпень 2009 року суму 24 590,40, за серпень 2009 року на суму 63 630,00 грн. та за листопад 2009 року на суму 19 350,00 грн.

Крім того, 05.10.2009 р. та 01.12.2009 р. між ТОВ «Західбудцентр»(замовник) та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(підрядник) було укладено договори субпідряду за №5/10/3 та №12-09/1 відповідно.

За умовами даних договорів замовник доручив, а підрядник зобов'язався на свій ризик, за завданням замовника та з власних матеріалів виконати роботи по ремонту відділень АБ «Укргазбанк», які розташовані за адресами: м. Володимирець, вул. Соборна, 49 та м. Рівне, вул. Кн.Володимира, 72/б.

Виконані підрядні роботи було оформлено актами форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за листопад 2009 року на суму 25 440,00 грн. та за грудень 2009 року на суму 28 898,40 грн.

З змісту актів форми КБ-2в, які були надані позивачу його контрагентом вбачається, що підрядні роботи виконувалися субпідрядником з матеріалів замовника, що підтверджується копіями видаткових накладних, згідно з якими позивач придбавав будівельні матеріали та інші товарно-матеріальні цінності, що використовувалися субпідрядником при виконанні будівельних робіт.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що надані позивачем договори, податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 є первинними документами, оскільки мають всі необхідні встановлені ним обов'язкові реквізити. Акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 містять назву замовника та генпідрядника; містять зміст та обсяг виконаних робіт, містять підписи уповноважених представників сторін та печатки товариств. Всі наявні до договорів Акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 дають змогу визначити, які саме роботи були виконані, за якою ціною, між якими контрагентами та з якою метою. Докази того, що податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 та/або договори субпідряду не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Більш того, на підтвердження факту використання придбаних у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»будівельних робіт у власній господарській діяльності позивачем надано: договори підряду укладені з ПАТ АБ «Укргазбанк»від 26.10.2009 р. за №26/10, від 01.12.2009 р. за №01/12; договори на виконання ремонтно - будівельних робіт укладені з Рівненським обласним клінічно лікувальним-діагностичним центром ім. Поліщука за №№261, 263 від 16.11.2009 р., від 05.08.2009 р. за №№174, 175, від 01.07.2009 р. № 137, видаткові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 з підсумковими відомостями по використаним ресурсам, підписані замовниками ремонтних робіт для ТОВ «Західбудцентр», як для підрядника.

З досліджених судами актів вбачається, що у відповідні періоди ТОВ «Західбудцентр»здавало замовникам ремонтні роботи сукупно, тобто включало до актів, як виконані власними силами роботи, так і роботи, попередньо прийняті від залученого в якості субпідрядника ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджуються реальність здійснених між позивачем та його контрагентом господарських операцій, правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

А відтак, судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 10.01.2011 р. № 0000042342 та № 0000032342.

Що стосується посилання податкового органу на наявність у провадженні слідчого управління податкової міліції ДПА України кримінальної справи стосовно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп» ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого статтею 191 частиною 5 Кримінального кодексу України та за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за ознаками злочину, передбаченого статтею 205 частиною другою Кримінального кодексу України як на підставу визнання, укладених між позивачем та його контрагентом договорів нікчемними, то дані доводи були обґрунтовано відхилені судами, оскільки під час розгляду даної справи судами встановлено, що кримінальна справа порушена відносно ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України закрита на підставі п. 2 ст. 6 КПК України». Даний факт підтверджується копією постанови про закриття кримінальної справи в частині від 27.04.2011 р., наявній у матеріалах справи.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2011 р. у справі № 2а/1770/1533/2011 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Острович С.Е. (підпис)Шипуліна Т.М.

З оригіналом згідно

помічник судді А.Р. Окунський

Суддя А.М. Лосєв