Ухвала суду № 24407359, 17.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2012 року м. Київ К/9991/85017/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011

у справі № 2а-2907/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Классік-Ассістанс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у визнанні податковою звітністю декларації позивача з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у визнанні податковою звітністю декларації позивача з податку на прибуток підприємств за 2010 року. Визнано протиправними та скасованими податкові повідомлення-рішення від 24.12.2010 №0026321510/0, від 03.03.2011 №0026321510/1. Зобов'язано відповідача визнати податкові декларації позивача з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року та за 2010 рік такими, що подані своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем подано до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкові декларації з податку на додану вартість за 9 місяців 2010 року.

Відповідачем листами від 10.11.2010 №33012/10/28-011, від 24.11.2010 №34833/10/28-011, від 30.12.2010 №37680/10/28-011, копії яких наявні в матеріалах справи (, повідомлено позивача, що подані декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року не відповідають вимогам «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 №143 (далі Порядок), а саме, не містять заповнень та підкреслень всіх рядків.

Після чого відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності позивачем, про що складено акт перевірки від 15.12.2010 №9504-15/32377407.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»а саме, неподання декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2010 №26321510/0, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн. та за результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 03.03.2011 №0026321510/1.

Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.п. 4.1.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 1.3 Порядку, декларація складається із вступної частини, службових полів та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи, службові поля та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, примірники, надані позивачем не містять вищезазначених недоліків.

Отже, суди попередніх інстанцій, дійшли правомірно висновку про протиправність дій відповідача щодо неприйняття податкової звітності та прийняття на підставі цього податкових повідомлень рішень.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова