Ухвала суду № 24406197, 24.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 р.Справа № 2-а/1570/1961/11

Категорія:8,2,2Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача -судді Турецької І.О.

суддів -Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційні скарги Південної митниці, Головного Управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Прокуратури м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія 1»до Південної митниці про визнання дій неправомірними, скасування картки відмови і рішення про визначення митної вартості товару та про зобов'язання вчинити певні дії, до Головного Управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування надмірно сплаченого податку, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року були частково задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія 1» про

- визнання протиправними дій Південної митниці щодо видачі Картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/50028 від 28 січня 2011 року та Рішення Південної митниці про визначення митної вартості товарів №00000006/2011/510097/1 від 28 січня 2011 року;

- скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/50028 від 28 січня 2011 року та Рішення Південної митниці про визначення митної вартості товарів №00000006/2011/510097/1 від 28 січня 2011 року;

- зобов'язання Південної митниці здійснити митне оформлення товару (масло індустріальне, з вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів /суміш аліфатичних вуглеводнів/ більш 70% мас. в якості основних компонентів, без вмісту дисульфіду молібдену, призначення: для змащування машин і механізмів технологічного обладнання, що працюють з великими швидкостями та малим навантаженням, торговельна марка «ТНК», код товару НОМЕР_1) за додатком 2 до Зовнішньоекономічного контракту №СМ-02/01613/10 від 12 січня 2011 року у повному обсязі з дотриманням строків, визначених Митним кодексом України з обов'язковим зазначенням в відповідних графах ВМД вартості вказаного товару в сумі -14 415.90 грн.;

- зобов'язання Південної митниці скласти та надати висновок Головному Управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість на загальну суму -927,31 грн.;

- зобов'язання Головного Управління Державної казначейської служби України в Одеській області повернути із Державного бюджету України надміру сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 927,31 грн., шляхом зарахування на поточний рахунок.

Суд визнав протиправними дії Південної митниці Державної митної служби України по видачі Картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №.500000006/1/50028 від 28 січня 2011 року та Рішення про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 від 28 січня 2011 року.

Скасував Картку відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №.500000006/1/50028 від 28 січня 2011 року та Рішення про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 від 28 січня 2011 року.

Зобов'язав Південну митницю Державної митної служби України скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про повернення ТОВ «Енергія 1»надміру сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 927,31 грн.

Зобов'язав Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на підставі висновку Південної митниці Державної митної служби України повернути ТОВ «Енергія 1»з Державного бюджету України надміру сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 927,31 грн., шляхом зарахування на поточний рахунок ТОВ «Енергія 1».

В задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційних скаргах апелянти, вказуючи на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке виразилося у неналежній оцінці доказів у справі та не доведенням обставин, що мають значення для її вирішення, які суд вважав встановленими, просить постановлене рішення скасувати та ухвалити нове -про відмову в задоволенні позову.

В суді апеляційної інстанції, представники апелянтів в особі Південної митниці та Прокуратури м. Одеси наполягали на задоволенні їх апеляційних скарг.

Відповідач, в особі Головного Управління Державної казначейської служби України в Одеській області (надалі - ГУ ДКС в Одеській області), представник ТОВ «Енергія 1»до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про місце, день та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване рішення.

Так, судом першої інстанції в процесі розгляду справи було встановлено, що позивач, як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності на підставі зовнішньоекономічної угоди від 10 грудня 2010 року №СМ-02/10613/10, ввіз на митну територію України на умовах поставки згідно INCOTERMS товар «мастильні матеріали».

24 січня 2011 року із метою проведення митного оформлення товару позивачем була подана до Південної митниці вантажна митна декларація №500050001/2011/ та декларація митної вартості №500050001/2011, у якій заявлено до митного оформлення масло індустріальне, з вмістом нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних мінералів /суміш аліфатичних вуглеводнів/ більш 70% мас. в якості основних компонентів, без вмісту дисульфіду молібдену, призначення: для змащування машин і механізмів технологічного обладнання, що працюють з великими швидкостями та малим навантаженням, торговельна марка «ТНК», код товару НОМЕР_1 (надалі - товар №3) на суму 14 415,90 грн..

В ході проведення перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, Південною митницею було виявлено, що заявлений декларантом рівень митної вартості товару №3 нижчий, ніж середні рівні митної вартості подібних за характеристиками товарів, які оформлюються іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

З урахуванням наявної цінової інформації щодо митних оформлень ідентичних та подібних товарів, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби України, Південною митницею встановлено, що митна вартість зазначеного товару складає - 1,36 дол. США.

28 січня 2011 року Південна митниця склала Картку відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/50028 та Рішення про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 .

В Рішенні про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 Південною митницею застосований резервний метод №6 та здійснено коригування в сторону збільшення митної вартості задекларованих ТОВ «Енергія 1»товару №3 .

В рішенні про визначення митної вартості товарів №500000006/2011/510097/1 від 28 січня 2011 року відповідачем зазначено митну вартість в доларах США в сумі 2 399,04 дол. США, що в національній валюті склало 19 052,46 грн.

31 січня 2011 року позивачем до Південної митниці було подано заяву з додатками про надання дозволу на випуск товару у вільний обіг під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів, згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом відповідно до Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезені їх на митну територію України, затвердженого Наказом ДМСУ від 17 березня 2008 року.

Відповідно до листа №15/28-05/1420 від 02 лютого 2011 року Південна митниця надала дозвіл щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення митним органом ст.ст.266, 273 Митного кодексу, Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, якій затверджений 11 липня 2002 року Постановою Кабінету Міністрів України №1766 (надалі - Порядок №1766).

Суд апеляційної інстанції спростовуючи доводи, викладені в апеляційних скаргах сторін, зазначає наступне.

Стаття 266 МК України визначає методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом №1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу.

У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю, відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.276 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Згідно ст.268 МК України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена, згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до ст.269 МК України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки, відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.264 МК України).

Згідно з п.7 Порядку №1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Згідно з п.11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці»декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «Для відміток митного органу».

Матеріали справи свідчать, що позивачем було подано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, які базуються на об'єктивних документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню і які є необхідними та достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ВМД №500050001/2011/ від 24 січня 2011 року була повернута позивачу без жодних відміток у відповідній графі щодо додаткового надання документів.

Посилання апелянта на те, що в зазначеній ВМД внесено запис «дивись додаток», відповідно до якого зазначено перелік документів, які необхідно додати, суд апеляційної інстанції оцінює критично, у зв'язку з наступним.

По -перше, позивачем надана копія ВМД №500050001/2011/ від 24 січня 2011 року без зазначення щодо надання будь -яких документів у графі «Для відміток митного органу».

По -друге, копія ВМД №500050001/2011/ від 24 січня 2011 року, яка надана митним органом також не містить будь -яких зауважень в графі «Для відміток митного органу». Дані зауваження містяться чомусь в додатку до ДМВ і пропонують позивачу надати калькуляцію фірми -виробника товару та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно законодавством.

Митний орган, заповнивши з порушенням Порядку №1766 графу «Для відміток митного органу»дав підстави вважати, що декларант не був повідомлений про надання будь -яких додаткових документів.

В Рішенні про визначення митної вартості від 28 січня 2011 року митний орган посилається на ВМД №124000008/0/85180 від 02 листопада 2010 року на підставі якої, воно було прийнято.

Суд першої інстанції не погоджуючись з даними діями відповідача, обґрунтовано зазначив, що товар №2 за ВМД №124000008/0/85180 від 02 листопада 2010 року та товар №7 за ВМД №50050001/2011/000475 від 24 січня 2011 року є ідентичним з товаром №3 ВМД №500050001/2011/ від 24 січня 2011 року.

Відповідно до ст.274 Митного кодексу для визначення митної вартості товарів за резервним методом не може використовуватися довільно встановлена чи достовірно не підтверджена ціна товарів, мінімальна митна вартість, більша з двох альтернативних вартостей.

Також, на думку суду апеляційної інстанції, Південна митниця не зазначила об'єктивних причин, які виключали використання першого методу та не встановила жодної із вказаних обставин, які згідно ст.267 МК України унеможливлюють визначення митної вартості товару за першим методом.

Суд першої інстанції, відмовляючи ТОВ «Енергія 1»в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Південної митниці здійснити митне оформлення товару №3 правильно зазначив, що розмитнення товару вже відбулося за митною вартістю, визначеною відповідачем, тому, знову зобов'язувати митний орган проводити розмитнення товару за ВМД №500050001/2011/ від 24 січня 2011 року -є неправильним.

Суд першої інстанції, вирішуючи справу по суті обґрунтовано встановив, за якім методом необхідно визначити митну вартість товару і яка сума надмірно сплаченого податку на додану вартість підлягає поверненню.

Доводи викладені в апеляційних скаргах сторін, не спростовують правильність висновків суду та встановлених обставин справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 п.1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Південної митниці, Головного Управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Прокуратури м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія 1»до Південної митниці визнання дій неправомірними, скасування картки відмови і рішення про визначення митної вартості товару та про зобов'язання вчинити певні дії, до Головного Управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування надмірно сплаченого податку -залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова