Ухвала суду № 24403880, 22.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/344/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"22" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні в. Києві апеляційну скаргу Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.12.2011 року з примусового виконання вимоги про сплату боргу від 04.02.2011 року № Ю-2609, сформованої до публічного акціонерного товариства «Хімтекстильмаш». Скасовано постанову Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 16.12.2011 року ВП № 30372297. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду першої інстанції скасувати та залишити позов без розгляду або прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Оскільки апелянт вважає, що визнавши неправомірними дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.12.2011 року з примусового виконання вимоги про сплату боргу від 04.02.2011 року № Ю-2609, сформованої до публічного акціонерного товариства «Хімтекстильмаш»та скасувавши постанову Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 16.12.2011 року ВП № 30372297, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне переглянути рішення суду першої інстанції лише в цій частині.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.12.2011 року позивачем до Новозаводського ВДВС ЧМУЮ було подано заяву № 512/08 про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги, сформованої УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова про сплату боргу від 04.02.2011 року № Ю-2609, при цьому в заяві зазначено, що УПФУ в м. Чернігові є правонаступником УПФУ в Новозаводському районі в м. Чернігові згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 року № 803 «Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України». Виконавчий документ містить в собі вимогу сплатити борг на користь УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова.

Постановою головного державного виконавця Новозаводського ВДВС ЧМУЮ від 16.12.2011 року позивачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України від 21.04.1999 року № 606 XIV «Про виконавче провадження»з огляду на те, що заява подана УПФУ в м. Чернігові, яке не є стягувачем за виконавчим документом.

Проте, позивач вважає, що при здійсненні виконавчих дій відповідачем неправомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження по виконанню вимоги, сформованої УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова про сплату боргу від 04.02.2011 року № Ю-2609-У, вказаними діями та рішенням відповідач порушує чинне законодавство України та перешкоджає виконанню завдань Пенсійного фонду щодо забезпечення сплати заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія судців зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 № 606 XIV (далі - Закон № 606 XIV).

Частиною першою Закону № 606 XIV визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу»(далі - державні виконавці) (ч. 2 ст. 2 Закону № 606 XIV).

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 6 державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Згідно частини 1 статті 11 Закону № 606-ХІУ державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює, зокрема, заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі -виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом ( ч. 2 ст. 11 Закону № 606-ХГУ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону № 606-ХІУ державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувана або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 606-ХІУ державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувану за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця Новозаводського ВДВС ЧМУЮ від 16.12.2011 року позивачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України від 21.04.1999 року № 606 XIV «Про виконавче провадження»з огляду на те, що заява подана УПФУ в м. Чернігові, яке не є стягувачем за виконавчим документом, так як виконавчий документ (вимога № Ю-2609) було видано в інтересах управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова (код ЄДРПОУ 21396396).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи (ч. 2 ст. 108 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 року № 803 «Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України»шляхом злиття УПФУ в Деснянському та Новозаводському районі в м. Чернігові створено управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові як юридичну особу.

З огляду на зазначене, УПФУ в м. Чернігові, як правонаступник прав та обов'язків УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова, мало право звертатись до органу виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги про сплату боргу, виданої в інтересах управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова.

За таких обставин, головним державним виконавцем Новозаводського ВДВС ЧМУЮ позивачу неправомірно було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України від 21.04.1999 року № 606 XIV «Про виконавче провадження», з огляду на те, що заява подана УПФУ в м. Чернігові, яке не є стягувачем за виконавчим документом, так як судом встановлено, що до УПФУ в м. Чернігові, як правонаступника, перейшли всі майнові права та обов'язки управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання дій державного виконавця щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.12.2011 року неправомірними та скасування зазначеної постанови.

Щодо посилань апелянта на те, що позивачем позовну заяву подано з пропуском десятиденного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 181 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону № 606-ХІУ постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 82 Закону № 606-ХІУ передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

З аналізу вказаної норми слідує, що стягувач у разі не згоди із рішенням, діями або бездіяльністю державного виконавця на свій розсуд має право обрати орган до якого буде оскаржувати зазначене рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та скористатися можливістю досудового порядку вирішення спору.

Матеріали справи свідчать, що 27.12.2011 року постанову державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 16.12.2011 року ВП № 30372297 позивачем було оскаржено до начальника Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції.

За результатами розгляду скарги позивача постановою начальника Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 06.01.2012 року у задоволенні скарги про скасування постанови від 16.12.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження - відмовлено.

Зазначену постанову позивачем було отримано 18.01.2012 року.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 99 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Із даним позовом до суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові звернулися 24.01.2012 року, тобто, в межах передбаченого Кодексом адміністративного судочинства строку звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'яку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.