Рішення № 24401988, 10.11.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 2-1743-2011

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі головуючого - судді Лаптєва М.В.,

при секретарі - Хміль О.М.

представника відповідача -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою, вселення стягнення моральної шкоди та поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

23.05.2011 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою, вселення стягнення моральної шкоди та поділ майна подружжя, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що з 27 квітня 1996 року вона з позивачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу в них народилась донька -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. За рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 24.01.2011 року шлюб між сторонами було розірвано.

За час шлюбу сторонами на підставі договору купівлі -продажу була придбана квартира АДРЕСА_1 та зроблений в ній ремонт. Також під час шлюбу на спільні кошти були придбані автомобілі ВАЗ 21070 д/н НОМЕР_7, ВАЗ 21061 д/н НОМЕР_8, та ВАЗ 2110 д/н НОМЕР_9, які зареєстровані на відповідача. Крім того на спільні кошти у період шлюбу були предмети домашнього обіходу, а саме:

диван, вартістю -1800 грн.

дитяча стінка, вартістю -1950 грн.

м'який куток, вартістю -5425 грн.

телевізор плазма, вартістю -7382,4 грн.

музикальний центр, вартістю -2790 грн.

ліжко, вартістю -3381 грн.

шафа, вартістю -2636 грн.

2 тумбочки, вартістю -770 грн.

письмовий стіл, вартістю -1800 грн

крісло, вартістю -200 грн.

диван малютка, вартістю -900 грн.

комп'ютер, вартістю - 5000 грн.

газову поверхність, електродуховку, вартістю -2516 грн.

кухонний гарнітур, вартістю -3500 грн.

мікрохвильова піч, вартістю -500 грн.

картина з янтаря, вартістю -500 грн.

порт'єри, вартіст. -1800 грн.

кухонний посуд, вартістю -1000 грн.

чайний сервіз, вартістю -50 грн.

2 столових сервізи, вартістю -100 грн.

шафа -купе, вартістю -3900 грн.

телевізор, вартістю - 300 грн.

журнальний стіл, вартістю -500 грн.

тумбочка під телевізор, вартістю -350 грн.

м'який кухонний куток, 2 табуретки, стіл, вартістю -2000 грн.

холодильник, вартістю -2662,8 грн.

пральна машина, вартістю -2146 грн.

водонагрівач, вартістю -770 грн.

Вважає, що їй та відповідачу належить по Ѕ частині спільно нажитого майна. Проте відповідач порушує її права у користуванні спільним майном шляхом заміни замків на вхідних дверях та погрозами фізичної розправи. Такими протиправними діями відповідач завдав позивачці моральних страждань, розмір який вона оцінює у 25000 грн.

Просила провести розподіл майна наступним чином, а саме за нею визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на наступне майно:

дитяча стінка, вартістю -1950 грн.

м'який куток, вартістю -5425 грн.

телевізор плазма, вартістю - 7383 грн.

музикальний центр, вартістю -2789,10 грн.

ліжко, вартістю -3381 грн.

шафа, вартістю -2636 грн.

2 тумбочки, вартістю -770 грн.

письмовий стіл, вартістю -1800 грн

крісло, вартістю -200 грн.

диван малютка, вартістю -900 грн.

комп'ютер, вартістю - 5000 грн.

газову поверхність, електродуховку, вартістю -2516 грн.

кухонний гарнітур, вартістю -3500 грн.

мікрохвильова піч, вартістю -500 грн.

картина з янтаря, вартістю -500 грн.

порт'єри, вартістю -1800 грн.

кухонний посуд, вартістю -1000 грн.

чайний сервіз, вартістю -50 грн.

2 столових сервізи, вартістю -100 грн.

За відповідачем визнати право власності на автомобілі ВАЗ 21070 д/н НОМЕР_7, ВАЗ 21061 д/н НОМЕР_8, та ВАЗ 2110 д/н НОМЕР_9 та наступні предмети домашнього обіходу, а саме:

шафа -купе, вартістю -3900 грн.

телевізор, вартістю - 300 грн.

журнальний стіл, вартістю -500 грн.

тумбочка під телевізор, вартістю -350 грн.

м'який кухонний куток, 2 табуретки, стіл, вартістю -2000 грн.

холодильник, вартістю -2663 грн.

пральна машина, вартістю -2145,30 грн.

водонагрівач, вартістю -770 грн.

Просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 25000 грн. Та зобов'язати ОСОБА_3 не чинити їй та доньці перешкод у користуванні квартирою та передати ключі від вхідних дверей. Вселити її та неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартиру АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 наполягала на задоволенні своїх позовних вимог, просила суд поділити спільне майно, придбане у період шлюбу з ОСОБА_3 відповідно до заявлених позовних вимог та просила суд зобов'язати ОСОБА_3 не чинити їй та доньці перешкод у користуванні квартирою та передати ключі від вхідних дверей. Вселити її та неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартиру АДРЕСА_1. Наполягала на стягненні з відповідача моральної шкоди у розмірі 25000 грн.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав частково. Просив визнати за ним та позивачкою право власності на квартиру АДРЕСА_1 в рівних частинах, а саме по Ѕ частині на кожного із учасників спільної власності. Просив відмовити позивачці у задоволенні вимог, щодо стягнення з нього моральної шкоди у розмірі 25000 грн., оскільки замків у вхідних дверях не змінював та перешкод у користуванні квартирою позивачці та неповнолітній доньці не створював. В іншій частині позов визнав у повному обсязі, не заперечував проти розподілу предметів домашнього обіходу в порядку визначеному позивачкою.

Представник відповідача, адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 визнала частково та просила суд визнати за ОСОБА_3 та позивачкою право власності на квартиру АДРЕСА_1 в рівних частинах, а саме по Ѕ частині на кожного із учасників спільної власності. Просила відмовити позивачці у задоволенні вимог, щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 25000 грн., оскільки замків у вхідних дверях відповідач не змінював та перешкод у користуванні квартирою позивачці та неповнолітній доньці не створював. В іншій частині позов визнала у повному обсязі, не заперечувала проти розподілу предметів домашнього обіходу в порядку визначеному позивачкою.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що у 2005 році на сімейних зборах було вирішено придбати автомобіль ВАЗ 21070. ЇЇ чоловік ще за життя зазначав, що цей автомобіль дістанеться їх сину ОСОБА_6 Однак на той час було вирішено оформити вищезазначений автомобіль на зятя. Автомобіль ВАЗ 21070 було придбано в кредит та оформлено на ОСОБА_3 Пояснила, що на протязі 2005-2006 років кредит сплачувала безпосередньо вона.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що є рідним братом позивачки. Зазначив, що коли вирішувалось питання про придбання автомобіля ВАЗ 21070 то було вирішено, що в майбутньому цей автомобіль буде оформлений саме на нього. На той час він вже мав водійське посвідчення проте було вирішено оформити вищезазначений автомобіль на ОСОБА_3

Вислухавши пояснення сторін и і їх представників, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України ) установив наступне.

Сторонами не заперечувався наступні факти : що з 27 квітня 1996 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, 24 січня 2011 року цей шлюб було розірвано на підставі рішенням Слов'янського міськрайонного суду; народження ОСОБА_4 26 січня 2000 року батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Також сторони підтвердили той факт що вони згідні з колом майна придбаного за період їх шлюбу і зазначеного у позовній заяві, та прийшли згоди відносно його вартості.

Викладені обставини позивач і відповідач у судовому засіданні визнали, тому відповідно до положень ст. 61 ЦПК України вони не підлягають доказуванню і приймаються судом як докази.

Згідно договору купівлі -продажу квартири від 6 квітня 2004 року ОСОБА_7 та ОСОБА_2 придбали квартиру №80 у домі № 18 «а»по вулиці Г.Батюка в місті Слов'янську.

Згідно довідки відділу реєстраційної -екзаменаційної роботи м. Слов'янська за ОСОБА_3 зареєстровано у період шлюбу автомобіль ВАЗ 21070 2005 року випуску д. номер НОМЕР_7 придбаний 08.07.2005 року, автомобіль ВАЗ 21061 1992 року випуску д. номер НОМЕР_8 придбаний 28.04.2001 року.

Згідно ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Так у судовому засіданні встановлено що вищезгадана квартира, автомобілі та особисті речі перераховані у позовній заяві придбані у період шлюбу, на сумісні кошти, що підтверджується письмовими доказами зібраними по справі і дають підставу для суду визнати їх об'єктом права спільної сумісної власності подружжя в сенсі ст. 60 Сімейного кодексу України.

Суд не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині того що автомобіль ВАЗ 2107 був придбаний на кошти померлого батька позивачки для її брата ОСОБА_6 оскільки це входить в протиріччя з зібраними по справі доказами, самі ж свідки не надали жодних доказів своїм поясненням в яких є плутанина та розбіжності.

Однако суд вважає виключити із списку майна подружжя який підлягає розподілу автомобіль ВАЗ 21061 д. номер НОМЕР_8 оскільки він на час розгляду справі відсутній бо згідно довідки УМВС України у Донецькій області знаходиться у розшуку з 21.01.2011 року в зв'язку з угоном.

Вирішуючи питання про розподіл спільного майна суд керуючись ст. 71 СК України вважає за необхідне автомобіль залишити у власності ОСОБА_3 бо він має посвідчення водія на право керування автомобілем, а с нього стягнути на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 15242 грн.

Вищезгадана сума виходить з того що проведеною судом авто технічною експертизою від 8 серпня 2011 року визначена вартість цього автомобіля у розмірі 30242 грн. З даною оцінкою сторони ознайомлені і згодні.

В частині позовних вимог ОСОБА_2 щодо розподілу придбаного як вона стверджує на спільні кошти та у час шлюбу відносин майна суд керуючись ст.71 СК України бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей.

В судовому засіданні відповідач надав суду докази об вартості придбаних у шлюбі речей. Ці докази суд приймає до уваги, оскільки позивачка у судовому засіданні визнала надані докази, виходячи з котрих вартість сумісного майна складає 56627,60 грн.

В зв'язку з чим суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_3 -

телевізор плазму, вартістю -7382,4 грн.

шафу, вартістю -2636 грн.

ліжко, вартістю -3381 грн.

2 тумбочки, вартістю -770 грн.

холодильник, вартістю -2662,8 грн.

пральну машину, вартістю -2145,30 грн.

водонагрівач, вартістю -770 грн.

м'який куток, вартістю -5425 грн.

тумбочку під телевізор, вартістю -350 грн.

порт'єри, вартістю -1800 грн.

картину з янтаря, вартістю -500 грн.

чайний сервіз, вартістю -50 грн.

2 столових сервізи, вартістю -100 грн.

залишити ОСОБА_2 -

дитячу стінку, вартістю -1950 грн.

диван, вартістю -1800 грн.

музикальний центр, вартістю -2789,10 грн.

письмовий стіл, вартістю -1800 грн.

крісло, вартістю -200 грн.

диван малютка, вартістю -900 грн.

комп'ютер, вартістю -5000 грн.

газову поверхність, електродуховку, вартістю -2516 грн.

кухонний гарнітур, вартістю -3500 грн.

мікрохвильову піч, вартістю -500 грн.

кухонний посуд, вартістю -1000 грн.

шафу -купе, вартістю -3900 грн.

телевізор, вартістю - 300 грн.

журнальний стіл, вартістю -500 грн.

м'який кухонний куток, 2 табуретки, стіл, вартістю -2000 грн.

В частині позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання ОСОБА_8 не чинити позивачці перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та передачі їй ключем від квартири задовольнити у повному обсязі з наступних підстав.

У судовому засіданні позивачка пояснила що на теперішній час мешкає за межами своєї квартири. Цей факт не заперечував і сам відповідач, котрий визнав її вимоги в цій частині у повному обсязі. Таким чином у суда є всі підстави задовольнити вимоги позивачки в цій частині її позовних вимог у повному обсязі.

В частині позовних вимог про припинення за відповідачем права власності на Ѕ частину квартири що є сумісною власністю подружжя суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і цей факт підтверджений висновком судово -техничної експертизи №48 від 3 жовтня 2011 року що квартира у котрій мешкають сторони була придбана імі у період шлюбу та коштує на час розгляду справи 210551 грн. З технічної точки зору виділити в натурі дві рівні частини немає можливості.

Однак ст.. 71 СК України передбачає що присудження одному із подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У судовому засіданні позивачка не навела суду доказів на підставі яких не можливе їх спільне проживання та не виконала вимоги ст.. 71 СК України тому в частині припинення за відповідачем права власності на належну йому частку у вищезгаданій квартирі слід відмовити.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 25000 та понесених судових витрат суд приходить до наступного.

Згідно ст.. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Оскільки відповідач своїми протиправними діями, що підтверджено у судовому засіданні поясненнями сторін та показаннями свідків, чинив позивачці перешкоди у користуванні квартирою, що спричинило порушення її соціальних зв'язків та погіршення психологічного стану, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума моральної шкоди завданої позивачці у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог , а відповідачеві пропорційно до частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки судові витрати по оплаті судового збору у сумі 25 грн. 50 коп. та витрати по оплаті інформаційно -технічного забезпечення судового розгляду справи у розмірі 60 грн. Оскільки позивачка, згідно вимог ст.. 88 ч.1 не надала суду документально підтвердженні понесені витрати по оплаті судових експертиз, то ці витрати не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 62, 63,69, 70, 71, 74 СК України, ст. ст. 16,317,319, 391, 405, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 31, 58, 60,88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою, вселення, стягнення моральної шкоди, розподіл майна -задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, в порядку розподілу майна, придбаного в період шлюбу.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, в порядку розподілу майна, придбаного в період шлюбу.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на:

дитячу стінку, вартістю -1950 грн.

диван, вартістю -1800 грн.

музикальний центр, вартістю -2789,10 грн.

письмовий стіл, вартістю -1800 грн.

крісло, вартістю -200 грн.

диван малютка, вартістю -900 грн.

комп'ютер, вартістю -5000 грн.

газову поверхність, електродуховку, вартістю -2516 грн.

кухонний гарнітур, вартістю -3500 грн.

мікрохвильову піч, вартістю -500 грн.

кухонний посуд, вартістю -1000 грн.

шафу -купе, вартістю -3900 грн.

телевізор, вартістю - 300 грн.

журнальний стіл, вартістю -500 грн.

м'який кухонний куток, 2 табуретки, стіл, вартістю -2000 грн.

Визнати за відповідачем право власності на автомобіль ВАЗ 21070 та предмети домашнього обіходу, а саме:

телевізор плазму, вартістю -7382,4 грн.

шафу, вартістю -2636 грн.

ліжко, вартістю -3381 грн.

2 тумбочки, вартістю -770 грн.

холодильник, вартістю -2662,8 грн.

пральну машину, вартістю -2145,30 грн.

водонагрівач, вартістю -770 грн.

м'який куток, вартістю -5425 грн.

тумбочку під телевізор, вартістю -350 грн.

порт'єри, вартістю -1800 грн.

картину з янтаря, вартістю -500 грн.

чайний сервіз, вартістю -50 грн.

2 столових сервізи, вартістю -100 грн.

Вселити ОСОБА_2 разом із неповнолітньою дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язати відповідача не чинити перешкод ОСОБА_2 та її неповнолітній дочці у користуванні квартирою АДРЕСА_1 і передати позивачці ключі від усіх дверей та замків.

Стягнути з ОСОБА_3, який проживає у АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка мешкає у АДРЕСА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у сумі 25.50 грн. та витрат по оплаті інформаційно -технічного забезпечення судового розгляду справи у розмірі 60 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, який проживає у АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка мешкає у АДРЕСА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, який проживає у АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка мешкає у АДРЕСА_1 грошову компенсацію за автомобіль ВАЗ 21070 у розмірі 15242 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, який проживає у АДРЕСА_1 в Державний бюджет м. Слов'янська, код ЄДРПОУ 34686605, банк отримувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016 на р/р 31210206700075 код платежу 22030001 судовий збір у сумі 434,50 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення постановлено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя Слов'янського

Міськрайонного суду

М.В. Лаптєв