Справа № 1-1316/49/11
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2012 Пустомитівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Кукси Д.А.
при секретарі Оленич О.І.
з участю прокурора Ліховина З.С.
захисників ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити справу про обвинувачення
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Косів Івано-Франківської області, проживає АДРЕСА_1 українець, громадянина України, освіта середня, працює комерційним директором ПП „Статус-Т", одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, 03.06.2002 року Перемишлянським районним судом Львівської області за ч.1 ст. 199 КК України засуджений до 3 років позбавлення волі згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки (згідно ст. 89 КК України визнаний таким що не судимий), у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст.289, ч.2 ст.355, ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 121 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Новий Розділ Львівської області, проживає АДРЕСА_4 українець, громадянина України, освіта середня, не працює, неодружений, несудимий у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 121 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. м. Миколаїв Львівської області, проживає АДРЕСА_5, українець, громадянина України, освіта середня, не працює, неодружений, несудимий у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 289 КК України,
в с т а н о в и в :
Органом досудового слідства ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звинувачується в тому, що в першій половині травня 2004 року, в м. Миколаєві Львівської області, на земельній ділянці, розташованій неподалік автомагістралі Київ-Чоп, ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_8, маючи намір на незаконне заволодіння транспортним засобом, застосувавши фізичне насильство щодо ОСОБА_9, яке виразилось в нанесенні ударів, незаконно заволодів транспортним засобом марки "Фіат-Дукато" р.н. НОМЕР_1, вартістю 40000 гривень, який належав ОСОБА_10, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, виданого Стрийським МРЕВ УДАІ УМВС України у Львівській області 15.04.2004 року, з правом керування даним транспортним засобом ОСОБА_9, тим самим спричинивши потерпілому великої матеріальної шкоди на суму 40000 гривень.
В подальшому, 17 травня 2004 року, на підставі незаконно оформленої нотаріально посвідченої довіреності серії НОМЕР_10, вказаний транспортний засіб було продано ОСОБА_11, а 20 липня 2004 року вищевказаний транспортний засіб було знято з реєстрації в Стрийському МРЕВ УДАІ УМВСУ у Львівській області.
Крім того, 09 червня 2003 року ОСОБА_12, будучи власником транспортного засобу "Опель-Вектра" р.н. НОМЕР_2, на підставі нотаріально посвідченого доручення серії НОМЕР_8, зареєстрованому за № 131 у реєстрі приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу ОСОБА_14, уповноважила ОСОБА_15 і ОСОБА_16 користуватися та розпоряджатися даним транспортним засобом.
29 квітня 2004 року ОСОБА_12 скасувала вищезазначене доручення на право користуватись та розпоряджатись транспортним засобом "Опель-Вектра" р.н. НОМЕР_2, про що було складено відповідну заяву, яку посвідчив приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу ОСОБА_14 і яку, в цей же день, тобто 29 квітня 2004 року, вона передала ОСОБА_17, для подальшого пред'явлення її ОСОБА_15 та ОСОБА_16 і вилучення з їх користування транспортного засобу "Опель-Вектра" р.н. НОМЕР_2.
04 травня 2004 року ОСОБА_17, діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_6, маючи намір на примушування ОСОБА_15 до виконання цивільно-правових зобов'язань, прибули на територію ВАТ "Миколаївцемент", що в м.Миколаєві Львівської області, де пред'явили ОСОБА_15 нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_12 про скасування доручення на право користуватись та розпоряджатись транспортним засобом "Опель-Вектра" р.н. НОМЕР_2 і почали вимагати видати їм вищезгаданий транспортний засіб.
Коли ОСОБА_15 відмовився віддати цей транспортний засіб, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_17 почали погрожувати ОСОБА_15 застосуванням відносно нього фізичного насильства, а саме побиттям, а також погрожували спалити його автомашину-цементовоз, тобто знищити майно ОСОБА_15
Діючи під впливом цих погроз, ОСОБА_15 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_17 прибули в с. Тростянець Миколаївського району Львівської області, зупинились неподалік господарства, де проживає ОСОБА_15 і останній віддав ОСОБА_6 та ОСОБА_17 автомашину "Опель-Вектра" р.н. НОМЕР_2.
Крім того, ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_7. ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно в 00 год. 20хв., перебуваючи неподалік кафе-бару "Роксолана", розташованому на вул. Возєднання 10 в м. Миколаєві Львівської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, затіяв бійку з відвідувачами даного бару ОСОБА_19 та ОСОБА_20, під час якої наніс численні удари руками та ногами по тілу ОСОБА_20, в наслідок чого спричинив останньому черепно-мозкову травму у вигляді лінійного перелому лобної кістки справа з переходом на основу черепа, крововиливи в речовину головного мозку (варолієв міст) і під тверду мозкову оболонку правої і лівої півкуль, забій головного мозку важкого ступеню (клінічно), що призвело до смерті потерпілого. А також, спричинив ОСОБА_20 переломи 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11 ребер зліва по задньо підпаховій і лопаточних лініях, 3, 4, 5, 6 ребер справа по середньо підпаховій лінії: крововиливи в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні по всій поверхні склепіння черепа, в ліву плевральну порожнину (700мл), на слизовій оболонці верхньої губи зліва і лівої щоки; забійні рани в ділянці лівої надбрівної дуги і на тильній поверхні 3, 4, 5 пальців правої кисті, на слизовій оболонці верхньої губи зліва; множинні садна на обличчі, тулубі і кінцівках; синці в орбітальних ділянках, на правій вушній раковині, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на передній поверхні лівого плеча, на тильній і долонній поверхнях правої кисті, на тильній поверхні 2, 3, 4, 5 пальців лівої кисті.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 82/09 від 24.09.2009 року та висновку додаткової судово-медичної експертизи № 95/09 від 08.12.2009 року, виявлені у ОСОБА_20 перелом лобної кістки, крововиливи в речовину головного мозку і під тверду мозкову оболонку відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення, що в даному випадку призвело до смерті.
Переломи ребер не ускладнились шоком важкого ступеню і в живої людини, відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Множинні крововиливи в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в живої людини, відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Синці, садна, рани відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Поряд з цим, під час даного конфлікту та в ході бійки, які раптово виникли на ґрунті неприязних відносин, що мало місце ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно в 00 год. 20хв., неподалік кафе-бару "Роксолана", розташованому на вул. Возєднання 10 в м. Миколаєві Львівської області, внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_19 було спричинено переломи верхньої щелепи по ФОР-11, кісток носа, виличної дуги справа, передніх стінок лобної кістки, забійну рану правої брівної ділянки, синяки на повіках обох очей, на грудній клітці справа, смугоподібні синяки на передній поверхні шиї, переломи сьомого, восьмого, дев'ятого ребер справа.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 479/2009 від 18.09.2009 року, переломи кісток лицевого черепа, переломи ребер відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я; рана, синяки - до легкого тілесного ушкодження.
Однак, судом встановлено, що стосується незаконного заволодіння транспортного засобу "Фіат-Дукато" д.р.н. НОМЕР_1, то згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 вказаний автомобіль належав ОСОБА_12. В зв'язку з тим, що спірний автомобіль був придбаний за кошти ОСОБА_6, а саме кошти за нього були передані ОСОБА_23, колишньому чоловіку ОСОБА_12, то остання видала генеральне доручення від 10.03.2004 року на ім'я ОСОБА_6 Також на прохання останнього в дорученні був вказаний ОСОБА_9 Після чого, 15.04.2004 року спірний автомобіль був оформлений на ОСОБА_10, без згоди ОСОБА_6
В першій половині травня 2004 року ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 знаходячись в м. Миколаїв, побачили, що ОСОБА_9 керує автомобілем „Фіат-Дукато" з переоформленими номерними знаками, з метою з'ясування підстав переоформлення автомобіля без згоди ОСОБА_6, примусили потерпілого ОСОБА_9 до виконання цивільно правових зобов'язань, а саме наздогнавши вказаний автомобіль поблизу дачних будинків неподалік від м. Миколаїв на автодорозі Київ-Чоп, де разом з ОСОБА_8 пред'явили ОСОБА_9 вимогу передати автомобіль "Фіат-Дукато" д.р.н. НОМЕР_1, разом з ключами та документами на автомобіль, під час даної вимоги ОСОБА_8 наніс один удар по тілу ОСОБА_9, після чого, забрали в потерпілого ОСОБА_9 спірний автомобіль.
В результаті перемовин, між ОСОБА_6 та сім'єю ОСОБА_10, потерпілим ОСОБА_10 було продано автомобіль ОСОБА_24, шляхом надано генеральне доручення останньому на розпорядження автомобілем "Фіат-Дукато" д.р.н. НОМЕР_1.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно в 00 год. 20хв., перебуваючи неподалік кафе-бару "Роксолана", розташованому на вул. Возєднання 10 в м. Миколаєві Львівської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, затіяв бійку з відвідувачами даного бару ОСОБА_19 та ОСОБА_20, під час якої ОСОБА_6 наніс численні удари руками та ногами по тілу ОСОБА_20, в наслідок чого спричинив останньому черепно-мозкову травму у вигляді лінійного перелому лобної кістки справа з переходом на основу черепа, крововиливи в речовину головного мозку (варолієв міст) і під тверду мозкову оболонку правої і лівої півкуль, забій головного мозку важкого ступеню (клінічно), що призвело до смерті потерпілого.
А також, ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_20 переломи 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11 ребер зліва по задньо підпаховій і лопаточних лініях, 3, 4, 5, 6 ребер справа по середньо підпаховій лінії: крововиливи в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні по всій поверхні склепіння черепа, в ліву плевральну порожнину (700мл), на слизовій оболонці верхньої губи зліва і лівої щоки; забійні рани в ділянці лівої надбрівної дуги і на тильній поверхні 3, 4, 5 пальців правої кисті, на слизовій оболонці верхньої губи зліва; множинні садна на обличчі, тулубі і кінцівках; синці в орбітальних ділянках, на правій вушній раковині, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на передній поверхні лівого плеча, на тильній і долонній поверхнях правої кисті, на тильній поверхні 2, 3, 4, 5 пальців лівої кисті.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 82/09 від 24.09.2009 року та висновку додаткової судово-медичної експертизи № 95/09 від 08.12.2009 року, виявлені у ОСОБА_20 перелом лобної кістки, крововиливи в речовину головного мозку і під тверду мозкову оболонку відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення, що в даному випадку призвело до смерті. Утворення даного тілесного ушкодження від ударів руками, ногами та пластиковим мотоциклетним шлемом малоймовірно. Утворення лінійного перелому лобної кістки більш характерний для падіння потерпілого і ударі лобною ділянкою голови до тупого предмету з необмеженою травмуючою поверхнею.
Переломи ребер не ускладнились шоком важкого ступеню і в живої людини, відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Множинні крововиливи в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в живої людини, відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Синці, садна, рани відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Поряд з цим, під час даного конфлікту та в ході бійки, які раптово виникли на ґрунті неприязних відносин, що мало місце ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно в 00 год. 20хв., неподалік кафе-бару "Роксолана", розташованому на вул. Возєднання 10 в м. Миколаєві Львівської області, внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_19 було спричинено переломи верхньої щелепи по ФОР-11, кісток носа, виличної дуги справа, передніх стінок лобної кістки, забійну рану правої брівної ділянки, синяки на повіках обох очей, на грудній клітці справа, смугоподібні синяки на передній поверхні шиї, переломи сьомого, восьмого, дев'ятого ребер справа.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 479/2009 від 18.09.2009 року, переломи кісток лицевого черепа, переломи ребер відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я; рана, синяки - до легкого тілесного ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та показав, що нього звернувся його знайомий ОСОБА_17 і попросив допомогти йому перегнати автомобіль „Опель-Веутра" д.р.н. НОМЕР_2. Він пояснив, що ОСОБА_23 винен йому гроші, а так як грошей він не може повернути, то в замін боргу, його дружина ОСОБА_12 дала генеральне доручення на вищевказаний автомобіль. 04.05.2004 року вони вдвох приїхали на територію ВАТ „Миколаївцемент" у м. Миколаїв, де працював ОСОБА_15 та пред'явили йому заяву ОСОБА_12 про скасування доручення та передачі права розпорядженням вказаного автомобіля ОСОБА_17 Після чого, вони поїхали в с. Тростянець Миколаївського району Львівської області, де проживав ОСОБА_15, де останній сів за кермо автомобіля, а він сів збоку та відігнали вказаний автомобіль на платну стоянку у м. Миколаїв. Жодних погроз насильством чи знищенням майна до потерпілого ОСОБА_15 не застосовувалось. Він вважає, що вони мали повне право розпоряджатись спірним автомобілем.
Крім того, підсудний ОСОБА_6 показав, що в 2003 році він позичив гроші в сумі 2000 доларів США ОСОБА_23, взамін чого останній обіцяв продати йому автомобіль „Фіат-Дукато". Дізнавшись про те, що ОСОБА_23 позичив багато грошей і в інших людей він вирішив переоформити вказаний автомобіль на себе. В цей час до нього звернувся ОСОБА_9 та повідомив, що ОСОБА_23 отримав в нього гроші на придбання мікроавтобуса, однак бус не пригнав. З часом від ОСОБА_12 він дізнався, що ОСОБА_23 в Республіці Польща потрапив в ДТП. В результаті чого він разом з ОСОБА_9 вирішили поїхати в Республіку Польща та знайти ОСОБА_23 В Польщу вони поїхали за його рахунок так як в ОСОБА_9 було лише 100 доларів США. Знайшовши в Польщі ОСОБА_23 вони дізнались, що останній потрапив в неприємності з „дагестанцями" і він винен ним 3500 доларів США, в заставу ним було передано автомобіль „Фіат-Дукато". Повернувшись на Україну він позичив у своїх знайомих 3500 доларів США та разом з ОСОБА_9 повернулись в Польщу де віддали 3500 доларів США невідомим, які повернули автомобіль „Фіат-Дукато". Після чого він разом з ОСОБА_9 повернулись в Україну, де ОСОБА_12 на яку було оформлено автомобіль „Фіат-Дукато" дала генеральне доручення на його ім'я та ім'я ОСОБА_9 Щоб в дорученні був вказаний ОСОБА_9 він попросив ОСОБА_12 особисто. Для чого він це зробив він пояснити в судовому засіданні не міг.
Через деякий час, а саме в першій половині травня 2004 року він разом з ОСОБА_8 знаходився у м. Миколаїв, як побачив, що їде автомобіль „Фіат-Дукато" за кермом якого сидів ОСОБА_9 він також побачив, що даний автомобіль був переоформлений, а саме в нього стояли нові номерні знаки. З метою з'ясування даного переоформлення він разом з ОСОБА_8 почали наздоганяти бус. „Фіат-Дукато" вони наздогнали поблизу дачних будинків поблизу м. Миколаїв. В розмові ОСОБА_9 повідомив, що автомобіль він переоформив на себе, а гроші за нього поверне частинами. Після чого ОСОБА_9 передав йому ключі та документи на автомобіль, він свою чергу попросив ОСОБА_8 перегнати автомобіль до будинку його батьків, на що він погодився. В той же день він зустрівся зі сім'єю ОСОБА_10 в кафе-барі „Роксоляна". Під час розмови батько ОСОБА_9 переконував, що яка різниця на кого оформлений автомобіль, що гроші з часом вони повернуть. Однак, з часом він дізнався, що ОСОБА_10 продав автомобіль „Фіат-Дукато" ОСОБА_24
Також в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 показав, що в ніч з ІНФОРМАЦІЯ_3 на ІНФОРМАЦІЯ_2 він знаходився вдома, як йому на мобільний телефон передзвонила мама та повідомила, що в кафе-барі „Роксоляна" де вона працює директором, двоє нетверезих чоловіків хуліганять та погрожують їй розправою. З метою припинення вказаних дій він вирішив підїхати до вказаного бару. По дорозі він зустрів свого брата ОСОБА_7 який під сів до нього в автомобіль і вони вдвох о 00 год. 20 хв. під'їхав до кафе-бару „Роксоляна" . підійшовши до бару він запитався в матері, що сталось, на що остання показала, що двоє чоловіків в нетверезому стані погрожували їй та працівникам бару, не давали можливості закрити бар. Також вона повідомила, що вказані чоловіки знаходяться неподалік бару. Вирішивши, що конфлікт вичерпаний вони пішли до автомобіля. Відходячи від бару вони побачили ОСОБА_19 який тримав в руках гітару та ОСОБА_20 в якого на голові був мотоциклетний шолом. В цей час ОСОБА_20 крикнув „Криша приїхала". Тоді вони з братом підійшли до них і він сказав, що якщо він хоче щось сказати то нехай зніме шолом. В цей час як ОСОБА_20 зняв шолом то несподівано для нього наніс удар шоломом по його голові, а ОСОБА_19 наніс удар гітарою по тілу брата. Також він побачив, що ОСОБА_20 засунув руку в кишеню куртки і щось блиснуло. Він з метою захисту почав наносити удари руками по тілу ОСОБА_20 Дана бійка відбувалась неподалік від сходів до кафе-бару „Роксаляна" і під час цього він відштовхнув ОСОБА_20 від чого він впав обличчям вниз зі сходів. Що відбувалось між братом та ОСОБА_19 він не бачив. Однак, після того, як ОСОБА_20 впав зі сходів на асфальт то він піднявся відійшов в сторону та кудась дзвонив по мобільному телефону. Куди дівся ОСОБА_19 він не бачив. Він підійшов до брату підняв його з землі та пішли до автомобіля. Так як біля бару був припаркований скутер, а ОСОБА_19 та ОСОБА_20 поруч не було то вони вирішили відігнати скутер на автостоянку щоб він не зник. Він сів за кермо автомобіля, а брат сів на скутер, який відігнали на стоянку. Після цього брат пішов додому, а він поїхав в сторону м. Київа так як він запланував там зустріч. Однак йому по дорозі йому стало погано і він повернувся додому.
Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_8 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав і показав, що в першій половині травні 2004 року, коли він йшов по дорозі, біля нього зупинився ОСОБА_6 в цей час вони побачили як проїхав „Фіат-Дукато", за кермом якого сидів ОСОБА_9 До цього дня він декілька разів бачив, що ОСОБА_9 керував вказаний автомобіль. Вони вдвох поїхали за ним, на автомобілі ОСОБА_6 По дорозі ОСОБА_6 сигналив фарама, щоб ОСОБА_9 зупинився, однак останній не зупинявся. Наздогнавши останнього на дачній земельній ділянці поблизу автодороги Київ-Чоп біля м. Миколаїв, з автомобіля вийшов ОСОБА_6 та підійшов до ОСОБА_9 Про що вони розмовляли він не чув. Розмова відбувалась спокійно, без крику та будь якого насильства, тривала приблизно 10 хв. після цього ОСОБА_6 кинув йому ключі та документи від „Фіат-Дукато" та попросив, його відігнати до будинку де проживають батьки ОСОБА_6 Він сів за кермо „Фіат-Дукато" та відігнав вказаний автомобіль де попросив його ОСОБА_6, ключі та документи він віддав останньому.
Жодних тілесних ушкоджень він ОСОБА_9 не наносив. Також в той день на дачній земельній ділянці він не бачив нікого крім ОСОБА_6 та ОСОБА_9
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та показав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 24 год. він знаходився вдома, як до нього передзвонила його мама та сказала, що двоє невідомих не дають їй закрити кафе-бар та погрожують їй та працівникам. Тоді він вийшов з дому та пішов в сторону кафе-бару. Приблизно за 100 метрів до приміщення кафе-бару він побачив, що на автомобілі їде його брат ОСОБА_6 він підсів до нього в авто біль. Під'їхавши до кафе-бару „Роксоляна", ОСОБА_6 вийшов з машини та пішов до вхідних дверей кафе-бару. Через деякий час коли він повертався до автомобіля то він почув як двоє невідомих сказали „ що криша приїхала". Через якусь мить він побачив, як один з невідомих вдарив ОСОБА_6 мотоциклетним шоломом по голові. Він одразу побіг до брата і в цей час хтось вдарив його ззаду по голові від чого він втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, то він побачив, що брат тримається за око, також він сказав, що невідомі сказали, що завтра будуть розбори. Після цього ОСОБА_6 сів в свій автомобіль, а він сів за скутер, який належав невідомим, що відігнати його на стоянку, що на слідуючий день не було проблем. Відігнавши скутер на стоянку, вони з братом поїхали в аптеку, щоб промити останньому рану. Після чого він пішов додому, куди саме поїхав ОСОБА_6. йому невідомо.
На слідуючий день він поїхав в смт. Соснівку Сокальського району Львівської області на заробітки, де був до червня 2010 року. Про те, що він перебував в розшуку йому нічого не було відомо, так як з батьками він не спілкувався так між ними були напружені відносини.
По епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом „Фіат-Дукато" д.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за попередньою групою осіб поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що завдало великої матеріальної шкоди, дії підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 кваліфіковані невірно за ч.3 ст. 289 КК України їхні дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 355 КК України виходячи з наступних зібраних в ході досудового та судового слідства доказів.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 показав, що в серпні 2003 року він та його батько вирішили придбати мікроавтобус. Вони звернулись до ОСОБА_23, який займався перевезенням транспортних засобів із-за кордону. Поговорив з ОСОБА_23 і той погодився „пригнати" мікроавтобус, привів його додому, де батько передав ОСОБА_23 5700 доларів США. В гарантію виконання зобов'язань був мукроавтобус „Фіат-Дукато" який знаходився на подвір'ї ОСОБА_23 Деякий час від ОСОБА_23 нічого не було чути, автобуса він не пригнав. Від дружини ОСОБА_23, він дізнався, що її чоловік у Польщі потрапив в ДТП. Через деякий час він зустрів ОСОБА_6 і останні запропонував йому, що зможе завести його в Польщу та знайти ОСОБА_23 Приблизно через 10 днів він разом з ОСОБА_6., на автомобілі останнього поїхали в Польщу. Там вони знайшли ОСОБА_23 також в з ним була ОСОБА_12 Від ОСОБА_23 вони дізнались, що всі гроші в нього забрали „дагестанці". Також він сказав, що за борги „дагестанці" забрали в нього автомобіль „Фіат-Дукато". В зв'язку з цим ОСОБА_6 по телефону зв'язався з „дагестанцями" від яких дізнався, що ОСОБА_23 винен їм 3500 доларів США і після повернення вказаної суми грошей йому буде повернутий автомобіль. Після цієї розмови він разом з ОСОБА_6 повернулись на Україну. Він разом з батьками позичили 3500 доларів США. Однак, ОСОБА_6 сказав, що він також знайшов гроші і вони вдвох поїхали в Польщу. Приїхавши в Польщу, вони зустрілись з тими самими особами які утримували автомобіль. В машину до них сів ОСОБА_6 про що вони говорили він не чув. Після розмови їм був повернутий автомобіль „Фіат-Дукато". На вказаному автомобілі вони повернулись на Україну. Тільки дома він дізнався, що автомобіль зареєстрований на ОСОБА_12 В зв'язку з цим він дав ОСОБА_6 копію свого паспорта і через деякий час останній дав йому генеральне доручення, згідно з яким ОСОБА_12 дала доручення на розпорядження автомобілем „Фіат-Дукато" йому та ОСОБА_6 Також він домовився з ОСОБА_6, що суму 3500 доларів США, які він заплатив за викуп мікроавтобуса, частинами йому віддасть. ОСОБА_6 пояснив, що він вписаний в доручення тому, щоб міг сам керувати мікроавтобусом, коли йому треба буде щось перевезти. Через якийсь час ОСОБА_6 заявив, що йому потрібні гроші, а тому він хоче продати мікроавтобус. На їх з батьком пропозицію гроші за мікроавтобус розділити відповідно до долі кожного, говорив щось незрозуміле. Тоді батько сказав, що мікроавтобус треба переоформити на нього. 15.04.2004 року поїхали в МРЕВ м. Стрия, де оформили мікроавтобус „Фіат-Дукато" на його батька, отримали нові реєстраційні номерні знаки. Про це ОСОБА_6 він не говорили. В травні 2004 року, точного числа не пригадує, мікроавтобусом „Фіат-Дукато" д.р.н. НОМЕР_1 поїхав в поле до своєї мами, ця ділянка розташована недалеко дороги Київ-Чоп. Коли проїздив біля зупинки, що поблизу СШ № 1, то його побачив ОСОБА_6, який стояв з ОСОБА_8, вони були на машині і поїхали за ним. Коли приїхав на земельну ділянку, то ОСОБА_6 почав кричати, чому переоформили мікроавтобус, а його не поставили до відома, сказав віддати документи і ключі від мікроавтобуса. Коли відмовився це зробити, то ОСОБА_8, вдарив його, копнув по ногах. Це все бачила його мама. ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відібрали документи, ключі від мікроавтобуса, ОСОБА_8 сів за кермо мікроавтобуса, а ОСОБА_6 у свою машину і вони поїхали. В той самий день про все розповів своєму батькові, увечері пішов з батьком та мамою в кафе-бар „Роксолана", де була зустріч з ОСОБА_6, який говорив, що мікроавтобус належить йому, бо він давав ОСОБА_23 гроші на цей мікроавтобус, і що за 7000 доларів США поверне мікроавтобус. Його батько не давав довіреності гр. ОСОБА_24 для продажі мікроавтобуса. Не привозив у м. Львів довіреності і не вручав її ОСОБА_24
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10, показав, що у 2003 році, він разом з сином вирішили придбати мікроавтобус. Вони звернулись до ОСОБА_23, який займався перевезенням транспортних засобів із-за кордону. Поговорив з ОСОБА_23 і той погодився „пригнати" мікроавтобус, привів його додому, де він передав ОСОБА_23 5700 доларів США. В гарантію виконання зобов'язань був мукроавтобус „Фіат-Дукато" який знаходився на подвір'ї ОСОБА_23 Від дружини ОСОБА_28 вони дізнались, що останнього в Польщі збила машина і він зараз знаходиться в Польщі. Через деякий час вони зв'язались з ОСОБА_6., так як вони знали що він добре знає ОСОБА_23 Вони погодили, що ОСОБА_6 повезе сина в Польщу, щоб знайти ОСОБА_23 Гроші на поїздку він дав сину. Через деякий час коли ОСОБА_6 разом з сином повернулись з Польщі то від сина від дізнався, що мікроавтобус забрали „дагестанці" і що ОСОБА_23 винен їм 3500 доларів США. Для того, щоб забрати автомобіль необхідно вказаним особам дати зазначену суму грошей. З метою отримання автомобіля він позичив у своїх знайомих 3500 доларів США. Однак, ОСОБА_6 сказав, що він також позичив зазначену суму грошей і він з сином поїхали в Польщу. Через деякий час вони повернулись на Україну та привезли автомобіль „Фіат-Дукато". 10.03.2004 року ОСОБА_12, яка була власником автомобіля, оформила довіреність на його сина і на ОСОБА_6, згідно якої, вони могли користуватися мікроавтобусом і продати його незалежно один від одного. Після оформлення довіреності мікроавтобус залишився в його сина ОСОБА_9. З ОСОБА_6 була усна домовленість про те, що син частинами поверне йому суму 3500 доларів США. Деякий час син користувався мікроавтобусом, а потім ОСОБА_6 сказав, що хоче продати мікроавтобус, бо йому потрібні гроші. Знаючи про особу ОСОБА_6 багато негативних відгуків, вирішив, що мікроавтобус необхідно переоформити на себе. 15.04.2004 року в МРЕВ м. Стрий переоформили мікроавтобус на його ім'я, отримали нові реєстраційні номерні знаки. В свідоцтві про реєстрацію ТЗ син ОСОБА_9 був вписаний з правом керування транспортним засобом. Після цього до нього кілька разів приїздив ОСОБА_6, якому сказав, що тепер по документах він є власником мікроавтобуса, заплатив гроші ОСОБА_23, який говорив, що мікроавтобус може забрати собі, якщо не вийде пригнати інший мікроавтобус. Тоді ОСОБА_6 почав говорити, що цей мікроавтобус фактично належить йому, а лише був оформлений на ОСОБА_12 ОСОБА_6 хотів, щоби йому було дано довіреність на мікроавтобус, але він відмовив йому. В травні 2004 року, коли повернувся з роботи, то від своєї жінки дізнався, що коли вона з сином знаходилась в полі, то приїхали двоє хлопців - одного вона знала, це був ОСОБА_6, другого вона не знала, він затіяв бійку з сином, відібрали у нього документи на мікроавтобус і також відібрали мікроавтобус. Син також це підтвердив. Після цього відбулася зустрів в кафе-барі „Роксолана", де за повернення мікроавтобуса ОСОБА_6 хотів 6000 доларів США.
Довіреності ОСОБА_24 від 17.05.2004 року бути його представником при продажі мікроавтобуса „Фіат-Дукато" д.р.н. НОМЕР_1 не давав і не знайомий з ним. В травні 2004 року не звертався в міліцію тому, що мав інформацію про те, що ОСОБА_6 зв'язаний із злочинцями, боявся за життя та здоров'я як своє, так і членів сім'ї, а після того, як відбулося незаконне заволодіння мікроавтобусом. ОСОБА_6 йому погрожував.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_30, показала, що в серпні 2003 року її чоловік ОСОБА_10 та син ОСОБА_9 вирішили купити мікроавтобус, який мав „пригнати" їх сусід ОСОБА_23. Була присутня при тому, коли її чоловік дав ОСОБА_23 4800 доларів США, а син ще позичив у свого знайомого ОСОБА_31 600 євро, оскільки не вистарчало до потрібної суми. Чула, як ОСОБА_23 говорив чоловікові, що в разі якогось випадку він не зможе „пригнати" мікроавтобус, то чоловік зможе взяти його мікроавтобус білого кольору, яким він користувався. Тривалий час ОСОБА_23 не було, кілька разів ходила з чоловіком виясняти, де ОСОБА_23, їм сказали, що він потрапив в аварію і лікується в Польщі. На початку 2004 року син з ОСОБА_6 їздили в Польщу, а коли повернулися, то син розповів, що ОСОБА_23 здоровий, але грошей, які йому дали для купівлі мікроавтобуса, не має. Син сказав, що мікроавтобус, яким користувався ОСОБА_23, в нього забрали і за повернення хочуть 3500 доларів США, ОСОБА_6 цю суму мав позичити сину. Коли з Польщі повернули мікроавтобус, то в нотаріуса було оформлено доручення на її сина і на ОСОБА_6 Син користувався мікроавтобусом, здійснював його ремонт. Коли ОСОБА_6 заявив, що хоче продати мікроавтобус, бо йому треба грошей, заявив це категорично, незважаючи на їх інтереси, то син з чоловіком поїхали в м. Стрий і мікроавтобус було зареєстровано на її чоловіка. В травні 2004 року, коли вона знаходилась на полі, яке розташоване неподалік дороги Київ-Чоп, то до неї на поле мікроавтобусом приїхав син. Зразу за сином машиною приїхали ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Вони зразу накинулися на сина, звалили з ніг і ОСОБА_8 почав його копати. Кричали до сина щось відносно мікроавтобуса. Підбігла до ОСОБА_8, відштовхнула його, щоби він не копав сина. Чула, як до сина говорили, щоби він віддав ключі від мікроавтобуса і технічний паспорт. Потім вони забрали мікроавтобус, ОСОБА_8 сів за кермо мікроавтобуса, а інший в машину. В той же день про все розповіли чоловікові, а увечері всі троє ходили в кафе-бар „Роксолана", де мали зустріч з ОСОБА_6, який кричав, що мікроавтобус належить йому. При тій зустрічі також був присутній ОСОБА_8
Оголошеними показами свідка ОСОБА_32, яка на досудовому слідстві показала, що в м. Миколаєві, недалеко від автодороги Київ-Чоп, приблизно на відстані 400 м, має земельну ділянку, на якій вирощує с/г продукцію. Поряд розташована земельна ділянка сім'ї ОСОБА_10, з ними знайома лише візуально, відносини лише як сусідів по земельній ділянці. В травні 2004 року, точного числа не пригадує, знаходилась на своїй земельній ділянці та обробляла її. Також в той час на земельній ділянці знаходилась ОСОБА_30 На земельну ділянку приїхав мікроавтобус білого кольору, номерних знаків не зауважила, а майже зразу за цим мікроавтобусом приїхала іномарка, номерних знаків якої теж не зауважила, в іномарці було двоє молодих хлопців. Між водієм мікроавтобуса і хлопцями з іномарки виникла доволі сильна суперечка, вони були сильно налаштовані проти водія мікроавтобуса. Чула окремі уривки розмови, яка стосувалася мікроавтобуса. ОСОБА_30 також приймала участь в тій суперечці. Потім мікроавтобус та іномарка виїхали із земельної ділянки, а ОСОБА_30 та водій мікроавтобуса пішли пішки. Хлопців, які приїздили іномаркою на земельну ділянку ОСОБА_10, не зможе впізнати. (том. 2 а.с.96).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, показала, що її чоловік ОСОБА_23 певний час займався перевезенням автомашин із-за кордону та їх реалізацією. В червні-липні 2003 року чоловік пригнав із-за кордону мікроавтобус білого кольору, марка „Фіат-Дукато", за кордон він їздив сам. їздила до кордону з Польщею, бо їй передзвонив чоловік, там розмитнили мікроавтобус і вже їхали разом. Мікроавтобус цей був записали на неї, чому так вирішив зробити чоловік, не може сказати. Мікроавтобус зареєстрували в Стрийському МРЕВ. Як їй було відомо, що на придбання даного автомобіля в них не вистарчало грошей і якусь суму грошей чоловік позичив у ОСОБА_6 Наскільки їй відомо, то чоловік грошей ОСОБА_6 не повернув. Тому коли ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 привезли вказаний автомобіль з Польщі, то вона виписала генеральне доручення на ОСОБА_6 та ОСОБА_9 Останнього просив вписати в доручення саме ОСОБА_6 Дане доручення вона видала тому, що вважала ОСОБА_6 власником автомобіля, тому що її чоловік не повернув йому позичені гроші і в замін боргу вона передала автомобіль.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 показала, що дійсно 17.05.2004 року посвідчувала довіреність серії НОМЕР_10 від імені ОСОБА_10, згідно якої, він уповноважував ОСОБА_24 бути його представником при продажі мікроавтобуса „Фіат-Дукато" д.р.н. НОМЕР_1, але ці прізвища їй нічого не говорять, за прізвищами не може сказати, чи такі особи їй знайомі. При посвідченні довіреності пересвідчилась в особі, яка давала довіреність, а також в її дієздатності. Особа, яка давала довіреність, власноручно ставила свій підпис в довіреності. Особа, яка була в її офісі в м. Винники, була дуже схожою з фотографією, яка була в паспорті, який їй було пред'явлено, цей паспорт був на прізвище ОСОБА_10, і саме ця людина, яка їй пред'являла паспорт, ставила свій підпис на бланку довіреності.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, показав, що вирішив придбати вантажний мікроавтобус, бо займається підприємницькою діяльністю. На ринку „Кривчиці" знайшов підходящий мікроавтобус „Фіат-Дукато" білого кольору, рік випуску 1996, на ринку цей мікроавтобус продавав ОСОБА_24, якого раніше не знав. Домовився з ним відносно ціни мікроавтобуса, а саме 40 000 грн. ОСОБА_24 мав лише доручення, яке надавало йому право продати мікроавтобус. Бачив технічний паспорт цього мікроавтобуса, але на чиє прізвище був оформлений на той час мікроавтобус, не пригадує. Через кілька днів після того, як домовилися із ОСОБА_24, то знову зустрілися і в нотаріуса оформили доручення, яке надавало йому право розпоряджатися і користуватися мікроавтобусом. Після оформлення доручення заплатив ОСОБА_24 40 000 грн., доручення було оформлене як на нього, так і на його дружину. Деякий час користувався цим мікроавтобусом за дорученням, бо не мав грошей, щоби зареєструвати на своє прізвище. Домовився із ОСОБА_24, що той поїде з ним в м. Стрий та зніме з обліку мікроавтобус. 23 липня 2004 року зареєстрував мікроавтобус на свою дружину ОСОБА_34. Про те, що мікроавтобус міг бути незаконно отриманим попереднім користувачем, не знав, при купівлі мікроавтобуса мав справу лише із ОСОБА_24. (том 2 а.с. 49)
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24, показав, що добре знає ОСОБА_6, відносини між ними нормальні, працював механіком МПП „Роксолана" з початку 2004 року до лютого-березня 2005 року, але офіційно там не був оформлений, тоді в його обов'язки входило дивитись за технічним станом мікроавтобусів, які виїздили на маршрут. ОСОБА_10, який проживає в АДРЕСА_2, не знає. В травні 2004 року до нього звернувся ОСОБА_6 і запропонував придбати в нього мікроавтобус „Фіат-Дукато" білого кольору д.р.н. НОМЕР_1. Зі слів ОСОБА_6 вважав, що цей мікроавтобус належить йому, але в це питання не вникав. Взагалі, думав для себе придбати якийсь мікроавтобус, щоби на ньому працювати і возити вантажі. Ззовні цей мікроавтобус був в нормальному стані і думав, що скоріш за все його купить. ОСОБА_6 сказав, щоб він дав йому свій паспорт громадянина України, бо він хоче оформити на нього довіреність на цей мікроавтобус. Дав йому свій паспорт, але не цікавився тим, хто саме записаний власником даного мікроавтобуса. В другій половині травня 2004 року, точніше не пригадує, на вул. Науковій-Стрийській, ОСОБА_6 привіз йому нотаріально посвідчену довіреність від імені ОСОБА_10, яка дозволяла йому бути продавцем цього мікроавтобуса. ОСОБА_6, коли привіз йому цю довіреність, то приїхав сам мікроавтобусом „Фіат-Дукато" д.р.н. НОМЕР_1, білого кольору, передав йому довіреність, технічний паспорт на мікроавтобус і цей мікроавтобус. Вияснивши, що технічний стан цього мікроавтобуса не дуже добрий, вирішив не купувати для себе мікроавтобус, а лише продати. З цією метою поїхав на автомобільний ринок, який називають Кривчицьким ринком і знайшов там покупця на мікроавтобус, ім'я покупця ОСОБА_11. Домовились, що ОСОБА_11 купує мікроавтобус за 40 000 грн., після такої домовленості разом поїхали до нотаріуса і там оформили довіреність на ОСОБА_11 та його дружину, бо він не мав грошей, щоби зразу оформляти на себе. Після того, як ОСОБА_11 дав йому 40 000 грн., то передав йому довіреність, технічний паспорт на мікроавтобус, ключі та мікроавтобус. Також домовились, що коли ОСОБА_11 буде оформляти мікроавтобус на свою дружину, то поїде з ним в м. Стрий, щоби зняти мікроавтобус з обліку. Залишив ОСОБА_11 свій номер мобільного телефону. В липні 2004 року з ОСОБА_11 їздив цим мікроавтобусом в м. Стрий, де зняв його з обліку. Гроші, які отримав від ОСОБА_11 за мікроавтобус „Фіат-Дукато", того ж дня передав ОСОБА_6
Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_6 від 12.06.2005 року, згідно з яким, потерпілий ОСОБА_9 підтвердив свої показання і вказав на гр. ОСОБА_6, як на того, що разом з ОСОБА_8, в травні 2004 року, відібрав у нього мікроавтобус „Фіат-Дукато" р.н. НОМЕР_1, що належав його батькові ОСОБА_10 (том 2 а.с.90-91).
Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_10 та приватним нотаріусом ОСОБА_33 від 18.06.2005 року, згідно з яким, ОСОБА_10 підтвердив свої показання про те, що не видавав довіреності 17.05.2004 року і не був в офісі нотаріуса ОСОБА_33, а нотаріус ОСОБА_33, ці покази підтвердила. (том 2 а.с.101).
Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_8 від 12 липня 2005 року, згідно з яким, ОСОБА_9 підтвердив свої показання і вказав на гр. ОСОБА_8., як на того, що разом з ОСОБА_6, в травні 2004 року, відібрав у нього мікроавтобус „Фіат-Дукато" р.н. НОМЕР_1, що належав його батькові ОСОБА_10 (том 3 а.с.19)
Протоколом відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_9 від 14 липня 2005 року, згідно з яким, ОСОБА_9 показав та розповів за яких обставин було вчинено незаконне заволодіння мікроавтобусом марки „Фіат-Дукато" р.н. НОМЕР_1, який належав його батькові ОСОБА_10. (том 3 а.с.20-21)
Протоколом виїмки від 11 травня 2005 року, згідно з яким, в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_33 вилучено другий примірник довіреності НОМЕР_10, виданої 17.05.2004 року від імені гр. ОСОБА_10. (том 2 а.с.41-43)
Протоколом огляду речових доказів від 11 листопада 2005 року, згідно з яким, оглянуто другий примірник довіреності серії НОМЕР_10 від 17.05.2004 року, який вилучено в офісі нотаріуса ОСОБА_33 (том 3 а.с.61)
Протоколом виїмки від 12 травня 2005 року, згідно з яким, у ОСОБА_11 вилучено мікроавтобус марки „Фіат-Дукато", білого кольору, 1996 року випуску, кузов НОМЕР_12, тобто той транспортний засіб, який належав потерпілому ОСОБА_10, але вже з іншими реєстраційними номерними знаками. (том 2 а.с.45)
Протоколом огляду речових доказів від 12 травня 2005 року, згідно з яким, оглянуто мікроавтобус марки „Фіат-Дукато", білого кольору, 1996 року випуску, кузов НОМЕР_12, тобто той транспортний засіб, який належав потерпілому ОСОБА_10 і який було вилучено у гр. ОСОБА_11 (том 2 а.с.46).
Протоколом виїмки від 17 травня 2005 року, згідно з яким, було вилучено документи, які містять вільні зразки підпису ОСОБА_10. (том 2 а.с.76)
Протоколом відібрання експериментальних зразків підпису від 17 травня 2005 року, згідно з яким, у ОСОБА_10 взято експериментальні зразки підпису. (том 2 а.с.83-85).
Листом Миколаївської МДПІ № 4289/19-1 від 27.05.2005 року, згідно з яким, гр. ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12, проживаючому в АДРЕСА_2, присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_4, повторної видачі та повторного присвоєння ідентифікаційного номера не було. Тобто, цей ідентифікаційний номер відрізняється від того ідентифікаційного номера, який було подано приватному нотаріусу ОСОБА_33, коли нею посвідчувалась довіреність від імені ОСОБА_10 (том 2 а.с.51)
Протоколом виїмки від 27 травня 2005 року, згідно з яким, із Стрийського МРЕВ ДАІ УМВСУ було вилучено ряд документів, зокрема свідоцтво про реєстрацію ТЗ на прізвище ОСОБА_12 серії НОМЕР_6, з якого видно, що саме ОСОБА_12, а не інша особа, була власницею мікроавтобуса марки „Фіат-Дукато", 1996 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_12. (том 2 а.с. 57-74)
Висновком № 1592 судово-почеркознавчої експертизи від 08 червня 2005 року, згідно з яким, запис прізвища „ОСОБА_10" на другому примірнику довіреності від імені ОСОБА_10 від 17.05.2004 року, виконаний не ОСОБА_10, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_10, розташований після слова „підпис" на другому примірнику довіреності від його імені від 17.05.2004 року, виконаний не ОСОБА_10, а іншою особою. (том 3 а.с.77-79).
По епізоду примушування ОСОБА_6 до виконання цивільно-правових зобов'язань ОСОБА_15 суд вважає доведена повністю зібраними в ході досудового та судового слідства доказами.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15, який повідомив, що знайомий з ОСОБА_23, знав, що останній займається перепродажем автомобілів, які приганяв із-за кордону, а тому звернувся до нього з проханням пригнати автомобіль. 09 червня 2003 року, разом з ОСОБА_23 та його дружиною ОСОБА_12 пішли до нотаріуса ОСОБА_14, в м. Миколаєві, де було оформлено „генеральне" доручення на нього та його дружину ОСОБА_16 На час оформлення доручення автомобіль „Опель-Вектра" р.н. НОМЕР_2 був зареєстрований на ОСОБА_12 Загальна вартість автомобіля, який придбав в ОСОБА_23 становила 5800 доларів США. Через якийсь час, ОСОБА_23 повернув йому різницю суми за автомобіль, а саме 1000 доларів США. Куплений автомобіль „Опель-Вектра" не реєстрував на своє ім'я, бо не мав на це грошей та вільного часу. Машиною також користувалась його дружина ОСОБА_16 На початку травня 2004 року, коли знаходився на роботі, біля території ВАТ „Миколаївцемент", до нього приїхало троє осіб: ОСОБА_23, ОСОБА_17 і ОСОБА_6, приїхали автомобілем „Мерседес", яким користувався ОСОБА_17 Ще кілька днів перед тим, ОСОБА_17 телефонував до нього і говорив, що йому треба привезти цемент, потім ще раз телефонував і сказав, що приїде до заводу, щоби домовитися про ціну. Чекав його біля прохідної, а коли побачив автомобіль „Мерседес", то підійшов та сів у автомобіль на заднє сидіння. ОСОБА_17 запитав у нього, де знаходиться автомобіль „Опель-Вектра", відповів йому, що в гаражі, на подвір'ї. Тоді ОСОБА_17 показав розписку, де вказувалося, що ОСОБА_23 пригнав автомобіль „Опель-Вектра" для ОСОБА_17 Коли запитав у ОСОБА_23, чи заплатив йому за автомашину, той відповів ствердно, що заплатив. Тоді ОСОБА_6 витягнув заяву з печаткою нотаріуса і сказав, що доручення, яке було видане йому та його дружині, щодо автомобіля „Опель-Вектра", скасоване і щоби він віддав цей автомобіль. Прочитавши цю заяву, сказав, щоби йому повернули гроші, інакше машини не віддасть. Тоді ОСОБА_6 сказав, що все одно відберуть машину, пригрозив, що його поб'ють і спалять машину, якою він возить цемент. В салоні машини не наносили йому ударів. Під впливом погроз розправи над ним та знищенням майна, погодився поїхати в с. Тростянець, де знаходився автомобіль „Опель-Вектра", який придбав у ОСОБА_23 ОСОБА_6 сказав, що машину поставлять на платну стоянку, а увечері зустрінуться в барі „Роксолана" і будуть вирішувати, хто і кому винен гроші і скільки саме. Приїхали в с. Тростянець, пішов в гараж та виїхав машиною з гаражу на дорогу, в салон машини „Опель-Вектра" сів ОСОБА_6 і поїхали в м. Миколаїв, до платної стоянки, яка знаходиться біля центру зайнятості. ОСОБА_6 сів за кермо машини і заїхав на платну стоянку, сказав прийти на 19 годину в кафе-бар „Роксолана". Після того, його відвезли машиною на завод. На роботі не залишився, а повернувся до стоянки, але машини вже не було. Коли прийшов в кафе-бар „Роксолана" і запитав, де його машина, то йому відповіли, щоби він забув, що мав таку машину. При зустрічі в барі були ОСОБА_6, ОСОБА_17 і ОСОБА_23 Говорили, що будуть відправляти ОСОБА_23 на заробітки. 24 травня 2004 року звернувся із заявою в Миколаївський РВ УМВСУ, після цього, ОСОБА_17 йому дзвонив на мобільний телефон і говорив, що його машину спалять, якщо він не заспокоїться. Боявся, що дійсно спалять цементовоз, яким возив цемент, а тому не згадував причетності ОСОБА_6 до тієї історії.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_16, показала, що 09 червня 2003 року на її чоловіка ОСОБА_15 та на неї було оформлено нотаріально посвідчене доручення на право користування та розпорядження автомобілем „Опель-Вектра" р.н. НОМЕР_2, за цей автомобіль її чоловік заплатив 5800 доларів США. Машину не перереєстровували, бо на це не було грошей. Вказаним автомобілем вона також користувалась. На початку травня 2004 року, зразу після вихідних днів, знаходилась в своєму будинку, що в с. Тростянець. Побачила, що чужою машиною приїхав її чоловік ОСОБА_15, він пішов в гараж на подвір'ї та виїхав автомашиною „Опель-Вектра". Перед тим, як виїхати з гаражу, зайшов в будинок і сказав, що мусить віддати машину, бо йому погрожують, взяв ключі від машини, документи і тоді пішов в гараж. Вийшовши з будинку на подвір'я, побачила, що в салон машини „Опель-Вектра" сідав ОСОБА_6 Хто був в другій автомашині „Мерседес", не бачила, але увечері чоловік розповів, що в машині були ОСОБА_17, ОСОБА_23, розповів, що йому показували заяву про скасування доручення, яке було раніше видане на машину „Опель-Вектра", і забрали машину, погрожували фізичною розправою, а також погрожували спалити цементовоз.
Протоколом очної ставки між ОСОБА_15 та ОСОБА_6, від 10 листопада 2005 року, згідно з яким, ОСОБА_15 підтвердив свої показання і зазначив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_17 шляхом погроз, змусили його віддати а/м „Опель-Вектра" р.н. НОМЕР_2. (том 3 а.с.58-59).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_15, від 04 липня 2005 року, згідно з яким, ОСОБА_15 показав та розповів за яких обставин було вчинено незаконне примушування його до видачі ОСОБА_6 та ОСОБА_17 автомашини „Опель-Вектра" р.н. НОМЕР_2. (том 3 а.с.9-10).
Дорученням серії НОМЕР_8 від 09.06.2003 року, згідно з яким, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, ОСОБА_12 видала доручення на право розпорядження (продати, подарувати, заставити, обміняти) належним їй автомобілем „Опель-Вектра" р.н. НОМЕР_2. (том 2 а.с.233).
Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 04.06.2009 року згідно з якою ОСОБА_17 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України „Про амністію" від 12.12.2008 року, а кримінальну справу відносно нього за ч.2 ст. 355 КК України закрито. Згідно даної постанови судом встановлено, що ОСОБА_17 в 2004 році за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6. вчинили примушування ОСОБА_15 до виконання цивільно-правових зобов'язань, яке виникло після скасування ОСОБА_12 доручення від 09.06.2004 року, яка була поєднане з погрозою насильства над потерпілим, знищенням його майна, при відсутності ознак вимагання.
По епізоду нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_20, що спричинили смерть потерпілого та тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_19, дії підсудного ОСОБА_6 доведена повністю, а дії підсудного ОСОБА_7 доведені частково зібраними на досудовому та судовому слідстві доказами, зокрема;
Оголошеними показаннями потерпілого ОСОБА_38, який на досудовому слідстві повідомив, що його мама та батько останнім часом проживали в Іспанії, де знаходились на заробітках. 02.09.2009 року батько приїхав в м.Новий Розділ, щоб побачитись з родичами і планував знову повернутись в Іспанію 22.09.2009 року. Повернувшись додому, батько зустрічався з родичами, друзями, знайомими. Особливо тісні стосунки у нього були з його двоюрідним братом ОСОБА_19. Знаходячись в м.Новий Розділ, батько іноді використовував для поїздок скутер "Yamaha", який придбав, будучи в Іспанії. ІНФОРМАЦІЯ_3, приблизно в післяобідню пору, батько вийшов з дому, взяв свій скутер, шолом і сказав, що їде в м.Миколаїв відвідати ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_2 в нічний час, на домашній телефон подзвонив хтось із знайомих і повідомив, що треба терміново їхати в Миколаївську ЦРЛ, так як батька побили і він лежить в лікарні. Він тут же на таксі поїхав в м. Миколаїв. В лікарню зайшов біля 1.00год. В лікарні побачив дружину ОСОБА_19, яка повідомила, що його батько та її чоловік перебувають в дуже важкому стані в реанімації. Він весь час знаходився в лікарні, купував ліки. Близько 11.00 год. лікарі повідомили, що батько помер. (том 4 а.с.163-164)
Неодноразово допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_19, показав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 до нього додому прийшов ОСОБА_20 і запропонував провідати родину. Він взяв з дому гітару і вони обидвоє сіли на скутер ОСОБА_20 та поїхали в гості до його батьків. Після 23.00год проїжджаючи повз кафе-бар '"Роксолана", ОСОБА_20 зупинив свій скутер і запропонував зайти в бар і випити каву. Заходячи в бар, він взяв свою гітару, ОСОБА_20 взяв мотоциклетний шолом, а скутер залишив поруч зі сходами, що ведуть в кафе-бар "Роксолана". Зайшовши в бар, вони сіли за один із столиків і ОСОБА_20 замовив каву та коньяк. В барі виникла якась суперечка через музику, що обурило ОСОБА_20 і він зробив зауваження за це бармену. Коли вони вийшли з бару, зупинились на відстані близько 20 метрів від скутера і про щось розмовляли. В цей час під'їхала якась машина, з якої вийшло троє мужчин. Це були ОСОБА_6, ОСОБА_7 та третій невідомий. ОСОБА_6 запитав: "Кому потрібен власник бару". ОСОБА_20 відповів, що йому потрібен власник, так як він незадоволений обслуговуванням в цьому барі. Тоді ОСОБА_6 сказав до ОСОБА_20, щоб він зняв шолом, оскільки ОСОБА_20 уже встиг вдягнути на голову шолом. Коли ОСОБА_20 зняв з голови шолом, то ОСОБА_6 тут же вдарив кулаком в груди ОСОБА_20, від чого той похитнувся. ОСОБА_20 почав відмахуватись, і в цей час ОСОБА_6 та невідомий почали наносити ОСОБА_20 удари руками та ногами по різним частинам тіла. Куди саме вони наносили удари він не бачив, так як все відбувалось миттєво, на дворі було темно і крім цього, він стояв позаду ОСОБА_20 і не міг бачити, куди йому наносили удари. Він втрутився в цей конфлікт, тримаючи в руках свою гітару, намагаючись їх розборонити, однак ОСОБА_7, від чого він впав і втратив свідомість. Коли прийшов до тями, спочатку нічого не бачив, так як у нього спухло обличчя і не міг відкрити очей. З труднощами відкрив одне око і набрав по мобільному телефону номер дружини і попросив її, щоб вона викликала швидку медичну допомогу. В цей час також бачив, як ОСОБА_7, бив шоломом ОСОБА_20, який лежав на землі, важко дихав і хрипів. Так як йому було дуже погано, не бачив, як ОСОБА_7, ОСОБА_6 та третій невідомий покинули місце події.
Крім того, потерпілий ОСОБА_19 повідомив, що на досудовому слідстві та на початку судового слідства він не пригадував, що в подіях в ніч з ІНФОРМАЦІЯ_3 на ІНФОРМАЦІЯ_2 приймав участь ОСОБА_7 і вважав, що тілесні ушкодження йому та ОСОБА_20 спричинили ОСОБА_6 та невідомий чоловік. Але з часом він пригадав, що при вищевказаних подіях був присутній ОСОБА_7, і він разом з ОСОБА_6 та невідомим чоловіком спричинив тілесні ушкодження йому та ОСОБА_20
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_39, показала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 зранку вона пішла на роботу. Чоловіка дома не було, оскільки він перебував на нічній зміні. Додому повернулась біля 18.00год. Приблизно в 18.30год подзвонила свекруха і повідомила, що чоловік разом з ОСОБА_20 були у них в гостях. До вечора чоловік додому не прийшов. Приблизно біля 1 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік подзвонив їй на мобільний телефон і повідомив, що його та ОСОБА_20, побили і що вони у важкому стані знаходяться біля кафе-бару "Роксолана" . Син тут же подзвонив в швидку медичну допомогу і повідомив диспетчеру куди необхідно викликати бригаду швидкої медичної допомоги. Після цього, син сказав їй. щоб вона йшла в лікарню, а сам побіг до цього бару. Вдягнувшись, вона зразу ж пішла до лікарні, куди швидка медична допомога вже доставила її чоловіка та ОСОБА_20
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_41, показав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 до вечора батько додому не прийшов. Приблизно в 00.20год ІНФОРМАЦІЯ_2 батько подзвонив його мамі на мобільний телефон і повідомив, що його та ОСОБА_20 побили і що вони у важкому стані знаходяться біля кафе-бару "Роксолана". Він тут же подзвонив в швидку медичну допомогу і повідомив диспетчеру, куди необхідно викликати бригаду швидкої медичної допомоги. Після цього, він сказав мамі, щоб вона йшла в лікарню, а сам побіг до вказаного бару. Коли підбігав, то побачив, що біля сходів кафе-бару "Роксолана" на асфальті лежав ОСОБА_20, а батько сидів поруч з ним. Батько був весь в крові і він навіть зразу не зміг впізнати його. Батькові було дуже погано, йому важко було говорити, а ОСОБА_20 взагалі був без свідомості. Він почав розпитувати у батька що трапилось, на що той розповів, що коли він та ОСОБА_20 сіли на скутер і збирались їхати, несподівано на джипі приїхали невідомі мужчини, які сказали ОСОБА_20 зняти шолом, після чого, побили його та ОСОБА_20 Інших подробиць батько не розповідав, так як йому було дуже погано.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_42, показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 1 год. на територію автостоянки заїхав автомашиною ОСОБА_6, а слідом за ним на скутері заїхав його брат ОСОБА_7 Залишивши скутер на території автостоянки, вони поїхали на машині в напрямку с.Заклад.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_43, показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 1 год. на територію автостоянки заїхав автомашиною ОСОБА_6, а слідом за ним на скутері заїхав його брат ОСОБА_7 Залишивши скутер на території автостоянки, вони поїхали кудись на машині.
Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_44, показала, що була очевидцем конфлікту, що відбувався біля входу в кафе-бар "Роксолана" ІНФОРМАЦІЯ_2 і бачила як відбувалась бійка між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_20 та ОСОБА_19, а саме коли на її виклик приїхали сини, то ОСОБА_20 та ОСОБА_19 вже вийшли з приміщення бару та знаходились біля сходів. Коли ОСОБА_6 запитався в неї чи все нормально, і вона відповіла, що все вже нормально, то він почав повертатись до свого автомобіля. А цей час ОСОБА_20 в якого на голові був мотоциклетний шолом, сказав, що „криша приїхала". До нього підійшов ОСОБА_6 і сказав, щоб він зняв шолом. Коли ОСОБА_20 зняв шолом то одразу ним вдарив по голові ОСОБА_6, потім він намагався ще вдарити шоломом ОСОБА_6, однак останній почав втікати до бару. В цей час ОСОБА_6. намагався підбігти до них, однак ОСОБА_19 вдарив його гітарою по голові і він впав на землю. Вона побачивши цю бійку підбігла до ОСОБА_6 і дала йому тряпку прикрити йому обличчя. ОСОБА_6 однією рукою відбивався від ОСОБА_20 Перелякавшись вона забігла в приміщення бару. Через двері вона побачили, що сини пішли до машини, а ОСОБА_19 та ОСОБА_20 залишились на дитячому майданчику. Після цього вона закрила бар і через задні двері вийшла на вулицю та пішла додому.
Працівників міліції вона не викликала так як була в шоковому стані. Також вона в судовому засіданні повідомила, що на досудовому слідстві вона показала, що бійку вона не бачила, але в судовому засіданні ствердила та настоює, що бійку міх підсудними та потерпілими вона бачила.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_45, показала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 1 год. отримала виклик на вул.Возєднання 10 в м.Миколаєві. Прибувши на місце виклику, побачили двох мужчин, один з яких сидів на сходах, що вели до кафе-бару "Роксолана", а другий лежав поруч на землі. Однин з потерпілих, а саме ОСОБА_20 був в важкому стані, помірявши тиск вона встановила, що тиск відсутній і томк одразу вколола йому припарат для підвищення тиску. ОСОБА_20 нічого не говорив так як був в тяжкому стані, а інший потерпілий , а саме ОСОБА_19, щось говорив, але що саме вона не пригадує. Тут же на місце події прибіг молодий хлопець, який представився сином одного із потерпілих. Він допоміг занести в машину обох потерпілих, які були доставлені в реанімаційне відділення Миколаївської ЦРЛ.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_46, показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 1 год. отримав виклик на вул. Возєднання 10 в м.Миколаєві. Прибувши на місце виклику, побачили двох мужчин, один з яких сидів на сходах, що вели до бару "Роксолана", а другий лежав поруч обличчям до землі. Тут же на місце події прибіг молодий хлопець, який представився сином одного із потерпілих. Він допоміг занести в машину обох потерпілих, які були доставлені в реанімаційне відділення Миколаївської ЦРЛ.
Протоколом очної ставки між ОСОБА_19 та ОСОБА_44, під час проведення якої, ОСОБА_19 ще раз підтвердив свої показання, зазначивши, що саме ОСОБА_6 та другий невідомий мужчина, спровокували конфлікт і побили його та ОСОБА_20 (том 4 а.с.220-223).
Протоколом очної ставки між ОСОБА_19 та ОСОБА_6, під час проведення якої, ОСОБА_19 ще раз підтвердив свої показання, зазначивши, що саме ОСОБА_6 та другий невідомий мужчина, спровокували конфлікт і побили його та ОСОБА_20 (том 4 а.с.224-227).
Протоколами відтворення обстановки та обставин події від 10.09.2009 року та 27.11.2009 року, згідно яких, ОСОБА_6 на місці показав, як відбувався конфлікт та розповів про хід бійки, в результаті якої, були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_20 та ОСОБА_19 (том 4 а.с.104-110, 229-244).
Протоколом огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно з яким, було оглянуто територію прилеглу до кафе-бару "Роксолана" і виявлено та вилучено уламки мотоциклетного шолому, уламки гітари, сліди речовини бурого кольору, жмут волосся. (том 4 а.с.4-20)
Протоколом огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно з яким, було оглянуто територію автостоянки ПП "ОСОБА_55", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 і виявлено та вилучено скутер "Yamaha" 8А21-171". (том 4 а.с.34-43)
Протоколом виїмки від ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно якого, проведено виїмку майки ОСОБА_19, на якій є плями бурого кольору. (том 5 а.с.102)
Протоколом виїмки від ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно якого, проведено виїмку одягу ОСОБА_20, на якому є плями бурого кольору. (том 5 а.с.116)
Висновком судово-медичної експертизи № 82/09 від 24.09.2009 року, згідно з яким, у ОСОБА_20 виявлено черепно-мозкову травму у вигляді лінійного перелому лобної кістки справа з переходом на основу черепа, крововиливи в речовину головного мозку (варолієв міст) і під тверду мозкову оболонку правої і лівої півкуль, забій головного мозку важкого ступеню (клінічно), що призвело до смерті потерпілого, переломи 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11 ребер зліва по задньо підпаховій і лопаточних лініях, 3, 4, 5, 6 ребер справа по середньо підпаховій лінії; крововиливи в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні по всій поверхні склепіння черепа, в ліву плевральну порожнину (700мл), на слизовій оболонці верхньої губи зліва і лівої щоки; забійні рани в ділянці лівої надбрівної дуги і на тильній поверхні 3, 4, 5 пальців правої кисті, на слизовій оболонці верхньої губи зліва; множинні садна на обличчі, тулубі і кінцівках; синці в орбітальних ділянках, на правій вушній раковині, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на передній поверхні лівого плеча, на тильній і долонній поверхнях правої кисті, на тильній поверхні 2, 3, 4, 5 пальців лівої кисті. Перелом лобної кістки, крововиливи в речовину головного мозку і під тверду мозкову оболонку відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення, що в даному випадку призвело до смерті. Переломи ребер не ускладнились шоком важкого ступеню і в живої людини, відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Множинні крововиливи в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в живої людини, відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Синці, садна, рани відносяться до легкого тілесного ушкодження. (том 5 а.с.4-16).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 27.11.2009 року згідно з яким підсудний ОСОБА_6 розказав та показав, яким чином відбувалась бійка між ним ОСОБА_7, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 Також під час відтворення підсудний ОСОБА_6 показав, як потерпілий ОСОБА_20 впав зі сходів, після того як він його вдарив, а саме ОСОБА_20 впав обличчям до сходів, а після цього обличчям до асфальтної дороги. (т.4 а.с. 229-224).
Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 95/09 від 08.12.2009 року, згідно з яким, у ОСОБА_20 виявлено черепно-мозкову травму у вигляді лінійного перелому лобної кістки справа з переходом на основу черепа, крововиливи в речовину головного мозку (варолієв міст) і під тверду мозкову оболонку правої і лівої півкуль, забій головного мозку важкого ступеню (клінічно), що призвело до смерті потерпілого, переломи 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11 ребер зліва по задньо підпаховій і лопаточних лініях, 3, 4. 5, 6 ребер справа по середньо підпаховій лінії; крововиливи в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні по всій поверхні склепіння черепа, в ліву плевральну порожнину (700мл), на слизовій оболонці верхньої губи зліва і лівої щоки; забійні рани в ділянці лівої надбрівної дуги і на тильній поверхні 3, 4. 5 пальців правої кисті, на слизовій оболонці верхньої губи зліва; множинні садна на обличчі, тулубі і кінцівках; синці в орбітальних ділянках, на правій вушній раковині, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на передній поверхні лівого плеча, на тильній і долонній поверхнях правої кисті, на тильній поверхні 2, 3, 4, 5 пальців лівої кисті. Перелом лобної кістки, крововиливи в речовину головного мозку і під тверду мозкову оболонку відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення, що в даному випадку призвело до смерті. Переломи ребер не ускладнились шоком важкого ступеню і в живої людини, відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Множинні крововиливи в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в живої людини, відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Синці, садна, рани відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Крім того, згідно даного висновку експерта утворення лінійного перелому лобної кістки більш характерне для падіння потерпілого і удару лобною ділянкою голови до тупого предмету з необмеженою травматичною поверхнею, що відповідає фото №15 протоколу відтворення обстановки та обставин події від 27.11.2009 року. Утворення такого перелому від удару кулаком, ногою або пластиковим мотоциклетним шлемом малоймовірно. (том 5 а.с.29-40).
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_47 показав, що ним давався висновок судово-медичної експертизи №82/09 від 24.09.2009 року та висновок № 95/09 від 08.12.2009 року згідно призначеної додаткової судово-медичної експертизи. Під час вказаних експертиз були виявлені чисельні ушкодження у потерпілого ОСОБА_20, в тому числі виявлено черепно-мозкову травму у вигляді лінійного перелому лобної кістки справа з переходом на основу черепа, крововиливи в речовину головного мозку (варолієв міст) і під тверду мозкову оболонку правої і лівої півкуль, забій головного мозку важкого ступеню (клінічно), що призвело до смерті потерпілого. Дане тілесне ушкодження не могло утворитись від удару руками, ногами чи мотоциклетним шоломом. Вказане тілесне ушкодження могло утворитись від падіння на плоску площу.
Також експерт повідомив, що він був присутній при відтворення обстановки та обставин події 27.11.2009 року з участю ОСОБА_6 Він підтвердив, що вищевказані тілесні ушкодження, що призвели до смерті ОСОБА_20 утворились при обставинах на які вказує ОСОБА_6, а саме після того, як ОСОБА_6 штовхнув потерпілого і той впав зі сходів на асфальтовану дорогу.
Інші виявлені тілесні ушкодження середньої тяжкості та легкої тяжкості могли утворитись від ударів руками та ногами по тілу потерпілого ОСОБА_20
Висновком судово-медичної експертизи № 479/2009 від 18.09.2009 року, згідно з яким, у ОСОБА_19 виявлено переломи кісток лицевого черепа, переломи ребер відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я; рана, синяки - до легкого тілесного ушкодження. (том 5 а.с.47-48).
Висновком судово-імунологічної експертизи № 664/2009-ім від 19.10.2009 року, згідно з яким, на майці ОСОБА_19 виявлена кров людини групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, яка може походити від ОСОБА_19 (том 5 а.с.108-112).
Висновком судово-імунологічної експертизи № 666/2009-ім від 30.10.2009 року, згідно з яким, на куртці ОСОБА_20 виявлена кров людини і антиген В, що може походити від потерпілого ОСОБА_20 (том 5 а.с.122-127).
Висновком судово-імунологічної експертизи № 667/2009-ім від 26.10.2009 року, згідно з яким, на мотоциклетному шоломі, вилученому з місця події, виявлено сліди крові, яка може походити від потерпілого ОСОБА_19 та обвинуваченого ОСОБА_6 (том 5 а.с.135-140).
Висновком судово-імунологічної експертизи № 668/2009-ім від 27.10.2009 року, згідно з яким, на уламках гітари, вилучених з місця події, виявлена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_19 (том 5 а.с.148-153).
Висновком судово-імунологічної експертизи № 690/2009-ім від 09.11.2009 року, згідно з яким, на трьох марлевих тампонах, просочених речовиною бурого кольору, сухих листочках, вилучених з місця події, виявлена кров людини, яка може походити від ОСОБА_20 (том 5 а.с.161-165).
Висновком судово-імунологічної експертизи № 693/2009-ім від 09.11.2009 року, згідно з яким, волосся вилучене з місця події може походити від ОСОБА_19, стан восьми кореневих кінців свідчить про те, що вони життєздатні, вирвані, у 12-ти волосин відокремлення відбулось від дії швидким рухом, на волоссі виявлена кров, яка може походити від ОСОБА_19 (том 5 а.с.197-205).
Вищевказані висновки експертів ніким не оспорюються відповідають матеріалам справи, а тому суд вважає їх правдивими.
Що стосується кваліфікації дій підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за ч.3 ст. 289 КК України суд вважає її невірною так як судом встановлено, що власником автомобіля „Фіат-Дукато" спочатку з д.р.н. НОМЕР_18, була ОСОБА_12,
Як повідомила в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, що її чоловік ОСОБА_23 отримував гроші він ОСОБА_6 так і від ОСОБА_10 на придбання автомобіля. Так як її чоловік не зміг повернути гроші ОСОБА_6 то в замін цього він сказав їй надати останньому доручення на розпорядження вищевказаним автомобілем. Також знаючи, що чоловік винен гроші ОСОБА_10 за придбання автомобіля, то вона надала генеральне доручення на розпорядження автомобілем „Фіат-Дукато д.р.н. НОМЕР_18 як ОСОБА_6 так і ОСОБА_9
Крім того судом встановлено, що саме ОСОБА_6 було надано 3500 доларів США за врегулювання фінансових проблем ОСОБА_23, який останній мав з невстановленими слідством особами, на території Республіки Польща. І лише після сплати вказаної суми грошей ОСОБА_6 та ОСОБА_9 був повернутий автомобіль „Фіат-Дукато" на той час з д.р.н. НОМЕР_18.
В зв'язку з цим ОСОБА_6 неодноразово висловлював ОСОБА_9 пропозицію повернення затрачених грошей на вищевказаний автомобіль, або продаж його з метою отриманих коштів і розподілу їй відповідно до затрат.
Ні ОСОБА_10, ні ОСОБА_9 на це не погодились і без відома підсудного ОСОБА_6 переоформили вищевказаний автомобіль на ОСОБА_10
В зв'язку з цим суд вважає, що в першій половині травня 2004 року ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 примусили ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вчинили злочин передбачений ч.2 ст. 355 КК України.
Що стосується кваліфікації дій підсудного ОСОБА_7 за ч.2 ст. 121 КК України то суд вважає, що в діях останнього відсутній склад злочину передбачений ч.2 ст. 121 КК України.
Так судом встановлено, що згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 95/09 від 08.12.2009 року у потерпілого ОСОБА_20 виявлено черепно-мозкову травму у вигляді лінійного перелому лобної кістки справа з переходом на основу черепа, крововиливи в речовину головного мозку (варолієв міст) і під тверду мозкову оболонку правої і лівої півкуль, забій головного мозку важкого ступеню (клінічно), що призвело до смерті потерпілого. Дане тілесне ушкодження не могло утворитись від удару руками, ногами чи мотоциклетним шоломом. Вказане тілесне ушкодження могло утворитись від падіння на плоску площу.
Також в судовому засіданні експерт ОСОБА_47 показав, що вищевказане тяжке тілесне ушкодження, що призвело до смерті ОСОБА_20 утворилось від падіння потерпілого на плоску площу.
Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 27.11.2009 року проведеного з підсудним ОСОБА_6 під час бійки яка відбулась вніч з ІНФОРМАЦІЯ_3 на ІНФОРМАЦІЯ_2 він штовхнув ОСОБА_20 зі сходів і останній впав на сходи, а потім на асфальтовану дорогу, обличчям вниз.
В зв'язку з вищевказаними доказами суд вважає, що черепно-мозкова травма у вигляді лінійного перелому лобної кістки справа з переходом на основу черепа, крововиливи в речовину головного мозку (варолієв міст) і під тверду мозкову оболонку правої і лівої півкуль, забій головного мозку важкого ступеню (клінічно), яка призвели до смерті ОСОБА_20 утворилась внаслідок дій ОСОБА_6 і підсудній ОСОБА_7 вказане тілесне ушкодження спричинити не міг.
Крім того, суд вважає, що покази потерпілого ОСОБА_19 є непослідовними і частково не відповідають зібраними в процесі досудового та судового слідства доказами. Так потерпілий ОСОБА_19 тричі уточняв свої покази, а саме стверджував, що йому та ОСОБА_20, спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_6 та невідомий чоловік, але не ОСОБА_7, потім він показав, що тілесні ушкодження їм спричинили ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а в кінці судового слідства настоював, що тілесні ушкодження їм спричинили ОСОБА_6, ОСОБА_7 та невідомий чоловік. Однак, досудовим слідством та судом встановлено, що тяжкі тілесні ушкодження та середньої тяжкості ушкодження ОСОБА_20 та середньої тяжкості ушкодження ОСОБА_19 спричинив ОСОБА_6, а також середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_20 та ОСОБА_19 спричинив ОСОБА_7
Також непослідовність показів потерпілого ОСОБА_19 підтвердженням є його цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди який від пред'явив до ОСОБА_6, що підтверджує, що потерпілий ОСОБА_19 вважає, що тілесні ушкодження йому спричинив ОСОБА_6
А тому суд вважає, що ОСОБА_7 за ч.2 ст. 121 КК України слід виправдати.
Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_6 по ч. 2 ст. 121 КК України є правильною так як ОСОБА_6 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, однак з обвинувачення слід виключити кваліфікуючу ознаку злочин вчинений групою осіб, так як судом встановлено, що вказане тілесне ушкодження підсудним ОСОБА_6 спричинено одноособово.
Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_6 по ч.1 ст. 122 КК України є правильною так ОСОБА_6 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_6 за ч.2 ст. 355 КК України є правильною так як ОСОБА_6 вчинив примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимогу виконання цивільно-правових зобов'язань з погрозою насильства над потерпілим, пошкодженням чи знищенням його майна за відсутністю ознак вимагання вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Дії підсудного ОСОБА_6 з ч.3 ст. 289 КК України слід перекваліфікувати на ч.2 ст. 355 КК України, а саме вчинив примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимогу виконання цивільно-правових зобов'язань з погрозою насильства над потерпілим за відсутністю ознак вимагання вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Обираючи підсудному покарання суд врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину та обставини при яких його вчинено, а те, що ОСОБА_6 має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується по місцю проживання, частково відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду суд вважає за обставину, що пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що ОСОБА_6 скоїв тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості, раніше притягався до кримінальної відповідальності, судом йому надавася іспитовий строк, відповідних висновків не зробив, суд приходить до висновку, що останньому слід обрати покарання в межах санкції ч.2 ст. 121, ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 355 КК України та ізолювати від суспільства, так як виправлення його без ізоляції від суспільства суд вважає не можливим.
Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_7 по ч.1 ст. 122 КК України є правильною так ОСОБА_7 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я.
За ч.2 ст. 121 КК України суд вважає ОСОБА_7 слід виправдати.
Обираючи підсудному покарання суд врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину та обставини при яких його вчинено, а те, що ОСОБА_7 вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, частково відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду суд вважає за обставину, що пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що ОСОБА_7 злочин середньої тяжкості, суд приходить до висновку, що останньому слід обрати покарання в межах санкції ч.1 ст. 122 КК України.
Дії підсудного ОСОБА_8 з ч.3 ст. 289 КК України слід перекваліфікувати на ч.2 ст. 355 КК України, а саме вчинив примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимогу виконання цивільно-правових зобов'язань з погрозою насильства над потерпілим за відсутністю ознак вимагання вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Обираючи підсудному покарання суд врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину та обставини при яких його вчинено, а те, що вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, суд вважає за обставину, що пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що ОСОБА_8 скоїв злочин середньої тяжкості, суд приходить до висновку, що останньому слід обрати покарання в межах санкції ч.2 ст. 355 КК України.
Також суд вважає, що відповідно до вимог ст. 49 КК України ОСОБА_8 слід звільнити від кримінальної відповідальності, в зв'язку зі закінченням строків давності, незважаючи на те, що строк давності зупинявся в період часу з 18.06.2005 року по 12.07.2005 року, коли ОСОБА_8 був оголошений в розшук. А саме судом встановлено, що з часу скоєння злочину, травень 2004 року, пройшло більше п'яти років.
Що стосується цивільного позову ОСОБА_38, ОСОБА_49 та ОСОБА_50 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню, в зв'язку з тим, що протиправними діями ОСОБА_6 потерпілим було спричинено моральну шкоду, а саме дружина втратила чоловіка, діти батька, в них змінився звичайний ритм життя, вони пережили нервовий стрес і тому суд оцінює завдані моральні збитки в 100 000 грн., що відповідає як глибині нанесеної потерпілим моральної шкоди так і можливості підсудного компенсувати таку шкоду.
Що стосується цивільного позову ОСОБА_19 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню, в зв'язку з тим, що протиправними діями ОСОБА_6 потерпілому було спричинено моральну шкоду, а він пережив біль, важкі фізичні страждання, змінився звичайний ритм життя і тому суд оцінює завдані моральні збитки в 8 000 грн., що відповідає як глибині нанесеної потерпілим моральної шкоди так і можливості підсудного компенсувати таку шкоду.
Що стосується цивільного позову ОСОБА_10 до ОСОБА_6, ОСОБА_8 та приватного нотаріуса ОСОБА_33 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди то суд вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, в зв'язку з тим, що протиправними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_10 спричинена матеріальна шкода, а саме 40000 грн., вартість автомобіля „Фіат-Дукато" д.р.н. НОМЕР_1. Також суд вважає, що в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення з підсудних 30000 грн. матеріальної шкоди та 35000 грн. втраченої вигоди слід відмовити, так як потерпілим ОСОБА_10 не доведено факт спричинення йому моральної шкоди та факт можливої втраченої вигоди.
Також суд вважає, що в задоволенні позовних вимог потерпілого в частині стягнення коштів з приватного нотаріуса ОСОБА_33 слід відмовити, так як досудовим слідством та судом не доведено причетність ОСОБА_21 до протиправних дій по відношенню до ОСОБА_10
В своїй позовній заяві позивач ОСОБА_10 просить стягнути вартість автомобіля „Фіат-Дукато" д.р.н. НОМЕР_1, а саме 38000 грн.
А тому суд вважає, що з підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 слід стягнути солідарно на користь ОСОБА_10 38000 грн. спричиненої матеріальної шкоди, в інших позовних вимогах слід відмовити.
Крім того, суд вважає, що ОСОБА_34, яка придбала вищевказаний автомобіль на законних підставах і вона є добросовісним набувачем, слід передати автомобіль „Фіат-Дукато" білого кольору рік випуску 1996 р., кузов № НОМЕР_12, д.р.н. НОМЕР_15.
Що стосується цивільного позову ОСОБА_15 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, то суд вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, в зв'язку з тим, що протиправними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_17 потерпілому ОСОБА_15 спричинена матеріальна шкода, а саме 35000 грн., вартість автомобіля „Опель Вектра" д.р.н. НОМЕР_2. Однак, беручи до уваги те, що потерпілий ОСОБА_15 звернувся з позовом лише до підсудного ОСОБА_6, а судом встановлено, що шкода потерпілому також спричинена і ОСОБА_17 то суд вважає, що з ОСОБА_6 слід стягнути половину спричиненої матеріальної шкоди, а саме 17500 грн.
Також суд вважає, що потерпілому ОСОБА_15 слід роз'яснити, що він не позбавлений права звернутись з позовною заявою до ОСОБА_17 про відшкодування решти спричиненої йому матеріальної шкоди.
Керуючись ст.323, 324 КПК України, ст. 49 КК України суд,
з а с у д и в :
ОСОБА_6 по ч.2 ст. 121 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі.
по ч.1 ст. 122 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
по ч.2 ст. 355 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покарання обрати ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
Врахувати в призначене покарання ОСОБА_6 23 (двадцять три) дні перебування під вартою в період часу 12.06.2005 року по 04.07.2005 року (т.2 а.с. 113,129,137, 141-142)
Початок відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 09.09.2009 р., тобто з часу його фактичного затримання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 - взяття під вартою - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
ОСОБА_6 по ч.1 ст. 122 КК України на 1 (рік) 6 (шість) місяців 30 (днів) позбавлення волі.
по ч.2 ст. 121 КК України - виправдати.
Вважати, що ОСОБА_7 відбув призначене покарання повністю і в зв'язку з цим звільнити його з під варти в залі суду, змінивши йому міру запобіжного заходу з взяття під варту на підписку про невиїзд і залишивши її до вступу вироку в законну силу.
ОСОБА_8 по ч.2 ст. 355 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 49 КК України ОСОБА_8 звільнити від призначеного покарання в зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_38, ОСОБА_49 та ОСОБА_50 100000 (сто тисяч) грн. спричиненої моральної шкоди.
Сягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_19 8000 (вісім тисяч) грн. спричиненої моральної шкоди.
Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 38000 (тридцять вісім тисяч) грн. спричиненої матеріальної шкоди.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_10 до ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_33 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_15 17500 (сімнадцять тисяч п'ятсот) грн. спричиненої матеріальної шкоди.
Роз'яснити потерпілому ОСОБА_15, що він вправі звернутись з цивільним позовом про відшкодування решти спричиненої шкоди до ОСОБА_17
Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в рахунок держави 319 (триста дев'ятнадцять) грн. 66 коп. коштів витрачених на проведення почеркознавчої експертизи.
Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області ГУДК у Львівській області; рахунок 35221003000808; МФО 825014; ЄРПОУ 25575150 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 20 коп. коштів витрачених на проведення дактилоскопічної експертизи.
Стягнути з ОСОБА_6 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області ГУДК у Львівській області; рахунок 35221003000808; МФО 825014; ЄРПОУ 25575150 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 36 коп. коштів витрачених на проведення балістичної експертизи.
Стягнути з ОСОБА_6 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області ГУДК у Львівській області; рахунок 35221003000808; МФО 825014; ЄРПОУ 25575150 300 (триста) грн. 48 коп. коштів витрачених на проведення товарознавчої експертизи.
Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області ГУДК у Львівській області; рахунок 35221003000808; МФО 825014; ЄРПОУ 25575150 300 (триста) грн. 48 коп. коштів витрачених на проведення товарознавчої експертизи.
Арештоване майно ОСОБА_6, а саме гроші в сумі 5580 (п"ять тисяч п"ятсот вісімдесят) грн., 102 (сто два) долара США, золотий нашийний ланцюжок вартістю 33647 (тридцять три тисячі шістсот сорок сім) грн. 40 коп., золотий медальйон вартістю 8613 (вісім тисяч шістсот тринадцять) грн. які знаходяться в камері зберігання речових доказів Миколаївського РВ ГУМВСУ у Львівській області (т.4 а.с. 64-69, т.6 а.с. 113-114, 116) звернути в користь потерпілих ОСОБА_38, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_19, ОСОБА_10 та ОСОБА_15 на погашення заборгованості за цивільними позовами та в користь держави і НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області за погашення заборгованості за проведення експертиз.
Речовий доказ скутер "Yamaha SA21-71" вважати повернутим потерпілому ОСОБА_38 (т.6 а.с. 149-151)
Речовий доказ автомобіля „Фіат-Дукато" білого кольору рік випуску 1996 р., кузов № НОМЕР_12, д.р.н. НОМЕР_15 передати в користування, розпорядження та володіння ОСОБА_34 (т.2 а.с. 46-48).
Речовий доказ другий примірник доручення серії НОМЕР_10 від імені ОСОБА_10 ( т.3 а.с. 61-62) зберігати при матеріалах кримінальної справи.
На вирок можна подати апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з дня вручення засудженому до позбавлення волі копії вироку, а іншим учасникам процесу з моменту його проголошення.
СуддяД. А. Кукса
Судове рішення № 24398413, Пустомитівський районний суд Львівської області було прийнято 16.01.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-1316/49/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: