Постанова № 24394150, 06.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2012 року справа №2а-11269/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

при секретарі: Арцибашеві С.Ю.,

за участю:

представників позивача Кобелєва І.О. (керівник),

ОСОБА_3 (довіреність від 23.11.2011р.),

представників відповідача ОСОБА_4 (довіреність від 29.03.2012р.),

ОСОБА_5 (довіреність від 29.03.2012р.),

ОСОБА_6 (довіреність від 29.03.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс» до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2011 № 0000132300, № 0000142300. -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісервіс звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області, в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2011 № 0000132300, яким ТОВ «Полісервіс» було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 224168,25 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.11.2011 № 0000142300, яким ТОВ «Полісервіс» було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 189220,50 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.10.2011 посадовими особами Старобільської МДПІ в Луганській області згідно п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України та відповідно до наказу Старобільської МДПІ в Луганській області від 19.10.2011 № 285-ОД проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Полісервіс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.07.2010 по 31.03.2011, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за цей період, за результатами якої складено акт №233/2300-31102518 від 28.10.2011. Згідно висновків акту, перевіркою встановлені порушення:

п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.З ст.5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України на загальну суму 180814,00 грн.;

п.п.7.4.5, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.З ст.5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України на загальну суму 153581,00 грн.

На підставі акту перевірки видано оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які позивач вважає протиправними, оскільки вони ґрунтуються на висновках податкового органу про нікчемність угод, укладених між позивачем і ТОВ «Стелс-Груп-2010», що, в свою чергу, не відповідає дійсності.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що реальність господарських операцій між позивачем і ТОВ «Стелс-Груп-2010» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а висновки податкового органу про нікчемність угод ґрунтуються на припущеннях. Апелянт наполягає на тому, що покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцем-контрагентом.

В судовому засіданні представники позивача доводи апеляційної скарги підтримали і просили її задовольнити, в той час, як представники відповідач проти цього заперечували.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісервіс» зареєстровано як юридична особа 17.03.2000, перебуває на податковому обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість.

З 20.10.2011 по 26.10.2011 посадовими особами Старобільської МДШ на підставі наказу від 19.10.2011 № 285-ОД проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Полісервіс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.07.2010 по 31.03.2011, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за цей період, за результатами якої складено акт від 28.10.2011 №233/2300-31102518 (а.с.25-58).

Згідно висновків акту встановлені порушення ТОВ «Полісервіс»:

п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.З ст.5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України, п.2 ст.З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого було завищено валові витрати, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 180814,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2010 року на 111506 грн., за 4 квартал 2010 року на 61908 грн., за 1 квартал 2011 року на 7400 грн.;

п.п.7.4.5, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.З ст.5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України, п.2 ст.З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 153581,00 грн., у т.ч. за серпень 2010 року на 31723 грн., вересень 2010 року на 60874 грн., листопад 2010 року на 49957 грн., лютий 2011 року на 11027 грн. по нікчемним угодам.

При цьому, висновки акту перевірки вмотивовані тим, що до складу валових витрат та податкового кредиту позивачем віднесено витрати, які не підтверджені відповідними первинними документами за рахунок відображення у податковому обліку операцій по укладеним нікчемним угодам з ТОВ «Стелс-Груп-2010», внаслідок чого занижено податок на прибуток та податок на додану вартість.

Так, перевіркою встановлено, що договори купівлі-продажу, укладені між ТОВ «Полісервіс» та ТОВ «Стелс-Груп-2010» № 2/08 від 02.08.2010 та № 23/2 від 23.02.2011р. підписані від імені ТОВ «Стелс-Груп-2010» директором ОСОБА_7, яку визнано виною і засуджено за статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) вироком Свердловського міського суду Луганської області від 09.08.2011р., при цьому, вироком суду встановлено, що ОСОБА_7 зареєструвала на своє ім'я ТОВ «Стелс-Груп-2010» за грошову винагороду, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності. Статутні та реєстраційні документи підприємства вона передала невстановленим у ході досудового слідства особам для провадження незаконної діяльності В результаті чого в бухгалтерському обліку підприємства «користувачів» оформлювались псевдоугоди під фіктивні договірні зобов'язання, а також переводились безготівкові грошові кошти в тіньовий обіг економіки.

Вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції не погодився з висновком податкового органу про наявність порушень податкового законодавства з боку ТОВ «Полісервіс» у зв'язку з тим, що правочини, укладені між ТОВ «Полісервіс» та ТОВ «Стелс-Груп-2010», є нікчемними, оскільки посилання відповідача на нікчемність даних договорів з підстав, визначених в статті 228 Цивільного кодексу України, суперечать положенням вказаної статті.

Суд першої інстанції зазначає, що на договори між позивачем та ТОВ «Стелс-Груп-2010» не можуть розповсюджуватись вимоги частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки вони є звичайними господарськими договорами, а не такими, що спрямовані на порушення публічного порядку.

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що, надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів.

Тобто, судом першої інстанції спростовується довід податкового органу щодо нікчемності укладених між позивачем і ТОВ «Стелс-Груп-2010» договорів купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів від 02.08.2010р. та від 23.02.2011р. на визначених підставах.

Разом з тим, приймаючи до уваги вирок Свердловського міського суду Луганської області від 09.08.2011р., яким визнано винною і засуджено ОСОБА_7 за фіктивне підприємництво, суд першої інстанції вважає, що вказані Договори, а також надані первинні документи щодо отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей не мають юридичної сили і доказовості первинного документа через відсутність в них обов'язкового реквізиту - справжнього підпису особи, яка дійсно уповноважена діяти від імені ТОВ «Стелс-Груп-2010». Як наслідок, всі документи оформлювались та перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної чатини Державного бюджету України.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку № 165, затвердженого ДПА України на виконання Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одночасно із затвердженням форми податкової накладної, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно пункту 18 зазначеного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи, зокрема, податкові накладні , оформлені відповідно до чинного законодавства, підпис уповноваженої особи скріплена печаткою підприємства.

Стосовно вироку суду щодо ОСОБА_8, засновника, директора ТОВ «Стелс-Груп-2010», яку визнано винною у здійсненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, - колегія суддів зазначає, що даний вирок не є доказом недійсності укладених угод між ТОВ Полісервіс» та ТОВ «Стел-Груп-2010» з огляду на те, що даний вирок не встановив недійсності господарських договорів, укладених від імені ТОВ«Стелс-Груп-2010» з іншими господарюючими суб'єктами, до того ж, дана кримінальна справа була розглянута за правилами статті 299 Кримінально-процесуального кодексу України, тобто, без дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи (а.с.111).

Крім того, вирок не містить посилання на господарські взаємовідносини ТОВ «Стелс-Груп-2010» з позивачем та обставини, які б спростовували видання ним податкових накладних, або наявності висновку експертизи про невідповідність підписів на угодах і податкових документах.

ТОВ «Стелс-Груп-2010» на день укладення договорів з позивачем перебувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мало свідоцтво платника ПДВ (а.с.172-175).

Відповідно до ст..18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що наявність вироку суду, яким посадову особу підприємства визнано винною у скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Відповідно до положень ст. 204 Цивільного кодексу України, в Україні діє презумпція правомірності правочину, а відтак господарські відносини, які відбулися між позивачем та ТОВ «Стелс-Груп-2010», не є неправомірними доки в судовому порядку не буде встановлено іншого.

Таким чином, судова колегія погоджується з доводами апелянта щодо безпідставності посилань податкового органу на те, що ТОВ «Полісервіс» не виконує свої податкові зобов'язання, що встановлено висновками акту від 28.10.2011 року № 233/2300-31102518, оскільки можливе порушення норм Податкового кодексу України контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на формування податкового кредиту від'ємного значення та бюджетного відшкодування.

Реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стелс-Груп-2010»

підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, які долучені до матеріалів справи, а саме: договорами купівлі-продажу, видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактури, товарно-транспортними накладними, виписками банку. Придбаний товар використано у господарській діяльності ТОВ «Полісервіс», а саме: реалізовано на автозаправних станціях позивача, що також підтверджено первинними документами підприємства.

На виконання договорів ТОВ «Стелс-Груп-2010» впродовж перевіряємого періоду відпустило ТОВ «Полісервіс» незаборонені товари - паливно мастильні матеріали і на підтвердження постачання ТОВ «Стелс-груп-2010» видало позивачеві податкові накладні. ТОВ «Полісервіс», в свою чергу, відпустило отримані ПММ через свої АЗС та отримало за це відповідну оплату.

Тобто, між ТОВ «Полісервіс» та ТОВ «Стелс-Груп-2010», а також між позивачем та покупцями паливно-мастильних матеріалів існували господарські правовідносини, на виконання яких у 2010 - 2011 роках здійснено конкретні дії по постачанню ТМЦ.

Крім того, на погляд судової колегії, відсутність узгоджень підрозділами Державтоінспекції МВС України маршрутів дорожнього перевезення небезпечних вантажів, на які посилається відповідач і погоджується суд першої інстанції, можуть свідчити про наявність порушень під час перевезень, але не можуть слугувати доказом відсутності цих перевезень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач у податковій звітності з податку на прибуток за 2010 - 2011 роки цілком на законних засадах сформував базу оподаткування, ґрунтовно включив до валових витрат витрати на користь продавця ТМЦ та доходи, які позивачем отримано від покупців цих ТМЦ.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції під час ухвалення постанови порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена 11 квітня 2012 року.

Керуючись ст..ст.195,196.198,202,205,207,211.212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року в адміністративній справі №2а-11269/11/1270 - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року в адміністративній справі №2а-11269/11/1270 - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс» до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2011 № 0000132300, № 0000142300. - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 листопада 2011 року №0000132300, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Полісервіс» визначено суму податкового зобов»язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 224168 (двісті двадцять чотири тисячі сто шістдесят вісім) грн. 25 копійок, та № 0000142300, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Полісервіс» визначено суму податкового зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 189220 (сто вісімдесят дев»ять тисяч двісті двадцять) грн.. 50 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 29 грн. 55 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко