Постанова № 24391308, 31.05.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2012 року Справа № 5020-628/2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Маслової З.Д.,

суддів Латиніна О.А.,

Антонової І.В.,

за участю представників сторін:

за заявою ініціюючого кредитора: Державна податкова інспекція у Балаклавському районі міста Севастополя -31.05.2012 р. ОСОБА_2, дов. 17/10 від 13.01.2012 р., 19.04.2012 р., 07.05.2012 р. не з'явився (вул. 7 Листопада, 3, Севастополь, 99042),

боржника: 19.04.2012 р., 07.05.2012 р., 31.05.2012 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_1 від 19.11.2000 р., представник ОСОБА_4, ордер б/н від 17.03.2012 р., (АДРЕСА_1, Інкерман, Севастополь, 99703; АДРЕСА_4; АДРЕСА_2, 99018),

учасники провадження у справі про банкрутство:

- Державний реєстратор в Балаклавському районі м. Севастополя - 19.04.2012 р., 07.05.2012 р., 31.05.2012 р. не з'явився, (вул. Новікова, 14, Севастополь, 99042),

- відділ державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції міста Севастополя - 19.04.2012 р., 07.05.2012 р., 31.05.2012 р. не з'явився, (вул. 7 Листопада, 3,Севастополь,99018),

- Головне управління юстиції у м. Севастополі - 19.04.2012 р., 07.05.2012 р., 31.05.2012 р. не з'явився, (99011, м. Севастополь, вул. 4-а Бастіонна, буд. 3),

- Головне управління юстиції МЮУ в АРК - 19.04.2012 р., 07.05.2012 р., 31.05.2012 р. не з'явився, (95006, м. Сімферополь, вул. Довгоруковська, 16),

арбітражний керуючий: 19.04.2012 р., 07.05.2012 р., 31.05.2012 р. Кирилін Михайло Володимирович, паспорт НОМЕР_2 від 04.05.2001 р. (АДРЕСА_3,Севастополь,99022),

кредитори:

- ОСОБА_6 - 19.04.2012 р., 07.05.2012 р., 31.05.2012 р. не з'явилась, (99011, Севастополь, АДРЕСА_4)

- публічне акціонерне товариство „Укртелеком" - 19.04.2012 р., 07.05.2012 р., 31.05.2012 р. не з'явився, (01601, Київ, бульвар Т.Шевченка, 18; 99011, Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15, код ЄДРПОУ 21560766)

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову від 18 травня 2011 року та ухвалу від 15 вересня 2011 року господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) у справі № 5020-628/2011

про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2011 року Державна податкова інспекція в Балаклавському районі м. Севастополя звернулась до господарського суду міста Севастополя із заявою про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_3 і визнання кредиторських вимог на суму 40055,64 грн. в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та мотивована ненаданням з 2-го кварталу 2009 р. податкової звітності до податкового органу, а також відсутністю боржника за його місцезнаходженням АДРЕСА_1 (а.с. 2-5).

Ухвалою суду від 21.04.2011 р. порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3, розгляд заяви призначено на 05.05.2011 р.

Постановою господарського суду міста Севастополя від 18 травня 2011 року у справі № 5020-628/2011 визнано ФОП ОСОБА_3 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру до 18.08.2011 р., призначено ліквідатором ДПІ у Балаклавському районі міста Севастополя. Зобов'язано ліквідатора здійснити заходи, передбачені ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після завершення ліквідаційної процедури в строк до 18.08.2011 р. надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15 вересня 2011 року у зв'язку з виявленням у банкрута майна припинена ліквідаційна процедура ФОП ОСОБА_3, суд перейшов до загальної процедури банкрутства, встановлено строк ліквідаційної процедури - шість місяців, призначено ліквідатором ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Кириліна М.В. та зобов'язано його здійснити заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", щодо виявлення кредиторів, накладено арешт на майно ФОП ОСОБА_3

ФОП ОСОБА_3 оскаржив постанову від 18 травня 2011 року та ухвалу від 15 вересня 2011 року у апеляційному порядку, вважає порушення справи про банкрутство незаконним, так як активи (біля 1600000 грн.) перевищують борг 40055, 64 грн.

У зв'язку з відрядженням судді Градової О.Г., її замінено на суддю Антонову І.В. за розпорядженням в.о. голови суду від 31.05.2012 р.

У судовому засіданні 31 травня 2012 року ФОП ОСОБА_3 та його представник підтримали доводи апеляційної скарги посилаючись на ті обставини, що справа про банкрутство збуджена незаконно, так як наявні активи боржника -більше 1600000 грн. перевищують пасив 80000 грн. Арбітражний керуючий проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважаючи їх безпідставними, так як виявлено майно боржника і суд правомірно перейшов до загальної процедури банкрутства.

Представники ДПІ проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Інші представники кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином ухвалою суду від 19.04.2012 р., про причини неявки суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду справи суду не заявили.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників обов'язковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути ухвалу суду першої інстанції за відсутності не з'явившихся представників кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що з 15.02.2005 р. по 28.02.2005 р. працівниками ДПІ у Балаклавському районі міста Севастополя проведена перевірка дотримання законодавства з оподаткування ФОП ОСОБА_3 за результатами якої був складений акт перевірки від 01.03.2005 р. № 36/2182615359/1720, яким встановлено порушення вимог п.7.7.2 п. 7.7. ст..7 п. 9.3. ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме: несвоєчасну реєстрацію, заниження податку на додану вартість за жовтень 2004 року та неподання податкової декларації за грудень 2004 року.(т.1 а.с. 12-18).

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення -рішення від 10.03.2005 р. № 0000091720/0/176 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 833,38 грн. та були застосовані штрафні санкції у розмірі 26686,95 грн., яке було отримано боржником 11.03.2005 р.

Вказане рішення було залишено без змін за результатами судового оскарження (рішення Господарського суду міста Севастополя від 11.06.2006 р. у справі №20-3/056).

У встановлені строки податкове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 10.03.2005 р. № 0000091720/0/176 погашено не було.

Також платником було самостійно визначено податкові зобов'язання за наступними деклараціями:

-від 21.11.2005 вх.№16877 за жовтень 2005 року у сумі 1337,00 грн.;

-від 19.12.2005 вх. №17448 за листопад 2005 року у сумі 239,00 грн.;

-від 13.01.2006 вх. №18881 за грудень 2006 року у сумі 4193,00 грн.;

-від 20.03.2006 вх. №1771 за лютий 2006 року у сумі 4492,00 грн.

Самостійно визначені платником податків вказані вище зобов'язання податкові зобов'язання погашені не були.

Крім того, 23.08.2007 заявником було проведено перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань несвоєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість, за результатами якій складено акт від 23.08.2007 р. № 692/17/124/21826153959.

Вказаною перевіркою було виявлено порушення п.4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року, на підставі чого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2008 р. №0000191720/0 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн., яке було отримано платником 28.08.2007 р. та у встановлений законом строк не було оплачено.

З 06.02.2008 р. по 19.02.2008 р. заявником проведено планову виїздну перевірку дотримання податкового законодавства ФОП ОСОБА_3, за результатами якої було складено акт від 19.02.2008 р. № 34/1720/НОМЕР_3. Перевіркою встановлено порушення п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3, п.п. 7.3.1, п. 7.3, п. 7.4.5, п. 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", що полягало у заниженні податку на додану вартість у розмірі 2425,00 грн.

На підставі матеріалів перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.02.2008 р. № 0000191720/0 про визначення податкового зобов'язання у розмірі 2425,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 11322,00 грн., яке було отримано платником 28.02.2008 р. та у встановлений законом строк не оплачено.

У період з 06.02.2008 р. по 19.02.2008 р. головним державним податковим ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р.

У ході перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_3, зокрема, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, включення відповідачем до складу зобов'язання з податку на додану вартість у відповідній декларації за січень 2005 р. суми у розмірі 20219,00 грн., яка не підтверджена відповідними накладними, заниження відповідачем суми податкових зобов'язань за жовтень 2005 р. на 1158,00 грн., включення відповідачем до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість за травень 2005 р. у сумі 75,00 грн., за жовтень 2005 р. у розмірі 734,00 грн. та за листопад 2005 р. у сумі 458,00 грн., які не підтверджені відповідними податковими накладними.

За результатами вказаної перевірки був складений акт від 19.02.2008 р. № 34/1720/НОМЕР_4.

На підставі вищевказаного акту ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя прийнято податкове повідомлення рішення № 0000191720/0 від 25.02.2008 р., яким ФОП ОСОБА_3 було донараховано зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 2425,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 11322,00 грн.

Постановою господарського суду міста Севастополя від 11.03.2009 р. у справі № 5020-4/392-7/163 задоволено адміністративний позов ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя і стягнуто з ОСОБА_3 13747,00 грн., у тому числі 2425,00 грн. заборгованості з податку на додану вартість та 11322,00 грн. штрафних санкцій за заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

05.05.2009 р. Господарським судом міста Севастополя був виданий наказ про примусове стягнення вказаної вище суми, який скеровано до ДПІ Балаклавського РУЮ міста Севастополя (т.1 а.с. 124).

Таким чином, загальна заборгованість ФОП ОСОБА_3 перед ДПІ в Балаклавському р-ні м. Севастополя складає 40055,64 грн. з яких 24844,38 грн. сума основного боргу, 14628,13 грн. штрафні санкції, 583,13 грн. пеня.

Постановою ВДВС Балаклавського РУЮ від 13.07.2009 р. виконавче провадження на суму 13747,00 грн. було закінчено у зв'язку з фактичним проживанням боржника на території Гагарінського району міста Севастополя, виконавчий лист було направлено на виконання до відповідного відділу ДВС вих № 5895-3 від 13.07.2009 р. (т.1 а.с. 52).

Відповідно до пункту 10 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до листа КП «БТІ та ДРОНМ»СМР від 02.07.2009 р. № 4782 за боржником зареєстровано право власності на 11/50 частин об'єкту нерухомого майна - бази по вул. Камишове шосе у Гагарінському р-ні міста Севастополя та право власності на земельну ділянку площею 1000,00 кв.м по вул. Прохолодній, 8а, у Балаклавському р-ні м. Севастополя відповідно до державного акту від 13.02.2007 р., тобто. На дату визнання ФОП ОСОБА_3 банкрутом 18.05.2011 р. у боржника в наявності було і є на даний час майно загальна вартість якого за експертною оцінкою становить 1673047 грн. (т.1 а.с. 53, т.5 а.с. 3-28).

Відповідно до довідки ДПІ у Балаклавському р-ні м. Севастополя від 19.04.2010 № 520/10/17-123/ податкова звітність до ДПІ у Балаклавському районі у місті Севастополі ФОП ОСОБА_3 не надається з 2 кварталу 2009 року (т.1 а.с. 10).

За довідкою ДПІ у Балаклавському р-ні м. Севастополя від 15.04.2011 р. станом на 15.04.2011 р. ФОП ОСОБА_3 відкритих рахунків в банківських установах не має (т.1 а.с. 9).

Крім того, згідно з листом ВДАІ УМВС України у місті Севастополі від 07.07.2009 р. № 15/10057 за боржником зареєстрований автотранспорт: Lancia Dedra 1.6 (1991) № НОМЕР_5, плавзасобів не має (т.1 а.с. 53-57).

Судова колегія не погоджується з висновками суду 1-ої інстанції про можливість порушення відносно ФОП ОСОБА_3 процедури банкрутства як за спрощеною, так і за загальною процедурами.

Ст. 52 Закону № 2343-XII передбачено, що для порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою ініціюючий кредитор повинен надати докази, які б свідчили про: фактичне припинення боржником господарської діяльності; неможливість установити місцезнаходження боржника (місце діяльності його органів); неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Згідно ч.5 п. 4.5 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено Податковим кодексом України, сплаті не підлягають. З огляду на наведене суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів) закон не відносить.

Згідно п.1 ст. 17 ЗУ № 755-IV від 15.05.2003 р. (в редакції закону 3422 від 09.02.2006 р.) відомості про фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п.1 ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо:

1. громадянин-підприємець - боржник відсутній за місцезнаходженням,

2. у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності,

3. а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 вказаного закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використанні в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців не містить даних, що ФОП ОСОБА_3 за місцезнаходженням відсутній

Частинами 7, 8 статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб -підприємців" передбачено можливість внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, які мають різну правову природу та різні правові наслідки.

Згідно з ч. 8 ст. 19 Закону України вказаного вище Закону, якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений ч. 7 цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Реєстратором таких даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ФОП ОСОБА_3 не внесено.

У разі повернення до держаного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Пунктом 105 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 „Про судову практику в справах про банкрутство" визначено, що, згідно зі ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб -підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч. 2), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (ч. 5). Ст. 20 вказаного закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Тому, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність боржника за місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію відсутності за місцезнаходженням та документи, які підтверджують обставини викладені в заяві про визнання банкрутом станом на день розгляду справи.

Таких доказів ні ініціюючим кредитором, ні державним реєстратором Балаклавського району м. Севастополя суду не надано.

Отже, лише факт внесення таких відомостей до ЄДРПО України може слугувати доказом відсутності боржника.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.05.2007 р. у справі №21/19-06-518.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомостей відносно припинення діяльності ФОП ОСОБА_7 не зареєстровано (т.1 а.с. 7, т.2 а.с. 120, т.3 а.с. 13, 30, 68).

Згідно витягів з ЄДРПОУ боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, Балаклавський район, тобто, висновок суду про відсутність керівних органів боржника за адресою реєстрації, є невірним.

Згідно положень ч. 7 ст. 1 Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII від 14.05.1992 р. грошове зобов'язання -є зобов'язанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому недоїмка (пеня та штраф) до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються.

Юридичне значення при порушенні справи про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора - має факт наявності заборгованості, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Як слідує з Постанови суду 1-ої інстанції від 18.05. та ухвали від 15.09.2011 р. клопотання ДПІ про визнання його грошових вимог до ФОП ОСОБА_3 суд не розглядав і рішення з цього питання не прийняв.

Пунктом 6.3 ст. 6 Податкового кодексу України встановлено, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Податковий кодекс України не відносить суми неустойки (штрафу, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів), так як ці платежі не передбачені ст.ст. 9 та 10 цього кодексу.

Відповідна правова позиція викладена в п. 29 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», постановах Вищого господарського суду України від 14.09.2010р. № Б38\30-10, від 14.04.2010р. № 6-21X51.

Згідно ч.3 ст. 6 ЗУ № 2343-XII від 14.05.1992 р. справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII від 14.05.1992 р. не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Таким чином, необхідною умовою збудження справи про банкрутство є наявність вимог кредиторів до боржника у розмірі трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, тобто, перехід до загальної процедури банкрутства є можливим лише при наявності заборгованості у визначеному розмірі.

Загальна сума боргу ФОП ОСОБА_3, яка заявлена ініціюючим кредитором, складає 40055,64 грн., тобто, значно менша ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати (321000 грн.).

Таким чином, наявність у ФОП ОСОБА_3 нерухомого майна, автотранспортного засобу, вартість яких значною мірою перевищує вимоги кредиторів, унеможливлює порушення відносно боржника процедур банкрутства.

Крім того, слід зазначити, що з наданих суду постанов ВДВС Балаклавського РУЮ в м. Севастополі від 26.05.2009 р. по виконанню наказу № 20-12/028 від 23.04.2007 р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави суми 27173,68 грн., № 5020-4/392-7/163 від 05.05.2009 р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави суми 13747,00 грн., у тому числі 2425,00 грн. заборгованості з податку на додану вартість та 11322,00 грн. штрафних санкцій за заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, № 5020-628/2011 від 15.09.2011 р. про накладення арешту на майно ОСОБА_3, № 5020-7/113 від 23.11.2010 р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ "Укртелеком" суми 838,39 грн., виконавчого листа Балаклавського районного суду м. Севастополя № 2-244/2007 від 25.04.2007 р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 суми 18707,60 грн., випливає, що виконавче провадження по ним припинено з підстав знаходження майна боржника у Гагарінському районі м. Севастополя, а не у зв'язку з неможливістю їх виконання з причини відсутності у боржника майна.

В порушення ст. 33 ГПК України ні арбітражним керуючим, ні ДПІ не надані докази повторного прийняття до провадження державною виконавчою службою Балаклавського чи Гагарінського району м. Севастополя вказаних вище виконавчих документів, а тому не має доказів наявності у боржника ОСОБА_3 несплаченої протягом 3-ох місяців заборгованості, заявленої до суду ініціюючим кредитором.

Відносно заперечень арбітражного керуючого проти залучення до матеріалів справи експертних оцінок майна боржника на суму 1.673.047 грн. судова колегія зазначає, що відповідно ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом 1-ої інстанції, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду 1-ої інстанції. Як встановлено судовою колегією, боржник жодного разу не приймав участі у судових засіданнях в суді 1-ої інстанції, у зв'язку з чим не мав можливості надати суду докази.

Пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" встановлено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1-ої ст. 40 Закону № 2343-XII від 14.05.1992 р. (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Оскільки, оскаржена постанова від 18.05.2011 р. про визнання ФОП ОСОБА_3 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, ухвала від 15.09.2011 р. про перехід до загальної процедури банкрутства прийняті з порушенням вказаних вище норм матеріального і процесуального права, вони підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101, п.2 ст. 103 через ст. 106 п. 10 ч.1, ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1 Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Постанову від 18 травня 2011 року про визнання ФОП ОСОБА_3 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та ухвали від 15 вересня 2011 року про припинення ліквідаційної процедури і перехід до загальної процедури банкрутства господарського суду міста Севастополя у справі № 5020-628/2011 скасувати.

3. Справу скерувати до господарського суду м. Севастополя для вирішення питання про оплату праці ліквідатора та припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий суддя З.Д. Маслова

Судді О.А.Латинін

І.В. Антонова

Розсилка:

1. Державній податковій інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя (вул. 7 Листопада, 3, Севастополь, 99042)

2. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, Інкерман, Севастополь, 99703)

3. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_4;

4. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)

5. Державному реєстратору в Балаклавському районі м. Севастополя (вул. Новікова, 14,Севастополь,99042)

6. відділу державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції міста Севастополя (вул. 7 Листопада, 3, Севастополь, 99018)

7. Головному управлінню юстиції у м.Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. 4-а Бастіонна, буд. 3)

8. Головному управлінню юстиції МЮУ в АРК (95006, м. Сімферополь, вул. Довгоруковська, 16)

9. арбітражному керуючому Кириліну Михайлу Володимировичу (АДРЕСА_3,Севастополь,99022)

10. ОСОБА_6 (99011, Севастополь, АДРЕСА_4)

11. публічному акціонерному товариству „Укртелеком" (01601, Київ, бульвар Т.Шевченка, 18)

12. публічному акціонерному товариству „Укртелеком" (99011, Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15)

13. ОСОБА_4 (АДРЕСА_5)