Постанова № 24391180, 15.05.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2012 № 14/044-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Верховця А.А.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання - Чернишевич Т.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 70 від 12.11.2010р.

від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю б/н від 18.10.2011

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укренергомеханізація" на рішення господарського суду Київської області від 11.01.2012 р.

у справі № 14/044-11 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Марфін банк"

до Публічного акціонерного товариства "Укренергомеханізація"

про стягнення 17 574 276,94 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Публічне акціонерне товариство "Марфін банк" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укренергомеханізація" про стягнення 14 249 536, 66 грн. заборгованості по кредиту, 2 437420, 09 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 257003, 68 грн. заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом, 600379, 18 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 29937, 33 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 286/К від 28.05.2008р. в частині повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, комісії за користування кредитом.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.01.2012р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Укренергомеханізація" на користь Публічного акціонерного товариства „Марфін банк" 14 249 536 грн. 66 коп. заборгованості по кредиту, 2 437 420 грн. 09 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 257 003 грн. 68 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 310 468 грн. 44 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 289 910 грн. 74 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 29 937 грн. 33 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом та судові витрати.

Задовольняючи повністю позов, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обов'язків по поверненню кредиту та по оплаті відсотків за користування кредитом і по оплаті комісії за користування кредитом у повному обсязі за період користування кредитом за кредитним договором № 286/К від 28.05.2008 р.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ "Укренергомеханізація" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 11.01.2012р. скасувати в частині стягнення 29 937,33 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом та судових витрат.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевим господарським судом однобічно, не в повному обсязі та не об'єктивно розглянув справу, не врахував всіх доказів, які є в матеріалах справи і тому постановив рішення в оскаржуваній частині, яке не відповідає справжнім обставинам справи та вимогам закону.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2012р. апеляційна скарга ПАТ "Укренергомеханізація" прийнята до провадження, її розгляд призначено на 03.04.2012р.

У зв'язку з неявкою представників позивача розгляд справи, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, відкладався на 15.05.2012р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 14.05.2012р. № 01-22/1/6 змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Іоннікова І.А., Верховець А.А. Вказаний склад колегії спочатку розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укренергомеханізація" у даній справі та ухвалив постанову.

Через загальний відділ документального забезпечення від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких останній зазначає, що у зв'язку із зверненням ПАТ "Марфін банк" до господарського суду Київської області з даним позовом, кредитний договір було розірвано за ініціативою позивача з 11.03.2011р. (дата прийняття місцевим господарським судом позову до провадження). За наведеного, відповідач вважає безпідставним нарахування будь-яких відсотків, пені за кредитним договором з 11.03.2011р. Також апелянт вказує на те, що в договорі відсутній п. 5.7, а тому, за його твердженнями, пеня за несвоєчасну сплату комісії не повинна нараховуватись.

В судовому засіданні 15.05.2012р. представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Київський апеляційний господарський суд, розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представників сторін, -

ВСТАНОВИВ:

Як правильно з'ясовано місцевим господарським судом, 28.05.2008 р. між позивачем (далі - банк) та відповідачем (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № 286/К (далі - договір), згідно умов п. 1.1. якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит на поповнення обігових коштів у вигляді у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 1800 000, 00 дол. США з „28" травня 2008 р. і терміном погашення по „28" травня 2012 включно, із сплатою 11, 0 % річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за кредитом, а позичальник зобов'язується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитним коштами, а також сплатити комісії, пені та штрафи, та інші платежі, які передбачені умовами цього договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 24.09.2009р.).

24.09.2009р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 286/К від 28.05.2008р. (далі - додаткова угода).

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 та ст. 509 ЦК України між сторонами у справі виникли зобов'язання.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 цього ж кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно п. 1.2. договору за цим договором позичальник має право отримати кошти за кредитним договором таким чином, щоб загальна сума отриманих коштів (траншів) не перевищувала встановленої в п. 1.1 цього договору суми (в редакції додаткової угоди).

Відповідно до п. 3.2.2, п. 3.2.3. договору позичальник зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п. 5.5. цього договору з урахуванням п. 5.7 цього договору; повернути кредит у зазначений у п. 1.1. даного договору термін, при цьому залишок заборгованості за кредитною лінією змінюється відповідно до встановленого графіку; сплатити банку комісії відповідно до п. 5.6. цього договору з урахуванням п. 5.7 цього договору (в редакції додаткової угоди).

Згідно п. 5.5. договору позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.1., 3.2.3. даного договору в розмірі, відповідно із п. 1.1. цього договору. Відсотки нараховуються банком на фактичну суму заборгованості за кредитом 25 числа кожного місяця, в день повного (дострокового або із простроченням) погашення кредиту та в день, передбачений для повного погашення кредиту відповідно із п. 1.1. даного договору. Відсотки нараховуються за фактичний період користування коштами з дати попереднього нарахування/дати виникнення заборгованості (включно) до 24 числа поточного місяця включно/дати повного погашення кредиту (не включаючи день повного погашення)/дати, передбаченої для повного погашення кредиту відповідно із п. 1.1. даного договору.

Відсотки сплачуються позичальником банку щомісяця у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.1.1. даного договору, з 26 числа, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а у разі дострокового повного погашення заборгованості - в день фактичного погашення кредиту.

Після закінчення терміну кредитування, передбаченого в п. 1.1. даного договору, відсотки, нараховані за період прострочення до фактичного погашення кредиту, позичальник сплачує щомісяця з 26 числа по останній день поточного місяця і в день фактичного повного погашення кредиту.

Відповідно до п. 5.6 договору позичальник сплачує банку комісію:

а) за оформлення кредитного договору, в розмірі 500, 00 грн. протягом трьох банківських днів з дня укладення даного договору на рахунок № 61111408291 відкритий у філії банку у м. Києві;

б) за надання кредиту в розмірі 0, 2 % від суми кредиту протягом трьох банківських днів з дня укладення даного договору на рахунок № 61111408291, відкритий у філії банку у м. Києві. Комісія сплачується позичальником у грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату оплати. При несплаті комісійної винагороди у зазначений термін, вона вважається простроченою;

в) за супроводження кредиту, в розмірі 0, 1 % від суми кредиту. Комісія нараховується банком у грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату нарахування, 25 числа кожного місяця та у день повного погашення кредиту та сплачується позичальником у грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату нарахування щомісяця, на рахунок, вказаний у п. 3.1.1. цього договору, з 26 числа поточного місяця, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця;

г) за надання траншів за кредитом, у розмірі 0, 1 % від суми кожного траншу. Комісія нараховується банком у грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату нарахування, 25 числа кожного місяця та у день повного погашення кредиту та сплачується позичальником у грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату нарахування, щомісяця, на рахунок, вказаний у п. 3.1.1. цього договору, з 26 числа поточного місяця, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця (в редакції додаткової угоди).

Пунктом 5.7 договору сторони дійшли згоди щодо сплати позичальником сум відсотків та комісії за супроводження кредиту, нарахованих за період з 25.05.2009р. по 24.08.2009р. включно, у строк до 01.10.2009р.

Вказаний пункт був внесений до умов кредитного договору згідно додаткової угоди, яка підписана сторонами та скріплена їх печатками. За наведеного, викладені в доповненнях до апеляційної скарги доводи апелянта в цій частині відхиляються. Крім того, суд апеляційної інстанції відзначає, що вищенаведений пункт не регулює питання нарахування пені.

Також судом апеляційної інстанції відхиляються доводи апелянта щодо безпідставного нарахування позивачем відсотків за договором, починаючи з 01.10.2009р., оскільки в п. 5.7 договору сторони погодили, що вже нараховані проценти за період з 25.05.2009р. по 24.08.2009р. включно, сплачуються відповідачем у строк до 01.10.2009р. Тобто, сторони змінили строк настання виконання зобов'язань в частині вказаних платежів саме за цей період. Порядок нарахування відсотків за інший період залишено незмінним.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що погашення зобов'язань за даним договором виконується в наступній послідовності: 1) прострочені платежі, 2) сума відсотків, 3) сума комісійних винагород, 4) сума неустойки, 5) сума кредиту. Погашення за кожним видом заборгованості відбувається залежно від терміну її прострочення. У першу чергу погашаються прострочені платежі за кожним видом заборгованості, у другу чергу - поточні платежі за кожним видом заборгованості.

У відповідності до пп. а) п. 3.3.2 договору (в редакції додаткової угоди) при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами даного договору, банк, за своїм розсудом, має, зокрема, право змінити умови даного договору - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за даним договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили в зазначену в повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний строк користування кредитом, повністю виконати інші зобов'язання за даним договором.

Згідно пп. в) п. 3.3.2 договору (в редакції додаткової угоди) згідно зі ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України банк має право, за своїм розсудом, здійснити одночасне розірвання даного договору з направленням позичальнику повідомлення. У зазначену в повідомлені дату даний договір вважається розірваним.

Доказів, які б свідчили про звернення позивача з відповідним повідомленням про розірвання кредитного договору матеріали справи не містять, а тому суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження апелянта щодо розірвання договору з ініціативи банку з 11.03.2011р. В цій частині викладені у доповненнях до апеляційної скарги доводи сторони відхиляються, як необгрунтовані.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов кредитного договору та додаткової угоди до нього позивачем було надано відповідачу кредит та перераховано грошові кошти у розмірі 1 800 000 доларів США, що підтверджується розпорядженням № 63 від 29.05.2008 р. на відображення операції в іноземній валюті на суму 1 000 000 доларів США, розпорядженням № 2 від 02.06.2008 р. на відображення операції в іноземній валюті на суму 800 000 доларів США, виписок з особових рахунків відповідача в доларах та гривнях (а.с.34-75 том І).

В період дії договору відповідач частково виконав свої зобов'язання за кредитним договором, зокрема, по зобов'язанням щодо поверненню кредиту ним сплачено 6 477, 45 доларів США; по сплаті відсотків за користування кредитом - 236 837, 75 доларів США, по сплаті комісії за користування кредитом - 190 021, 95 грн. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з особових рахунків відповідача та останнім не заперечується. Інших доказів виконання зобов'язань апелянтом не надано ні суду першої інстанції, а не під час перегляду справи в апеляційному порядку.

В зв'язку з неналежним виконання відповідачем договірних зобов'язань позивачем у червні 2010 р. надіслано йому письмову вимогу № 944/04 від 21.06.2010 р. про усунення порушення зобов'язання за кредитним договором, у якому останній просив протягом 30 днів з дати отримання цього повідомлення виконати порушені зобов'язання та погасити заборгованість за кредитним договором, що станом на 15.06.2010 р. становить 1 953 987,66 доларів США та 253 606, 91 грн.

Вказана вимога отримана відповідачем 25.06.2010 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 0921602 (а.с. 31 том І).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вірно з'ясовано місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки по поверненню кредиту та сплаті відсотків і комісії за його користування за договором, у зв'язку із чим та з огляду на умови договору, надіслану позивачем згідно пп. а) п. 3.3.2 договору вимогу № 944/04 від 21.06.2010 р., у відповідача виник обов'язок впродовж тридцяти днів з моменту отримання першої письмової вимоги банку повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також належні до сплати суми пені та штрафних санкцій, незалежно від строку виконання зобов'язання.

Відповідачем у встановлений строк вимога позивача не виконана, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість (станом на час подання позову) за кредитним договором в сумі 17 287 335, 93 грн., з якої 1 793 522, 55 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2011 р. (7, 9450 грн. за долар США); 14 249536,66 грн. - заборгованість по кредиту, 306786, 67 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2011 р. (7, 9450 грн. за долар США); 2437420, 09 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 257003, 68 грн - заборгованість по сплаті комісії за користування кредитом. Тому задоволення позову в цій частині є правомірним.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, а в силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею), у відповідності до ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, положення даної норми закону щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до п. 6.1 договору при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань до сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.1., 3.2.2, 5.1, 5.2. даного договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.1., 3.2.12, 3.3.2 цього договору, комісій, передбачених п. 5.7. даного договору, позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, на рахунок банку № 63971408291. У випадку надання кредиту в іноземній валюті пеня сплачується у грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату нарахування пені.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання, передбаченої, зокрема, п. 6.1 договору здійснюється протягом трьох років із дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане позичальником.

Крім того, у відповідності до п. 6.6. договору позовна давність за вимогами про стягнення кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом, неустойки - пені, штрафів за даним договором установлюються сторонами тривалістю 3 роки.

Таким чином, зі змісту п. 6.4. договору вбачається, що сторонами погоджено встановлення більшого строку нарахування пені, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний термін, а саме - три роки. Тобто, позивачем правомірно заявлено до стягнення пеня за період визначений в позовній заяві.

Також суд апеляційної інстанції відзначає, що позивач з урахуванням п. 5.7 договору вірно визначив період нарахування пені по процентам та комісії.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку розрахунку пені встановив, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позов в частині стягнення пені за прострочення повернення кредиту за період з 29.03.2010р. по 16.02.2011р. в сумі 310 468,44 грн.; за несплату процентів за користування кредитними коштами за період з 01.10.2009р. по 16.02.2011р. в сумі 289 910,74 грн., за несплату комісії за період з 01.10.2009р. по 16.02.2011р. в сумі 29 937,33 грн.

Доводи апеляційної скарги (в редакції доповнення від 03.04.2012р., яке було прийнято судом апеляційної інстанції) не спростовують вищевикладених у даній постанові висновків суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України.

Судові витрати покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Разом з цим, апелянтом 15.05.2012р. було подано доповнення до апеляційної скарги, зі змісту яких вбачається, що відповідач оскаржує рішення місцевого господарського суду також в частині стягнення заборгованості по відсоткам та пені. Тобто, збільшено розмір оспорюваної суми (2 437 420,09 грн.+310 468,44 грн. + 289 910,74 грн. + 29 937,33 грн. = 3 067 736,60 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Доказів доплати судового збору з урахуванням доповнень до апеляційної скарги відповідачем не надано.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі суд також має право стягнути недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи збільшення, згідно поданих 15.05.2012р. доповнень до апеляційної скарги, оспорюваної суми та сплачений відповідачем судовий збір лише в розмірі 805 грн., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне достягнути з відповідача судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 29 872,37 грн. (30 677,37 грн. - 805 грн.)

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укренергомеханізація" на рішення господарського суду Київської області від 11.01.2012р. у справі № 14/044-11 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 11.01.2012р. у справі №14/044-11 залишити без змін.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укренергомеханізація" (ідентифікаційний код 04630873, адреса: 08720, Київська область, Обухівський район, місто Українка, вул. Промислова, 15,) з р/р 26002081671001 в АТ «Сведбанк» м. Києва, МФО 300164 або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 29 872 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 37 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу та скерування наказу на виконання доручити господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи № 14/044-11 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Коротун О.М.

Судді Верховець А.А.

Іоннікова І.А.