Рішення № 24390342, 28.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" травня 2012 р.Справа № 5017/790/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 2 від 18.11.2011р.

Від відповідачів:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Крим Вино": ОСОБА_3 за довіреністю від 15.02.2012р.

- товариства з обмеженою відповідальністю „ВИН АГРО": не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом науково -виробничого підприємства „НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Крим Вино", товариства з обмеженою відповідальністю „ВИН АГРО" про стягнення 295 947,78 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Науково -виробниче підприємство „НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту -НВП ТОВ „НИВА") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Крим Вино" (далі по тексту -ТОВ „Агрофірма Крим Вино"), товариства з обмеженою відповідальністю „ВИН АГРО" (далі по тексту -ТОВ „ВИН АГРО") про солідарне стягнення заборгованості в сумі 295 947,78 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ТОВ „Агрофірма Крим Вино" прийнятих на себе зобов'язань за дистриб'юторською угодою № 0126/10 від 26.10.2010р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної продукції, а також невиконанням ТОВ „ВИН АГРО" як поручителем грошових зобов'язань за ТОВ „Агрофірма Крим Вино", що виникли із названої дистриб'юторської угоди.

В процесі розгляду даної справи, згідно із заявою від 20.04.2012р. позивачем було змінено підставу пред'явленого позову, в результаті чого НВП ТОВ „НИВА" просить суд стягнути з ТОВ „Агрофірма Крим Вино" заборгованість за поставлений на підставі видаткових накладних № НИ-00005645 від 27.10.2010р., № НИ-00005646 від 27.10.2010р., № НИ-00005647 від 27.10.2010р., № НИ-00005648 від 27.10.2010р., № НИ-00006519 від 21.12.2010р., № НИ-00006585 від 21.12.2010р., № НИ-00000185 від 21.01.2011р., № НИ-00000186 від 21.01.2011р. товар в сумі 295 947,78 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Приймаючи до уваги, що розгляд даної справи по суті було розпочато судом 07.05.2012р., що відображено у протоколі судового засідання, а також враховуючи, що позивачем було змінено підставу пред'явленого позову 20.04.2012р., тобто до початку розгляду справи по суті, господарським судом було прийнято до розгляду позовні вимоги, викладені у заяві про уточнення позовних вимог від 20.04.2012р.

При цьому, у прохальній частині вищезазначеної заяви позивачем вимоги до ТОВ „ВИН АГРО" як поручителя за належне виконання ТОВ „Агрофірма Крим Вино" зобов'язань з оплати вартості придбаної продукції не пред'являлися, однак, заявою про уточнення позовних вимог від 11.05.2012р., НВП ТОВ „НИВА" усунуло допущену помилку та просило суд стягнути спірну суму заборгованості солідарно з обох відповідачів по справі.

З огляду на викладені обставини, господарським судом в межах даної справи розглядаються позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 295 947,78 грн. за товар, прийнятий ТОВ „Агрофірма Крим Вино" від позивача на підставі видаткових накладних.

Відповідач -ТОВ „Агрофірма Крим Вино" повністю заперечує проти пред'явлених позовних вимог, наголошуючи на тому, що між названим відповідачем та НВП ТОВ „НИВА" не укладалась дистриб'юторська угода № 0126/10 від 26.10.2010р. Крім того, ТОВ „Агрофірма Крим Вино" стверджує, що вартість фактично прийнятого від позивача товару в сумі 5 000 грн. було сплачено у повному обсязі, в той час як решта прийнятого товару була повернута на користь НВП ТОВ „НИВА" у повному обсязі.

Крім того, названим відповідачем під час розгляду даної справи було заявлено низку клопотань. Так, 02.04.2012р. ТОВ „Агрофірма Крим Вино" було подано до суду клопотання про передачу даної справи на підставі ст. 17 ГПК України за територіальною підсудністю до господарського суду Автономної Республіки Крим, оскільки, за твердженням названого відповідача, договір поруки № 55 від 26.10.2010р., укладений між НВП ТОВ „НИВА" та ТОВ „ВИН АГРО", з посиланням на який одним із відповідачів по справі визначено ТОВ „ВИН АГРО", втратив чинність на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України. За наслідком розгляду даного клопотання суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

В свою чергу, відповідно до ст. 17 ГПК України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи. Справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Так, при зверненні до суду із даним позовом позивачем на власний розсуд було визначено двох відповідачів по справі, в обґрунтування чого було покладено факт наявності солідарного обов'язку останніх перед НВП ТОВ „НИВА" щодо оплати вартості прийнятого ТОВ „Агрофірма Крим Вино" товару. Оскільки ТОВ „ВИН АГРО" розташоване на території Одеської області, відповідно до ст. 15 ГПК України позивач скористався своїм правом на пред'явлення даного позову до господарського суду за місцезнаходженням ТОВ „ВИН АГРО". З викладеного вбачається, що вказану справу було прийнято до розгляду господарським судом Одеської області із додержанням правил територіальної підсудності, а, отже, відповідно до ст. 17 ГПК України, будь-які правові підстави для передачі даної справи за територіальною підсудністю до іншого господарського суду відсутні.

Щодо тверджень ТОВ „Агрофірма Крим Вино" про безпідставність визначення ТОВ „ВИН АГРО" іншим відповідачем по справі, суд зазначає, що наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів НВП ТОВ „НИВА" з боку ТОВ „ВИН АГРО" встановлюється при розгляді справи по суті, а не при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі.

З огляду на викладені обставини, у задоволенні клопотання ТОВ „Агрофірма Крим Вино" про передачу даної справи за територіальною підсудністю до господарського суду Автономної Республіки Крим було відмовлено.

Крім того, 02.04.2012р. ТОВ „Агрофірма Крим Вино" було подано до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до остаточного вирішення пов'язаної з нею справи № 10 -22 / 17 -3698 -2011 за позовом ТОВ „Агрофірма Крим Вино" до НВП ТОВ „НИВА" і ТОВ „ВИН АГРО" про визнання недійсним договору поруки № 55 від 26.10.2010р. та стягнення 10 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Як вбачається з інформації, яка міститься у базі даних „Діловодство спеціалізованого суду", постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2012р. по справі № 10 -22 / 17 - 3698 -2011 було частково скасовано рішення господарського суду Одеської області по даній справі, у позові про визнання недійсним договору поруки було відмовлено, в частині припинення провадження у справі за рештою заявлених позовних вимог рішення місцевого господарського суду було залишено без змін. Інформація про касаційне оскарження названого рішення відсутня.

Згідно зі ст. 105 ГПК України постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, суд зазначає, що справу № 10 -22 / 17 -3698 -2011 було остаточно вирішено Одеським апеляційним господарським судом з прийняттям судового рішення, яке на момент розгляду вищезазначеного клопотання ТОВ „Агрофірма Крим Вино" набрало законної сили, у зв'язку з чим у господарського суду відсутні правові підстави, визначені ст. 79 ГПК України, для зупинення провадження у справі № 5017 / 790 / 2012. З огляду на викладене, у задоволенні клопотання ТОВ „Агрофірма Крим Вино" про зупинення провадження у справі господарським судом було відмовлено.

На адресу відповідача ТОВ „ВИН АГРО", що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до спеціального витягу з цього реєстру від 29.03.2012р. /а.с. 63-65/, та яка, в свою чергу, була зазначена НВП ТОВ „НИВА" у поданій ним позовній заяві, господарським судом, в порядку ст. 87 ГПК України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду справи № 5017 / 790 / 2012. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу ТОВ „ВИН АГРО", були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланої на юридичну адресу ТОВ „ВИН АГРО" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що був повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув" та "адресат відсутній", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином ТОВ „ВИН АГРО" про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. № 01-8/1228).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення ТОВ „ВИН АГРО" про час та місце розгляду даної справи. Однак, незважаючи на це, даний відповідач жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав. З огляду на викладене, справа розглядається за наявними матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

На підставі видаткових накладних № НИ-00005645 від 27.10.2010р., № НИ-00005646 від 27.10.2010р., № НИ-00005647 від 27.10.2010р., № НИ-00005648 від 27.10.2010р., № НИ-00006519 від 21.12.2010р., № НИ-00006585 від 21.12.2010р., № НИ-00000185 від 21.01.2011р., № НИ-00000186 від 21.01.2011р. НВП ТОВ „Нива" було передано на користь ТОВ „Агрофірма Крим Вино" товар на загальну суму 579 642,84 грн. Прийняття вказаного товару відповідачем ТОВ „Агрофірма Крим Вино" підтверджується відповідними підписами на примірниках накладних, а також печатками та штампами ТОВ „Агрофірма Крим Вино". З метою оподаткування даної господарської операції податком на додану вартість позивачем було видано отримувачу товару податкові накладні

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). При цьому, правочини між юридичними особами належить обов'язково вчиняти у письмовій формі (п.1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В силу положень ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Проаналізувавши вищенаведені приписи чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що між НВП ТОВ „НИВА" та ТОВ „Агрофірма Крим Вино" було укладено договір купівлі-продажу товару на загальну суму 579 642,84 грн., вчинення якого підтверджується видатковими накладними № НИ-00005645 від 27.10.2010р., № НИ-00005646 від 27.10.2010р., № НИ-00005647 від 27.10.2010р., № НИ-00005648 від 27.10.2010р., № НИ-00006519 від 21.12.2010р., № НИ-00006585 від 21.12.2010р., № НИ-00000185 від 21.01.2011р., № НИ-00000186 від 21.01.2011р. як первинними бухгалтерськими документами, якими зафіксовано зміст відповідної господарської операції.

При цьому, господарським судом не приймається до уваги наявний у матеріалах справи примірник дистриб'юторської угоди № 0126/10 від 26.10.2010р., укладений між НВП ТОВ „НИВА" та ТОВ „Агрофірма Крим Вино" в якості підстави для виникнення цивільних та господарських правовідносин щодо передачі товару за вищезазначеними накладними з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи наявна засвідчена позивачем копія дистриб'юторської угоди № 0126/10 від 26.10.2010р., у відповідності до умов якої НВП ТОВ „НИВА" (Компанія) зобов'язалось передати, а ТОВ „Агрофірма Крим Вино" (Дистриб'ютор) зобов'язалось прийняти та оплатити продукцію на умовах даного договору. Крім того, у видаткових накладних № НИ-00000185 від 21.01.2011р. та № НИ-00000186 від 21.01.2011р. підставою для передачі товару визначено „Договір № 0126/10 від 26.10.2010р.".

Однак в процесі розгляду даної справи ТОВ „Агрофірма Крим Вино" заперечувало факт укладення із позивачем даної угоди, у зв'язки з чим, з метою з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності, повного і всебічного дослідження реального характеру правовідносин між сторонами по справі, ухвалами від 02.04.2012р., від 20.04.2012р. судом було витребувано у позивача для огляду в судовому засіданні оригінал дистриб'юторської угоди № 0126/10 від 26.10.2010р. Однак, незважаючи на викладене, позивачем не було надано суду оригінал названої угоди, оскільки в розпорядженні НВП ТОВ „НИВА" названий документ відсутній.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу положень ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

У відповідності до п.п. 2.2, 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала. У разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПК.

Таким чином, з системного аналізу наведених положень процесуального закону щодо допустимості та належності доказів, та з урахуванням висловленої ТОВ „Агрофірма Крим Вино" позиції щодо неукладання із позивачем дистриб'юторської угоди № 0126/10 від 26.10.2010р., суд зазначає, що саме на НВП ТОВ „НИВА" як на сторону по справі, якою було надано суду засвідчену копію названої угоди, покладався обов'язок подання оригіналу цього документу з метою правильного з'ясування обставин, які мають істотне та вирішальне значення для даної справи, і дослідження дійсного змісту правовідносин сторін.

Однак, як було зазначено вище по тексту рішення, НВП ТОВ „НИВА" на неодноразові вимоги суду не було надано оригіналу дистриб'юторської угоди № 0126/10 від 26.10.2010р., у зв'язку з чим, з урахуванням позиції ТОВ „Агрофірма Крим Вино" щодо неукладення даного договору, суд, за наявними у справі матеріалами, дійшов висновку щодо неукладення між НВП ТОВ „НИВА" та ТОВ „Агрофірма Крим Вино" вищезазначеної дистриб'юторської угоди.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази укладення між НВП ТОВ „НИВА" та ТОВ „Агрофірма Крим Вино" інших договорів, предметом яких є товар, асортимент та кількість якого збігаються із визначеними у вищезазначених видаткових накладних, господарський суд дійшов висновку, що передача товару у власність ТОВ „Агрофірма Крим Вино" за видатковими накладними № НИ-00005645 від 27.10.2010р., № НИ-00005646 від 27.10.2010р., № НИ-00005647 від 27.10.2010р., № НИ-00005648 від 27.10.2010р., № НИ-00006519 від 21.12.2010р., № НИ-00006585 від 21.12.2010р., № НИ-00000185 від 21.01.2011р., № НИ-00000186 від 21.01.2011р., здійснювалась на виконання укладеного між названими учасниками судового процесу у спрощений спосіб договору купівлі-продажу.

В силу приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Позивачем прийняті на себе зобов'язання щодо передачі відповідачу ТОВ „Агрофірма Крим Вино" товару загальною вартістю 579 642,84 грн. з урахуванням ПДВ були виконані належним чином, що, як вже зазначалося по тексту рішення вище, підтверджується видатковими накладними № НИ-00005645 від 27.10.2010р., № НИ-00005646 від 27.10.2010р., № НИ-00005647 від 27.10.2010р., № НИ-00005648 від 27.10.2010р., № НИ-00006519 від 21.12.2010р., № НИ-00006585 від 21.12.2010р., № НИ-00000185 від 21.01.2011р., № НИ-00000186 від 21.01.2011р. Викладені обставини з боку названого відповідача спростовані не були.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою оподаткування даної господарської операції податком на додану вартість позивачем було видано отримувачу товару податкові накладні № 199 від 21.01.2011р., № 200 від 20.01.2011р., № 6734 від 21.12.2010р., № 6733 від 21.12.2010р., № 5762 від 27.10.2010р., № 5763 від 27.10.2010р., № 5764 від 27.10.2010р., № 5765 від 27.10.2010р. При цьому, як вбачається з розрахунків коригування кількісних і вартісних показників № 286 від 19.04.2011р., № 413 від 28.04.2011р., № 404 від 28.04.2011р., № 503 від 30.04.2011р., № 493 від 30.04.2011р., № 51 від 05.04.2011р., № 495 від 30.04.2011р., № 494 від 30.04.2011р. до податкових накладних № 6733 від 21.12.2010р., № 199 від 21.01.2011р., № 5764 від 27.10.2010р., № 5765 від 27.10.2010р., № 200 від 21.01.2011р., № 199 від 21.01.2011р., № 5764 від 27.10.2010р., № 5765 від 27.10.2010р., складених позивачем з метою зміни суми податкових зобов'язань, сторонами по справі було оформлено часткове повернення відповідачем ТОВ „Агрофірма Крим Вино" на користь НВП ТОВ „НИВА" придбаного товару на загальну суму 283 620,06 грн. з урахуванням ПДВ. За наслідком оцінки названих документів сум зазначає наступне.

Виходячи з положень ст.ст. 22, 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку. Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно зі ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Отже, з наведених положень податкового законодавства вбачається, що податкова накладна як документ складається постачальником товарів та послуг та видається особі, яка придбала такі товари та послуги та є похідною від первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції. Податкова накладна обов'язково повинна містити інформацію про опис товарів, їх кількість та вартість. В свою чергу, якщо після здійснення поставки товарів/послуг відбулось часткове повернення покупцем на користь продавця придбаного товару, з метою приведення інформації про суми податкових зобов'язань у відповідність до фактичних обставин господарської операції в порядку, визначеному чинним законодавством, подаються розрахунки коригування кількісних та якісних характеристик до податкових накладних, виписаних постачальником товарів/послуг.

З огляду на вищевикладені положення законодавства, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, які, в свою чергу, були видані позивачем відповідачу ТОВ „Агрофірма Крим Вино" в момент здійснення спірної господарської операції, підтверджують часткове повернення названим відповідачем на користь НВП ТОВ „НИВА" придбаного товару на суму 278 620,06 грн. Позивачем в процесі розгляду даної справи факт часткового повернення відповідачем ТОВ „Агрофірма Крим Вино" придбаного товару, оформлений вищезазначеними розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, не заперечувався. Крім того, з акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.03.2012р. /а.с. 97/, складеного НВП ТОВ „НИВА" та не підписаного з боку ТОВ „Агрофірма Крим Вино", вбачається, що 26.01.2011р. на адресу позивача було повернуто товар вартістю 75,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що загальна вартість переданого позивачем у власність ТОВ „Агрофірма Крим Вино" товару, визначена з урахуванням факту його часткового повернення, складає 300 947,78 грн.

При цьому, висловлені у судових засіданнях посилання ТОВ „Агрофірма Крим Вино" на той факт, що останнє отримало від позивача виключно той товар, який в подальшому було повернуто, судом до уваги не приймаються як декларативні та необґрунтовані, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими доказами. В цілому, судом критично оцінюється позиція відповідача, заснована лише на частковому визнанні факту придбання товару за вищезазначеними видатковими накладними, оскільки вказані первинні документи не містять відповідних застережень.

Як вбачається з виписки з особового рахунку ТОВ „Агрофірма Крим Вино" /а.с. 89/, згідно із платіжним дорученням № 714 від 15.02.2011р. на користь позивача було перераховано грошові кошти в сумі 5 000 грн. в якості плати за придбаний товар.

Однак, у зв'язку із нездійсненням оплати загальної вартості придбаного товару, НВП ТОВ „НИВА" було надіслано на адресу ТОВ „Агрофірма Крим Вино" вимогу про погашення існуючої заборгованості в розмірі 295 947,78 грн., викладену у претензії № 01/29 від 29.04.2011р., надсилання якої на адресу отримувача підтверджується квитанцією установи поштового зв'язку про прийняття плати за надіслання рекомендованого листа /а.с. 38/. У зв'язку із невиконанням вимог вищезазначеної претензії, НВП ТОВ „НИВА" було повторно надіслано на адресу ТОВ „Агрофірма Крим Вино" вимогу про погашення заборгованості за придбаний товар в сумі 295 947,78 грн., викладену у претензії від 28.07.2011р. за вих. № 28/01., надсилання якої на адресу отримувача підтверджується квитанцією установи поштового зв'язку про прийняття плати за надіслання рекомендованого листа на адресу вказаного відповідача /а.с. 119/.

За твердженнями позивача, ТОВ „Агрофірма Крим Вино", в порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань не було здійснено розрахунку за придбаний товар після пред'явлення відповідних вимог, внаслідок чого у названого відповідача на момент вирішення даного спору наявна заборгованість перед позивачем за придбаний товар в сумі 295 947,78 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В свою чергу, положеннями ст.ст. 251, 252 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Так, при укладенні у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, факт вчинення якого підтверджується видатковими накладними № НИ-00005645 від 27.10.2010р., № НИ-00005646 від 27.10.2010р., № НИ-00005647 від 27.10.2010р., № НИ-00005648 від 27.10.2010р., № НИ-00006519 від 21.12.2010р., № НИ-00006585 від 21.12.2010р., № НИ-00000185 від 21.01.2011р., № НИ-00000186 від 21.01.2011р., сторонами по справі не було визначено строку виконання ТОВ „Агрофірма Крим Вино" грошового зобов'язання з оплати проданого позивачем товару, оскільки документи, якими посвідчувалось вчинення названої угоди, не містять застережень про зворотне. У зв'язку з викладеним, на адресу ТОВ „Агрофірма Крим Вино" позивачем було направлено дві вимоги про погашення заборгованості за проданий товар в сумі 295 947,78 грн., надсилання яких підтверджується квитанціями установ поштового зв'язку про прийняття плати за надіслання рекомендованих листів на адресу ТОВ „Агрофірма Крим Вино" /а.с. 38, 119/.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги про погашення спірної суми заборгованості були надіслані ТОВ „Агрофірма Крим Вино" 29.04.2011р. та 28.07.2011р. Відповідно до п.п 4.1.4, 4.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено нормативний п'ятиденний строк для пересилання простої письмової поштової кореспонденції операторами поштового зв'язку між населеними пунктами різних областей України, які не є обласними та/або районними центрами. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на підтвердження матеріалами справи факту надсилання позивачем 29.04.2011р. на адресу ТОВ „Агрофірма Крим Вино" вимоги про виконання спірного грошового зобов'язання, строк виконання якого умовами укладеної між сторонами по справі угоди не визначено, приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, а також враховуючи нормативні строки пересилання рекомендованої поштової кореспонденції установами поштового зв'язку, суд дійшов висновку, що відповідач ТОВ „Агрофірма Крим Вино" мало виконати обов'язок оплати повної вартості придбаного у НВП ТОВ „НИВА" товару в сумі 295 947,78 грн. протягом семи днів від календарної дати 05.05.2011р., до якої надіслана вимога мала бути вручена одержувачу, тобто до 12.05.2011р. включно.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем прийняті на себе грошові зобов'язання з оплати вартості придбаного товару в сумі 295 947,78 грн. протягом семи днів з дня пред'явлення з боку НВП ТОВ „НИВА" відповідної вимоги виконані не були. Таким чином, ТОВ „Агрофірма Крим Вино" було порушено прийняті на себе грошові зобов'язання за укладеною між сторонами по справі угодою, в результаті чого на момент вирішення спору у вказаного відповідача наявна заборгованість перед НВП ТОВ „НИВА" в сумі 295 947,78 грн. за придбаний товар.

При цьому, господарським судом відхиляються твердження ТОВ „Агрофірма Крим Вино" про неотримання ним вимоги про погашення заборгованості, викладеної у претензії № 01/29 від 29.04.2011р., з огляду на наступне. Так, на підтвердження викладених обставин вказаним відповідачем було надано суду виписки з журналу реєстрації вхідної кореспонденції ТОВ „Агрофірма Крим Вино" за період з 28.04.2011р. по 11.05.2011р. Однак вказані документи не приймаються судом як належні докази неотримання названим відповідачем надісланої НВП ТОВ „НИВА" вимоги про погашення заборгованості, викладеної у претензії № 01/29 від 29.04.2011р., оскільки вказаний журнал є суто внутрішнім документом ТОВ „Агрофірма Крим Вино", відомості якого не мають офіційного характеру, записи до цього журналу вносяться представниками ТОВ „Агрофірма Крим Вино", тобто заінтересованими особами. Крім того, названим відповідачем не було надано суду виписки з журналу реєстрації вхідної кореспонденції після календарної дати 11.05.2012р., оскільки не можна виключати факт недотримання установами поштового зв'язку нормативного строку пересилання поштових відправлень та вручення листа-вимоги позивача отримувачу ТОВ „Агрофірма Крим Вино" після календарної дати 11.05.2012р.

В процесі розгляду даної справи відповідачем ТОВ „Агрофірма Крим Вино" було подано до суду клопотання про витребування від органів поштового зв'язку, якими було прийнято до відправлення претензію № 01/29 від 29.04.2011р., довідки про прийняття даного документу до відправлення. Судом дане клопотання було відхилено з огляду на наступне.

Згідно з п.п. 121, 122 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270 (з наступними змінами та доповненнями) до вручення одержувачу поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом відправник має право за місцем приймання цього поштового відправлення, поштового переказу для пересилання за додаткову плату подати заяву зокрема про вручення поштового відправлення (міжнародного - згідно з актами Всесвітнього поштового союзу), виплату коштів за поштовим переказом (міжнародним - згідно з міжнародними угодами про обмін) іншій особі та за іншою адресою або цьому ж адресатові за іншою адресою. Заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази приймаються протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання, про міжнародні реєстровані поштові відправлення - у строки, передбачені актами Всесвітнього поштового союзу, про міжнародні поштові перекази - у строки, передбачені міжнародними угодами про обмін поштовими переказами.

Таким чином, з огляду на той факт, що відправлення листа -вимоги було здійснене НВП ТОВ „НИВА" 29.04.2011р., шестимісячний строк для пред'явлення до органів поштового зв'язку запиту щодо отримання інформації про вручення надісланого документу ТОВ „Агрофірма Крим Вино" сплинув 29.10.2011р., у зв'язку з чим, у суду були відсутні правові підстави для витребування від органів поштового зв'язку інформації про прийняття від позивача до відправлення вимоги, викладеної у претензії № 01/29 від 29.04.2011р.

Крім того, ТОВ „Агрофірма Крим Вино" не було надано суду жодного доказу, підтверджуючих неотримання ним вимоги про погашення спірної суми заборгованості, що була викладена у претензії від 28.07.2011р. за вих. № 28/01.

Окремо суд звертає увагу ТОВ „Агрофірма Крим Вино", що приписи, встановлені ч. 2 ст. 530 ЦК України стосовно пред'явлення кредитором вимог боржнику не кореспондуються з обов'язковим отриманням кредитором доказів вручення цієї вимоги боржнику, за умови наявності в матеріалах справи доказів надіслання такої вимоги через органи поштового зв'язку на адресу боржника.

За таких обставин, враховуючи невиконання відповідачем ТОВ „Агрофірма Крим Вино" у строк до 12.05.2011р. включно грошового зобов'язання з оплати спірної суми заборгованості на користь позивача, керуючись положеннями ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог НВП ТОВ „НИВА" про стягнення з ТОВ „Агрофірма Крим Вино" заборгованості за проданий товар в сумі 295 947,78 грн.

При цьому, звертаючись до суду із даними позовними вимогами, НВП ТОВ „НИВА" наголошувало на наявності солідарного обов'язку відповідачів по справі щодо погашення спірної суми заборгованості з огляду на наступне. 26.10.2010р. між НВП ТОВ „НИВА" (Кредитор) та ТОВ „ВИН АГРО" (Поручитель) було укладено договір поруки № 55, за змістом положень п.п. 1.1 -1.5 якого Поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати за виконання ТОВ „Агрофірма Крим Вино" (Боржник) грошових зобов'язань останнього, що виникли з дистриб'юторської угоди № 0126/10 від 26.10.2010р., щодо своєчасної та в повному обсязі внесення плати за придбаний товар. Ліміт відповідальності Поручителя встановлено в розмірі 500 000 грн. Договором поруки встановлено, що у випадку порушення ТОВ „Агрофірма Крим Вино" забезпечених порукою зобов'язань, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

В силу положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З огляду на наведені положення чинного законодавства та зміст договору поруки № 55 від 26.10.2010р., суд дійшов висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники виключно у випадку порушення ТОВ „Агрофірма Крим Вино" зобов'язань з оплати вартості продукції, придбаної на виконання умов дистриб'юторської угоди № 0126/10 від 26.10.2010р., оскільки ТОВ „ВИН АГРО" поручилось перед НВП ТОВ „НИВА" саме за виконання цього зобов'язання ТОВ „Агрофірма Крим Вино".

Однак, як встановлено судом в процесі розгляду даної справи, ТОВ „Агрофірма Крим Вино" порушило прийняті на себе грошові зобов'язання з оплати вартості товару, придбаного на виконання укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, вчинення якого підтверджується видатковими накладними. Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, які свідчать про неукладення між сторонами по справі дистриб'юторської угоди № 0126/10 від 26.10.2010р., суд дійшов висновку щодо відсутності обов'язку відповідача ТОВ „ВИН АГРО" перед НВП ТОВ „НИВА" як солідарного боржника щодо оплати вартості придбаної ТОВ „Агрофірма Крим Вино" продукції в сумі 295 947,78 грн.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для стягнення спірної суми заборгованості з відповідача ТОВ „ВИН АГРО" в солідарному порядку, у зв'язку з чим, позовні вимоги у названій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, факт існування заборгованості ТОВ „Агрофірма Крим Вино" перед НВП ТОВ „НИВА" за придбаний на підставі видаткових накладних № НИ-00005645 від 27.10.2010р., № НИ-00005646 від 27.10.2010р., № НИ-00005647 від 27.10.2010р., № НИ-00005648 від 27.10.2010р., № НИ-00006519 від 21.12.2010р., № НИ-00006585 від 21.12.2010р., № НИ-00000185 від 21.01.2011р., № НИ-00000186 від 21.01.2011р. товар в сумі 295 947,78 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди та положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи. Належних та допустимих доказів, спростовуючих наведене, ТОВ „Агрофірма Крим Вино" суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, у суду наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог НВП ТОВ „НИВА" шляхом присудження до стягнення з відповідача ТОВ „Агрофірма Крим Вино" заборгованості в сумі 295 947,78 грн. відповідно до ст.ст. 11, 202, 207, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 692 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України, ст.ст. 22, 185, 195 Податкового кодексу України, п.п 4.1.4, 4.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 (з наступними змінами та доповненнями). В частині позовних вимог НВП ТОВ „НИВА" до ТОВ „ВИН АГРО" про стягнення заборгованості в сумі 295 947,78 грн. слід відмовити на підставі ст.ст. 541, 553, 554 ЦК України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача ТОВ „Агрофірма Крим Вино" відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 207, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 541, 553, 554, 610, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 664, 692 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України, ст.ст. 22, 185, 195 Податкового кодексу України, п.п 4.1.4, 4.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Крим Вино" /98433, Автономна республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, 128, код ЄДРПОУ 36551352/ на користь науково -виробничого підприємства „НИВА" у формі товариства з обмеженою відповідальністю /65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, вул. 40 річчя Перемоги, буд. 1, код ЄДРПОУ 19201066/ заборгованість в сумі 295 947 грн. 78 коп. /двісті дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот сорок сім грн. 78 коп./, судовий збір в сумі 5 919 грн. 00 коп. /п'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять грн. 00 коп./ Наказ видати.

3. В частині позовних вимог науково -виробничого підприємства „ НИВА" у формі товариства з обмеженою до товариства з обмеженою відповідальністю „ВИН АГРО" про стягнення 295 947,78 грн. -відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 29.05.2012р.

Суддя Желєзна С.П.