Рішення № 24389052, 30.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/3457-2012 30.05.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління земельних ресурсів м.Києва

про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею близько 0,10 га (грошова оцінка якої 415300,32 грн.), розташовану по пр. Павла Тичини, між будинками № 5, 5-А, 5-1 в Дніпровському районі міста Києва, та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

третя особа: ОСОБА_3 посвідчення № 2976 до 31.12.12

прокурор: Мухаїр Л.Б. посвідчення № 339 від 11.11.11

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора Дніпровського району міста Києва звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею близько 0,10 га (грошова оцінка якої 415300,32 грн.), розташовану по пр. Павла Тичини, між будинками № 5, 5-А, 5-1 в Дніпровському районі міста Києва, та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

Ухвалою суду від 16 травня 2012 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління земельних ресурсів м.Києва.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на факт самовільного використання відповідачем спірної земельної ділянки під розміщення, експлуатацію та обслуговування автомобільної стоянки, за відсутності документів, що посвідчують право власності або користування, що є порушенням вимог ст.ст. 9, 116, 125, 126 Земельного кодексу України.

Позивачем позовні вимоги прокурора підтримано та пояснено суду, що Київська міська рада не приймала рішення про передачу у власність або користування відповідачу спірної земельної ділянки та у відповідача немає законних підстав для користування нею.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позовні вимог є необґрунтованими та надуманими. Так, відповідач стверджує, що позов заявлено до неналежного відповідача, а належним відповідачем у даній справі має бути КП «Дніпро-парксервіс», яке відповідно до рішень Дніпровської районної в м. Києві ради має виключні повноваження здійснювати організацію та експлуатацію місць для паркування.

Відповідач стверджує, що використовує спірну земельну ділянку правомірно, на підставі рішень Дніпровської районної в м. Києві ради № 189 від 16.11.2007 року, № 357 від 04.06.2009 року, № 398 від 29.09.2009 року та укладеного з КП «Дніпро-парксервіс»Договору № 10-1 від 01.10.2010 року та затвердженої у встановленому порядку схеми дорожнього руху.

Відповідачем також зазначено, що прокурор неправомірно посилається як на доказ та підставу позовних вимог на акт перевірки складений Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, оскільки вказана перевірка здійснена відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель. Натомість, перевірка спірної земельної ділянки в порядку здійснення державного контролю відповідно до вимог ст. 19 ГК України, ст. 188 ЗК України, ст.ст. 4, 5, 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.. 19 Закону України «Про охорону земель»не проводилась.

Відповідач в судове засідання, що відбулось 30.05.2012 року, не з'явився, представник відповідача ОСОБА_4 надав через канцелярію суду клопотання від 29.05.2012 року про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю його прибуття через зайнятість в розгляді іншої справи.

Наведене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки, по-перше, представником відповідача не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини, викладенні в клопотанні, по-друге, викладені обставини щодо неможливості прибуття представника не є перешкодою для прибуття в судове засідання іншого представника відповідача або відповідача особисто.

Також, згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого, а також зважаючи на обмеженість строків розгляду справи, справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

10.01.2012 року головним спеціалістом Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель міста Києва, затвердженого рішенням сесії Київської міської ради від 25.09.2003 року № 16/890, ст.ст. 187, 189 Земельного кодексу України, проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства ФОП ОСОБА_1 при використанні земельної ділянки за адресою: Дніпровський район міста Києва, АДРЕСА_1 (обліковий номер 90:135:064). Результати зазначеної перевірки викладені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.01.2012 року № 04/04.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, зокрема, що земельна ділянка поруч з будинком АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,10 га використовується ФОП ОСОБА_1 для розміщення, експлуатації і обслуговування автостоянки з кіоском охорони, земельна ділянка частково огороджена і охороняється розміщенням кіоску охорони.

Перевіркою встановлено також, що документи, що посвідчують право власності або право користування землею, в тому числі на умовах оренди, у відповідності до вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, у ФОП ОСОБА_1 відсутні, що є порушенням земельного законодавства.

Згідно плану-схеми земельної ділянки, що є додатком до Акту № 04/04 від 10.01.2012 року, земельна ділянка, яка використовується відповідачем під автостоянку з кіоском охорони, ідентифікована як «Спорт. майданчик.»

29.02.2012 року головним спеціалістом Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації відповідно Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель міста Києва, затвердженого рішенням сесії Київської міської ради від 25.09.2003 року № 16/890, ст.ст. 187, 189 Земельного кодексу України, проведено повторну перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства ФОП ОСОБА_1 при використанні земельної ділянки за адресою: Дніпровський район міста Києва, АДРЕСА_1/1 (обліковий номер 90:135:064) між будинками № 5, 5-а, 5-1. Результати зазначеної перевірки викладені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29.02.2012 року № 99/04.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, зокрема, що земельна ділянка поруч з будинком АДРЕСА_1/1 орієнтовною площею 0,10 га використовується ФОП ОСОБА_1 для розміщення, експлуатації і обслуговування автостоянки з кіоском охорони, земельна ділянка частково огороджена і охороняється розміщенням кіоску охорони; документи, що посвідчують право власності або право користування землею, в тому числі на умовах оренди, у відповідності до вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, у ФОП ОСОБА_1 відсутні, що є порушенням земельного законодавства.

В наведеному акті зафіксовано, що станом на 28.02.2012 року вимоги вказівки від 10.01.2012 року № 03/04 усунути порушення земельного законодавства по результатах перевірки дотримання вимог земельного законодавства ФОП ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 (акт перевірки від 10.01.2012 року № 04/04) не виконані.

Щодо дій Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації з проведення перевірки відповідача щодо дотримання вимог земельного законодавства України, то у відповідності ст. 189 Земельного кодексу України, ст.ст. 12, 20 Закону України „Про охорону земель", Закону України „Про місцеве самоврядування України", органами місцевого самоврядування здійснюється самоврядний контроль за використанням та охороною земель.

Рішенням сесії Київської міської ради від 25.09.2003 року № 16/890 затверджено Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель міста Києва (надалі - Порядок).

Так, згідно п. 2. Порядку повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель покладено на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 2.5. Порядку визначено, що самоврядний контроль за виконанням вимог земельного законодавства здійснюється шляхом, зокрема проведення перевірок.

Згідно пункту 3.2. Порядку Посадові особи Головного управління мають право, зокрема, складати акти перевірок дотримання вимог земельного законодавства та подавати в установленому порядку матеріали про результати перевірок до відповідних органів для притягнення винних осіб до відповідальності, а також подавати зібрані документи до Київської міської ради.

При здійсненні самоврядного контролю Головне управління перевіряє, зокрема, наявність правових підстав для використання земель, в тому числі документів, що посвідчують право власності або користування землею (п. 4.1. Порядку).

Відповідно до п. 6.1. Порядку Головне управління після виявлення порушень земельного законодавства складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та дає вказівку про необхідність усунення порушень земельного законодавства.

Дослідження судом актів перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства від 10.01.2012 року та від 29.02.2012 року свідчить про те, що вони відповідають вимогам щодо порядку проведення самоврядного контролю та оформлення його результатів, та, з огляду на викладене, суд робить висновок про те, що наведені акти є належними доказами у справі.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Статтею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні відносини -це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках -районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу України. Так, згідно ч. 1 цієї статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок" наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель". За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Виходячи з матеріалів справи, рішення позивача про передачу ФОП ОСОБА_1 у власність спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду), відсутнє, в матеріалах справи відсутні.

Як зазначалось, Київської міською радою пояснено суду, що міська рада не приймала рішення про передачу у власність або користування відповідачу спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.01.2012 року № 04/04 та від 29.02.2012 року № 99/04.

Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння ФОП ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, що здійснюється без наявності відповідного рішення та/або вчинення правочину щодо спірної земельної ділянки.

Відповідач в обґрунтування законності зайняття ним спірної земельної ділянки посилається на рішення Дніпровської районної в м. Києві ради № 189 від 16.11.2007 року, № 357 від 04.06.2009 року, № 398 від 29.09.2009 року та укладеного з КП «Дніпро-парксервіс»Договору № 10-1 від 01.10.2010 року та затвердженої у встановленому порядку схеми дорожнього руху.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради від 16.11.2007 року № 189 визначено КП «Дніпро - парксервіс»єдиним оператором в Дніпровському районі м. Києва з надання платних послуг з паркування та відстою автотранспортних засобів.

Рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради № 357 від 04.06.2009 року затверджено Правила паркування, відстою та зберігання транспортних засобів у Дніпровському районі міста Києва.

Рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради № 398 від 29.09.2009 року створено та затверджено єдиний реєстр місць тимчасового відстою транспортних засобів, розташованих у Дніпровському районі міста Києва.

01.10.20101 року між Комунальним підприємством «Дніпро-парксервіс»Дніпровської районної у м. Києві ради (оператором) та ФОП ОСОБА_1 (уповноваженою особою) було укладено договір № 10-1, відповідно до умов якого уповноважена особа бере в експлуатацію у Оператора та здійснює організацію місць платного паркування, відстою та зберігання транспортних засобів на паркувальному майданчику, який знаходиться за адресою: проспект Тичини, 5.

Ухвалою суду від 16 травня 2012 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління земельних ресурсів м. Києва. Наведеною ухвалою судом було зобов'язано третю особу надати суду пояснення щодо перевірки, за наслідками якої складено акт №04/04 від 10.01.2012р.

Представником третьої особи, Головного управління земельних ресурсів КМДА, в судовому засіданні надані плани-схеми фактичного використання земельної ділянки та пояснено суду, що земельна ділянка, призначена для паркування згідно із схемою розміщення місць паркування, затвердженою КП «Дніпро-парксервіс»30.01.2008р., і яка є предметом договору №10-1 від 01.10.2010р, укладеному між КП «Дніпро-парксервіс»та відповідачем, не співпадає із земельною ділянкою, що визначена актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 04/04 від 10.01.2012р. як така, що займається відповідачем без правовстановлюючих документів, в порушення Земельного кодексу України.

Таким чином, спірною земельною ділянкою є інша земельна ділянка ніж визначена згідно укладеного 01.10.20101 року між Комунальним підприємством «Дніпро-парксервіс»Дніпровської районної у м. Києві ради (оператором) та ФОП ОСОБА_1 (уповноваженою особою) договору № 10-1, а тому на неї не розповсюджуються виключення передбачені ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель".

За таких обставин, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо правомірного використання ним саме спірної земельної ділянки.

Судом встановлено, що заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно спірну земельну ділянку не звільнено.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч.3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З огляду на таке, враховуючи встановлені обставини справи, суд робить висновок про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач звертався до суду з клопотанням від 16.05.2012 року про заміну первісного відповідача належним позивачем, відповідно до якого відповідач просив суд замінити первісного відповідача належним, яким є Комунальне підприємство «Дніпро-парксервіс»Дніпровської районної у місті Києві ради.

Наведене клопотання судом не задоволено з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено самовільне зайняття спірної земельної ділянки саме відповідачем у справі, Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, та судом зроблене про висновок про те, що позов подано саме до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, що унеможливлює здійснення заміни первісного відповідача належним відповідно до ст.. 24 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі", ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею близько 0,10 га (грошова оцінка якої 415300,32 грн.), розташовану по пр. Павла Тичини, між будинками № 5, 5-А, 5-1 в Дніпровському районі міста Києва, та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан -задовольнити.

Зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (02090, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку площею близько 0,10 га (грошова оцінка якої 415300,32 грн.), розташовану по пр. Павла Тичини, між будинками № 5, 5-А, 5-1 в Дніпровському районі міста Києва, та повернути її Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), привівши у придатний для використання стан

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (02090, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31215206783001, одержувач - ГУ ДКСУ у м. Києві, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, код платежу 22030001) судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Суддя С.А. Гончаров

В судовому засіданні 30.05.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення складено в повному обсязі та підписане 01.06.2012р.