Рішення № 24388469, 29.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/51/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.12 Справа № 5009/991/12

Суддя Мойсеєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5009/991/12

за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району, м. Запоріжжя,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,

за участю Комунального підприємства «ВРЕЖО №13», м. Запоріжжя,

про стягнення 12288,55 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 13/27 від 03.01.2012р., юрисконсульт 2 категорії Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району); ОСОБА_3 (довіреність № 1206-ю від 24.04.12, заступник відділу збуту Філії Концерну "МТМ" Ленінського району);

від відповідача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 від 03.04.2004р.); ОСОБА_4 (довіреність НОМЕР_3 від 08.08.2011р.);

від КП ВРЕЖО №13»: ОСОБА_5 (довіреність № 103 від 19.01.2012 р., начальник юридичного відділу);

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 12288,55 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення умов, укладеного з позивачем за рішенням господарського суду Запорізької області від 04.05.2007р., договору № 101750 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді не в повному обсязі виконує свої зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість за період з вересня 2009р. по січень 2012р. в розмірі 12 288,55 грн., яка до теперішнього часу не оплачена. Просить стягнути з відповідача 12288,55 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232, 258, 276 Господарського кодексу України та умов договору № 101750 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Ухвалою від 14.03.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/51/12 та призначено розгляд справи на 05.04.2012р.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позивач не надав доказів приєднання теплового навантаження до об'єкту відповідача в розмірі 6163 кКал/год. Вважає, що він повинен платити лише за фактичне споживання теплової енергії за показниками встановленого будинкового приладу № 3. Таким чином, підприємець ОСОБА_1 зазначає, що позивачем не доведений факт споживання відповідачем в спірний період, а саме: вересень 2009р. по січень 2012р., теплової енергії на суму 12288,55грн. і тому нарахування концерном зазначеної суми боргу є неправомірним.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Ухвалою від 05.04.2012р. відкладено розгляд справи на 24.04.2012 р. для витребування додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні оголошувались перерви до 24.04.2012р. та до 14.05.2012р.

Відповідачем подані письмові клопотання, в яких він просить скасувати норми КМУ від 08.06.1996 р. № 619, привести у відповідність до встановлених судом обставин договір № 101750 купівлі-продажу теплової енергії, розподілити теплове навантаження в реально існуючій будинковій мережі відповідно до фактичного теплоспоживання.

Вказані клопотання задоволенню не підлягають, оскільки в даній справі розглядається спір про стягнення боргу. Вимоги відповідача щодо скасування норм Кабінету Міністрів України від 08.06.1996р. № 619 відповідно до статті 12 ГПК України не підлягають розгляду господарськими судами. Крім того, позовні вимоги позивача не грунтуються на зазначених нормах. Інші вимоги позивача не можуть бути розглянуті в даному провадженні, оскільки виходять за межі позовних вимог і можуть бути предметом окремого позову.

Ухвалою від 14.05.2012 р. за клопотанням позивача продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 29.05.2012 р. та відкладено розгляд справи на 22.05.2012 р.

В судовому засіданні 22.05.2012 р. представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 12088,55 грн., оскільки при розрахунку суми боргу за спірний період позивачем не була врахована сума оплати 20.12.2011 р. в розмірі 200,00 грн.

Також представником позивача подані уточнення до розрахунку заборгованості, відповідно до яких сума нарахувань за теплову енергію за період з вересня 2009 р. по січень 2012 р. складає 18587,55 грн., а суми оплат складають 6499,00 грн. Залишок боргу в сумі 12088,55 грн. позивач просить стягнути.

Зменшення та уточнення позовних вимог відповідають ст. 22 ГПК України та приймаються судом до розгляду.

Відповідачем 22.05.2012 р. подана письмова вимога визнати предметом спору договір № 101750 в частині договірної норми теплоспоживання, а також вказати в рішенні, які норми діють на даний момент при визначенні теплоспоживання.

В судовому засіданні 22.05.2012 р. оголошено перерву до 29.05.2012 р.

В судовому засіданні 29.05.2012р. були присутні представники обох сторін.

Представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач та його представник проти позову заперечили. Також відповідач заявив клопотання про надсилання судом матеріалів до слідчих органів, в якому просить знайти та повернути підручники будівельної «Теплотехніки», «Методики розрахунків», експертів з ліцензією, віднайти винних у фальсифікації науки теплотехніки.

Стосовно даного клопотання суд зазначає наступне, згідно з ч. 4 ст. 90 ГПК України, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Таким чином, відповідно до наведеної норми господарський суд надсилає до внутрішніх справ чи прокуратури повідомлення про виявлені ознаки злочину, а не матеріали справи, як просить відповідач. Крім того, у даному повідомленні мають бути зазначені конкретні норми Кримінального кодексу України, які передбачають відповідний склад злочину.

Клопотання відповідача даним вимогам не відповідає. Тому процесуальних підстав для задоволення клопотання відповідача у суду немає. Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача, оскільки воно не відповідає вимогам ГПК України та є безпідставним. Однак відповідач, якщо має докази наявності у діях позивача ознак злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, не позбавлений права звернутися до слідчих органів самостійно з відповідною заявою.

Представник КП «ВРЕЖО №13»в судовому засіданні надав пояснення, що будинок по пр.Металургів, 3 в м. Запоріжжя був переданий у 1999 році від ВАТ «Дніпроспецсталь»на баланс КП «ВРЕЖО № 12», а в 2002 році на баланс КП «ВРЕЖО № 13»разом із лічильниками. При передаванні паспорти лічильників теплової енергії Рісосаl (3 вводи) з проектами їх установлення не були передані, тому у здійсненні чергової держповірки цих лічильників у 2004 році було відмовлено. Вказує, що на даний час модель теплолічильника Рісосаl знята з виробництва, запчастини на неї відсутні. Зазначає, що з 2006 року теплолічильник, що знаходяться у житловому будинку за адресою АДРЕСА_2, не перебуває на комерційному обліку, тобто не застосовується для визначення обсягів спожитої теплової енергії в комерційних розрахунках з теплопостачальником, бо не повірені у встановленому законом порядку. Також повідомив, що згідно з Державною програмою оснащення житлових будинків приладами обліку води та теплової енергії до Департаменту житлового господарства і розподілу Запорізької міської ради була надана інформація щодо необхідної кількості встановлення приладів обліку по житловому фонду КП «ВРЕЖО № 13», в тому числі замість вибувших з експлуатації, але у зв'язку з відсутністю фінансування робочі теплолічильники на вводах будинку № 3 по АДРЕСА_2 не встановлені.

В судовому засіданні 29.05.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.05.2007 р. у справі № 1/1/д/06-8/44д/06 укладено договір № 101750 від 01.11.2006р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді між СПД ОСОБА_1 (надалі - споживач) та Концерном «Міські теплові мережі»(надалі -теплопостачальна організація) на об'єкт: викуплене нежитлове приміщення АДРЕСА_2.

Згідно з п. 1.1 договору, за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до умов п. 2.1 договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію -на протязі опалювального періоду,

- гарячого постачання - за наявності можливості,

- інші технологічні потреби.

Згідно з п. 3.2.6 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктами 6.1, 6.2 договору визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

За приписами п. п. 6.3, 6.4 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Як визначено у п. 6.5 договору, при наявності приладів комерційного обліку -обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Відповідно до умов п. п. 6.7, 6.6.1 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: АДРЕСА_3 документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання-передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання.

Згідно з п. 6.6.2 договору у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

У пунктах 10.1, 10.2, 10.4 договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з набранням чинності рішенням по справі і діє до 01.11.2007 р. Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 115 Господарського процессуального кодексу України передбачено,що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.05.2007 р. у справі № 1/1/д/06-8/44д/06 набрало чинності та в силу приписів ст. 124 Конституції України, ст. 4-5 ГПК України є обов'язковим до застосування судом у даній справі, а факти, встановлені цим рішенням, не підлягають доведенню знову при розгляді іншої справи між цими ж сторонами. Зокрема, не підлягає перегляду та встановленню знову в даній справі максимальне теплове навантаження в розмірі 0,006163 Гкал/годину, закріплене в договорі, а також закріплений в договорі порядок розрахунку теплової енергії у разі відсутності приладів обліку, оскільки предметом спору є стягнення боргу за договором, який не було змінено чи розірвано сторонами у встановленому законом та договором порядку. Рішення господарського суду у справі № 1/1/д/06-8/44д/06 залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.11.2007р., на даний момент є чинним, не змінено та не скасовано у встановленому законом порядку.

Відповідач не надав доказів розірвання договору відповідно до умов п. 10.4 договору.

Враховуючи те, що визначені в п. 10.2 договору підстави для його припинення відсутні, договір є діючим на час розгляду справи судом і його умови підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін.

Тому судом не можуть бути прийняті доводи відповідача про незастосування умов даного договору до спірних правовідносин. Застосування умов договору є обов'язковим для суду в силу приписів вищенаведених норм чинного законодавства.

При цьому, суд відзначає, що господарський суд при розгляді справи не може виходити за межі позовних вимог, які заявлені позивачем. В даному випадку, предметом спору є стягнення заборгованості за теплову енергію, а не зміна чи розірвання договору. Тому суд не може змінювати умови договору в даній справі або розірвати його.

Разом із тим, відповідач не позбавлений права в окремому позові ставити питання про внесення змін у договір у разі проведення на підставі п. 2.3 договору перерахунку теплового навантаження проектною організацію, яка має відповідну ліцензію, при узгодженні вихідних даних з теплопостачальною організацію.

Однак на даний час умови договору для суду є обов'язковими.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представників сторін, система опалення відповідача не відокремлена від системи опалення житлового будинку, прилади обліку теплової енергії у приміщенні відповідача відсутні.

Будинковий прилад обліку теплової енергії не повірений та з 01.01.2004 р. знятий позивачем з комерційного обліку, що підтверджується актами КП «Теплові мережі Ленінського району»від 05.01.2004р., від 18.01.2010р. Дані обставини також підтверджуються фактами, встановленими рішеннями господарського суду Запорізької області від 21.01.2010р. та Запорізького апеляційного господарського суду від 03.06.2010р.у справі № 5/156/09 зі спору між тими ж сторонами про стягнення боргу за спожиту теплову енергію за період з лютого 2008р. по серпень 2009р.

Поясненнями представника КП «ВРЕЖО №13», наданими в судовому засіданні та письмово, підтверджується, що в спірному періоді і на час розгляду справи, будинкові прилади обліку не пройшли держповірку та не використовуються у комерційних розрахунках за поставлену теплову енергію. Теплова енергія у житловий будинок по АДРЕСА_2, і в тому числі до приміщення відповідача, у спірний період позивачем постачалась.

У спірному періоді діяли Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, які визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.

Згідно з п. 2 Правил користування тепловою енергією, правила є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Пункт 23 Правил користування тепловою енергією встановлює, що у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Аналогічний порядок розрахунку закріплений у п. 6.5 договору.

У зв'язку з цим, визначення обсягу спожитої теплової енергії проводилось позивачем розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Для розрахунку застосована формула, наведена у п. 2.2.4 КТМ 204 Україна 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби», затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству України 14.12.1993 р. (далі -КТМ 204 Україна 244-94).

У п. 1.1 КТМ 204 зазначено, що його норми можуть бути використані для визначення відпущеної теплової енергії теплопостачальними організаціями споживачам, у яких тимчасово відсутні прилади обліку, для проведення комерційних та інших розрахунків.

Зокрема, згідно з п. 2.24 КТМ 204 у випадках, коли максимальні погодинні витрати теплоти на опалення відомі, її річну потребу визначають за формулою:

Qо рік = Qо * (t вн. -t ср.о.) * По * 24* 10-6 (2.11)

(t вн. -t р.о.)

або

Qо рік = Qо * КРо* 10-6 , (2.12)

КРо = (t вн. -t ср.о.) * По * 24

(t вн. -t р.о.)

де Qо рік - річна потреба в теплоті на опалення, ГДж (Гкал),

Qо -максимальні погодинні витрати теплоти на опалення житлових та громадських споруд кДж/год (ккал/год) визначається відповідно до п. 2.2.2;

t вн. -усереднена розрахункова температура внутрішнього повітря опалювальних будинків, оС, табл. 2.2 (для житлових та службових приміщень будинків, розташованих в місцевостях з t р.о. до мінус 31оС, при визначенні групових норм приймається рівною 18оС);

t р.о. -розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення, оС, додаток 1;

t ср.о. - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, оС, додаток 1;

24 -кількість годин роботи системи опалення на добу, год.;

По - тривалість опалювального періоду (доба) за кількістю днів зі стійкою середньою добовою температурою зовнішнього повітря 8оС і нижче додаток 1.

Значення коефіцієнту КРо див. у додатку 1.

Для розрахунку позивачем застосована формула 2.12.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та умов договору купівлі-продажу теплової енергії в горячій воді № 101750, укладеного за рішенням господарського суду у справі №1/1д/06-8/44д/06, максимальні погодинні витрати теплоти на опалення (максимальне теплове навантаження) визначені Державним проектним інститутом «Запорожгражданпроект»безпосередньо для приміщення магазину відповідача(а.с.37,т.2) та закріплені в додатку № 1 до договору(а.с.19,зворот.сторона,т.1) в розмірі 0,006163 Гкал/годину.

Тривалість опалювального періоду підтверджується розпорядженнями Запорізького міського голови про початок та закінчення опалювального сезону.

Так, відповідно до розпоряджень Запорізького міського голови від 29.10.2009р., 31.03.2010р., 06.10.2010р., 19.04.2011 р., 17.10.2011р., 05.04.2012р. опалювальний сезон 2009-2010 років розпочався з 29.10.2009р. та закінчився 31.03.2010р., опалювальний сезон 2010-2011 років розпочався 06.10.2010р. та закінчився 20.04.2011р., опалювальний сезон 2011-2012 років у м. Запоріжжя розпочався з 17.10.2011 р. та закінчився 06.04.2012 р.

Часи роботи котельної по пр.Металургів, 32 в м.Запоріжжя підтверджуються довідками Філії «Концерну теплові мережі»Ленінського району про подачу теплоносія на опалення від котельних, а також про часи відключення теплоносія від котельних.

Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період визначена на підставі довідок Запорізького обласного центру з гідрометеорології про середньодобову та середньомісячну температуру повітря за період з вересня 2009 р. по січень 2012 р.

Розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення згідно додатку 1 до КТМ 204 Україна 244-94 для м. Запоріжжя складає -22оС. Усереднена розрахункова температура внутрішнього повітря відповідно до п. 2.2.4 КТМ 204 Україна 244-94 для житлових та службових приміщень будинків, розташованих в місцевостях з t р.о. до мінус 31оС, приймається рівною 18оС.

Суд перевірив розрахунок фактично спожитої теплової енергії, який виконаний позивачем (том 2, а.с. 88-94), та вважає його вірним, документально та нормативно підтвердженим.

Заперечення відповідача про те, що для розрахунку обсягу споживання теплової енергії слід застосовувати формулу 2.17 КТМ 204 Україна 244-94 судом не приймається, оскільки відповідно до п.2.2.4 КТМ 204 Україна 244-94 у випадках, коли максимальні погодинні витрати теплоти на опалення відомі, її річну потребу визначають за формулою 2.11 або 2.12.

Крім того, за формулою 2.17 КТМ 204 Україна 244-94, а також за формулами КТМ 204 Україна 244-94, про які вказує ВАТ «УкрНДІінжпроект»у листі від 24.12.2007р. №12-271, теплове навантаження необхідно розрахувати відповідно до встановлених нормативів, що буде мати лише приблизне значення (а в даному випадку теплове навантаження вже розраховано спеціалізованою організацією для конкретного приміщення і закріплено в договорі).

Крім того, для застосування даних таблиць, у яких вказані середні нормативи, необхідно знати технічні характеристики будинку (зовнішній будівельний об'єм будинку, загальна опалювальна площа, рік забудови), які суду сторонами не надані.

В даному випадку відоме погодинне теплове навантаження, розраховане спеціалізованою організацією, яка має ліцензію, спеціально для приміщення по АДРЕСА_2 за фактично встановленими в даному приміщенні опалювальними приладами (39 секцій) та параметрами теплоносія.

При цьому, суд відзначає, теплове навантаження було визначене вже після зміни відповідачем кількості секцій опалювальних приладів, виходячи з технічних характеристик фактично встановлених секцій. Тому посилання відповідача на те, що розрахунки теплового навантаження проведені без урахування цих змін, є необґрунтованими.

Закріплене в договорі теплове навантаження, як було зазначено вище, підлягає обов'язковому застосуванню судом при розгляді даної справи.

Тому, за висновком суду, позивачем вірно застосовано для визначення обсягу спожитої теплової енергії формулу 2.12 КТМ 204 Україна 244-94.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з вересня 2009 року по січень 2012 року відповідачем спожито теплової енергії на суму 18587,55 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками, а саме:

акт від 30.09.2009 р, рахунок від 05.10.2009 р. (за вересень 2009 р.) -на суму 68,81 грн. (плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 31.10.2009 р., рахунок від 05.11.2009 р. (за жовтень 2009 р.) -на суму 118,07 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 30.11.2009 р., рахунок від 07.12.2009 р. (за листопад 2009 р.) -на суму 696,59 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 31.12.2009 р., рахунок від 05.01.2010 р. (за грудень 2009 р.) -на суму 1185,29 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 31.01.2010 р., рахунок від 31.01.2010 р. (за січень 2010 р.) -на суму 1368,30 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 28.02.2010 р., рахунок від 28.02.2010 р. (лютий 2010 р.) -на суму 1032,68 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 31.03.2010 р., рахунок від 31.03.2010 р. (березень 2010 р.) -на суму 893,60 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 30.04.2010 р., рахунок від 30.04.2010 р. (квітень 2010 р.) -на суму 68,81 грн. (плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 31.05.2010 р., рахунок від 31.05.2010 р. (травень 2010 р.) -на суму 79,94 грн. (плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 30.06.2010 р., рахунок від 30.06.2010 р. (червень 2010 р.) -на суму 79,94 грн. (плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 31.07.2010 р., рахунок від 31.07.2010 р. (липень 2010 р.) -на суму 79,94 грн. (плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 31.08.2010 р., рахунок від 31.08.2010 р. (серпень 2010 р.) -на суму 79,94 грн. (плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 30.09.2010 р., рахунок від 30.09.2010 р. (вересень 2010 р.) -на суму 79,94 грн. (плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 31.10.2010 р., рахунок від 31.10.2010 р. (жовтень 2010 р.) -на суму 474,96 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 30.11.2010 р., рахунок від 30.11.2010 р. (листопад 2010 р.) -на суму 530,98 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 31.12.2010 р., рахунок від 31.12.2010 р. (грудень 2010 р.) -на суму 1029,82 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 31.01.2011 р., рахунок від 07.02.2011 р. (січень 2011 р.) -на суму 1367,21 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 28.02.2011 р., рахунок від 07.03.2011 р. (лютий 2011 р.) -на суму 1329,58 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 31.03.2011 р., рахунок від 06.04.2011 р. (березень 2011 р.) -на суму 1047,31 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 30.04.2011 р, рахунок від 06.05.2011 р. (квітень 2011 р.) -на суму 462,00 грн. (опалення та плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 31.05.2011 р., рахунок від 06.06.2011 р. (травень 2011 р.) -на суму 90,60 грн. (плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 30.06.2011 р., рахунок від 06.07.2011 р. (червень 2011 р.) -на суму 90,60 грн. (плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 31.07.2011 р., рахунок від 08.08.2011 р. (липень 2011 р.) -на суму 90,60 грн. (плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 31.08.2011 р., рахунок від 07.09.2011 р. (серпень 2011 р.) -на суму 90,60 грн. (плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 30.09.2011 р., рахунок від 07.10.2011 р. (вересень 2011 р.) -на суму 90,60 грн. (плата за приєднане теплове навантаження),

акт від 31.10.2011 р., рахунок від 07.11.2011 р. (жовтень 2011 р.) -на суму 600,53 грн. (опалення),

акт від 30.11.2011 р., рахунок від 07.12.2011 р. (листопад 2011 р.) -на суму 1643,36 грн. (опалення),

акт від 31.12.2011 р., від 10.01.2011 р. (грудень 2011 р.) -на суму 1639,67 грн. (опалення),

акт від 31.01.2012 р., рахунок від 07.02.2012 р. (січень 2012 р.) -на суму 2177,28 грн. (опалення).

Вартість послуг нараховано на підставі тарифів, затверджених рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.07.2009 р. № 298, від 28.04.2010 р. № 192, від 27.12.2010 р. № 658, від 31.01.2011 р. № 39, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг України від 30.09.2011 р. № 127.

Акти та рахунки щомісяця надсилались відповідачу поштою, що підтверджується реєстрами відправки заказних рекомендованих листів позивача на адресу відповідача (АДРЕСА_1). Дана адреса вказується самим відповідачем у його клопотаннях по справі. Тому доводи відповідача про неотримання актів та рахунків спростовуються матеріалами справи. Акти відповідачем не підписані, однак згідно з умовами п. 6.6.2 договору вважаються погодженими. Крім того, обов'язок отримання актів приймання -передачі та рахунків за приписами п. 6.7 договору № 101750, укладеного за рішенням суду, покладено на відповідача.

За спірний період теплова енергія була оплачена відповідачем частково -в сумі 6499,00 грн., що підтверджується наданими сторонами до справи належним чином завіреними копіями платіжних доручень та банківських виписок а саме:

- 26.12.2009 р. сплачено 43,00 грн. за жовтень 2009 р.,

- 03.12.2009 р. сплачено 22,00 грн. листопад 2009 р.,

- 26.12.2009 р. сплачено 362,00 грн. за листопад 2009 р.,

- 02.02.2010 р. сплачено 423,00 грн. за січень 2010 р.,

- 01.03.2010 р. сплачено 423,00 грн. за січень 2010 р.,

- 24.03.2010 р. сплачено 423,00 грн. за лютий 2010 р.,

- 26.04.2010 р. сплачено 423,00 грн. за березень 2010 р.,

- 31.05.2010 р. сплачено 50,00 грн. за квітень, травень 2010 р.,

- 14.07.2010 р. сплачено 50,00 грн. за червень, липень 2010 р.,

- 27.08.2010 р. сплачено 50,00 грн. за серпень, вересень 2010 р.,

- 17.09.2010 р. сплачено 50,00 грн. за вересень, жовтень 2010 р.,

- 22.11.2010 р. сплачено 250,00 грн. за листопад 2010 р.,

- 24.12.2010 р. сплачено 250,00 грн. за листопад 2010 р.,

- 20.01.2011 р. сплачено 300,00 грн. за грудень 2010 р.,

-18.02.2011 р. сплачено 350,00 грн. за січень 2011 р.,

-18.03.2011 р. сплачено 350,00 грн. за лютий 2011 р.,

-18.04.2011 р. сплачено 350,00 грн. за березень 2011 р.,

- 23.05.2011 р. сплачено 180.00 грн. за квітень 2011 р.,

-18.07.2011 р. сплачено 50,00 грн. за липень 2011 р.,

- 01.09.2011 р. сплачено 150,00 грн. за липень, вересень 2011 р.,

- 18.10.2011 р. сплачено 50,00 грн. за вересень 2011 р.,

- 21.11.2011 р. сплачено 200,00 грн. за жовтень 2011 р.,

- 20.12.2011 р. сплачено 200,00 грн. за листопад 2011 р.,

- 21.01.2012 р. сплачено 700,00 грн. за листопад 2011 р.,

- 20.02.2012 р. сплачено 800,00 грн. за січень 2012 р.

Залишок боргу, таким чином, складає 12088,55 грн.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На час розгляду справи судом відповідач не надав доказів сплати вказаної суми заборгованості за спірний період, наявність заборгованості заперечує у зв'язку з невірним, на його думку, розрахунком обсягу спожитої теплової енергії позивачем.

Натомість, відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав належних доказів на підтвердження своїх заперечень та доводів.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 12088,55 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69118, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69006, п/р зі спеціальним режимом використання 26030301001951, філія - Запорізького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 12088,55 грн. (дванадцять тисяч вісімдесят вісім грн. 55 коп.) основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді та 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 31.05.2012 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили через десять днів з дати підписання повного тексту рішення,, якщо не було подано апеляційну скаргу. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.