Постанова № 24387761, 31.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р. Справа № 5023/9461/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явилисьна рішенняГосподарського суду Харківської області від 20.12.2011 рокута постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 рокуу справі№ 5023/9461/11за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в Харківській областідоПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" простягнення 2 646, 09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі відповідач) про стягнення 2 646,09 грн. -повернення виплат пенсій пенсіонерам, в зв'язку з їх смертю.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.12.2011 року позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем не був доведений факт повернення позивачу грошових коштів в сумі 2 646,09 грн. та не було доведений факт правомірного зарахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за договорами про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково -касового обслуговування.

Відповідач не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає, що при прийнятті судових рішень були порушені норми матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

01.10.2009 року між сторонами у справі було укладено договір № 104 (далі Договір).

Відповідно до ст.1 Договору відповідач виконує функції виплати пенсій пенсіонерам з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також іншим особам, які мають право на пенсію, згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), допомоги на поховання та недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю зазначених пенсіонерів, а також одноразової грошової допомоги членам сімей померлих пенсіонерів, що виплачуються згідно з постановою КМ України від 17.07.1992 року № 393.

Пунктами 2.3 статті 8 Договору передбачено, що з місяця наступного за місяцем смерті одержувача, відповідач при отриманні письмового повідомлення від позивача про смерть одержувача, припиняє зарахування сум пенсій та допомоги на поточний картковий рахунок.

Суми пенсій, що зараховані на поточний (картковий) рахунок одержувача разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача відповідач повертає позивачу, за умови наявності цих сум на поточному (картковому) рахунку одержувача у містах -не пізніше 1 банківського дня, а в сільській місцевості не пізніше 3-х банківських днів, після дня отримання письмового розпорядження від позивача про повернення коштів.

Відповідно до п.3 ст.6 Договору банк не несе відповідальності за переплату пенсії в разі відсутності інформації (письмового повідомлення) про смерть пенсіонера.

До матеріалів справи залучено копії розпоряджень позивача про повернення коштів відповідачем, а також копії свідоцтв про смерть (а.с. 19-25) А саме: розпорядження від 03.02.2011 року № 113 щодо повернення перерахованих на виплату пенсії за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року в сумі 1 993, 26 грн. на ім'я ОСОБА_3, у зв'язку із його смертю (ІНФОРМАЦІЯ_1 року); розпорядження від 04.03.2011 року № 227 щодо повернення перерахованих на виплату пенсій за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, в сумі 836, 19 грн. на ім'я ОСОБА_4, у зв'язку із його смертю (ІНФОРМАЦІЯ_3 року); від 06.06.2011 року щодо повернення перерахованих на виплату пенсій за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 року в сумі 949, 99 грн. на ім'я ОСОБА_5, у зв'язку із його смертю (ІНФОРМАЦІЯ_2 року).

У відповідь на пропозицію щодо повернення грошових коштів відповідач повідомив що на рахунках клієнтів банку (ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5) недостатньо коштів для здійснення їх повернення у повному обсязі (відповідь відповідача свідчить про те, що ним були отримані розпорядження позивача).

Доказів того, що відповідач несвоєчасно отримав розпорядження позивача про повернення коштів ним не надано.

В своїй позовній заяві позивач інформує суд про те, що відповідачем частково було погашено заборгованість, залишок якої у сумі 2 646, 09 грн. є предметом позову.

Частина 1 статті 608 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За таких обставин зобов'язання боржників за договорами про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково -касового обслуговування за дебітово -кредитною схемою є припиненим у зв'язку із смертю фізичних осіб, одержувачами пенсій (ОСОБА_4, ОСОБА_3,, ОСОБА_5.).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились на момент його смерті.

Статтею 1219 ЦК України передбачено, що не входить до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця (у тому числі) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати встановлені законом.

Враховуючи викладене, умови Договору, якій укладений між сторонами у справі, суди обґрунтовано прийшли до висновку про те, що грошові кошти перераховані позивачем для виплат пенсій (помісячно) фізичним особам, які вказані вище, період виплат яких наступив після їх смерті - є заборгованістю відповідача і підлягає стягненню з нього.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача, а судові рішення прийняті у даній справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити в задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" .

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року у справі № 5023/9461/11 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек