Ухвала суду № 24387479, 25.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"25" травня 2012 р. Справа № 10/212-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Євсікова О.О.

Хрипуна О.О.,

розглянувши касаційну скаргу Міністерства інфраструктури України на рішення господарського суду Київської області від 26.10.2010 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року

у справі № 10/212-10 господарського суду Київської області

за позовом державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Груп"

про розірвання договору про спільну діяльність від 02.06.2010 року № 02.1.1-14/23.32-1

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Груп"

до державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

за участю -1) прокуратури Київської області

2) Міністерства інфраструктури України

про виконання обов'язку в натурі

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Груп", просило розірвати договір про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року, укладений державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" і товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" та покласти судові витрати на відповідача.

У жовтні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", просило зобов'язати державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" виконати умови договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року, укладеного державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" і товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Груп".

Рішенням господарського суду Київської області від 26.10.2010 року у справі № 10/212-10 в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено. Зобов'язано державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" належним чином виконувати всі умови договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року, укладеного державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" і товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Груп". Стягнуто з державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 106-114, т. 1).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2010 року у справі № 10/212-10 апеляційну скаргу державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" повернуто без розгляду (а.с. 123-124, т. 1).

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2011 року касаційну скаргу державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" залишено без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2010 року у справі № 10/212-10 -без змін (а.с. 158-161, т. 1).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.04.2011 року відмовлено державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у допуску справи № 10/212-10 до провадження Верховного Суду України (а.с. 164-165, т. 1).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 26.10.2010 року у справі № 10/212-10 -без змін (а.с. 82-90, т. 2).

Не погоджуючись із постановленими судовими актами, Міністерство інфраструктури України звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 26.10.2010 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в задоволені зустрічного позову відмовити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 20.03.2012 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 09.04.2012 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 20.04.2012 року, про що свідчить реєстраційний штамп Київського апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги, скаржник зазначає, що копія постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року по даній справі направлена з порушенням триденного строку та надійшла на адресу Міністерства інфраструктури України лише 13.04.2012 року.

Враховуючи, що вступна та резолютивна частини оскарженої постанови проголошена у судовому засіданні у присутності представника Міністерства інфраструктури України Кушпіля Д.С., що підтверджується протоколом судового засідання від 20.03.2012 року (а.с. 78-79, т. 2), скаржник не був позбавлений можливості звернутись до суду з клопотанням про видачу постанови суду нарочно.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, враховуючи, що Міністерство інфраструктури України в касаційній скарзі не зазначило поважних причин пропуску строку, оскільки своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою відповідного органу, в інтересах якого було ініційоване апеляційне провадження у справі, судова колегія не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання, а тому згідно приписів ст.53 Господарського процесуального кодексу України слід відмовити у відновленні пропущеного строку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні клопотання Міністерства інфраструктури України про відновлення строку на подання касаційної скарги відмовити.

2. Повернути касаційну скаргу Міністерства інфраструктури України на рішення господарського суду Київської області від 26.10.2010 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року у справі № 10/212-10 (з доданими до неї документами).

3. Справу № 10/212-10 повернути до господарського суду Київської області.

4. Повернути Міністерства інфраструктури України (місцезнаходження: 01135,м. Київ, пр. Перемоги, б. 14; ідентифікаційний номер 37472062) з Державного бюджету України 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн. 80 коп. судового збору, сплаченого меморіальним ордером № 571 від 20.04.2012 року та 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн. 80 коп. судового збору, сплаченого квитанцією № 63 від 19.04.2012 року.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: О.О. Євсіков

О.О. Хрипун