Постанова № 24383741, 08.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 травня 2012 року 12:53 № 2а-18761/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теам 247"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теам 247" (надалі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2011 року № 0001202330.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит в сумі 803 858,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ "Авитек Груп ЛТД" на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Авитек Груп ЛТД" фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, послуги позивачем фактично у ТОВ "Авитек Груп ЛТД" не придбавалися, а витрати на придбання таких послуг, які позивач відніс до складу валових, є надуманими у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "Теам 247" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Авитек Груп ЛТД»за період з 01 березня 2011 року по 30 червня 2011 року, на підставі якої складено акт перевірки від 04 листопада 2011 року.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом встановлені порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 803 858,00 грн., в тому числі по періодам: березень 2011 року -210 881,00 грн.; квітень 2011 року -190 691,00 грн.; травень 2011 року -186 320,00 грн.; червень 2011 року -215 966,00 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між ТОВ "Теам 247" та контрагентом ТОВ "Авитек Груп ЛТД", який, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення -рішення від 29 листопада 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 803 859,00 грн., з якої 803 858,00 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо господарських операцій між ТОВ "Теам 247" та ТОВ "Авитек Груп ЛТД" суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 01 лютого 2011 року між ТОВ "Теам 247" (замовник) з однієї сторони та ТОВ "Авитек Груп ЛТД" (виконавець) з другої сторони було укладено договір про надання послуг № 010211, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати, а замовник оплатити належним чином надані послуги щодо підготовки продажу товарів, проведення проектів з мерчандайзингу, проведення рекламних акцій, підбору персоналу та інші послуги.

Також, між згаданими підприємствами були укладені додатки до договору в кількості 47 штук за період з 01 лютого 2011 року по 01 червня 2011 року.

На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "Авитек Груп ЛТД" на адресу ТОВ "Теам 247" було виписано ряд податкових накладних.

Також, представником позивача були долучені видаткові накладні, акти приймання-передачі послуг, які посвідчують, на думку позивача, реальне виконання договору № 010211, а також виписки з банківських рахунків, платіжні доручення, які в свою чергу підтверджують оплату та взаєморозрахунок між сторонами договору.

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій ТОВ "Теам 247" та ТОВ "Авитек Груп ЛТД", яке має ознаки фіктивного підприємства.

Так, наявні в матеріалах справи невід'ємні додатки до договорів є пронумерованими від 1 до 47 у відповідності до часу їх укладання. Так, додаток № 2 складено 01 лютого 2011 року, додаток № 4 складено 10 лютого 2011 року, проте додаток № 3 складено 01 березня 2011 року.

Таким чином наведені обставини ставлять під сумнів факти укладання вказаних додатків в дійсному часі, а тому і ставлять під сумнів фактичне виконання послуг, обмовлених в цих додатках.

Також, як встановлено ДПІ у Печерському районі м. Києва та відображено в наявних в матеріалах справи актах перевірок ТОВ «Авитек Груп ЛТД»в перевіряємому періоді дійсно декларувало доходи, отримані від продажу товарів.

В той же час, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів (загальна чисельність працюючих 1 чол.), виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Отримано службову записку від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.05.2011р. №6512/26-06/51, де повідомлено, що в ході відпрацювання підприємств «ймовірних податкових ям», що доведені ДПА України, встановлено та опитано директора ТОВ «Авитек Груп ЛТД», ЄДРПОУ 37046350, гром. ОСОБА_2, який пояснив, що не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства.

Крім того, операції ТОВ «Авитек Груп ЛТД»(код ЄДРПОУ 37046350) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ «Авитек Груп ЛТД»(код ЄДРПОУ 37046350) не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також, Ухвалою Господарського суду Київської області було порушено провадження у справі №Б11/099-11 про визнання банкрутом ТОВ «Авитек Груп ЛТД»відповідно до особливостей, передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»як відсутнього боржника.

Статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інщих ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльгіості боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Постановою Господарського суду Київської області від 09 листопада 2011р. у справі №Б11/099-11 ТОВ «Авитек Груп ЛТД»визнано банкрутом та встановлено наступне.

11 лютого 2011 року між сторонами було укладено договір про надання маркетингових послуг № 11-02/11 згідно умов якого кредитор проводить маркетингові дослідження аналізу ринку PR-технологій та рекламних послуг на території Європейського союзу, а боржник зобов'язується оплатити їх вартість. Кредитор взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі, що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 23 березня 2011 року. Дана заборгованість також підтверджується актом звірки розрахунків від 02 квітня 2011року.

Оскільки боржник за надані послуги самостійно не розрахувався, 02 квітня 2011 року на його адресу була направлена претензія № 11-02/11 з вимогою погасити заборгованість, яка останнім визнана, про що свідчить відповідь на претензію № 43, від 14 квітня 2011 року. На підставі визнаної претензії кредитор направив до банку платіжну вимогу-доручення № 1 від 14 квітня 2011 року про стягнення з ТОВ «Авитек груп лтд»заборгованості. Платіжна вимога-доручення повернута банком без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку боржника.

Як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, боржник за своєю юридичною адресою не знаходиться, про що державним реєстратором внесений відповідний запис.

Відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ініціюючим кредитором запропоновано призначити його ліквідатором у справі.

Приймаючи до уваги зазначене, суд вважав за можливе застосувати положення ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»».

Таким чином, в контексті ч. 1 ст. 72 КАС України обставини щодо відсутності ТОВ «Авитек Груп ЛТД»за своєю юридичною адресою доказуванню не підлягають.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з купівлі-продажу послуг між ТОВ "Теам 247" та контрагентом ТОВ "Авитек Груп ЛТД" фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

За наведених правових норм у суду відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Кодексу, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем послуг у ТОВ "Авитек Груп ЛТД".

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги відсутність управлінського та технічного персоналу на підприємстві контрагенті позивача, пояснення директора ТОВ «Авитек Груп ЛТД», а також наявність невідповідностей у датах складання додатків до договору, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ, суд приходить до висновку, що відомості в податкових накладних недостовірні та є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 14 травня 2012 року