Постанова № 24383441, 29.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 травня 2012 р. № 2-а- 3827/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі -Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача - Полєтаєва Т.Ю.,

представника відповідача -Мазур О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Публічне Акціонерне Товариство Банк "МЕРКУРІЙ" до Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство Банк «Меркурій» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» та, з урахуванням уточнень позовної заяви, просив скасувати рішення (вих. № 2390370 від 28.02.2012р.) про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» (код ЄДРПОУ 14360386) на двокімнатну квартиру № 210 за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 5535239, зобов'язати відповідача прийняти рішення про державну реєстрацію права власності позивача на зазначене нерухоме майно.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що до позивача перейшло право власності на означену квартиру, як таку, що знаходилася в іпотеці. В зв'язку з наведеним він звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію свого права власності. Згідно оскаржуваного рішення відповідач зупинив розгляд заяви позивача про реєстрацію права власності з тих підстав, що на даний час наявні ухвала суду та постанови державного виконавця, згідно яких на зазначену квартиру накладено арешт в зв'язку з вимогами, заявленими кредиторами попереднього власника.

Позивач вказує, що зазначені заходи щодо обмеження відносно нерухомого майна пізніше, ніж було укладено договір іпотеки щодо майна та відповідно до ст. 50 Закону України «Про іпотеку», після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки право власності на зазначене майно перейшло до позивача в порядку реалізації на публічних торгах, що визнані такими, які не відбулися, а також враховуючи, що чинний порядок не передбачає зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав власності в зв'язку з такими підставами як наявність ухвали суду чи постанови державного виконавця про накладення арешту, позивач вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що Тимчасове положення «Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно» № 7/5 від 07.02.2002р. із змінами, внесеними згідно наказу Міністерства юстиції України № 1692/5 від 28.07.2010р. не передбачають права позивача оскаржити рішення про зупинення розгляду заяви про реєстрацію права власності, в зв'язку з чим, на думку представника відповідача, воно не може бути оскаржене до суду. Крім того зазначив, що в зв'язку з наявністю ухвали суду та постанов державного виконавця про накладення арешту на квартиру, розгляд заяви позивача про реєстрацію прав власності на неї є неможливим до скасування всіх цих актів.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити частково, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що 07.11.2007 р. між позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 по договору про іпотечний кредит № 22-12-216 від 07.11.2007 року, укладено Іпотечний договір № 22/2-15-199, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстр. № 1185. Предмет іпотеки - двокімнатна квартира АДРЕСА_1. Іпотека зареєстрована в Державному реєстрі іпотек 07.11.2007 року.

Оскільки ОСОБА_4 не виконував зобов'язання за договором про іпотечний кредит № 22-12-216 від 07.11.2007 р. , 15.12.2009 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 вчинено виконавчий напис на Іпотечному договорі № 22/2-15-199 від 07.11.2007 року за реєстр. № 717.

11.02.2010 року Комінтернівським відділом ДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису. Предмет іпотеки (двокімнатна квартира АДРЕСА_1) не був реалізований на прилюдних торгах через відсутність покупців, в зв'язку з чим позивач (стягувач) скористався своїм правом, передбаченим ст. 49 Закону України «Про іпотеку» та придбав предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

04.08.2011 р. Комінтернівський відділ ДВС ХМУЮ передав предмет іпотеки стягувачу на підставі постанови про передачу предмета іпотеки. 15.08.2011 р. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 видала позивачу Свідоцтво за реєстр. № 803 про право власності на двокімнатну квартиру № 210, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 5535239. Свідоцтво зареєстровано в Державному реєстрі правочинів (Витяг з Державного реєстру правочинів № 10260193 від 15.08.2011 року).

20 лютого 2012 року позивачем подано до відповідача заяву про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, а 28 лютого 2012 року відповідачем прийнято вішення про зупинення розгляду заяви позивача (вих. № 2390370 від 28.02.2012 року).

При цьому, підставами для зупинення розгляду заяви зазначено наявність в матеріалах інвентаризаційної справи постанови Комінтернівського ВДВС ХМУЮ від 25.09.2009 року серія АА № 531575, ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.11.2009 року справа № 2-6675/2009, ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.11.2009 року справа № 2-6676/2009, постанови Комінтернівського ВДВС ХМУЮ від 07.12.2009 року серія АА № 508227, постанови Комінтернівського ВДВС ХМУЮ від 07.12.2009 року серія АА № 508226, постанови Комінтернівського ВДВС ХМУЮ від 10.02.2010 року ВП № 17294870, постанови Комінтернівського ВДВС ХМУЮ від 10.02.2010 року ВП № 17295437, якими накладено обмеження щодо квартири АДРЕСА_1.

Відповідач в рішенні зазначив, що розгляд заяви про реєстрацію права власності буде поновлено після надання відповідних документів про зняття обмежень.

При зупиненні розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відповідач посилався на п. 3.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5.

Проте суд з такими висновками не погоджується та зауважує, що пункт 3.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно містить вичерпний перелік підстав для зупиненні розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зокрема, подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, винесення ухвали суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав, вилучення документів із реєстраційної справи у випадках, передбачених законом, подання заяви про державну реєстрацію права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, довірчого управління нерухомого майном до проведення державної реєстрації права власності на таке майно.

Суд підкреслює, що даний перелік є вичерпним та не підлягає розширювальному тлумаченню. Також суд звертає увагу, що жодної з перелічених підстав в даній справі не встановлено.

За таких підстав у відповідача були відсутніми підстави для зупинення розгляду заяви позивача про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Щодо позиції відповідача про неможливість оскарження зазначеного рішення до суду, така позиція є помилковою з огляду на положення ч. 7 п. 3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від07.02.2002 року № 7/5, яка передбачає, що рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав може бути оскаржено відповідно до законодавства. Дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до суду згідно ч.2 ст. 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З урахуванням положень перелічених нормативно-правових актів та беручі до уваги, що кожній особі має бути забезпечено право оскарження дій (бездіяльності) або рішення суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що рішення державного реєстратора може бути оскаржено до адміністративного суду.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача прийняти рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, суд зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає змісту порушеного права та компетенції суду. Отже, зобов'язавши відповідача прийняти рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, суд перебере на себе повноваження державного органу щодо здійснення дій, які передбачають проходження певної процедури, визначеної чинним законодавством, що є неприпустимим.

Разом з тим, з метою захисту прав та законних інтересів позивача, керуючись ст. 2, абз.2 ч.2 ст. 162 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо розгляду заяви позивача про реєстрацію право власності на нерухоме майно.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Скасувати рішення (вих. № 2390370 від 28.02.2012р.) Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» (код ЄДРПОУ 14360386) на двокімнатну квартиру № 210 за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 5535239.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» вчинити дії щодо розгляду заяви Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» про державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» (код ЄДРПОУ 14360386) на двокімнатну квартиру № 210 за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 5535239.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 16,95 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано31 травня 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова