Постанова № 24382592, 29.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3363/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Агевич К.В., розглянувши у скороченому провадженні матеріали за адміністративним позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» про стягнення податкового боргу зі сплати за землю у розмірі - 88616,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2012 року Антрацитівська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби (далі - Антрацитівська ОДПІ, позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» про стягнення податкового боргу зі сплати за землю у розмірі - 88616,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - відкрите акціонерне товариство «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» зареєстровано як фізична особа платник податків за інд. номером 00182159.

Станом на 20.04.2012 року за відповідачем рахується податковий борг з плати за землю в сумі 88616,68 грн.

У зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» заборгованість з плати за землю у розмірі - 88616,68 грн.

Ухвалою від 16 травня 2012 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

Відповідачем, у строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, подано до суду відзив на позов в якому відповідач зазначив, що податковий борг з плати на землю в розмірі 88616,68 грн. визнає у повному обсязі та просив суд розстрочити податковий борг в сумі 88616,68 грн. строком на 60 місяців.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України для подання податкової звітності. Відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) місяця.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідач відкрите акціонерне товариство «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт», зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 24.12.1991 року за реєстраційним номером 1379 120 0000 000311, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії А00 №451544 (а.с. 5).

Згідно довідки від 15.06.2011 року №306 відповідач взят на облік Антрацитівською ОДПІ Луганської області як платник податків з 12.09.1996 року №96/09-30-231 (а.с. 10).

25 січня 2012 року відповідачем на адресу позивача було подано податкову декларацію з плати за землю №9001532803 від 25.01.2012 на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (а.с. 11).

У зв'язку з тим, що платник податків не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені законодавством строки, позивачем на адресу платника податків направлена перша податкова вимога від 05.10.2001 р. № 1/11, вручена платнику податків 05.10.2001 року (а.с. 21), друга податкова вимога від 08.11.2001 року № 2/104 вручена платнику податків 08.11.2001 року (а.с. 21).

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтями 136, 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи 28 травня 2012 року відповідачем до канцелярії суду був здан відзив на позов в якому відповідач зазначив, що податковий борг з плати на землю в розмірі 88616,68 грн. визнає у повному обсязі та просив суд розстрочити податковий борг в сумі 88616,68 грн. строком на 60 місяців. (а.с. 25-26).

Вказані дії не суперечать законодавству та не порушують інтересів відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем сума податкового боргу визнано у повному обсязі, доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Дослідивши заяву про розстрочення та матеріали справи, суд приходить до такого.

Згідно зі ст.263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, який видав виконавчий документ, із поданням, а сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з викликом заявника та осіб, які беруть участь у справі і у виняткових випадках може відстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.263 КАС України - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Відповідно до п. 100.8 ст. 100 Податкового Кодексу України рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:

· стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником);

· стосовно місцевих податків і зборів - керівником органу державної податкової служби (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Заявником на обгрунтування заявленого клопотання не надано жодних доказів на підтвердження обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що заявником повинно також бути зазначено економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму розстрочення.

В даному випадку такі події у заявника відсутні.

Посилання на тяжке фінансове становище як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, судом до уваги не беруться, оскільки, на думку суду, це не є винятковою обставиною, у розумінні ст.263 КАС України.

Враховуючи, що тільки у винятковому випадку, залежно від обставин справи суд має розстрочити виконання рішення, приймаючи до уваги недоведеність заявником необхідності надати розстрочку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду, неможливості виконати рішення у встановлений законом строк, суд, керуючись ст. 71, 94, 158-163, 167, 181, 263, 264 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» про стягнення податкового боргу зі сплати за землю у розмірі - 88616,68 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, 42 «Б»), з усіх рахунків у банках які належать відповідачу податковий борг зі сплати за землю у розмірі - 88616,68 грн. (вісімдесят вісім тисяч шістсот шістнадцять гривень 68 коп.).

У задоволенні заяви комунального підприємства «Кристал» про розстрочення виконання судового рішення по справі за позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області до комунального підприємства «Кристал» про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч. 8 ст. 1832, ст. ст. 185-187 КАС України.

СуддяК.В. Агевич