Постанова № 24381827, 22.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4777/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі Ковальському А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форте Україна»

до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції

Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення частково

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 3 січня 2012 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 1957/10/10 від 3 квітня 2012 року);

ОСОБА_3 (дов. № 138/10/10 від 16 березня 2012 року).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форте Україна» (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001262342 від 23 грудня 2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року на 34012,00 грн. та застосування штрафу в сумі 8503,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач визначив порушення застосування податковою інспекцією пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України, якої визначені випадки, коли ліквідація основних виробничих та невиробничих засобів за самостійним рішенням платника податків не розглядається в цілях оподаткування як постачання таких основних засобів. Позивач зазначив, що в липні 2011 року товариством списано двосторонню обробляючу лінію «Homac», інвентарний номер 1040023. Причиною списання основного засобу стало порушення геометрії станіни, злом кріплення фрезерних агрегатів, гнутість гвинтів переміщення станку. Операцію зі списання (ліквідації) основного засобу не відображено в податковому обліку як поставку основного засобу, як то передбачено частиною 1 пункту 189.9. статті 189 Податкового кодексу України. Про ліквідацію основних засобів позивач повідомив податкову інспекцію листом № 2573 від 23 вересня 2011 року, до якого були додані всі необхідні документи на підтвердження правомірності відображення наведеної операції як такої, що звільнена від оподаткування.

Посилаючись на те, що частиною 2 пункту 189.9. статті 189 Податкового кодексу України визначено, що ліквідація основних фондів за самостійним рішенням платника податків не розглядається в цілях оподаткування як постачання таких основних засобів у разі, якщо платник податків надав податковому органу документ про знищення, розібрання або перетворення в іншій спосіб основних засобів, позивач наполягав на безпідставності висновків податкової інспекції про заниження позивачем зобов'язань з податку на додану вартість у липні 2011 року на 34012,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на ту ж саму суму у вересні 2011 року.

В судовому засіданні представник позивач надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив суд задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

Відповідач із заявленими позовними вимогами не погодився, надав письмові заперечення. В запереченнях на позов відповідач зазначив, що під час перевірки позивача виявлено заниження ним податкового зобов'язання з податку на додану вартість при ліквідації основного засобу: двосторонньої обробляючої лінії «Homac», інвентарний номер 1040023. Відповідач зазначив, що порядок оподаткування податком на додану вартість основних фондів при їх ліквідації, зокрема визначення бази оподаткування, встановлений пунктом 189.9 статті 189 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Посилаючись на ненадання позивачем документу про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб до податкової інспекції у липні 2011 року відповідач наполягав на правомірності висновків податкової інспекції про наявність в позивача обов'язку відобразити у складі податкових зобов'язань липня 2011 року операцій з ліквідації основних фондів.

Ненарахування позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість при ліквідації наведених основних фондів, призвело до заниження зобов'язань липня 2011 року та призвело в подальшому до завищення суми заявленого до бюджетного відшкодування податку у вересні 2011 року.

Посилаючись на зазначене, відповідач наполягав на правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення в частині зменшення від'ємного значення податку за вересень 2011 року на 34012,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 8503,00 грн.

В судовому засіданні представники відповідача надали пояснення аналогічні викладеним в запереченнях, просили суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача , суд,-

ВСТАНОВИВ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Форте Україна» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 5 липня 20011 року, що підтверджується документами, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 49, 50). Позивач є платником податку на додану вартість з 17 липня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію серії НВ №066719, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 51). Як платник податків позивач перебуває на обліку в Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби (відповідач у справі).

В період з 21 листопада 2011 року по 2 грудня 2011 Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією, правонаступником якої є відповідач, проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Форте Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів по декларації за вересень 2011 року. За наслідком проведеної перевірки складений акт № 1492/23/31279561 від 9 грудня 2011 року, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 6-25).

Згідно висновків акту перевірки в ході проведеної перевірки податковою інспекцією встановлено порушення підприємством позивача:

1) пунктів 189.1 та 189.9. статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання на 34 012,00 грн. за липень 2011 року, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 34012,00 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення податку попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду на 34012,00 грн.;

2) пункту 200.14. «а» статі 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2011 року на 110 419,00 грн., в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 21.1. податкової декларації за вересень 2011 року). У разі заниження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби вважається, що платник податків добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно пункту 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань цього податку у наступних податкових періодах.

На підставі викладених в акті перевірки висновків, 23 грудня 2011 року Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001262342 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість заявленого у вересні 2011 року на 144431,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 36108,00 грн. (арк. справи 26).

Не погодившись із прийнятим рішенням в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 34012,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 8503,00 грн., позивач надав скаргу до Державної податкової адміністрації в Донецькій області. Рішенням Державної податкової адміністрації в Донецькій області № 685/10/25-113-1 від 13 січня 2012 року (арк. справи 39-42) надану позивачем скаргу залишено без задоволення, а прийняте податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення - без змін. Повторну скаргу також залишено без задоволення рішенням Державної податкової служби України № 5589/6/10/-2115 від 29 березня 2012 року (арк. справи 46-48).

Встановлені податковою інспекцією в ході проведеної перевірки обставини, що обумовили висновки про порушення позивачем пункту 189.1, 189.9. статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, на підставі яких податковим повідомленням-рішенням № 0001262342 від 23 грудня 2012 року зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2011 року на 34012,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі8503,00 грн. наведені на стор. 12-14 акту перевірки та полягають в наступному.

Як встановлено в ході проведеної перевірки, на підставі наказу підприємства № 22 від 24 березня 2011 року «Про демонтаж обладнання виробничого цеху» комісією у складі: ОСОБА_4- механік, ОСОБА_5 - слюсар-ремонтник, ОСОБА_6- електромонтер, ОСОБА_7 - столяр, здійснений демонтаж строго технологічного обладнання виробничого цеху у зв'язку із перепрофілюванням виробництва на випуск м'яких меблів та розміщенням спеціалізованого обладнання на вже існуючих виробничих площах. Пунктом 2 зазначеного наказу передбачалося обладнання, металеві конструкції, стелажі та комунікації, що не задіяні в нових виробничих процесах демонтувати та реалізувати по найбільш вигідним цінам. У разі неможливості - здати на утилізацію.

Згідно акту про списання основних засобів № 11 від 5 липня 2001 року, що відповідає формі, встановленій наказом Мінстату України № 352 від 29 грудня 1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку» товариством списано двосторонню обробляючу лінію «Homac», інвентарний номер 1040023, первісна вартість якої складає 697 726,49 грн., дата введення в експлуатацію - 30 квітня 2002 року. Згідно акту, причиною списання основного засобу визначено порушення геометрії станини, злом кріплення фрезерних агрегатів, гнутість гвинтів переміщення станку. Маса об'єкту за паспортом - 4570 кг. За висновком комісії - списання основного засобу в металобрухт. Від ліквідації вищезазначеного основного засобу підприємством оприбуткований лом стальний 500 у кількості 4433 кг. на суму 9087,65 грн. При списанні основного засобу сума нарахованої амортизації (зносу) за даними бухгалтерського обліку складає 527 668,66 грн., залишкова вартість 170 057,83 грн.

Зазначені обставини не є спірними між сторонами, причиною виникнення цього спору стало неоднакове розуміння сторонами положень пункту 189.9. статті 189 Податкового кодексу України в частині визначення випадків, коли ліквідація основних фондів за самостійним рішенням платника податків не прирівнюється до їх постачання.

Згідно пункту 189.9. статті 189 Податкового кодексу України у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Суд не приймає до уваги посилання представників сторін на те, що однією з підстав звільнення від оподаткування операції з ліквідації основних виробничих та невиробничих засобів є повідомлення органу державної податкової служби про їх знищення, розібрання чи перетворення з огляду на їх хибність. Зі змісту наведеної норми випливає, що операція з ліквідації основних фондів підлягає оподаткуванню податком на додану вартість в тому разі, коли придатні до використання за їх первісним призначенням основні фонди з будь-яких причин ліквідуються за самостійним рішенням платника податку. В іншому разі, тобто при ліквідації основних фондів без згоди платника податку у зв'язку з фактичною неможливістю їх використання за первісним призначенням, що підтверджується відповідним документом про знищення, розібрання та перетворення основних фондів, операція з ліквідації основних фондів оподаткуванню вказаним податком не підлягає.

Згідно викладеного в акті на списання основних засобів № 11 від 5 липня 2011 року (арк. справи 73) основний засіб двостороння обробляюча лінія «Homac», інвентарний номер 1040023, залишковою вартістю 170 057,83 грн. за висновком комісії товариства підлягає списанню, через порушення геометрії станку, злом кріплення фрезерних агрегатів, гнутість гвинтів переміщення станку. Згідно акту на списання починаючи від дня введення в експлуатацію зазначеного обладнання - 30 квітня 2002 року по день списання, жодного ремонту зазначеного обладнання товариством позивача не здійснювалося. Акт на списання обладнання разом із документами про оприбуткування отриманого товариством металолому надані позивачем на виконання вимог податкової інспекції листом № 573 від 23 вересня 2011 року (арк. справи 29), втім як вже зазначалося вище, обставина направлення до податкової інспекції акту про списання основного засобу не є вирішальною при визначенні правил оподаткування операцій з ліквідації основних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, основний засіб товариства: засіб двостороння обробляюча лінія «Homac» не був знищений або зруйнований внаслідок дії обставин непереборної сили, не був ліквідований без згоди позивача, відповідних документів про неможливість використання цього основного засобу в майбутньому за первісним призначенням внаслідок його знищення, розібрання або перетворення іншими способами позивачем не надано. Посилання позивача на встановлені комісією товариства неполадки основного засобу, про які зазначено в акті на списання, судом не приймаються, оскільки неполадки обладнання не можуть беззаперечно свідчити про неможливість його використання за первісним призначенням.

Таким чином, ліквідацію наведеного основного фонду не можна віднести до такої, що підпадає під дію абзацу 2 п.189.9 статті 189 Податкового кодексу України, а тому зазначена операція має розглядатися для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Наведене вище свідчить про обґрунтованість висновків податкової інспекції про заниження позивачем податкових зобов'язань липня 2011 року на 34012,00 грн. (170 058,00 грн. х 20%) внаслідок не нарахування податку на додану вартість на операцію з ліквідації основного фонду в порядку, визначеному пунктом 189.9. статті 189 Податкового кодексу України, що в подальшому призвело до завищення залишку від'ємного значення податку попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (серпень 2011 року) та відповідно до завищення суми бюджетного відшкодування у вересні 2011 року.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що визначення контролюючим органом самостійно суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки судом встановлено правомірність визначення відповідачем завищення суми бюджетного відшкодування вересня 2011 року на 34012,00 грн., нарахування штрафних санкцій в сумі 8503,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України є правомірним.

Наведене вище свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0001262342 від 23 грудня 2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року на 34012,00 грн. та застосування штрафу в сумі 8503,00 грн.

Згідно з вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

З огляду на наведене, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 8 - 11, 40, 69-72, 94, 122 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Форте Україна» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001262342 від 23 грудня 2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 34012,00 грн. та застосування штрафу в сумі 8503,00 грн., - відмовити повністю.

В судовому засіданні 22 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 травня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.