Постанова № 24381775, 21.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/5768/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі Ковальський А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

до Державного підприємства «Сніжнеантрацит»

про стягнення заборгованості в сумі 9 188 612, 67 гривень

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за дов. б/н від 17.05.2012 року)

від відповідача: не з'явився,

Торезька об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі 9 188 612,67 гривень. Позивач зазначив, що за Державним підприємством «Сніжнеантрацит» через несплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітні податкові періоди: лютий, квітень - липень 2011року та березень 2012 року обліковується заборгованість в сумі 9 188 612,67 гривень.

Посилаючись на порушення відповідачем вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, яким на платників податків покладений обов'язок щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, приписи п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, заявник просив суд стягнути з рахунків Державного підприємства «Сніжнеантрацит» кошти у розмірі 9 188 612,67 гривень.

В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав викладені у позовній заяві вимоги.

21 травня 2012 року через канцелярію суду від державного підприємства «Сніжнеантрацит» надійшла заява, відповідно до якої відповідач позовні вимоги про стягнення коштів з рахунків у банках у розмірі 9 188 612,67 гривень визнав в повному обсязі, просив розглянути справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - Державне підприємство «Сніжнеантрацит» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 31906124, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 23). Відповідно до довідки № 1143 від 09 червня 2004 року, копія якої міститься в матеріалах справи, як платник податків 06 березня 2002 року був взятий на облік як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Сніжному (позивач у справі) (арк. справи 27), правонаступником якої після проведеної реорганізації став позивач.

Згідно даних зворотного боку облікової картки платника податків станом на 21 травня 2012 року за відповідачем обліковується недоїмка з податку на додану вартість у розмірі 17 257 196,31 гривень, у тому числі заявлені позивачем до стягнення у розмірі 9 188 612, 67 гривень за звітні податкові періоди: лютий, квітень - липень 2011року та березень 2012 року (арк. справи 40-66) та пеня в сумі 575660,03 грн.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

05 травня 2011 року відповідач надав до податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний податковий період лютий 2011 року (арк. справи 7-8), яким збільшив суму задекларованих зобов'язань з податку на додану вартість на 159 555,00 гривень. В рядку 26 зазначеного розрахунку відповідач визначив штраф в сумі 4 787,00 грн.

20 травня 2011 року відповідач надав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період квітень 2011 року (арк. справи 9-10), якою задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягають сплаті у розмірі 2 849 402, 00 гривень. Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний податковий період квітень 2011 року (арк. справи 17-18) відповідач збільшив суму задекларованих ним зобов'язань з податку на додану вартість на 46 625,00гривень. В рядку 26 зазначеного розрахунку відповідач визначив штраф в сумі 1 399,00 гривень.

20 червня 2011 року відповідач надав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2011 року (арк. справи 11-12), якою задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягають сплаті у розмірі 2 706 935, 00 гривень. Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2011 року (арк. справи 19-20),відповідач збільшив суму задекларованих ним зобов'язань з податку на додану вартість на 801 950,00 гривень. В рядку 26 зазначеного розрахунку відповідач визначив штраф в сумі 24 059,00 гривень.

20 липня 2011 року відповідач надав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2011 року (арк. справи 13-14), якою задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягають сплаті у розмірі 1 982 592 гривень.

18 серпня 2011 року відповідач надав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2011 року (арк.. справи 15-16), якою задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягають сплаті у розмірі 1 344 821, 00 гривень.

20 квітня 2012 року відповідач надав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період березень 2012 року (арк. справи 21-22), якою задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягають сплаті у розмірі 222 042, 00 гривень.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем у встановлені законодавством строки надані податкові декларації із визначенням в них податку на додану вартість за звітні податкові періоди: лютий, квітень - липень 2011року та березень 2012 року в сумі 10 144 167,00 грн. У встановлені законодавством терміни відповідачем не було перераховано коштів в рахунок їх погашення в повному обсязі. Згідно наданого позивачем розрахунку, до стягнення ним заявлено суму коштів в розмірі 9 188 612,67 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань, задекларованих в деклараціях (звітних та уточнюючих) за лютий, квітень - липень 2011року та березень 2012 року.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

01 квітня 2002 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/172, яка згідно корінця першої податкової вимоги отримана відповідачем 22 квітня 2002 року (арк. справи 25).

03 червня 2002 року податковою інспекцією сформовано другу податкову вимогу № 2/331, яка згідно корінця другої податкової вимоги отримана відповідачем 10 червня 2002 року (арк. справи 26).

Друга податкова вимога вручена відповідачу в травні 2002 року, з зазначеного періоду відповідач постійно мав податковий борг, у зв'язку із чим податкові вимоги не є відкликаними.

Пунктом 95.3. передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частиною 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову та можливості прийняття постанови про задоволення заявлених позивачем вимог.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 9 188 612, 67 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,- задовольнити повністю.

Стягнути на користь Державного бюджету України з Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (код ЄДРПОУ 31906124, адреса: 86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, 32) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 9 188 612, 67 гривень (дев'ять мільйонів сто вісімдесят вісім тисяч шістсот дванадцять гривень 67 копійок) на р/р 31115029700078, код платежу: 14010100, отримувач: державний бюджет, ЄДРПОУ 38024012, банк отримувача УДКС м. Сніжне ГУ ДКУ СУ в Донецькій області, МФО 834016 з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 травня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Михайлик А.С.