ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.12 Справа№ 5015/1613/12
за позовом: Приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція», м. Львів
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Домен-Друк», м. Львів
про стягнення 38 679, 75 грн.
Суддя Н.Мороз
Представники:
від позивача - Венглевський Б.Б,
від відповідача - Крумшин М.М.
Суть спору:
Позов заявлено Приватним транспортно-експедиційним підприємством «Автотрансекспедиція», м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Домен-Друк», м. Львів про стягнення 38 679, 75 грн.
Ухвалою господарського суду від 25.04.2012р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.05.2012р.
Представник позивача в судове засідання з"явився, позов просить задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.05.2012р. подав відзив на позов, яким позовні вимоги визнав, у зв»язку з важким фінансовим становищем підприємства, просив зменшити розмір пені на 50%.
В судовому засіданні 15.05.2012р. оголошувалась перерва до 29.05.2012р., зокрема з метою необхідності подання відповідачем доказів, шо підтверджують важке фінансове становище, проте 29.05.2012р. відповідач явку представника не забезпечив та не подав доказів в підтвердження заявленого клопотання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив:
Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями.
Відповідно до ст.180 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Між ПТЕП «Автотрансекспедиція»та ТзОВ «Домен-Друк» укладено договори про надання транспортно-експедиційних послуг №5047-11 від 25 серпня 2011 року, №6416-11 від 17 жовтня 2011 року, №7137-11 від 15 листопада 2011 року та №7708-11 від 07 грудня 2011 року.
У відповідності до вказаних договорів, позивачем було надано послуги відповідачу, а саме здійснено перевезення вантажу (етикеток) за маршрутами м.Львів (Україна) -м. Москва (Росія).
Вартість перевезення встановлювалась сторонами по узгодженій сторонами ціні та становила 43000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов"язання за даними договорами позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується актами прийому виконаних робіт: №575-08.11АТЕ від 31.08.2011 року, №469-10.11 АТЕ від 27.10.2011 року, №387-11.11АТЕ від 22.11.2011 року, №222-12.11 АТЕ від 14.12.2011 року (копії в матеріалах справи).
Згідно п.3.1 укладених договорів, розрахунок за виконане перевезення здійснюється замовником протягом 5 днів після отримання оригіналів документів. Позивачем, на адресу відповідача надіслано оригінали документів, що підтверджено матеріалами справи, проте оплата проведена лише частково, а відтак заборгованість відповідача становить 36000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, жодних письмових претензій зі сторони відповідача щодо здійсненого перевезення, у встановленому законом порядку заявлено не було.
Направлені позивачем вимоги погасити заборгованість, залишені відповідачем без відповіді і задоволення.
Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а в разі відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.
У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п.4.3 договорів, позивачем правомірно нараховано пеню, яка згідно поданого розрахунку становить 2057,71 грн. Оскільки відповідачем не подано жодних доказів в підтвердження важкого фінансового становища товариства, відсутності коштів на рахунках, суд дійшов висновку в задоволенні клопотання про зменшення розміру пені відмовити.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних на загальну суму 405,57 грн., та інфляційні втрати в розмірі 216,47 грн, що підтверджено розрахунком.
Крім того, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат в сумі 1500,00 грн. (платіжне доручення №2006 від 10.04.2012р.) на оплату послуг адвоката, який представляв інтереси позивача в суді при розгляді даної справи на підставі договору №1/02-12 від 01.02.2012р. про надання юридичних послуг, укладеного з позивачем та відповідної довіреності, виданої позивачем.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат відносять витрати по сплаті державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.179, 180, 193, ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Домен-Друк», м. Львів, вул. Під Голоском,27 (код ЄДРПОУ 33562775) на користь приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція», м. Львів, вул. Городоцька, 291/21 (код ЄДРПОУ 25544907) - 36000,00 грн. основного боргу, 216,47 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 405,57 грн., 2057,71 грн. пені, 1500,00 грн. витрат на адвокатські послуги, 1609,50 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.
Рішення складено 01.06.2012р.
Судове рішення № 24380686, Господарський суд Львівської області було прийнято 29.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/1613/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: