Рішення № 24380338, 24.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" травня 2012 р. Справа № 25/032-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002",

36009, м. Полтава, Київський район, вул. Кондратенка, буд. 6-А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМ",

07544, Київська область, с. Коржі, вул. Промислова, буд. 40/1

про стягнення 12 411,04 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 25.04.2012);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМ" (далі -відповідач) про стягнення 12 411,04 грн., з яких: 9 485,00 грн. -основний борг, 1 746,35 грн. -пеня, 1 122,67 грн. -10 % річних, 57,02 грн. -інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.04.2012.

У судове засідання 26.04.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.04.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 15.05.2012.

14.05.2012 до канцелярії господарського суду Київської області від позивача надійшло електронне повідомлення від 14.05.202 №3 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю надати банківські довідки на вимогу ухвали суду.

У судове засідання 15.05.2012 представники позивача та відповідача не з'явились, вимоги ухвал суду не виконали, розгляд справи, з урахуванням клопотання представника позивача, відкладено на 24.05.2012.

У судовому засіданні 24.05.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання втретє не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки, відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 12.04.2012 №13577121 адреса місцезнаходження відповідача відповідає зазначеній в позовній заяві та тій, на яку направлялися ухвали суду.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.05.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" (далі -позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРМ" (далі -відповідач, покупець) укладено договір поставки від 16.06.2011 № 16/03/2011-ЯК (далі -Договір), відповідно до якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах, що передбачені Договором (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору найменування, кількість та ціна товару зазначається в накладних, які є невід'ємними частинами Договору.

Згідно пункту 5.1. Договору оплата товару покупцем проводиться в порядку 100% оплати вартості даної партії товару (у відповідності з видатковою накладною) не пізніше дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної постачальника.

Договір вступає в силу з 16.03.2011 і діє до 31.12.2011 (пункт 11.2. Договору).

На виконання умов Договору, позивачем за видатковими накладними: від 17.03.2011 №Т-00000826 на суму 17 355,00 грн., від 26.04.2011 №Т-00001303 на суму 16 485,00 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, поставлено відповідачу товар на загальну суму 33 840,00 грн., а відповідачем за довіреностями: від 16.03.2011 №19, від 26.04.2011 №63, що підписані керівником відповідача та скріплені відбитками його печатки, вказаний товар отримано. У судовому засіданні оглянуто оригінали зазначених видаткових накладних та довіреностей, а їх копії залучено до матеріалів справи.

На підтвердження заборгованості відповідача з оплати отриманого ним товару, позивачем надано суду банківську довідку від 07.05.2012 №С17-0000-101/60-442, яка засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал в матеріалах справи).

На підставі вищевказаної банківської довідки судом встановлено, що відповідачем за рахунком-фактурою від 16.03.2011 №Т-0000329 на рахунок позивача перераховані кошти за поставлений по видатковій накладній від 17.03.2011 №Т-00000826 товар, а саме: 17.03.2011 - 5 000,00 грн., 04.04.2011 -5 000,00 грн., 12.05.2011 -7 355,00 грн., тобто, товар, що отриманий за видатковою накладною від 17.03.2011 №Т-00000826 на час звернення позивача до суду оплачений повністю, проте, з простроченням терміну оплати, що стало підставою для нарахування позивачем на суми прострочення оплати за вказаною накладною пені, відсотків річних та інфляційних втрат.

Також, відповідно до вказаної банківської довідки, відповідачем за рахунком-фактурою від 26.04.2011 №Т-00000489 частково оплачений товар, отриманий за видатковою накладною від 26.04.2011 №Т-00001303, а саме: 10.06.2011 -2 000,00 грн., 01.07.2011 -4 000,00 грн., 22.11.2011 -1 000,00 грн.

Крім того, на підтвердження наявності заборгованості позивачем надано суду акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість відповідача станом на 31.08.2011 складає 10 485,00 грн. (копія в матеріалах справи), а, як зазначено вище, судом на підставі банківської довідки від 07.05.2012 №С17-0000-101/60-442 встановлено, що 22.11.2011 відповідачем частково перераховані кошти позивачу на загальну суму 1 000 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується часткова оплата відповідачем отриманого за Договором товару на загальну суму 24 355,00 грн. та наявності заборгованості відповідача у розмірі 9 485,00 грн. -різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами.

21.03.2012 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 20.03.2012 №188 про сплату боргу, пені, відсотків річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати товару за Договором, що підтверджується фіскальним чеком від 21.03.2012 №5696 та описом вкладення в цінний лист від 21.03.2012. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, зокрема -на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні та довіреності -у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківську довідку від 07.05.2012 №С17-0000-101/60-442 -у якості письмового доказу для встановлення розміру перерахованих відповідачем позивачу коштів і, відповідно, наявності заборгованості, акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.08.2011, у зв'язку з тим, що зазначений акт підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток - в якості письмового доказу визнання відповідачем станом на 31.08.2011 наявності у нього заборгованості перед позивачем у зазначеному в акті розмірі.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем грошове зобов'язання перед позивачем виконане частково, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 9 485,00 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, позивач на підставі пункту 8.3. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 1 746,35 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 1 746,35 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення інфляційні втрати в розмірі 57,02 грн. та 10% річних в розмірі 1 122,67 грн.

Згідно пункту 8.3. Договору встановлено, що у випадку прострочення здійснення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику також 10% річних від простроченої до оплати суми.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, судом здійснено перерахунок розміру 10% річних нарахованих на суму боргу на підставі пункту 8.3. Договору та інфляційних втрат.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком 10% річних, які нараховані за періоди з 17.03.2011 по 03.04.2011, з 04.04.2011 по 25.04.2011, з 26.04.2011 по 11.05.2011, з 12.05.2011 по 09.06.2011, з 10.06.2011 по 30.06.2011, з 01.07.2011 по 21.11.2011, з 22.11.2011 по 16.03.2012, їх вірний розмір складає - 1 139,17 грн., проте, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 10% річних у розмірі 1 122,67 грн., в межах заявлених позовних вимог.

У частині стягнення інфляційних нарахувань, судом враховано, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Державним комітетом статистики України і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державним комітетом статистики України, за період прострочки.

Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів відповідно до наказу Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін".

З огляду на викладене, індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Суд здійснив перерахунок розміру інфляційних втрат за період з грудня 2011 року по березень 2012 року та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є невірним, а тому, позовна вимога про стягнення 57,02 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 56,91 грн.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача: 9 485,00 грн. основної заборгованості, 1 746,35 грн. пені, 56,91 грн. інфляційних втрат та 10% річних в сумі 1 122,67 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 0,11 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно статті 4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" станом на 01.01.2012 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн.

Згідно підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, мінімальний розмір судового збору за розгляд позовних заяв майнового характеру в господарському суді, поданих у 2012 році становить 1 609,50 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги в загальному розмірі 12 411,04 грн., то судовий збір мав бути сплачений ним у розмірі 1 609,50 грн.

Проте, з наявного в матеріалах справи оригіналу платіжного доручення від 03.04.2012 №707 вбачається, що судовий збір сплачено у розмірі 1 641,00 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (у розмірі переплаченої суми).

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/20114 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення від 03.04.2012 №707 підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 31,50 грн., а решта сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМ" (07544, Київська область, с. Коржі, вул. Промислова, буд. 40/1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32445631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" (36009, м. Полтава, Київський район, вул. Кондратенка, буд. 6-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32081777) 9 485 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. основної заборгованості, 1 122 (одна тисяча сто двадцять два) грн. 67 коп. 10% річних, 56 (п'ятдесят шість) грн. 91 коп. інфляційних втрат, 1 746 (одна тисяча сімсот сорок шість) грн. 35 коп. пені та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 48 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" (36009, м. Полтава, Київський район, вул. Кондратенка, буд. 6-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32081777) з державного бюджету зайво сплачений судовий збір у розмірі 31 (тридцять одна) грн. 50 коп., що перерахований відповідно до платіжного доручення від 03.04.2012 № 707.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 29.05.2012.

Суддя С.О. Саванчук