Рішення № 24380261, 30.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/105-67/223-2012 30.05.12

За позовомМіського комунального підприємства «Енергоресурс»ДоДержавного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»Простягнення 19 721,96 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача:ОСОБА_1 -представник за довіреністю, ОСОБА_2 -представник за довіреністю Від відповідача: ОСОБА_3 -представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міське комунальне підприємство "Енергоресурс" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (далі-відповідач) про стягнення 19 721,96 грн. заборгованості за послуги централізованого теплопостачання за період з січня 2008 року по грудень 2010 року.

У процесі розгляду даної справи позивачем в порядку ст.22 ГПК України було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 28 026,16 грн. заборгованості за послуги центрального теплопостачання за період з жовтня 2008 по березень 2011.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.11.2011 у справі №54/105 позовні вимоги було задоволено повністю, та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 28 026,16 грн. основного боргу, 280,26 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 у справі №54/105 рішення Господарського суду м. Києва від 11.11.2011 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.05.2012 рішення Господарського суду м. Києва від 11.11.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 у справі №54/105 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2012 порушено провадження у справі №54/105-67/223-2012. Розгляд справи призначений на 30.05.2012.

29.05.2012 від представника позивача через загальний відділ документообігу суду надійшла заява про уточнення предмету позову, відповідно до якої позивач просить суду стягнути з відповідача 28 026,16 грн. завданої шкоди у вигляді упущеної на підставі ст.22 Цивільного кодексу України та ст.1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.22 ГПК України судом прийнято заяву позивача про зміну предмету позову.

30.05.2012 представником відповідача були подані письмові пояснення по суті спору, у яких відповідач посилаючись на ст.627 Цивільного кодексу України та ст.275 Господарського кодексу України зазначає про те, що сторони є вільними в укладенні договору, а відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Відповідач також зазначає про те, що відповідно до ст.24 Постанови КМУ від 21.07. 2005 №630 споживач може відмовитись від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, а надання послуги, від якої споживач не може відмовитись, є порушенням прав споживачів.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з урахуванням заяви про уточнення предмету позову.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство "Енергоресурс" звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за послуги централізованого теплопостачання за період з січня 2008 року по березень 2011 року включно у сумі 28 026,16 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що позивачем, з огляду на користування відповідачем за період з січня 2008 року по березень 2011 року тепловою енергією у приміщенні, що розташоване за адресою: Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Б. Олійника, 1, без укладення договору, понесені збитки, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 28 026,16 грн. заборгованості за послуги централізованого теплопостачання за вказаний період.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на відсутність укладеного договору та на те, що у службових приміщеннях, розташованих за адресою: м. Жмеринка, вул. Б. Олійника, 1, використовуються прилади електрообігріву.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпеку експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно із ч.2 ст.275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії (ст.24 Закону України „Про теплопостачання").

Стаття 1 указаного Закону містить поняття балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу), яким є власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

У відповідності до ст.19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до п.п.1,5 ч.3 ст.20 та п.3 ч.2 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту ст.ст.11,509 ЦК України та ч.1 ст.19, п.п.1,5 ч.3 ст.20, п.3 ч.2 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між сторонами по справі (виконавцем та споживачем), як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні ґрунтуватися на договорі про надання житлово-комунальних послуг, укладеному на основі типового договору, а обов'язку споживача (відповідача) оплачувати вартість житлово-комунальних послуг має передувати виконання позивачем обов'язку підготувати договір на надання житлово-комунальних послуг та надати його на підписання споживачу.

З листів №836 від 25.12.2008р., №ЕЕ-0223 від 24.02.2009р., №336 від 27.02.2009р., №116-ЕЕ-3 від 06.03.2009р., №44-ЕЕл3 від 03.02.2010р., №78-ЕЕл-3 від 06.03.2009р. вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти договір, предметом якого є постачання теплової енергії у приміщення за адресою: м.Жмеринка, вул..Б.Олійника,1.

Як свідчать матеріали справи та не оспорюється сторонами договір на постачання теплової енергії не укладався.

Відповідно до ст..111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Вищий господарський суду України, скасовуючи рішення Господарського суду м. Києва від 11.11.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 у справі №54/105, у своїй постанові зазначив про передчасність висновку суду першої інстанції про обов'язок відповідача оплачувати фактично надані послуги на позадоговірних засадах. Адже, з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено вчинення ним дій щодо підготовки проекту договору на постачання теплової енергії та направлення його на підписання споживачу, як і не доведено ухилення останнього від укладення такого договору в спірний період (з січня 2008 року по березень 2011 року).

За таких обставин, обраний позивачем спосіб захисту (стягнення боргу за договірним зобов'язанням) не відповідає фактичним обставинам справи та способам захисту цивільних прав, встановленим ст.16 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, враховуючи вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За період з жовтня 2008 року по 1 квітня 2011 року позивачем постачалась теплова енергія, через приєднану мережу, у вказані службові приміщення, що знаходяться за адресою м. Жмеринка, вул. Б. Олійника, 1, в яких розміщено підрозділ Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»Жмеринський регіональний відділ структурного підрозділу «Енергозбут».

Фактичне користування приміщенням за адресою: м. Жмеринка, вул. Б. Олійника, 1, а також отримання від позивача послуг з теплопостачання відповідачем не заперечується.

07.04.2011 позивачем складено акт технічного обстеження внутрішньо будинкової системи теплопостачання, з якого вбачається, що приміщення за адресою: м. Жмеринка, вул. Б. Олійника, 1, від теплової мережі не відключене з огляду на неможливість його відключення, враховуючи перебування у ньому інших споживачів, які уклали з позивачем відповідні договори на послуги з централізованого теплопостачання, що встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 29.06.2011 року у справі 17/214, яке набрало законної сили.

Таким чином, матеріалами справи в їх сукупності підтверджується факт надання позивачем послуг з теплопостачання до приміщення за адресою: м. Жмеринка, вул. Б. Олійника, 1, та користування зазначеним приміщенням відповідачем.

За період з жовтня 2008 року по березень 2011 року позивачем передано відповідачу теплову енергію на суму 28026,16 грн.

Відповідно до п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року (далі-Правила), у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

Згідно з наданим позивачем розрахунком опалювальна площа приміщення фактично становить 76,788 м2, для розрахунку вартості спожитої теплової енергії позивачем береться площа 62,4 м2.

Розміри тарифів, згідно з якими позивачем здійснювалось нарахування вартості спожитої теплової енергії, встановлювались рішеннями Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області.

З метою оплати відповідачем вартості спожитої теплової енергії позивачем направлялись відповідачу рахунки-фактури, копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте відповідач оплати за надані позивачем послуги за вказаний період не здійснив.

Таким чином розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу становить 28026,16 грн.

Залучені до матеріалів справи копії Листа МКП «Енергоресурс»від 25.12.2008 р. за вих. №836, листа СП «Енергозбут»ДТГО «ПЗЗ»від 24.02.2009 р., листа БМЕУ ДТГО «ПЗЗ»від 27.02.2009 р. за вих. № 336 листа СП «Енергозбут»від 06.03.2009 р. за вих. № 116-ЕЕ-З, листа МКП «Енергоресурс»від 26.07.2010 р. за вих. №356, листа БМЕУ ДТЕО «ПЗЗ»від 30.08.2010 р. № 888, претензія МКП «Енергоресурс»від 12.10.2010 р., свідчать про ухиляння відповідача від укладення договору щодо постачання теплової енергії.

При цьому суд відзначає, що відповідач був вправі відмовитись від отримання послуг позивача, але в такому випадку мав прийняти необхідні міри щодо відключення від внутрібудинкової системи теплопостачання.

Проте комплекс технічних заходів щодо відключення частини приміщення, в якому знаходиться підрозділ Відповідача від системи теплопостачання, були зроблені лише 25.10.2011 р., про що вказано у листі № 3-7-2705 відокремленого підрозділу БМЕУ-3 ДТГО «ПЗЗ».

Оскільки відключення від системи теплопостачання відповідача було здійснено лише у жовтні 2011 року, до даного часу послуги теплопостачання відповідачеві надавались, у зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання відшкодувати позивачу шкоду, завдану неправомірними діями відповідача, що полягають у самовільному позадоговірному фактичному користуванні послугами теплопостачання у розмірі вартості фактично наданих позивачем послуг з теплопостачання.

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди та її розміру;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Судом встановлений причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача, яка полягає у бездіяльності відповідача щодо не укладення договору та не здійснення заходів щодо відключення частини приміщення та відмові щодо оплати отриманої та використаної для обігріву приміщень теплової енергії (про що не заперечує відповідач), що в свою чергу потягнуло завдання шкоди позивачеві, у вигляді упущеної вигоди, а саме доходів, які позивач реально б одержав, за умови укладення із відповідачем договору, або ж не поніс збитків у разі завчасного відключення від приєднаної внутрібудинкової системи теплопостачання відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально та нормативно доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) на користь Міського комунального підприємства «Енергоресурс»(23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Леніна, 41, код 32644469) 28026 (двадцять вісім тисяч двадцять шість) грн.. 16 коп. збитків, 280 (двісті вісімдесят) грн.. 26 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 31.05.2012