Рішення № 24380244, 22.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/3347-2012 22.05.12

За позовомПриватного підприємства "Сінта-Сервіс"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд"простягнення заборгованості, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Сінта-Сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" про стягнення суми основної заборгованості за контрактом № 30/03/08 від 30.03.2008 у розмірі 91.000,00 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов контракту № 30/03/08 від 30.03.2008 позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 131.000,00 грн., проте відповідач оплату за надані роботи здійснив лише частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 91.000,00 грн.

Ухвалою суду від 19.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/3347-2012 та призначено до розгляду на 05.04.2012.

Ухвалами суду від 05.04.2012, 19.04.2012 та 07.05.2012 розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 26.04.2012 представником позивача було подане клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявленої до стягнення спірної суми.

Ухвалою суду від 07.05.2012 у задоволенні заявленого позивачем клопотання судом було відмовлено.

Ухвалою суду від 07.05.2012 було продовжено строк розгляду справи в зв'язку з клопотанням представника позивача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в наданих поясненнях визнав заборгованість перед позивачем у розмірі 91.000,00 грн. за спірним Договором, водночас просив суд застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності.

В судовому засіданні 22.05.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Приватним підприємством "Сінта-Сервіс" (далі -позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" (далі -відповідач, замовник) 30.03.2008 було укладено контракт № 30/03/08 від 30.03.2008 (далі -Договір), згідно з п. 1.1 якого замовник доручив та зобов'язався оплатити підряднику за виконані останнім роботи по очищенню дощового колектору зливної каналізації Д=700 мм по вул. Стальського до вул. Курнатовського, загальною довжиною 741 м/п.

Згідно з п. 2.1 Договору вартість робіт зазначених в п. 1.1 Договору, визначається договірною ціною (Додаток № 1) та становить 131.000,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 Договору після підписання Договору замовник перераховує підряднику аванс 50% від суми вказаної в п. 2.1 Договору.

Як зазначає позивач, 03 липня 2008 року замовником було здійснено часткову авансову плату за Договором у сумі 40.000 грн.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та згідно з підписаним сторонами актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за вересень 2008 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за вересень 2008 року позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 131.000,00 грн.

Відповідно до п. 2.4 Договору замовник проводить розрахунок з підрядником за виконаний обсяг робіт, підтверджений формами КБ-2в та КБ-3.

Замовник зобов'язаний протягом 3-х днів з моменту подання підрядником акта приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 прийняти виконані роботи або дати зауваження для усунення недоробок (пункт 4.1 Договору).

Строк дії Договору сторони визначили з 30.03.2008 до повного розрахунку сторін.

Згідно з п. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що остаточний розрахунок з підрядником здійснюється протягом 10 днів після здачі об'єкта в експлуатацію.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем були підписані зазначені вище акт виконаних робіт та довідка про вартість виконаних робіт без жодних претензій по якості робіт та строкам їх виконання.

Також суд зазначає, що позивачем 19.04.2011 було направлено на адресу відповідача претензію № 19/04 щодо проведення оплати за виконані роботи.

У відповідь на зазначену претензію відповідач листом № 87 від 27.04.2011 відмовив у її задоволенні.

Вдруге позивач направив на адресу відповідача претензію № 20/06 20.06.2011, до якої останнім було додано копію акта технічного прийняття дощового колектору зливової каналізації після очищення від 12.11.2008.

У відповідь на повторну претензію відповідач надіслав на адресу відповідача лист № 153 від 04.07.2011, в якому підтвердив факт прийняття дощового колектору зливової каналізації після очищення в експлуатацію, визнав заборгованість перед позивачем та надав графік погашення заборгованості до вересня 2011 року.

Судом установлено, що спірний об'єкт за Договором зданий в експлуатацію, що не заперечується сторонами Договору.

Проте відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, що призвело до наявності перед позивачем заборгованості у розмірі 91.000,00 грн.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з положеннями ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Сторони досягли згоди за усіма суттєвими умовами договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийому виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом взято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 599 ЦК України, ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки.

Як уже зазначалося вище, позивач свої зобов'язання згідно з умовами Договору виконав належним чином, що підтверджується підписаними сторонами актом приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 за вересень 2008 року (копії яких містяться в матеріалах справи) на загальну суму 131.000,00 грн., проте відповідач виконав свої зобов'язання за спірним Договором частково, сплативши лише 40.000,00 грн., що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем на суму 91 000,00 грн.

Судом установлено, що згідно з п. 2.4 Договору замовник проводить розрахунок з підрядником за виконаний обсяг робіт, підтверджений формами КБ-2в та КБ-3.

За умовами Договору замовник зобов'язався протягом 3-х днів з моменту подання підрядником акта приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, прийняти виконані роботи або дати зауваження для усунення недоробок (пункт 4.1 Договору).

На виконання зазначених положень Договору між позивачем та відповідачем були підписані акт приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за вересень 2008 року. При цьому вказаний акт здачі-приймання виконаних робіт відповідачем підписаний без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт, прийняття цих робіт відповідачем без претензій щодо їх якості, об'ємів та вартості та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Суд відзначає, що при визначенні строку оплати за підписаними актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за вересень 2008 року судом не застосовується положення пункту 4.3 Договору, враховуючи те, що положеннями такого пункту та положеннями Договору вцілому не визначено зміст поняття остаточний розрахунок, та не визначено його розмір ані у визначеній сумі, ані в процентному співвідношенні, що тим самим унеможливлює застосування п. 4.3.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Враховуючи те, що позивач звернувся з вимогою про сплату відповідачем боргу 19.04.2011, відповідач зобов'язаний був оплатити заборгованість за Договором до 25.04.2011 включно.

Визначений умовами Договору обов'язок щодо оплати виконаної позивачем роботи відповідач в повній мірі не виконав, у зв'язку з чим сума боргу відповідача за Договором склала 91 000,00 грн.

Доказів її сплати станом на день прийняття рішення у справі відповідачем суду не надано.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем за спірним Договором у сумі 91.000,00 грн. Проте просив суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Щодо доводів відповідача про необхідність застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Суд враховує наявний в матеріалах справи гарантійний лист відповідача № 153 від 04.07.2011, відповідно до якого останній підтвердив факт прийняття дощового колектору зливової каналізації після очищення в експлуатації та надав графік погашення заборгованості до 30 вересня 2011 року.

Частинами 1, 3 статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Враховуючи те, що вказаним листом № 153 від 04.07.2011 відповідач не просто визнав борг, а й підтвердив сплату заборгованості до 30 вересня 2011 року, перебіг позовної давності почався заново саме з 01 жовтня 2011 року по заборгованості відповідача перед позивачем, а отже звернення позивача 16 березня 2012 року до суду першої інстанції із позовом про стягнення 91.000,00 грн. не є порушенням ст. 257 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували правомірність та обґрунтованість заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача. (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" (03146, м. Київ, вул. Качалова, 5-В код ЄДРПОУ 31779817) на користь Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" (02105, м. Київ, вул. Будівельників, 9 к. 4 код ЄДРПОУ 33542869) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, основну заборгованість у розмірі 91.000 (дев'яносто одну тисячу) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.05.2012.

Суддя Ониськів О.М.