Рішення № 24380234, 23.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/4821-2012 23.05.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»

про стягнення 6 800,00 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2 від 27.12.2011 р.

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»(далі - відповідач) про стягнення відшкодування в порядку регресу в розмірі 6 800,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 6 800,00 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/4821-2012, розгляд справи призначено на 27.04.2012 р.

У судове засідання 27.04.2012 р. представники сторін не з'явилися. Про причини неявки суд не повідомили. Про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Вимоги ухвали від 11.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/4821-2012 сторони не виконали.

Враховуючи те, що представники сторін в судове засідання 27.04.2012 р. не з'явилися, а також у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/4821-2012, розгляд справи відкладено на 23.05.2012 р.

10.05.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подані документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/4821-2012.

14.05.2012 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подане клопотання про припинення провадження у справі № 5011-71/4821-2012 у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У судове засідання 23.05.2012 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 23.05.2012 р. не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2009 року між АСТ «АИС - Поліс»(рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів від 15.03.2011 р. назву товариства було змінено на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства», далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу (далі - Договір) № 0112-0101-000342, відповідно до якого позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Джилі», державний номерний знак НОМЕР_1.

ОСОБА_3, 24.05.2009 р. о 18 год. 10 хв., керуючи автомобілем марки «УАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, по вул. Уборевича в м. Києві, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не виконав вимогу дорожнього знаку «Надати дорогу», здійснив виїзд на перехрестя, та не пропустив автомобіль марки «Джилі», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі з правої сторони, що призвело до пошкодження зазначених транспортних засобів.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 17.06.2009 р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн.

Страхувальником була подана заява на виплату страхового відшкодування № 7419 від 05.08.2009 р.

Згідно зі звітом № 2294, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Джилі», державний номерний знак НОМЕР_1, прирівняний оцінювачем до вартості відновлювального ремонту вказаного автомобіля та становить 6 794,31 грн.

Листом вих. № 1734 від 04.08.2009 р. вигодонабувач за Договором повідомив, що не заперечує проти перерахування страхового відшкодування для проведення відновлювальних робіт.

Позивачем був складений та підписаний акт службового розслідування (страховий акт) № 1838-1333/09 від 14.09.2009 року, згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки "Джилі", державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась 24.05.2009 р. о 18 год. 10 хв. по вул. Уборевича в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 6 800,00 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування № 7419 від 05.08.2009 р., акт службового розслідування (страховий акт) № 1838-1333/09 від 14.09.2009 року, розрахунку суми страхового відшкодування від 14.09.2009 р. та наказу № 1679 від 30.10.2009 р., наявного у матеріалах справи, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 6 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 837 від 02.11.2009 р.

Згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільна відповідальність власника автомобіля «УАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3, застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова Група «ТАС», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВC/5580771.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВC/5580771 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «УАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, який на законних підставах керував автомобілем марки «УАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, в момент скоєння вищезазначеного ДТП, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВC/5580771, відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу, в межах ліміту відповідальності.

Позивачем направлено відповідачу претензію № 684/1359/2011 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відповіді на зазначену заяву не надав, відшкодування не здійснив.

Клопотанням вих. № 01-1/184 від 10.05.2012, яке надійшло до господарського суду міста Києва 14.05.2012 р. відповідач визнає позовні вимоги та просить суд припинити провадження у даній справі у зв'язку зі сплатою самостійно розрахованої суми страхового відшкодування. До клопотання додане платіжне доручення № 30825 від 26.04.2012 р. на підтвердження фактичної виплати відповідачем позивачу страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 6 794,31 грн. Судом встановлено, що відповідач дійсно виплатив страхове відшкодування в розмірі 6 794,31 грн., та погоджується з тим, що відшкодуванню підлягає саме 6 794,31 грн. з огляду на наступне.

Відшкодуванню підлягає матеріальний збиток, який оцінений належним чином, згідно чинного законодавства України в розумінні ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Згідно приписів п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, (далі -Методика) вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Згідно з п. 4.3 Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ.

Відповідно до п. 4.4 Методики у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження).

Суд зазначає про те, що відшкодуванню підлягає сума матеріального збитку в розмірі 6 794,31 грн., яка зазначена у Звіті, оскільки оцінка вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки "Джилі", державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась 24.05.2009 р. о 18 год. 10 хв. по вул. Уборевича в м. Києві, проведена у відповідності з нормами чинного законодавства України.

Суд дійшов висновку про те, що провадження у справі № 5011-71/4821-2012 в частині сплати відповідачем страхового відшкодування в розмірі 6 794,31 грн. підлягає припиненню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У зв'язку з виплатою відповідачем страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 6 794,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 30825 від 26.04.2012 р., згідно з діючим законодавством України, предмет спору в даній частині відсутній.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 5,69 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що на момент подання позовної заяви до господарського суду міста Києва (09.04.2012 р.) відповідачем не було виплачено страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 6 794,31 грн., тому позивач мав підстави для звернення з відповідним позовом до господарського суду міста Києва.

З огляду на вищенаведене розмір судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі № 5011-71/4821-2012 в частині стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 6 794,31 грн.

2. В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, пр. Перемоги, б. 65, ідентифікаційний код: 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, ідентифікаційний код: 22229921) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 28.05.2012 р.