Рішення № 24380205, 25.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-64/2307-2012 25.05.12за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА»

до Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Капітал»

про стягнення 18316,35 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 13/12 від 10.01.2012 року,

від відповідача: не з'явився,

Суть спору:

27.02.2012 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ОСТРА»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Капітал»(далі - відповідач) про стягнення заборгованості 18316,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про загальні умови факультативного перестрахування від 23.06.2004 року № ФП2004/06, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 18316,35 грн., яка складається із: 10831,32 грн. суми страхового відшкодування, 5166,53 грн. інфляційних втрат та 1216,96 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року порушено провадження у справі № 5011-64/2307-2012, розгляд справи призначено на 28.03.2012 року.

У судовому засіданні 28.03.2012 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та застосувати до позовних вимог позовну давність.

Ухвалою суду від 28.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 27.04.2012 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника позивача.

17.04.2012 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшли заперечення на відзив на позовну заяву, в яких він просив не застосовувати позовну давність та позов задовольнити в повному обсязі.

17.04.2012 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про виправлення описок в позовній заяві.

18.04.2012 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу було передано для вирішення питання щодо вчинення відповідних процесуальних дій судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою суду від 25.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 25.05.2012 року у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року справу передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

У судовому засіданні 25.05.2012 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судове засідання 25.05.2012 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 25.05.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

23.06.2004 року між Закритим акціонерним Товариством «Український Страховий Капітал» (правонаступником якого є відповідач - Приватне акціонерне товариство «Український Страховий Капітал») (за договором - Перестраховик) та Страховим акціонерним товариством «ОСТРА»(правонаступником якого є позивач - Приватне акціонерне товариство «СК «ОСТРА») було укладено договір № ФП2004/06 про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії (далі - Договір).

Згідно із розділом «Термінологія»Договору, договір перестрахування - це письмова угода між Страховиком (Цедентом, Перестрахувальником) та Перестраховиком (Цесіонером), згідно з якою Перестраховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку за Оригінальним договором страхування виплатити частку страхової суми або відшкодувати частину завданого збитку у межах суми відповідальності Перестраховика, яка визначена Ковер-Нотом, Страховику, страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено Оригінальний договір страхування, а Страховик зобов'язується сплачувати перестрахувальні платежі у визначені терміни та виконувати інші умови цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору на підставі цього Договору сторони укладають факультативні договори перестраховування (надалі Ковер-Ноти), які мають юридичну силу та тягнуть за собою відповідальність Сторін. Кожний Ковер-Нот є незалежним від умов будь-якого іншого Ковер-Ноту, укладеного Сторонами. Якщо будь-яке з положень Ковер-Ноту не співпадає з умовами цього Договору, то вирішальним має бути положення, викладене у Ковер-Ноті, як остаточне узгодження Сторін. Відносини Сторін, не врегульовані конкретним Ковер-нотом, регулюються цим Договором. Зміни в окремому Ковер-Ноту або дострокове припинення його дії не мають будь-якого впливу на решту Ковер-Нотів, що укладено Сторонами згідно з цим Договором.

Відповідно до пункту 1.5. Договору на підставі та на умовах цього Договору для здійснення перестрахування Сторони можуть в письмовій формі укладати між собою договори про факультативне перестрахування окремо по кожному ризику (ризику, об'єкту страхування, договору страхування або перестрахування) або по сукупності ризиків (об'єктів страхування).

17.11.2006 року між САТ «ОСТРА»(за договором -Страховик) та ОСОБА_2 (за договором -Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування № 01066586, відповідно до якого застрахованим автомобілем Хонда, д/н НОМЕР_1.

Згідно перестрахувального Ковер-Нота № 01066586-11 від 17.11.2006 року ризик по вказаному договору № 01066586 був переданий у ретроцесію ПрАТ «Український Страховий Капітал».

12.09.2007 року з автомобілем Хонда, д/н НОМЕР_1 стався страховий випадок, передбачений п.п. 4.2.1 Договору, а саме: дорожньо-транспортна пригода.

28.11.2007 року до САТ «ОСТРА»звернулась ОСОБА_2 із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

САТ «ОСТРА» на підставі Страхового акту № 775-к від 26.10.2007 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 36469,10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 232 від 31.10.2007 року та № 916 від 17.12.2007 року.

Відповідно до п. 5.2 Договору відповідальність Перестраховика по сплаті сум страхового відшкодування обмежується лише часткою його участі в перестрахуванні та/або сумою, які визначено у Ковер-Ноті. Відповідальність Перестраховика не може бути збільшена у разі нездатності Страховика здійснити виплату страхового відшкодування за своєю часткою відповідальності.

Частку відповідальності відповідача у разі настання страхового випадку, встановлено Ковер-Нотою №01066586-11 від 17.11.2006 року у розмірі 29,70 %, що становить 10831,32 грн. (36469,10 грн. х 29,70 %).

Відповідно до п. 9.1.8. Договору Страхових зобов'язаний для отримання від Перестраховика частки страхового відшкодування надати наступні документи: письмову заяву Страховика із розрахунком частки страхового відшкодування, яку повинен сплатити Перестраховик; копію письмової заяви Страхувальника про виплату страхового відшкодування; копію страхового акту; копію Оригінального договору страхування (страхового полісу), та відповідні документи, підтверджуючі настання страхового випадку, які було зібрано при розслідуванні обставин спричинення збитків.

17.10.2007 року позивач звернувся до відповідача із повідомленням про настання страхового випадку за № 510/100-07 про настання страхового випадку та розрахунком за № 683/100-08 від 29.01.2008 року.

15.02.2008 року, за вихідним № 200 відповідачем було направлено запит позивачу про необхідність надання додаткових документів.

28.02.2008 року позивачем було надано відповідь на вищезазначений запит відповідача.

Відповідно до п. 10.2 Договору Перестраховик сплачує частку страхового відшкодування та витрат на врегулювання збитків за страховим випадком на розрахунковий рахунок Страховика, страхувальника або застрахованої особи (згідно з листом Страховика) не пізніше 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дати одержання Перестраховиком від Страховика документів, зазначені в пункті 9.1.8 цього Договору.

Судом встановлено, що 28.02.2008 року позивачем було направлено відповідачу, усі необхідні для виплати страхового відшкодування документи.

Таким чином, САТ «ОСТРА»набуло право вимоги частки страхового відшкодування до відповідача після п'ятнадцяти банківських днів, з дня одержання відповідачем, зазначених у п.п. 9.1.8 Договору документів, а саме з 17.03.2008 року.

Відповідач факту отримання усіх необхідних документів для здійснення виплати частини страхового відшкодування не спростував.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем надано суду заяву про застосування позовної давності до вимог про виплату частини страхового відшкодування в сумі 10831,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач заперечував проти застосування позовної давності до його вимог про стягнення частини страхового відшкодування в сумі 10831,32 грн. в силу п. 5 ч. 1 ст. 268 ЦК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Згідно із ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про страхування»перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Оскільки, відносини між сторонами за договором перестрахування ідентичні відносинам, які виникають між сторонами за договором страхування, тому на вимоги позивача не поширюється позовна давність передбачена ст. 257 Цивільного кодексу України.

А тому заява представника відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на законі.

За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 10831,32 грн. суми страхового відшкодування.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 5166,53 грн. інфляційних втрат та 1216,96 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до Листа Верховного Суду України «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування»від 19.07.2011 року оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 5166,53 грн. інфляційних втрат та 1216,96 грн. трьох процентів річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Капітал»(03062, м. Київ, вул. Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 23707357) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА» (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 13, код ЄДРПОУ 14288111) заборгованість в сумі 18316,35 грн., яка складається із: 10831,32 грн. суми страхового відшкодування, 5166,53 грн. інфляційних втрат та 1216,96 грн. трьох процентів річних

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Капітал»(03062, м. Київ, вул. Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 23707357) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА» (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 13, код ЄДРПОУ 14288111) судовий збір в сумі 1609,50 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна

Дата підписання рішення: 30.05.2012 року.