Рішення № 24380192, 23.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/4508-2012 23.05.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

про стягнення 9 280,97 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(далі - відповідач) про стягнення 9 280,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 9 790,97 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/4508-2012, розгляд справи призначено на 27.04.2012 р.

25.04.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 27.04.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 06.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/4508-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 27.04.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 06.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/4508-2012 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 27.04.2012р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 06.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/4508-2012 розгляд справи відкладено на 23.05.2012 р.

08.05.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності останнього.

23.05.2012 р. представник позивача у судове засідання не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 23.05.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2009 року між ОСОБА_1 (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі - позивач) було укладено договір страхування наземного транспорту (далі - Договір) № 3002059, відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_1.

12 березня 2010 р. приблизно о 14 год. 10 хв. в смт. Великий Березний по вул. Чапаєва ОСОБА_2 керував автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, в порушення Правил дорожнього руху не вибрав безпечної швидкості руху, зазнав заносу на смугу, по якій рухався водій на транспортному засобі марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_1, допустив зіткнення з останнім, в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31.03.2010 р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Страхувальником було подано позивачу заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільно страхування транспортного засобу вх. № 239/07 від 13.03.2010 р.

Згідно наряду -замовлення № Ав-КЛ-00000000000648 від 13.03.2010 р., наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Ужгород», вартість матеріальної шкоди, завданої автомобілю страхувальника марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_1, складає 10 100 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля № 37 вартість відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінних складників, пошкодженого в ДТП автомобіля марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_1, станом на дату складання оцінки становить 10 056,49 грн.

Вищевказаний розмір суми вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_1, підтверджується розрахунком, складеним електронною системою «Аудатекс», доданою оцінювачем до Звіту про оцінку автомобіля № 37.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 4420/10/05/07 від 12.05.2010 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка 12 березня 2010 р., приблизно о 14 год. 10 хв., в смт. Великий Березний по вул. Чапаєва, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 9 790,97 грн.

На підставі заяви страхувальника про настання події, що має ознаки страхового випадку за Договором добровільно страхування транспортного засобу вх. № 239/07 від 13.03.2010 р., сформованого страхового акту № 4420/10/05/07 від 12.05.2010 р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 9 790,97 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10285 від 13.05.2010 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

27.04.2012 р. судом було направлено судовий запит на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України про надання останнім інформації щодо страховика та страхувальника за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9323316, оскільки відповідач не з'явився на призначені судом судові засідання та не виконав вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 06.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/4508-2012, одною з яких було зобов'язано відповідача надати копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9323316.

Листом № 10857/7-3-11 від 08.05.2012 р. Моторне (транспортне) страхове бюро України повідомило суд про те, що цивільна відповідальність власника автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_2, застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9323316.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВС/9323316 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2, який на законних підставах керував автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, в момент скоєння вищезазначеного ДТП, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВС/9323316, відповідач зобов'язаний відшкодувати у повному обсязі шкоду, заподіяну позивачу, в межах ліміту відповідальності.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № ВС/9323316 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.

Представник позивача звернувся до відповідача із заявою про регресні вимоги № 755 АР від 30.11.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач заяву отримав, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення, відповіді на заяву не надав, відшкодування не здійснив.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 280,97 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5б, ідентифікаційний код: 30729278) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Братська, 14, ідентифікаційний код: 20474912) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 280 (дев'ять тисяч двісті вісімдесят) грн. 97 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 28.05.2012 р.