Рішення № 24379921, 29.05.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2012 р. Справа № 5010/354/2012-28/30

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"

вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014

вул. Максимовича, 7, м. Івано-Франківськ, 76007

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітерком"

вул. Чорновола, 157, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 1539 грн. 18 коп. боргу за спожиту активну електроенергію,

1313 грн. 96 коп. боргу за електроенергію спожиту понад договірні обсяги

споживання, 93 грн. 54 коп. пені, 18 грн. 10 коп. - 3 % річних,

10 грн. 45 коп. інфляційних збитків

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт, (довіреність № 428 від 14.10.11)

від відповідача представники не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітерком" про стягнення 1539 грн. 18 коп. боргу за спожиту активну електроенергію, 1313 грн. 96 коп. боргу за електроенергію спожиту понад договірні обсяги споживання, 55 грн. 84 коп. пені, 10 грн. 81 коп. 3 % річних, 5 грн. 83 коп. інфляційних збитків.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 2666 від 03.03.07, у зв»язку з чим у останнього утворилася заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 1539 грн. 18 коп., за електроенергію спожиту понад договірні обсяги споживання в сумі 1313 грн. 96 коп. боргу. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 55 грн. 84 коп. пені, 10 грн. 81 коп. 3 % річних та 5 грн. 83 коп. інфляційних збитків.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 10.04.12.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.12 та від 15.05.12, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено в зв»язку з нез»явленням представника відповідача в судове засідання.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не надіслав; хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 30.03.12 (вих.№ 3365), від 10.04.12 (вих.№ 3699) та від 15.05.12 (вих. № 5061).

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»). Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 30.03.12 надіслана відповідачеві за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали господарського суду від 30.03.12 та від 10.04.12 надіслані відповідачеві рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві: вул. Чорновола, 157, м. Івано-Франківськ, 76018, повернуті поштою на адресу господарського суду з поміткою: «за зазначеною адресою не проживає»та «за закінченням терміну зберігання». Вищевказана адреса є ідентичною адресі, зазначеній у Спеціальному витязі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців отриманого судом за електронним запитом № 13937293 (а.с. 50).

Пунктом 4 Інформаційного листа ВГСУ від 02.06.06 року № 01-8/12/28 передбачено, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв»язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній», «за закінченням терміну зберігання»і т.п. є належними доказами виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

21.05.12 через канцелярію господарського суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх.№ 3370/2012 свх ); позивач просить суд стягнути з відповідача 1539 грн. 18 коп. боргу за спожиту активну електроенергію, 1313 грн. 96 коп. боргу за електроенергію спожиту понад договірні обсяги споживання, 93 грн. 54 коп. пені, 18 грн. 10 коп. 3 % річних, 10 грн. 45 коп. інфляційних збитків; до заяви долучений доказ направлення останньої відповідачу (а.с. 45).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому заява позивача про збільшення розміру позовних вимог ( вх.№ 3370/2012 свх від 21.05.12) прийнята судом до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити відповідно до заяви про збільшення позовних вимог.

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03.03.07 між ВАТ «Прикарпаттяобленерго»(далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ітерком" (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 2666 (а.с. 8-11).

Розділом 1 Договору встановлено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 20,0 кВА (кВт), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов»язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (далі-ПКЕЕ).

Пунктом 2.2.2. договору постачальник електричної енергії зобов»язується постачати споживачу електроенергію в обсягах визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток 1 «Обсяги постачання електричної енергії», а споживач зобов»язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії (п. 2.3.2. Договору) та оплачувати постачальнику вартість електричної енергії (п.2.3.3. Договору).

Пунктом 4 Додатку 9 до договору сторони погодили, що зняття контрольних показників розрахункових засобів обліку може проводитися в будь-який час доби уповноваженими представниками (уповноваженим представником) постачальника.

Пунктом 5 Додатку 2 до договору встановлено, що у випадку перевищення контрольного показника розрахункового засобу обліку, зафіксованого представником постачальника електричної енергії, над показником розрахункового засобу обліку поданого в акті про обсяги переданої споживачу електричної енергії споживачем, за показник розрахункового засобу обліку приймають показник, зафіксований представником постачальника електричної енергії.

Абзацом 4 п. 6.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.96 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910 із змінами) (далі-Правила) визначено, що обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання.

Пунктом 2 Додатку 2 до Договору (а.с. 12) встановлено, що споживач щомісячно 15 числа календарного місяця направляє уповноваженого представника до Постачальника для подання додатку 6 «Акт про використану електричну енергію», який є невід»ємною частиною договору, одержання відповідних рахунків на оплату та надання постачальнику документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді.

Відповідно до абзацу 5 п. 3 зазначеного вище Додатку, споживач щомісячно проводить остаточний розрахунок по всіх платежах, передбачених даним Договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Проте, в порушення взятих на себе договірних зобов»язань, відповідач не провів розрахунки за спожиту електроенергію у листопаді, грудні місяцях 2011 року та січні місяці 2012 року на підставі рахунків № 2666/1 від 28.12. 11 на суму 1377 грн. 86 коп. (а.с. 22) та № 2666/1 від 16.01.12 на суму 161 грн. 32 коп. (а.с. 27), у зв»язку з чим у ТзОВ "Ітерком" утворилася заборгованість в сумі 1539 грн. 18 коп. за спожиту електричну енергію, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 6.16 Правил та п. 4.2.2 Договору встановлено, що за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної (граничної) величин. При цьому плата за перевищення договірної (граничної) величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт.год і більше.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем перевищено договірні величини споживання електричної енергії у листопаді та грудні 2011 року.

Згідно акту про обсяги переданої споживачу електричної енергії за розрахунковий період листопад 2011 року відповідачем спожито 741 кВТ/год електроенергії, в той час договірна величина електроспоживання становить 500 кВт/год. Про дане перевищення договірних величин, яке становило 241 кВт/год, на адресу відповідача відправлено повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії від 29.11.11(а.с. 19), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 20).

Згідно акту про проведення контрольного огляду розрахункового засобу обліку електричної енергії від 06.12.11 (а.с. 21) відповідачем спожито у грудні місяці 1759 кВТ/год електроенергії, в той час договірна величина електроспоживання становить 500 кВт/год. Про дане перевищення договірних величин, яке становило 1259 кВт/год, на адресу відповідача відправлено повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії від 29.12.11(а.с. 25), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 25).

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань згідно договору про постачання електричної енергії № 2666 від 03.03.07.

Заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію в сумі 1539 грн. 18 коп. та 1313 грн. 96 коп. за електроенергію спожиту понад договірні обсяги споживання на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної вище заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність заборгованості відповідачем не спростована, підтверджується матеріалами справи, отже вимога позивача щодо стягнення з відповідача 1539 грн. 18 коп. боргу за спожиту активну електроенергію та 1313 грн. 96 коп. боргу за електроенергію спожиту понад договірні обсяги споживання, обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 4.2.1. Договору про постачання електричної енергії № 2666 від 03.03.07 сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та інфляційні збитки.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Суд, на підставі ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевірив нарахування позивачем 93 грн. 54 коп. пені, 18 грн. 10 коп. 3% річних, 10 грн. 45 коп. інфляційних збитків та дійшов висновку про задоволення зазначених вимог за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним (а.с. 47-49 ). Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором про постачання електричної енергії № 2666 від 03.03.07 підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення 93 грн. 54 коп. пені, 18 грн. 10 коп. 3% річних та 10 грн. 45 коп. інфляційних збитків обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-2, 22, 33, 49, ст. 82, ст. 83-85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітерком" про стягнення 1539 грн. 18 коп. боргу за спожиту активну електроенергію, 1313 грн. 96 коп. боргу за електроенергію спожиту понад договірні обсяги споживання, 93 грн. 54 коп. пені, 18 грн. 10 коп. 3 % річних, 10 грн. 45 коп. інфляційних збитків задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітерком" ( вул. Чорновола, 157, м. Івано-Франківськ, 76018; код 25069607) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"(вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014; код 00131564) -1539 (одна тисяча п»ятсот тридцять дев»ять) грн. 18 коп. боргу за спожиту активну електроенергію, 1313 (одна тисяча триста тринадцять)грн. 96 коп. боргу за електроенергію спожиту понад договірні обсяги споживання на Поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 2603930100758 в Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк», МФО 336503.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітерком" ( вул. Чорновола, 157, м. Івано-Франківськ, 76018; код 25069607) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"(вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014; код 00131564) -93(дев»яносто три) грн. 54 коп. пені, 18(вісімнадцять) грн. 10 коп. 3 % річних, 10(десять) грн. 45 коп. інфляційних збитків, 1609(одна тисяча шістсот дев»ять) грн. 50 коп. судового збору на поточний рахунок № 2600630100758 в ІФ обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 336503.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.05.12

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кавлак І. П. 31.05.12