Рішення № 24379899, 25.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/3917-2012 25.05.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус"про стягнення 4 018,29 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 37 від 27.01.2011 р.)

від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 913 від 21.10.2011 р.)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25 травня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" про стягнення 13 103,56 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.01.2011 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Mercedes-Benz R 350", державний номер НОМЕР_1, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Hyundai", державний номер НОМЕР_2 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Статус", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/3917-2012, слухання справи призначено на 17.04.2012 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 17.04.2012 року від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 02.04.2012 року.

У судовому засіданні 17.04.2012 року представник позивача надав оригінали документів для огляду, на виконання вимог ухвали суду, та усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 17.04.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 02.04.2012 року не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 04.05.2012 року, у зв'язку з нез'явленням відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 03.05.2012 року справу № 5011-69/3917-2012 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 04.05.2012 року Суддя Бондаренко Г.П. прийняла справу № 5011-69/3917-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 25.05.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 10.05.2012 року справу № 5011-69/3917-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2012 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5011-69/3917-2012 до свого провадження.

22.05.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача 4 018,29 грн. заборгованості, а також покласти на відповідача судові витрати.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про уточнення (зменшення) позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої 22.05.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва.

24.05.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позов.

У судовому засіданні 25.05.2012 року представником позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.05.2012 року заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2010 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 001338/4002/9011284, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Mercedes-Benz R 350", державний номер НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2011 року у м. Києві по Столичному шосе сталася ДТП за участю автомобіля марки "Mercedes-Benz R 350", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "Hyundai", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.02.2011 року у справі № 3-1474/11.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Hyundai", державний номер НОМЕР_2 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Статус", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5753536 від 02.10.2010 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Mercedes-Benz R 350", державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту № 62С/01/11 від 31.01.2011 року про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу, складеного суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Mercedes-Benz R 350", державний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 14 262,28 грн.

Позивач, виходячи із Звіту № 62С/01/11 від 31.01.2011 року про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 14 103,56 грн., про що склав страховий акт № 00060542/1.

Відповідно до умов договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 001338/4002/9011284 від 01.06.2010 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 14 103,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, 24.11.2011 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою - вимогою за вих. № 663 про сплату страхового відшкодування в розмірі 14 103,56 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

22.05.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача 4 018,29 грн. заборгованості.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Hyundai", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Mercedes-Benz R 350", державний номер НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем "Hyundai", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.02.2011 року у справі № 3-1474/11.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Hyundai", державний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5753536 від 02.10.2010 року (тип договору - 3). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза -1 000,00 грн., строк дії полісу з 02.10.2010 року до 01.10.2011 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВЕ/5753536) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Mercedes-Benz R 350", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5753536 від 02.10.2010 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 001338/4002/9011284 від 01.06.2010 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5753536 від 02.10.2010 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 4 018,29 грн.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 001338/4002/9011284 від 01.06.2010 року у розмірі 4 018,29 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, належними доказами, не спростовано, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" 4 018,29 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (02160, м. Київ, проспект Воз"єднання, буд. 15, кв. 109 код ЄДРПОУ 31201694) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01601, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; код ЄДРПОУ 20033533, п/р 26500455 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) 4 018 (чотири тисячі вісімнадцять) грн. 29 коп. заборгованості, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Стасюк

Дата підписання повного

тексту рішення 28.05.2012 року