Рішення № 24379570, 25.05.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

25 травня 2012 р. Справа 7/12/2012/5003

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Тростянчик ЛТД", с.Тростянчик, Тростянецький район, Вінницька область

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик", с. Тростянчик, Тростянецький район, Вінницька область

до: ТОВ "Агропромпереробка", м.Гайсин Вінницької області

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: "Спілка співвласників майнових паїв реорганізованого КСП ім. Петровського.", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_81, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_20, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75

про повернення майна з чужого незаконного володіння

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Гнатовська Л.С.

Представники :

позивача: Федоров М.М. - арбітражний керуючий - ліквідатор, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 26.06.1997 року.

відповідача 1 - СТОВ "Тростянчик": Шлінчук А.І. - паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 18.05.1998 року.

відповідача 2 - ТОВ "Агропромпереробка": ОСОБА_78 - довіреність б/н від 21.03.2012 року посвідчення б/н та б/д.

ОСОБА_79 - керівник, довіреність № 67 від 16.05.2012 року, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Центр-Міським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 06.01.1997 року.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: "Спілка співвласників майнових паїв реорганізованого КСП ім. Петровського": Нечиталюк В.М. - паспорт серії НОМЕР_4 виданий Тростянецьким РВ УМВС у Вінницькій області 01.01.1997 року, виписка із протоколу № 4 засідання комітету спілки співвласників майнових паїв реорганізованого КСП ім. Петровського від 11.08.2008 року.

ОСОБА_52 - паспорт серії НОМЕР_5 виданий Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 21.02.1996 року.

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Тростянчик ЛТД" заявлено позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик" про повернення майна з чужого незаконного володіння з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спілки співвласників майнових паїв реорганізованого КСП ім.Петровського.

Ухвалою від 12.03.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/12/2012/5003.

Одночасно до участі в розгляді справи судом з власної ініціативи залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромпереробка".

Ухвалою суду від 04.04.2012 року розгляд справи відкладено на 19.04.2012 року та зобов'язано учасників процесу надати суду докази необхідні для вирішення даного спору.

Також вказаною ухвалою до участі у справі залучено в якості іншого відповідача ТОВ "Агропромпереробка".

Ухвалою суду від 19.04.2012 року в зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів та неподанням сторонами витребуваних доказів розгляд справи відкладено до 03.05.2012 року, а ухвалою від 03.05.2012 року розгляд справи відкладено до 16.05.2012 року.

Ухвалою суду від 16.05.2012 року в зв'язку з залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_81, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_20, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75 розгляд справи відкладено до 25.05.2012 року.

На підставі усного клопотання представників відповідачів справа розглядається із здійсненням технічної фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 25.05.2012 року учасниками судового процесу заявлявся ряд клопотань за результатами розгляду яких суд дійшов наступних висновків.

Так, представником СТОВ "Тростянчик" заявлено клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із неявкою в судове засідання третіх осіб (громадян-власників земельних ділянок на яких розташований яблуневий сад, який являється предметом спору).

Вказане клопотання відхиляється судом з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи залучення фізичних осіб-власників земельних ділянок на яких розташований яблуневий сад, який являється предметом спору в якості третіх осіб відбулось відповідно до ухвали від 16.05.2012 року.

Вказана ухвала була надіслана сторонам, а також третім особам рекомендованою кореспонденцією за адресами вказаними в державних актах на право власності на земельну ділянку, паспортах в розділі "Місце проживання", договорах оренди землі укладених із СТОВ "Тростянчик" тощо.

Окрім того ухвалою від 16.05.2012 року суд зобов'язав СТОВ "Тростянчик" вручити третім особам ухвалу, а докази такого подати суду.

Однак всупереч вимогам ухвали останній вказаного не здійснив, відповідних доказів в судове засідання 25.05.2012 року не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При цьому суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 16.05.2012 року яка наявна в справі є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення третіх осіб належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що третіми особами (власниками земельних ділянок) не подано клопотань, заяв, телеграм, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника, а конверти з ухвалою суду на момент проведення судового засідання до суду не повернулись, що з врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007 року № 1149 свідчить про їх отримання останніми.

Про поінформованість третіх осіб про час та місце даного судового засідання свідчить присутність в судовому засіданні однієї із третіх осіб - громадянина ОСОБА_52.

Також в судовому засіданні представником СТОВ "Тростянчик" заявлено усне клопотання про необхідність припинення провадження у справі в зв'язку з його непідвідомчістю господарським судам мотивоване тим, що власниками спірного яблуневого саду являються власники земельних ділянок (фізичні особи) на яких такий сад розташований з огляду на що позов повинен бути пред'явлений до них і відповідно розглядатись місцевим судом загальної юрисдикції.

Вказане клопотання відхиляється судом виходячи з наступного.

В п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" вказано, що підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України).

В п.2 названої постанови зазначено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Із змісту позовної заяви вбачається, що суб'єктний склад сторін даного спору складають юридичні особи, а предмет і підстава позовних вимог свідчить, що правовідносини з яких виник спір носять господарський характер.

Слід зазначити, що визначення підстави, предмету позовних вимог, а також суб'єктного складу сторін спору при поданні позову до суду процесуальне законодавство відносить до виключної прерогативи позивача і суд розглядає такий позов у відповідних рамках.

Відхиляючи вказане клопотання суд звертає увагу на приписи, які містяться в п.1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в якому вказано, що згідно зі статтею 21 ГПК сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Це правило встановлено лише для сторін в судовому процесі і не стосується третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Отже, такими особами можуть бути і громадяни, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Висновок про те, що залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, громадянина, що не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, не впливає на підвідомчість справи господарським судам зроблено також в п.6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 року № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права".

Фізичною особою ОСОБА_52 в судовому засіданні заявлено усне клопотання про залучення його до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Розглядаючи вказане клопотання судом встановлено, що 25.05.2012 року до канцелярії суду надійшла позовна заява ОСОБА_52, с. Тростянчик, Тростянецького району, Вінницької області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Тростянчик ЛТД", с.Тростянчик, Тростянецький район, Вінницька область за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ "Агропромпереробка", м.Гайсин Вінницької області та "Спілка співвласників майнових паїв реорганізованого КСП ім. Петровського" в якій позивач просить суд залучити його до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами, відмовити ТОВ "Тростянчик ЛТД" у позові до СТОВ "Тростянчик" про витребування майна з чужого незаконного володіння та прийняти рішення яким визнати право власності на сад, що розташований на належній позивачу земельній ділянці № 152 яка знаходиться на території Тростянецької сільської ради.

З метою прийняття процесуального рішення за вказаним клопотанням, а також отриманням в канцелярії суду вказаної позовної заяви в судовому засіданні оголошувалась перерва.

По закінченні перерви судом оголошено ухвалу про відмову в прийнятті позовної заяви ОСОБА_52 з мотивів невідповідності суб'єктного складу даного позову приписам ст.ст.1, 21 ГПК України.

Представником ТОВ "Агропромпереробка" в судовому засіданні заявлено усне клопотання про припинення провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору позаяк, на думку заявника, вимога позивача про витребування яблуневого саду є безпідставною оскільки вказаний сад являється власністю власників земельних ділянок на яких він розташований.

Вказане клопотання також відхиляється судом з огляду на наступне.

Як вказано в п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Всупереч наведеному вище заявник не навів достатніх та переконливих аргументів стосовно припинення існування між позивачем та відповідачем предмету спору після порушення провадження у справі, що тягне за собою відхилення вказаного клопотання в повному обсязі.

За результатами дослідження матеріалів справи, а також заслуховування пояснень представників сторін та третіх осіб судом з'ясовано наступне.

Обгрунтовуючи позовні вимоги про повернення від ТОВ "Тростянчик" та ТОВ "Агропромпереробка" саду яблуневого, який знаходиться в селі Тростянчик Тростянецького району Вінницької області розміщеного на земельній ділянці площею 150,27 га. ТОВ "Тростянчик ЛТД" посилається на приналежність йому як правонаступнику КСП ім.Петровського вказаного саду за результатами проведеного розпаювання майна, як такого що не було розпайовано між працівниками підприємства, а виділено позивачу під погашення кредиторської заборгованості.

В якості нормативної підстави позову позивач посилається на приписи ст.ст.387, 1212 ЦК України.

СТОВ "Тростянчик" у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 22.03.2012 року, доповненнях до відзиву від 03.04.2012 року № 68, від 03.05.2012 року б/н позовні вимоги не визнає та просить в їх задоволенні відмовити посилаючись на наступне:

- позивач немає жодного відношення до оспорюваного майна, оскільки ним не надано жодного правовстановлюючого документа на яблуневий сад;

- власниками яблуневого саду є фізичні особи, які отримали його у власність в якості паїв при розпаюванні КСП ім.Петровського;

- позов про витребування яблуневого саду подано з пропуском строку позовної давності;

- яблуневий сад відносно якого заявлено позов було списано в 2002 році (а.с.43-45, т.1, а.с.1, т.5, а.с.7, т.6).

ТОВ "Агропромпереробка" у відзиві на позовну заяву від 04.04.2012 року, відзиві б/н та без дати, який надійшов до суду 19.04.2012 року, письмовому поясненні від 03.05.2012 року позовні вимоги також не визнає та просить в їх задоволенні відмовити посилаючись на наступне:

- яблуневий сад розміщений на земельних ділянках належних фізичним особам за обставин його списання за даними бухгалтерського обліку перейшов у власність фізичних осіб, які є власниками земельних ділянок розташованих під даним яблуневим садом на підставі набувальної давності згідно приписів ст.ст.344, 346 ЦК України;

- акт розрахунку пайового фонду та уточненої структури пайового фонду не може бути затверджений на засіданні уповноважених представників співвласників оскільки вищим органом пайовиків є загальні збори;

- позивачем при зверненні з позовом до суду пропущено строк позовної давності;

- яблуневий сад відносно якого заявлено вимогу про повернення є списаним в 2002 році в складі та за участю районної комісії;

- ТОВ "Тростянчик" та ТОВ "Агропромпереробка" не є належними відповідачами у даній справі, оскільки не являються титульними володільцями оспорюваного яблуневого саду позаяк право володіння яблуневим садом належить власникам земельних ділянок з моменту виникнення права власності на земельні ділянки у відповідності до приписів ст.79 ЗК України, ст.373 ЦК України;

- яблуневий сад є складовою частиною земельної ділянки, який неможливо відокремити від останньої без втрати їх цільового призначення та суттєвого знецінення тощо (а.с.6-7, 13-15, т.5, а.с.8-9, т.6).

16.05.2012 року ТОВ "Тростянчик ЛТД" подано письмовий відзив на заперечення відповідачів в якому останній наводить спростування мотивів викладених у відзивах останніх вказуючи зокрема на таке:

- ТОВ "Тростянчик ЛТД" за результатами розпаювання майна КСП ім.Петровського стало належним власником яблуневого саду право власності на який не було припинено;

- посилання відповідачів на пропуск позовної давності не відповідає дійсності, оскільки відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України її перебіг розпочався з дня отримання відповіді від прокуратури Тростянецького району щодо використання оспорюваного саду, а саме з 08.12.2011 року;

- твердження відповідачів про набуття власниками земельних ділянок права власності на багаторічні насадження за набувальною давністю є безпідставними.

В судовому засіданні 25.05.2012 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Спілка співвласників майнових паїв реорганізованого КСП ім. Петровського, а також громадянин ОСОБА_52 в усних поясненнях заперечують проти позовних вимог та просять в їх задоволенні відмовити з мотивів викладених у відзивах відповідачів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Згідно п.2 установчого договору засновників ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Тростянчик ЛТД" від 22.02.2000 року назване товариство є правонаступником КСП ім.Петровського і несе відповідальність по всім зобов'язанням вищевказаного КСП (а.с.165-167, т.4).

В преамбулі статуту затвердженого протоколом зборів засновників 28.02.2000 року та зареєстрованого Тростянецькою районною державною адміністрацією 02.03.2000 року за № 63, в редакції, зареєстрованій державним реєстратором Тростянеиької районної державної адміністрації 02.03.2000 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованими 10.12.2001 року ТОВ "Тростянчик ЛТД" також зафіксовано, що останнє є правонаступником КСП ім.Петровського і що воно несе відповідальність по всім зобов'язанням вищевказаного КСП (а.с.25-30, т.1, а.с.151-160, т.4).

Факт реформування КСП ім.Петровського в ТОВ "Тростянчик ЛТД" піідтверджується також архівною довідкою від 24.10.2011 року № 218 (а.с.61, т.1).

Відповідно до виписки із протоколу від 02.03.2000 року № 2 збори уповноважених членів КСП ім.Петровського вирішили: визначити правонаступником КСП ім.Петровського ТОВ "Тростянчик ЛТД"; при визначенні майнових паїв членів КСП ім.Петровського врахувати кредиторську заборгованість і не включати її розмір в розпаювання; визначений розмір кредиторської заборгованості в сумі 2262000,00 грн. передати на баланс ТОВ "Тростянчик ЛТД" (а.с.17, т.1).

Згідно протоколу № 3 від 12.10.2001 року засідання уповноважених громадян співвласників до пайового фонду членів ТОВ "Тростянчик ЛТД" включили вартість основних та оборотних засобів вартість яких зменшили на суму всіх заборгованостей, вартість майна соціальної сфери, а також майна, що не підлягає паюванню (майно під погашення боргів, майно придбане по лізингу, майно виділене під фонд відтворення) (а.с.18, т.1).

Одночасно на даному засіданні було затверджено акт розрахунку пайового фонду, визначено статутний фонд господарства, затверджено план розподілу пайового фонду, а також вирішено скласти перелік майна під забезпечення боргів.

У схемі визначення майна, що належить пайовикам ТОВ "Тростянчик ЛТД" визначено вартість майна в розмірі 17120000,00 грн. (в тому рахунку садок вартістю 217000,00 грн.), перелік майна соціальної сфери і яке не розпайовується в розмірі 7806000,00 грн., перелік майна під погашення боргів в розмірі 2262000,00 грн. (в тому рахунку садок вартістю 165000,00 грн.), лізинг в розмірі 1043000,00 грн., фонд відтворення в розмірі 698000,00 грн., майно, що підлягає розпаюванню в розмірі 5311000,00 грн. (в тому рахунку садок вартістю 52000,00 грн.) (а.с.98, т.4).

Уточнена структура пайового фонду ТОВ "Тростянчик ЛТД" представлена у вигляді таблиці із змісту якої слідує, що в структуру пайового фонду було включено майно на загальну суму 5311,0 тис. грн., а саме:

- будівлі і споруди на суму 1599,0 тис. грн.;

- трактора на суму 471,0 тис грн.;

- робочі машини і обладнання на суму 199,0 тис. грн.;

- автотранспорт на суму 257,0 тис. грн.;

- с/г машини на суму 358,0 тис. грн.;

- садок на суму 52 тис. грн.;

- худоба основного стада на суму 104,0 тис. грн.;

- оборотні кошти в сумі 2271,0 тис. грн. (а.с.19, т.1).

Із акту розрахунку пайового фонду з поміж іншого вбачається, що загальна вартість майна КСП ім.Петровського становить 13117000,00 грн. у тому числі: залишкова вартість об'єктів, які не підлягають паюванню на суму 7806000,00 грн.; розмір пайового фонду 5311000,00 грн.; кредиторська заборгованість 2262000,00 грн. (а.с.20, т.1).

12.11.2001 року відбулось засідання спілки співвласників ТОВ "Тростянчик ЛТД" результати якого зафіксовано в протоколі № 5 з порядком денним: проведення уточненої оцінки вартості майна; складання переліку майна під забезпечення боргів; затвердження переліку майна, яке піде під забезпечення боргів (а.с.21, т.1).

Із даного протоколу слідує, що під забезпечення кредиторської заборгованості, яка складає 2262025,38 грн. вирішено виділити наступне майно:

- цегельний завод - 213697,00 грн;

- сад (яблуні) -165012,00 грн;

- передвижна електростанція - 725,00 грн;

- сушілка під газ - 19326,00 грн;

- фруктосховище - 69213,00 грн;

- зерносклад на будівництві - 19800,00 грн;

- склад рід зерно - 11561,00 грн;

- склад під зерно 1494,00 грн.;

- майстерня - 8184,00 грн.;

- молодняк на вирощуванні та на відгодівлі - 213894,38 грн.;

- автомобілі - 294911,00 грн.;

- трактора - 45208,00 грн.;

- оборотні кошти - 239000,00 грн.;

- незавершене виробництво - 950000,00 грн..

Із матеріалів справи слідує, що комісією в складі працівників ТОВ "Тростянчик ЛТД", головного управління сільського господарства Тростянецької районної державної адміністрації, начальника районного відділу земельних ресурсів, Тростянчицького сільського голови складено акт на списання багаторічних насаджень (в тому рахунку насадження яблуні площею 133,8 га) розміщених на території Тростянчицької сільської ради затверджений керівником ТОВ "Тростянчик ЛТД" та начальником районного управління сільського господарства Тростянецької районної державної адміністрації (а.с.2, т.5).

Вказаний акт на списання затверджений рішенням 2 сесії 4 скликання Тростянчикської сільської ради від 10.07.2002 року (а.с.5, т.5).

Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка на якій розташований сад на території Тростянчикської сільської ради належить на праві власності фізичним особам, які отримали відповідні державні акти на право власності.

Зокрема в листі відділу Держкомзему у Тростянецькому районі від 14.05.2012 року № 777 вказується, що площа земельних ділянок розташованих під фруктовим садом на території Тростянчикської сільської ради становить 150,27 га (яблуневі дерева), 36,83 га (черешневі дерева), 17,87 га (вишневі дерева), 9,98 га (сливові дерева), а також зазначається прізвище, ім'я, по-батькові власника паю, його номер та площу.

Судом встановлено, що СТОВ "Тростянчик" протягом 2007-2008 року укладено договори оренди земельних ділянок із власниками земельних паїв на яких розміщений яблуневий сад (а.с.64-153, т.1, а.с.1-153, т.2, а.с.1-150, т.3, а.с.1-40, т.4).

В матеріалах справи міститься договір оренди від 03.03.2008 року укладений між СТОВ "Тростянчик" та співвласниками майна в особі голови комітету відповідно до п.п.1.1 , 2.1, 2.2 якого співвласники передають належні їм на праві спільної часткової власності основні засоби в оренду строком на 5 років згідно переліку визначеного в додатку № 2 до договору загальною вартістю 2872113,00 грн. (а.с.108-111, т.4).

Також судом встановлено, що 15.12.2010 року між СТОВ "Тростянчик" та ТОВ "Агропромпереробка" укладено угоду про співробітництво та організацію взаємовідносин згідно п.1 якої сторони підтверджують, що інтересами кожної із них відповідає спільна і погоджена реалізація сторонами проекту успішного ведення садівництва, насичення споживчого ринку фруктами та задоволення на основі отриманого прибутку власних інтересів (а.с.59-60, т.4).

Згідно п.2 вказаної угоди сторони зобов'язуються спільно діяти на засадах взаємної вигоди для досягнення спільних господарських цілей - забезпечення раціонального та ефективного використання фруктового саду загальною площею 140 га в с.Тростянчик Тростянецького району Вінницької області, збереження його родючості та отримання прибутку від ведення садівництва.

Пунктом 4.1 даної угоди визначено з поміж іншого, що СТОВ "Тростянчик" зобов'язується передати у тимчасове платне користування (суборенду) на строк не менше 7 років ТОВ "Агропромпереробка" багаторічні насадження, погоджене нерухоме та рухоме майно, що входить до складу пайового майна реорганізованого КСП та знаходиться в користуванні СТОВ "Тростянчик" на підставі договору оренди від 03.03.2008 року.

Із врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається із підстави та предмету заявленого позову, а також заперечень щодо нього спірні правовідносини між сторонами пов'язані із визначенням правомірності набуття у власність та правомірності подальшого використання яблуневого саду розташованого в с.Тростянчик Тростянецького району Вінницької області який був у складі майна КСП ім.Петровського, що розпайовувалось.

Відповідно до п.п.4-7 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 62 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2001 року за № 305/5496 у процесі реорганізації підприємств, у тому числі при вирішенні майнових питань, належні їм активи, відображені у загальному переліку на дату реорганізації, поділяються на такі групи: активи, передбачені для задоволення кредиторської заборгованості реорганізованого підприємства, які передаються підприємству-правонаступнику; активи, які не підлягають паюванню; майно соціальної інфраструктури; активи пайового фонду. Складання (уточнення) переліків активів та зобов'язань підприємств здійснюється комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки (далі - комісія), у відповідності до Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки". До переліку активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості реорганізованого підприємства, включаються: активи, реалізовані підприємством-правонаступником, на суму фактично погашеної заборгованості за період між датою реорганізації та датою уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємства (далі - дата вирішення майнових питань), за умови, що ціни реалізації не нижче справедливої вартості; інші активи, реалізація яких дала б можливість підприємству-правонаступнику розрахуватися за зобов'язаннями попередника, - із загального переліку активів підприємства на дату реорганізації за їх ринковою вартістю за погодженням між підприємством-правонаступником та співвласниками майна. Перелік активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості, затверджений загальними зборами колишніх членів підприємства, що є співвласниками його майна (далі - збори співвласників), і підписаний членами комісії та керівником підприємства-правонаступника, разом з витягом із протоколу зборів співвласників, яким затверджено цей перелік активів, є підставою для оформлення прав власності підприємства-правонаступника на це майно реорганізованого підприємства.

Слід вказати, що в п.14 названого Порядку та п.21 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" зазначено з поміж іншого, що до складу майна яке не підлягає паюванню відноситься майно, яке неможливо виділити у натурі в рахунок майнових паїв та поділити його без ушкодження, а саме: дороги, капітальні вкладення на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші мережі), гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги тощо.

З врахуванням наведених вище приписів та встановлених обставин справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступних міркувань.

Як вказувалось вище позивач обгрунтовуючи вказаний позов посилається на приписи ст.387 ЦК України.

Відповідно до вказаної норми власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Із аналізу вказаної норми слідує, що позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів) та іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").

Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом.

Слід вказати, що позивач має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт на автомашину, довіреність на розпорядження майном, договір тощо).

У випадку, коли власник (титульний володілець) не може надати такі документи у зв'язку з їх втратою або його права власності оспорюється відповідачем, у позові також має закладатися вимоги про визнання права власності. Не є безспірним доказом належності майна юридичній особі на праві власності, на праві повного господарського відання чи праві оперативного управління перебування майна на її балансі, оскільки останній є формою ведення бухгалтерського обліку (Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 02.04.1994 року), а не правовстановлюючим документом, що безпосередньо засвідчує право власності. Однак факт перебування майна на балансі підприємства (організації) суди можуть розглядати як один із доказових засобів з урахуванням правової підстави зарахування його на баланс, особливостей майна та інших обставин.

Із матеріалів справи слідує, що у відповідності до переліку майна виділеного для погашення кредиторської заборгованості затвердженого протоколом засідання спілки співвласників ТОВ "Тростянчик ЛТД" від 12.11.2001 року № 5 яблуневий сад перейшов у власність позивача.

Водночас матеріали справи не містять доказів оформлення права власності ТОВ "Тростянчик ЛТД" на вказане майно у відповідності до приписів п.7 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 62 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2001 року за № 305/5496.

Зміст заперечень відповідачів, а також їх процесуальна позиція свідчить про невизнання та оспорювання останніми права власності позивача на майно відносно якого заявлено позов про витребування.

Таким чином за відсутності в позовній заяві вимоги про визнання права власності на майно відсутні підстави для задоволення позову в частині вимоги про витребування оспорюваного майна із чужого незаконного володіння.

Приймаючи рішення суд зазначає, що виходячи із наведених вище законодавчих приписів доводи відповідачів про набуття у власність яблуневого саду фізичними особами при паюванні не приймаються до уваги, оскільки багаторічні насадження не підлягали паюванню.

Наведене також свідчить про неправомірність посилання в п.4.1 угоди від 15.12.2010 року як на підставу користування СТОВ "Тростянчик" яблуневим садом на договір оренди від 03.03.2008 року укладеного із спілкою співвласників ТОВ "Тростянчик ЛТД".

Слід вказати, що матеріали справи не містять додатку № 2 до договору оренди від 03.03.2008 року в якому повинен бути відображений перелік основних засобів, що передано в оренду СТОВ "Тростянчик".

Окрім того суд зазначає, що вказане також свідчить про неправомірність розпаювання решти саду між членами товариства на суму 52000,00 грн..

Твердження відповідача 2 про невідповідність переліку майна виділеного для погашення кредиторської заборгованості та протоколу засідання спілки співвласників ТОВ "Тростянчик ЛТД" від 12.11.2001 року № 5 також не приймається судом до уваги, оскільки вбачається, що на вказаному засіданні був присутній керівник підприємства-правонаступника, а також голова спілки співвласників, а згідно розділу 5 статуту спілки співвласників майна ТОВ "Тростянчик ЛТД" до повноважень загальних зборів співвласників не віднесено питання затвердження переліку майна виділеного під погашення кредиторської заборгованості (а.с.80-85, т.4).

Також не приймаються судом до уваги доводи відповідачів щодо відсутності яблуневого саду відносно якого заявлено вимогу про повернення, як такого що списаний згідно акту в 2002 році виходячи з наступного.

Із матеріалів справи слідує, що 29.09.2011 року комісією в складі арбітражного керуючого ТОВ "Тростянчик ЛТД" Федорова М.М., головного спеціаліста відділення Держкомзему у Тростянецькому районі Головатої Т., депутата Тростянчикської сільської ради Марчук З.М., головного агронома управління АПР Тростянецької РДА Коваля С.І. оформлено інвентаризаційний опис з якого вбачається наявність на території с.Тростянчик Тростянецького району Вінницької області саду загальною площею 214,95 га, в т.ч. яблуневий - 150,27 га, черешневий-36,83 га, вишневий - 17,87 га, сливовий - 9,98 га..

Фактична наявність саду підтверджується також змістом угоди від 15.12.2010 року укладеної між СТОВ "Тростянчик" та ТОВ "Агропромпереробка" про співробітництво та організацію взаємовідносин.

Наведене переконливо свідчить про те, що списання саду в 2002 році не призвело до його фізичного знищення та припинення існування і відповідно припинення права власності на багаторічні насадження як на об'єкт цивільного обороту в розумінні ст.ст.346, 349 ЦК України.

Твердження відповідача 1 про те, що предметом угоди від 15.12.2010 року являється новий сад, який був вирощений СТОВ "Тростянчик" після списання попереднього оцінюється судом критично, оскільки в підтвердження наведеного останнім не подано жодного належного та допустимого доказу.

Наявність укладеної між відповідачами угоди від 15.12.2010 року спростовує твердження відповідача 2 про відсутність у відповідачів титулу на володіння яблуневим садом, який на думку відповідача 2 належить власникам земельних ділянок.

Слід зазначити, що вказаним твердженням відповідач 2 фактично ставить під сумнів правомірність укладеної між ним та СТОВ "Тростянчик" угоди від 15.12.2010 року.

Також не приймаються до уваги доводи відповідача щодо належності яблуневого саду власникам земельних ділянок за набувальною давністю відповідно до ст.344 ЦК України виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Як вбачається об'єктом правової охорони даної статті є нерухоме або рухоме майно. При віднесенні речей до категорії нерухомості в науці цивільного права використовується два критерії: матеріальний - ступінь зв'язку цих речей із землею, і юридичний - віднесення законом тих чи інших речей до нерухомих. Наявність одного із цих критеріїв є достатньою. За першим критерієм до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких без непропорційного збитку для їх призначення є неможливим (жилі будинки, насадження, майнові комплекси) (ст. 181 ЦК). Юридичний критерій застосовується для віднесення до категорії нерухомого майна речей, роль яких у цивільному обороті надзвичайно важлива (повітряні й морські судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти). Рухомими речами визнаються такі, які можна вільно переміщувати в просторі.

Перебіг строку набувальної давності починається з моменту виникнення володіння.

Відповідно до норм зазначеної статті порядок набуття права власності за набувальною давністю залежить від виду речей. Право власності на рухоме майно виникає за наявності зазначених вище умов стосовно ознак володіння автоматично. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Враховуючи те, що багаторічні насадження в контексті названої статті відносяться до нерухомих речей посилання відповідача 2 на те, що фізичні особи є власниками вказаного майна без наявності відповідного рішення суду є безпідставним.

Окрім того суд зазначає, що державні акти на право власності на земельну ділянку отримані фізичними особами 30.05.2003 року, тобто з часу їх володіння земельними ділянками не минуло 10 років, що знову ж таки свідчить про безпідставність твердження відповідача 2 про набуття у власність фізичними особами яблуневого саду за набувальною давністю.

Суд зауважує, що в договорах оренди земельних ділянок укладених між фізичними особами та СТОВ "Тростянчик" визначено земельну ділянку за її складом та видом угідь у виді ріллі, а не багаторічних насаджень.

Твердження відповідача 2 про те, що власниками багаторічних насаджень являються власники земельних ділянок розташованих під ними згідно приписів ст.79 ЗК України та ст.373 ЦК України не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи процес розпаювання майна ТОВ "Тростянчик ЛТД" відбувався в 2001 році і на той момент чинним був Земельний кодекс України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ норми якого на відміну від Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ (вступив в силу 01.01.2002 року) не містили положення про те, що до земельної ділянки відносяться, крім іншого, багаторічні насадження розташовані на ній.

Окрім того, посилання відповідача 2 на приписи ст.79 ЗК України, ст.187, 373 ЦК України не спростовують наведених вище мотивів щодо правомірності набуття у власність ТОВ "Тростянчик ЛТД" яблуневого саду.

Твердження відповідача 2 щодо того, що яблуневий сад є складовою частиною земельної ділянки, який неможливо відокремити від останньої можливо розглядати в контексті правильності обраного позивачем способу захисту (неможливість віндикації), а не спростування правомірності набуття у власність позивачем вказаного майна.

Розглядаючи заперечення на позовну заяву викладені у відзиві відповідачів які зводяться до застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

01.01.2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України.

Згідно з п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Враховуючи те, що розподіл пайового фонду ТОВ "Тростянчик ЛТД" здійснювався в жовтні-листопаді 2001 року щодо зазначених спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України.

За приписами статті 256 ЦК України позовна давність -це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 цього Кодексу передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для правильного обчислення позовної давності важливим є визначення її початкового моменту, оскільки від нього залежить правильне обчислення строку позовної давності і в кінцевому результаті -захист порушеного права.

За загальним правилом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права.

Статтею 267 Цивільного кодексу України, який діє на день ухвалення рішення у справі, також встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Разом з цим, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи позивач (арбітражний керуючий Федоров М.М., 06.03.2012 року подав позовну заяву від імені ТОВ "Тростянчик ЛТД") дізнався про наявність яблуневого саду лише у вересні 2011 року за результатами проведеної комісійно інвентаризації.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позивач звернувся за захистом свого порушеного права в межах строку позовної давності.

Слід вказати, що аналогічна правова позиція стосовно відсутності пропуску строку позовної давності при зміні керівника підприємства арбітражним керуючим відображена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2008 року у справі № 23/295.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При цьому в зв'язку із відстроченням сплати судового збору до ухвалення судового рішення суд вважає необхідним стягнути вказану суму із позивача в доход Державного бюджету України при прийнятті рішення.

25.05.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 41, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. В позові ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Тростянчик ЛТД" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянчик", ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агропромпереробка" з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: "Спілка співвласників майнових паїв реорганізованого КСП ім. Петровського.", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_81, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_20, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_85 про повернення майна (сад яблуневий, який знаходиться в с.Тростянчик Тростянецького району Внницької області та розміщений на земельній ділянці площею 150,27 га.) з чужого незаконного володіння відмовити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Тростянчик ЛТД", с.Тростянчик, Тростянецький район, Вінницька область - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 03734381) в доход Державного бюджету України - 3 300 грн. 00 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати третім особам - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_81, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_20, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_85 - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

Повне рішення складено 30 травня 2012 р.

віддрук. 79 прим.:

1 - до справи.

2 - третя особа - Спілка співвласників майнових паїв реорганізованого КСП ім.Петровського - вул. Котовського, 3, с.Тростянчик, Тростянецький район, Вінницька область, 24342.

3- 79 - треті особи - с.Тростянчик, Тростянецький район, Вінницька область, 24342.