Рішення № 24379552, 29.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.12р. Справа № 33/5005/3613/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Паливні Ресурси", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро", м. Дніпропетровськ

про стягнення 87 597 грн. 71 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: представник не з'явився

Від відповідача: представник не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Паливні Ресурси" (далі -позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" (далі -відповідач) суму 84 000 грн. 00 коп. -основного боргу, 1 570 грн. 32 коп. -пені, 2 027 грн. 39 коп. - відсотків річних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару по договору купівлі -продажу товарів з використанням пластикових смарт-карт № СК-12012 від 12.01.2012р.

Представник позивача у судовому засіданні 16.05.2012 р. підтримав свої позовні вимоги , просив суд їх задовольнити.

Представники позивача та відповідача у призначене судове засідання 29.05.2012 р. не з'явилися. Про час та дату розгляду спору повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи.

Відповідач до канцелярії господарського суду 28.05.2012 р. надав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнає у повному обсязі.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні прийнято рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2012 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір купівлі -продажу товарів з використанням пластикових смарт-карт № СК-12012 (далі - Договір) за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товари на автозаправних станціях (АЗС) з використанням пластикових смарт-карт, а покупець зобов'язується приймати у власність товари та повністю оплачувати їх вартість (ціну), в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі (2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.5. Договору право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент його передачі, підтвердженням чому виступають дані Процесінгового центру продавця, а також видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання Товарів на АЗС.

Згідно з п. 5.2 Договору сплата вартості товарів за лімітною схемою (у випадках обумовлених у п.п. 9.3.; 9.4. Договору) здійснюється на підставі наданих продавцем рахунків на оплату товарів. Порядок оплати -відстрочка платежу. Покупець зобов'язаний здійснити 100 % оплату вартості прийнятих Товарів на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання відповідного рахунку на оплату від продавця (відповідно до п. 9.5. Договору) та/або досягнення залишку суми на особовому рахунку, визначеному у п.п. 9.3; 9.4. цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з видаткових накладних № ПР-000103 від 31.01.2012 р., № ПР-0000213 від 29.02.2012 р., № ПР-0000305 від 27.03.2012 р., підписаних та скріплених печаткою сторонами, позивачем здійснено поставку, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 84 000, 00 грн., що також підтверджується рахунками -фактур, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 17-22).

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, оплату у встановлений термін за поставлений товар не здійснив.

Позивачем та відповідачем було проведено звірку взаємних розрахунків станом на 04.05.2012 р., в якому відповідач підтвердив існуючу заборгованість перед позивачем у сумі 84 000, 00 грн. (а.с. 39).

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 84 000 грн. 00 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 11.2. Договору сторони передбачили, що покупець, як сторона, що належним чином виконує свої грошові зобов'язання (зокрема, несвоєчасно розраховується за поставлені Товари) за цим Договором (п.п. 5.1., 5.2., 9.6.2.), повинна сплатити на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який вона сплачується, від суми заборгованості, за кожний день прострочення виконання (тобто за кожен день неперерахування суми заборгованості) та 20 % річних від суми простроченого платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 570 грн. 32 коп. ( за період з 15.02.2012 р. - 17.04.2012 р.) Суд перевіривши розрахунок пені вважає, що вона підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши розрахунок 20 % річних, в сумі -2 027 грн. 39 коп. за період з 11.05.2012 року - 17.04.2012 року, суд вважає його таким, що також підлягає задоволенню, оскільки, встановлення в договорі іншого розміру процентів річних від простроченої суми не суперечить вимогам діючого законодавства, тому стягнення 20 % річних за прострочку виконання грошового зобов'язання, є такими, що відповідають нормам матеріального права та ґрунтуються на матеріалах справи.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 84 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 570 грн. 32 коп. -пені, 2 027 грн. 39 коп. -відсотків річних.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, докази погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в заявлених сумах.

На підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" (49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд. № 47, корпус № 1; код ЄДРПОУ 35112687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Паливні Ресурси" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Квітки-Основ'яненко, буд. № 5; код ЄДРПОУ 36495762) суму 84 000 грн. 00 коп. (вісімдесят чотири тисячі грн. 00 коп.) -основного боргу, 1 570 грн. 32 коп. (одна тисяча п'ятсот сімдесят грн. 32 коп.) -пені, 2 027 грн. 39 коп. (дві тисячі двадцять сім грн. 39 коп.) -відсотків річних, 1 751 грн. 95 коп. (одна тисяча сімсот п'ятдесят одна грн. 95 коп.) -судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудовська