Ухвала суду № 24378253, 22.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 р. Справа № 61615/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Довгополова О.М.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року в адміністративній справі № 2а/0370/1555/11за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цунамі» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Цунамі» (далі - ТОВ «Цунамі») звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області та, з уточненням позовних вимог, просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.12.2010 року № 0001482302/0, від 19.01.2011 року № 0001482302/1, від 24.12.2010 року № 0001722302/0 та стягнути з Державного бюджету України на свою користь бюджетну заборгованість (відшкодування) з податку на додану вартість у розмірі 273192 грн. 42 коп.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що висновки, викладені в актах перевірки, не відповідають дійсним обставинам. Крім того, є неправомірними посилання Луцької ОДПІ на відсутність результатів зустрічних перевірок контрагентів позивача по ланцюгу до виробника, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) не передбачає залежність права на декларування та отримання суми бюджетного відшкодування із податку на додану вартість від отримання відповідей на зустрічні перевірки по ланцюгу до виробника.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеною постановою, її оскаржила Луцька ОДПІ, яка вважає постанову безпідставною та необгрунтованою, винесеною з порушенням норм права та при неповному з'ясуванні всіх обставин у справі.

Апелянт просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Цунамі» відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що за результатами перевірок постачальників позивача по ланцюгу постачання до виробника не вдалося підтвердити заявлені суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а тому не може бути наданий висновок на проведення відшкодування вказаної суми.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не належить до задоволення з наступних міркувань.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ТОВ «Цунамі» зареєстроване як платник податку на додану вартість згідно Свідоцтва платника податку на додану вартість № 02811495 від 20.07.2001 року.

ТОВ «Цунамі» подало до Луцької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за листопад та грудень 2008 року, в яких відображено суми податку, що підлягають до бюджетного відшкодування в розмірах 882231 грн. та 258842 грн. відповідно, а також заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

29.11.2010 року Луцька ОДПІ провела документальну невиїзну перевірку позивача з питань правових відносин з постачальниками 2 ланки ТОВ «Авего», ПП «Еномая» за жовтень 2008 року, які вплинули на бюджетне відшкодування по декларації за листопад 2008 року та з постачальниками 1 ланки СПД ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3, 2 ланки ТОВ «Сервісний металоцентр «Леман-Україна» за листопад 2008 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за грудень 2008 року. За результатами перевірки складено акт від 29.11.2010 року за № 8895/23-3/31572226, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР і не підтверджено суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на суму 63595 грн. та за грудень 2008 року на суму 42782 грн.

У зв'язку із зазначеним Луцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 15.12.2010 року за № 0001482302/0, яким зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ на вказані суми.

Підставою для таких висновків податкового органу було те, що згідно із відповідями на запити про проведення зустрічних перевірок по підтвердженню правових відносин позивача із вказаними постачальниками було встановлено, що: ТОВ «Авего» за місцем знаходження не знаходиться, господарської діяльності не здійснює, бухгалтерських документів не зберігає, з 11.02.2009 року анульовано його реєстрацію платником податку на додану вартість; перевірку ПП «Еномая» неможливо провести, у зв'язку з тим, що порушено провадження у справі про банкрутство; по СПД ОСОБА_2 відповіді станом на 29.11.2010 року не отримано; по СПД ОСОБА_3 відповіді станом на 29.11.2010 року не отримано; відносно ТОВ «Сервісний металоцентр «Леман-Україна» прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Крім того, ТОВ «Цунамі» подало до Луцької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, липень, вересень та листопад 2009 року, в яких відображено суми податку, що підлягають до бюджетного відшкодування в розмірах 671232 грн., 285610 грн., 84166 грн., 264927 грн. та 457328 грн. відповідно, а також заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

06.12.2010 року Луцька ОДПІ провела документальну невиїзну перевірку позивача з питань правових відносин з постачальником 2 ланки ТОВ «Мак Девід» за серпень 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування по декларації за вересень 2009 року; з постачальником 1 ланки ПП «Саліс-2005» та з постачальником 3 ланки ТОВ «Катех-Електро» за жовтень 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за листопад 2009 року; з постачальниками 1 ланки ПП ОСОБА_4, 2 ланки ТОВ «Мак Девід», 4 ланки ПП «Магнолія» за червень 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування по декларації за липень 2009 року; з постачальником 1 ланки Славутський ДЛГ за березень 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за квітень 2009 року; з постачальником 1 ланки ДП «Львівська залізниця», ОСОБА_5 за квітень 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за травень 2009 року. За результатами перевірки складено акт від 08.12.2010 року № 9090/23-3/31572226, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР і не підтверджено суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на суму 39999 грн., за листопад 2009 року на суму 52176 грн. 89 коп., за липень 2009 року на суму 18438 грн., за квітень 2009 року на суму 20826 грн. 53 грн. і за травень 2009 року на суму 35375 грн.

У зв'язку із зазначеним Луцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 24.12.2010 року № 0001722302/0, яким зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ на вказані суми.

Підставою для таких висновків податкового органу було те, що згідно із відповідями на запити про проведення зустрічних перевірок по підтвердженню правових відносин позивача із вказаними постачальниками було встановлено, що: по ДП «Славутське лісове господарство», ПП ОСОБА_5, ДП «Львівська залізниця» та ТОВ «Катех-Електро» станом на 07.12.2010 року відповіді не отримано; ПП ОСОБА_4 є посередником, неможливо провести зустрічні перевірки по ланцюгу до виробника, оскільки неможливо встановити постачальників; ПП «Магнолія» за місцезнаходженням не знаходиться; ТОВ «Мак Девід» постановою господарського суду м.Києва від 02.07.2009 року визнано банкрутом; ПП «Саліс-2005» до податкового органу не звітується, за місцезнаходженням не знаходиться.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності податкових повідомлень-рішень відповідача від 15.12.2010 року № 0001482302/0, від 19.01.2011 року № 0001482302/1, від 24.12.2010 року № 0001722302/0 та необхідності їх скасування, а також стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 273192 грн. 42 коп., згідно декларацій за періоди: листопад та грудень 2008 року, а також за квітень, травень, липень, вересень та листопад 2009 року, виходячи з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені Законом № 168/97-ВР.

Бюджетне відшкодування, відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР, - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктами 7.7.2 та 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 9 частини шостої статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-XII, який був чинний на момент проведення перевірки, органи державної податкової служби проводять позапланову виїзну перевірку, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з частиною 2 підпункту 7.7.5, підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з підпунктом 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

З матеріалів справи видно, що позивачем було сплачено суми податку на додану вартість постачальникам товару в складі ціни товару і ці суми включались позивачем до складу податкового кредиту у відповідності до вимог Закону № 168/97-ВР.

Також із матеріалів справи видно, що позивачем подано до Луцької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за листопад та грудень 2008 року, а також за квітень, травень, липень, вересень та листопад 2009 року, в яких відображена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, що Луцькою ОДПІ не заперечується.

Доводи відповідача про непідтвердження факту надмірної сплати сум податку на додану вартість у бюджет результатами зустрічних перевірок по ланцюгу товаровиробника не є правовою підставою для відмови позивачеві у бюджетному відшкодуванні, оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Чинне законодавство не передбачає такої передумови виникнення у платника права на отримання бюджетного відшкодування, як факт сплати податкових зобов'язань контрагентами платника. Адже з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника порушення іншими особами (зокрема, його постачальниками) податкового законодавства не може негативно впливати на результати діяльності такого платника за умови відсутності доказів його недобросовісності.

Відповідна правова позиція викладена і у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03),

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Встановивши, що ТОВ «Цунамі» виконало усі, передбачені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вимоги, спрямовані на отримання бюджетного відшкодування за вищезазначеними податковими деклараціями, а також відсутність з боку товариства порушень податкового законодавства під час формування задекларованого від'ємного значення ПДВ в оспорюваній сумі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що товариство має всі підстави для отримання невідшкодованої суми податку на додану вартість у розмірі 273192 грн. 42 коп., тому обґрунтовано задовольнив позов.

При цьому відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, заперечуючи проти позову, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не довів факту порушення з боку позивача та правомірності своїх дій при прийнятті оскаржуваних рішень.

У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року в адміністративній справі № 2а/0370/1555/11, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді О.М.Довгополов

Н.М.Судова-Хомюк

Ухвала складена у повному обсязі 25 травня 2012 року.