Ухвала суду № 24378146, 23.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 р. Справа № 17745/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний комбінат» на постанову господарського суду Закарпатської області від 05 лютого 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний комбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2007 року позивач Мукачівський Виробничо-комерційний комбінат Закарпатської обласної споживчої спілки звернувся до суду з адміністративним позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 23.03.2006 року: № 20001981640/01390/16-00/017095353/6128, № 0001991640/01391/16-00/01730953/6129, № 0002001640/01389/16-00/01730953/6127,від 06.03.2006 року: № 1005/15-03/01730953/4791, № 1006/15-03/01730953/4792, № 1007/15-03/01730953/4793.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 05 лютого 2010 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, таке оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на незаконність оскаржуваної постанови та порушення при її прийнятті норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, покликаючись на норми ст. 241 - ст. 250 Господарського кодексу України, зазначає, що штрафи, встановлені в ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є адміністративно-господарськими штрафами в розумінні ГК України. У зв'язку з цим є всі підстави стверджувати, що на них, як на один із видів адміністративно-господарських санкцій, поширюється дія ст. 250 Господарського кодексу України. Оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені 23.02.2006 року, тобто від моменту правопорушення до застосування штрафу минуло більше року, є підстави визнавати штрафи неправомірними у зв'язку із закінченням строку давності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції 17.03.2006 року проведено перевірку дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати податків, зборів та інших платежів Мукачівського Виробничо-комерційного комбінату Закарпатської обласної споживчої спілки за період з 16.04.2003 року по 07.02.2006 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 106 від 17.03.2006 року, відповідно до якого встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по ПДВ на загальну суму 91171,66грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Мукачівською об'єднаною державною податковою інспекцією розраховано штрафні санкції та винесено податкові повідомлення-рішення від 23.03.2006р.: №0002001640/0 1389/16-00/01730953/6127 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1792,94грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17929,38грн.; №0001991640/0 1391/16-00/01730953/6129 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1731,60грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8658грн.; №20001981640/0 1390/16-00/01730953/6128 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 32292,14грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 64584,28грн.

Також працівниками Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції 21.02.2006 року проведено перевірку дотримання податкового законодавства Мукачівським Виробничо-комерційним комбінатом Закарпатської обласної споживчої спілки за період з 01.01.2003 року по 21.02.2006 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 93/15-03 від 21.02.2006 року, відповідно до якого встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку на загальну суму 65411,75грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Мукачівською об'єднаною державною податковою інспекцією розраховано штрафні санкції та винесено податкові повідомлення-рішення від 06.03.2006р.:№ 1007/15-03/01730953/4793 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2903,75грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов"язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 29037,50грн.; 1005/15-03/01730953/4791 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1242,65грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 6213,25грн.; №1006/15-03/01730953/4792 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 15083,50грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 30 161грн.

В силу норми ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарські штрафи.

Згідно із ст. 241 цього ж кодексу адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Стягнення адміністративно-господарського штрафу за порушення суб'єктом господарювання строків сплати зборів (обов'язкових платежів), який передбачено ст.242 цього ж кодексу, застосовується до суб'єктів господарювання, у випадку порушення останніми встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати, тоді як податок на додану вартість, який сплачується до бюджету не відноситься до таких зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким законом є Закон України „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пунктом 17.1 статті 17 якого визначено штрафні санкції за порушення податкового законодавства. Так, підпунктом 17.1.7 пунктом 17.1 статті 17 цього Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, -у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.7 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" (в редакції чинній на час прийняття оспорюваних рішень) органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.

Таким чином, положення ст.250 Господарського кодексу України не розповсюджуються на випадки, коли контролюючий орган застосовує штрафні (фінансові) санкції згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відтак, посилання апелянта на неправомірність застосування відповідачем до нього штрафних санкцій у вигляді штрафу, передбачених пунктом 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за межами строку встановленого ст.250 ГК України є безпідставними з огляду на вищезазначені норми даного Закону.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний комбінат» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 05 лютого 2010 року у справі № 14/75 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя В.З. Улицький