Постанова № 24377065, 17.05.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

17.05.12 Справа № 5015/1390/12

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю -фірми «Габен», м. Львів

на ухвалу господарського суду Львівської області від 09.04.2012 року

у справі №5015/1390/12

за позовом: ОСОБА_2, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю -фірми «Габен», м. Львів

про зобов'язання до вчинення дій та стягнення вартості частини майна товариства, пропорційної внеску до статутного фонду та частини прибутку, одержаного товариством до виходу учасника

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 -представники

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без здійснення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.04.2012 року у справі № 5015/1390/12 (суддя Чорній Л.З.) заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено та на стадії попередньої підготовки справи до розгляду судом вжито заходів забезпечення позову до ТзОВ -фірми «Габен» шляхом накладення арешту на належне ТзОВ -фірмі «Габен»рухоме та нерухоме майно в частині, що відповідає розміру заявлених позовних вимог та судових витрат, загальною вартістю 61 398 000,00 грн.

Приймаючи ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що порівняльний аналіз балансів відповідача за 2010 та 2011 рр. свідчить про тенденцію виведення ТзОВ фірмою «Габен»грошових коштів, нарощенням кредитних зобов'язань, забезпечених заставою та за умов збереження відповідної тенденції існує очевидна небезпека погіршення фінансового стану господарського товариства, що призведе, в свою чергу, до неможливості виконання в подальшому судового рішення по даній справі; дані рядка 230 Балансу відповідача («Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті») за 2011 рік, свідчать про те, що залишок грошових коштів, які обліковуються на рахунках відповідача у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, становить 159 000,00 грн., що є недостатнім для реального виконання можливого судового рішення про стягнення з відповідача суми позовних вимог у розмірі 61 333 620,00 грн. та можливих судових витрат у розмірі 64 380,00 грн..

Не погоджуючись з відповідною ухвалою місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду Львівської області від 09.04.2012 року у справі №5015/1390/12 скасувати.

У своїй апеляційній скарзі відповідач покликається на передчасність вжиття місцевим господарським судом заходів забезпечення позову з підстав відсутності в позивача порушеного права, чого місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було взято до уваги. При цьому, апелянт стверджує, що на його адресу не надходило жодного із документів, з отриманням апелянтом (його відповідними посадовими особами) яких Закон України «Про господарські товариства»пов'язує дату виходу позивача з числа учасників господарського товариства та виникнення в апелянта обов'язку щодо виплати позивачу вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства.

Крім цього, вказує на те, що при зверненні до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Також, покликається на неправильність обраного місцевим господарським судом заходу забезпечення позову, його неадекватність обставинам справи та неспіврозмірність заявленим позовним вимогам.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач повністю заперечує проти її доводів покликаючись на те, що доводи апелянта не підтверджені належними засобами доказування та ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим відповідна апеляційна скарга не може бути задоволена.

В судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, призначеному на 10.05.2012р. представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, висловився по суті її доводів та просив апеляційну скаргу задоволити.

Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечили з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просили суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

За клопотанням представників позивача та з метою надання сторонам можливості подати суду додаткової докази, якими обґрунтовувалися їх доводи і заперечення, розгляд судом апеляційної скарги ухвалою суду від 10.05.2012 року відкладено на 17.05.2012 року.

В призначене судом на 17.05.2012 року судове засідання, представник апелянта не з'явився, подав клопотання № 7/1 від 16.05.2012 року про відкладення розгляду апеляційної скарги з метою виконання вимог ухвали суду та подання витребуваних від нього доказів.

Судова колегія розглянувши дане клопотання, вирішила у його задоволенні відмовити, оскільки учасник судового процесу не позбавлений права і можливості за необхідності забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч. 1-4 ст.28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і з числа осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, витребувані ухвалою суду документи міг направити на адресу суду поштовим відправленням. Крім того, витребувані від відповідача додаткові докази, а саме завірені копії балансу за 2011 рік та звіту про фінансові результати товариства за 2011 рік, були долучені до матеріалів справи представником позивача (клопотання № 17/5-1 від 17.05.2012р.).

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши думку представників сторін, дослідивши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_2, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю -фірми «Габен», м. Львів про зобов'язання до вирішення питання щодо визначення вартості частини майна ТзОВ -фірми «Габен», пропорційної частці позивача у статутному фонді товариства; стягнення з ТОВ -фірми «Габен»на користь позивача вартості частини майна товариства, пропорційної частці позивача у статутному капіталі товариства та частини прибутку, одержаного товариством в 2011 році до моменту виходу позивача з числа учасників товариства на загальну суму у розмірі 61 333 620,00 грн.; стягнення з ТзОВ -фірми «Габен»на користь позивача судового збору у розмірі 64 380,00 грн.

До позовної заяви позивачем долучено заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник, в контексті відсутності на рахунках апелянта грошових коштів, необхідних для реального виконання можливого судового рішення, просить до вирішення справи по суті накласти арешт на належне Товариству з обмеженою відповідальністю -фірмі «Габен»(код ЄДРПОУ 20832731, 79026, м. Львів, вул. Персенківка, 19) рухоме та нерухоме майно в частині, що відповідає розміру заявлених позовних вимог та можливих судових витрат, загальною вартістю 61 398 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на те, що відповідно до п. 8.4. Статуту ТзОВ - фірми «Габен», зі змінами затвердженими рішенням загальних зборів учасників від 22.12.2005 року та зареєстрованими 28.12.2005р., його частка складає 34% від загальної частки статутного капіталу Товариства.

Суд відзначає, що вищезазначене відображено в поданій позивачем належним чином засвідченій копії Статуту ТзОВ - фірми «Габен»в редакції від 28.12.2005р. та знаходить своє підтвердження у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.03.2012р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Заявою, завіреною приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 28.11.2011 року, відповідача повідомлено про вихід з числа учасників ТзОВ -фірми «Габен»та запропоновано виплатити позивачу вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, яка становила 34 %.

Колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що до матеріалів позовної заяви позивачем долучено копію заяви від 28.11.2011р. про вихід позивача з числа учасників ТзОВ -фірми «Габен», посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та належним чином посвідчену позивачем копію опису вкладення до цінного листа, як доказ направлення 28.11.2011р. відповідної заяви на адресу ТОВ -фірми «Габен».

Крім цього, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено вимогу від 14.02.2012 року про надання ТОВ -фірмою «Габен»копії Звіту товариства за 2011 рік, інформації та копій документів, що підтверджують дійсний розмір вартості майна ТОВ - фірми «Габен», в тому числі корпоративних прав та цінних паперів, що йому належать; визначення вартості частини майна ТОВ - фірми «Габен», що пропорційна його частці у статутному капіталі товариства, яка становить 34 %; визначення вартості частини прибутку, одержаного ТОВ -фірмою «Габен»у 2011 році до моменту виходу позивача з товариства (28.11.2011р.); виплату йому вартості частки майна ТОВ -фірми «Габен», пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, яка становить 34%; виплату йому належної частини прибутку, одержаного ТОВ -фірмою «Габен»в 2011 році до моменту виходу позивача та надання графіку відповідних платежів. При цьому, в якості доказу направлення відповідної вимоги на адресу ТОВ -фірми «Габен»позивачем долучено до позовної заяви належним чином засвідчену копію рекомендованого повідомлення №7902300230686 про вручення поштового відправлення, врученого апелянту 05.03.2012р.

Відповідно до ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Пунктом 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530 передбачено, що відповідно до ч.2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. За умов подання позивачем письмових доказів у незасвідчених належним чином копіях, суд повинен зобов'язати позивача подати у визначений судом термін оригінали (за необхідності) або належним чином засвідчені копії письмових доказів.

Суд констатує, що подані позивачем до суду першої інстанції та наявні у справі письмове попередження (повідомлення) про вихід від 25.08.11р.; опис вкладення до цінного листа від 28.11.2011р.; письмова вимога від 14.02.2012 року на адресу ТОВ -фірми «Габен»та докази направлення письмової вимоги від 14.02.2012 року на адресу ТОВ -фірми «Габен»є належним чином засвідченими позивачем копіями. Наявна в матеріалах справи копія заяви від 28.11.2011р. про вихід позивача з товариства, посвідчена 28.11.2011р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Крім цього, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду відзначає, що при розгляді 10.05.2012р. в судому засіданні апеляційної скарги ТОВ -фірми «Габен»на оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, судом апеляційної інстанції оглянуто оригінали окремих вищезазначених письмових доказів, зокрема, опису вкладення до цінного листа про направлення 28.11.2011р. на адресу ТОВ -фірми «Габен»заяви від 28.11.2011. про вихід позивача з числа учасників товариства, а також рекомендованого повідомлення №7902300230686 про вручення поштового відправлення, яким апелянту 05.03.2012р. вручено вимогу позивача від 14.02.2012р. За результатами огляду в судовому засіданні оригіналів відповідних письмових доказів, колегія суддів констатує про відповідність поданих позивачем місцевому господарському суду належним чином засвідчених копій цих доказів їх оригіналам.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до цієї статті господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Таким чином на суд не покладається обов'язок активного вживання заходів щодо збирання доказів на підтвердження фактичних обставин справи.

Враховуючи прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали на стадії попередньої підготовки справи до розгляду без виклику представників сторін (узгоджується із приписами ст.65 ГПК України) та обмеження судом в такий спосіб принципу змагальності сторін, судом апеляційної інстанції створено, зокрема апелянту, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Проте та попри здійснення судом апеляційної інстанції правосуддя на засадах рівності всіх учасників судового процесу та з дотриманням засад змагальності сторін, колегія суддів резюмує те, що апелянтом в суді апеляційної інстанції не спростовано достовірності поданих позивачем письмових доказів, а також не доведено належними та допустимими доказами обставин, на які апелянт покликається у своїй апеляційній скарзі, зокрема, обставин ненадходження на адресу ТОВ -фірми «Габен»будь-яких з вищезазначених документів.

Зазначене вище свідчить про подання позивачем до місцевого господарського суду письмових доказів в належним чином засвідчених копіях, які в розумінні ст.36 ГПК України є належними доказами, достовірність яких перевірена судом апеляційної інстанції і не спростована апелянтом та наявність яких в суду першої інстанції вказувала на вчинення позивачем юридично значимих дій, пов'язаних із його виходом з числа учасників ТОВ -фірми «Габен», а також та на те, що звернення позивача до суду із відповідним позовом спрямоване на реальний захист своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входить ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення, та довести адекватність засобу забезпечення позову.

З метою однакового і правильного застосування законодавства щодо забезпечення позову Пленум Вищого господарського суду України надав господарським судам відповідні роз'яснення, які містяться у постанові від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».

В розумінні абзацу 2 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову та досліджуючи наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, місцевий господарчий суд керувався даними балансу ТОВ -фірми «Габен»за 2011 рік, поданого позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом.

У своїй апеляційній скарзі на ухвалу місцевого господарського суду апелянт не заперечуючи загалом достовірності даних, що містилися в балансі ТОВ - фірми «Габен»станом на 31.12.2011р., поданому позивачем до місцевого господарського суду, наголошував втім на неналежності його, як письмового доказу, оскільки такий хоч і був засвідчений позивачем, однак не містив підписів посадових осіб товариства та не був скріплений його печаткою.

Враховуючи викладене та з метою встановлення достовірності і порівняння даних балансу ТОВ -фірми «Габен» за 2011 рік з даними, що містилися в балансі товариства за цей період, поданому позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом, колегією суддів запропоновано сторонам, а зокрема апелянту, надати суду підписаний посадовими особами товариства та скріплений його печаткою баланс ТОВ -фірми «Габен»за 2011 рік.

Колегія суддів відзначає, що відповідна вимога апелянтом виконана не була; копій балансу ТОВ -фірми «Габен»станом на 31.12.2011р. і звіту про фінансові результати ТОВ - фірми «Габен»за 2011 рік, підписаних посадовими особами товариства та скріплених його печаткою апелянт не надав. Водночас та з метою виконання відповідних вимог суду позивачем супровідним листом (клопотання № 17/5-1 від 17.05.2012 року) надано копію листа Головного управління статистики у Львівській області №09-06-3/140 від 14.05.2012р. та додані до листа копії балансу ТОВ -фірми «Габен»станом на 31.12.2011р. і звіту про фінансові результати ТОВ - фірми «Габен»за 2011 рік, які подавалися товариством до органів державної статистики та підписані посадовими особами ТОВ -фірми «Габен»і скріплені печаткою товариства.

На підставі порівняння відповідних копій документів колегією суддів встановлена обставина достовірності даних, що містилися в балансі ТОВ -фірми «Габен», поданому позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом, з даними балансу ТОВ -фірми «Габен»станом на 31.12.2011р., який подавався товариством до Головного управління статистики у Львівській області.

Таким чином, надаючи оцінку доводами позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову та досліджуючи наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, місцевий господарський суд, зокрема відзначив, що як свідчать дані рядка 230 балансу ТОВ -фірми «Габен»(«Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті») за 2011 рік на початок звітного періоду (початок 2011 року) на рахунках апелянта у банківських або в інших кредитно-фінансових установах обліковувалися грошові кошти у розмірі 7 627 000,00 грн., тоді як залишок грошових коштів, які обліковуються на рахунках апелянта на кінець звітного періоду (кінець 2011 року) склав 159 000,00 грн.

За висновком місцевого господарського суду, з яким погоджується колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, зазначене вище дозволяє достатньо обґрунтовано припускати, що апелянтом після вчинення позивачем юридично значимих дій, пов'язаних із його виходом з числа учасників ТОВ -фірми «Габен», витрачено для розрахунків з іншими контрагентами, а не з позивачем 7 468 000,00 грн., які обліковувалися на рахунках апелянта у банківських або в інших кредитно-фінансових установах та підтверджує наявність фактичних обставин (витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем), з якими пов'язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Крім цього, як правильно встановлено місцевим господарським судом та вбачається із рядка 500 пасиву балансу апелянта («Короткострокові кредити банків») станом на 31.12.2011р. на початок звітного періоду (початок 2011 року) заборгованість апелянта за короткостроковими кредитами банків складала 23 089 000,00 грн., тоді як на кінець звітного періоду така заборгованість зросла на 24 814 000,00 грн. та склала 47 903 000,00 грн. Тобто, впродовж 2011 року апелянт збільшив свої кредитні зобов'язання на 24 814 000,00 грн., виконання яких забезпечено заставою (іпотекою) належного останньому майна на яке може бути звернено стягнення з метою виконання можливого рішення суду по даній справі.

Суд відзначає, що в розумінні абз.2 п.3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №16 обставина укладення апелянтом договорів застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, дозволяє обґрунтовано припускати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття судом заходів до забезпечення позову.

Також, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не може погодитися і з доводами апелянта щодо неправильності обраного місцевим господарським судом заходу забезпечення позову, його неадекватності та неспіврозмірності з огляду на наступне.

Відповідно до п.7.1 постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. господарський суд, обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, повинен виходити з того, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат.

Судом встановлено, що вирішуючи питання про забезпечення позову з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, місцевим господарським судом на підставі даних балансу апелянта за 2011 рік, зокрема, рядка 230 Балансу апелянта («Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті»), встановлена обставина відсутності у ТОВ -фірми «Габен»грошових коштів, достатніх забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Суд відзначає, що обставина відсутності грошових коштів, достатніх забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, жодним чином не спростована апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі на ухвалу місцевого господарського суду та визнана його представником в судовому засіданні при розгляді судом апеляційної інстанції скарги на відповідну ухвалу.

Водночас, проведений місцевим господарським судом аналіз даних балансу ТОВ -фірми «Габен»свідчив про наявність в останнього майна (речей), достатнього забезпечити фактичне виконання можливого судового рішення, у зв'язку із чим та за умов встановленої недостатності в апелянта грошових коштів, місцевим господарським судом правомірно було вжито заходів забезпечення позову, що спрямовані на реальне забезпечення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Вживаючи заходи забезпечення позову суд не вправі вирішувати справу по суті чи забезпечувати позов у спосіб, тотожний вирішенню справи по суті. Зазначене узгоджується із абз.3 п.9 постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р., відповідно до якого господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При цьому колегія суддів відзначає, що місцевим господарським судом вжито заходів до забезпечення позову у спосіб накладення арешту на належне апелянту рухоме та нерухоме майно в частині, що відповідає розміру заявлених позовних вимог та можливих судових витрат, загальною вартістю 61 398 000,00 грн., тобто, застосовуючи заходи забезпечення позову місцевий господарський суд виходив з того, що піддане арешту майно слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат, що відповідає рекомендаціям Пленуму ВГСУ, які містяться у постанові №16 від 26.12.2011р.

У зв'язку із цим колегією суддів не приймаються до уваги покликання апелянта на те, що арешту могло бути піддане майно, обмежене сумою позовних вимог у розмірі 16 412 820,00 грн., яка на переконання апелянта є реальною вартістю частки позивача, оскільки вирішення відповідного питання відбуватиметься за результатами його розгляду судом по суті.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 09.04.2012 року залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ -фірма «Габен»-без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Мурська Х.В.