Рішення № 24376338, 22.05.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Справа № 5023/1283/12

вх. № 1283/12

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №70 від 13.04.2012 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Хелп - Агро", м. Харків

до Державного підприємства Дослідного господарства "Комсомолець" Національної академії аграрних наук України"

про стягнення 73 849,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням зменшення позовних вимог, прийнятого судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 57 641,58 грн. заборгованості за договором поставки №15-04/кп від 15.04.2009 року та за договором купівлі-продажу №06-03/кп/1 від 06.03.2008 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

23 квітня 2012 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, просив суд на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України та доданої до відзиву заяви, застосувати строки позовної давності до позовних вимог ТОВ НВФ «Хелп-Агро», що випливають із зобов'язань Відповідача з договору №06-03/кп/1 від 06.03.2008 р. та до позовних вимог, що випливають із зобов'язань на підставі отриманої 02.03.2007 року передплати за батьківські форми насіння кукурудзи у сумі 28 849,46 грн..

26.04.2012 року до суду позивач надав до суду Додаткове юридичне обґрунтування, в якому спростовує заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов. Зокрема, позивач наголошує, що досудове врегулювання спорів відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України застосовується за домовленістю сторін між собою. При цьому досудове врегулювання не є обов'язковим (Постанова ВГС України від 24.10.2006 р. №2/238). Проте, позивач надав до суду належним чином завірені копії претензії №192 від 07.06.2011 р. та відповіді про погашення заборгованості у строк до вересня 2011 року.

З приводу прохання Відповідача щодо застосування судом позовної давності по кредиторським вимогам, що впливають з договору № 06-03/КП/1 від 06.03.2008 р. та передплати за батьківські форми насіння кукурудзи у сумі 28849,46 грн. по рахунку №02-03 від 02.03.2007 р., позивач пояснив, що Відповідач сплатив по випискам №1278 311-361 від 24.12.2010 р. на суму 15000,00 грн. та №1254 311-361 від 10.12.2010 р. на суму 20000,00 грн., в призначенні платежу зазначено "погашення кредиторської заборгованості" без зазначення конкретної накладної або Договору.

Оскільки призначення платежу не зазначено, то позивач використав ці кошти на погашення заборгованості рівномірно за всіма накладними, за якими існує заборгованість, включаючи передплату.

Тому, позивач вважає, що Відповідач зробив дію, що свідчить про визнання ним своїх боргових зобов'язань.

Також, позивач наголошує, що Сторонами по справі був підписаний 24 квітня 2012 р. Акт звірки взаєморозрахунків, де Відповідач визнав заборгованість у повному розмірі.

17.05.2012 року до суду надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 57641,58 грн., у тому числі 20 000,00 грн. боргу за договором поставки №15-04/кп від 15.04.2009 року та 37641,58 грн. боргу за договором купівлі-продажу №06-03/КП/1 від 06.03.2008 року.

Враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує уточнені позовні вимоги з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

06.03.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "ХЕЛП-АГРО"' та Державним підприємством "Дослідним господарством "Комсомолець" НААН України був укладений договір купівлі-продажу за № 06-03/кп/1, відповідно до якого Позивач зобов'язався відвантажити Відповідачу 2000 кг насіння кукурудзи "Х-295" та 2000 кг насіння кукурудзи "Х-311" 2000 кг на загальну суму (з урахуванням ПДВ) 48 000,00 грн..

Позивач взяті на себе за укладеним Договором зобов'язання виконав у повному обсязі 11.03.2008 р. на підставі довіреності ЯОХ № 611521 від 11.03.2008 р., за видатковою накладною ТН № 56, № 57 від 11.03.2008 р. Відповідачем одержано 2000 кг насіння кукурудзи "Х-295" та 2000 кг насіння кукурудзи "Х-311" (далі - товар) на загальну суму (з урахуванням ПДВ) 48000,00 грн. Претензій щодо якості та кількості товару від Відповідача не надходило.

Відповідно до п. 2 Договору оплата за поставлений товар здійснюється Відповідачем у безготівковому порядку шляхом перерахування платіжними дорученнями грошових коштів на поточний рахунок позивача до 01.03.2008 року.

Проте відповідач взяті на себе зобов'язання за укладеним Договором виконав частково, сплативши 3000,00 грн., що підтверджується випискою №1278 311-361 від 24.12.2010 року, та 24.04.2012 року провівши взаємозалік вимог на суму 7358,42 грн., що підтверджується видатковою накладною №715 від 24.04.2012 року.

Також згідно з Договором поставки №15-04/кп від 15.04.2009 р. Відповідачу було відвантажено насіння кукурудзи гібриду Рус1ч у кількості 5000 кг на загальну суму 50 000,00 грн. (з ПДВ). Факт відпуску насіння підтверджується ТН №283 від 15.04.2009 року, та довіреністю №138 від 14.04.2009 року через ОСОБА_2. Претензій щодо якості та кількості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до п. 2.3.2 Договору повний розрахунок за поставлений товар повинен бути здійснений не пізніше 31.10.2009 року.

Проте відповідач взяті на себе зобов'язання за укладеним Договором виконав частково, сплативши 30 000,00 грн., що підтверджується випискою №464 311-361 від 01.10.2009 року.

На претензію від 07.06.2011 року № 192 про сплату заборгованості, надійшла відповідь про погашення заборгованості до вересня 2011 року.

Оплата за придбане насіння до цього часу в повному розмірі не здійснена.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 57641,58 грн., у тому числі 20 000,00 грн. боргу за договором поставки №15-04/кп від 15.04.2009 року та 37641,58 грн. боргу за договором купівлі-продажу №06-03/КП/1 від 06.03.2008 року обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

При цьому судом відхиляються заперечення відповідача, оскільки вони ґрунтуються на довільному та помилковому тлумаченні приписів чинного законодавства, недоведені суду жодним конкретним доказом, тобто позбавлені правового та фактичного обґрунтування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору в сумі 1256,26 грн. покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Дослідного господарства "Комсомолець" Національної академії аграрних наук України" (64644, Харківська область, Лозівський район, с. Комсомольське, код ЄДРПОУ 05460462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Хелп - Агро" (61072, м. Харків, вул. Тобольська, буд. 42-А, оф. 406, п/р 26001035919700 в АТ "УкрСиббанк" ХРУ, МФО 351005 код ЄДРПОУ 30511419 м. Харків) 57 641,58 грн. боргу, 1256,26 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний ___ травня 2012 року.

Суддя Присяжнюк О.О.