Рішення № 24375347, 22.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/5652-2012 22.05.12

За позовом Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1 ПАТ

"Автомобільна компанія Богдан Моторс"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-Західний Альянс"

Про стягнення 9011,35 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача ОСОБА_2 (дов. №1056/01-23 від 28.11.2011р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1 ПАТ "Автомобільна компанія Богдан Моторс" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-Західний Альянс" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 9011,35 грн., з яких 8100,96 грн. основної заборгованості за Договором №5-34/11 від 20.01.2011р., 694, 88 грн. пені, 134,50 грн. трьох відсотків річних, 81,01 грн. інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов № 5-34/11 від 20.01.2011р. в частині оплаченого позивачем та непоставленого відповідачем товару. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 11, 509, 520, 521, 525, 526, 530, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 232, 343 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/5652-2012, розгляд справи призначено на 22.05.2012 року.

В судове засідання 22.05.2012 року відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвали про порушення провадження у справі направлено відповідачу за адресою зазначеною у витягу з ЄДРПОУ на відповідача 08.05.2012 року, проте повідомлення про вручення чи конверт направлений на адресу відповідача до суду не надходили.

У пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання.

Представником позивача надано оригінали документів для огляду в судовому засіданні та усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2011 року між Дочірнім підприємством «Автоскладальний завод №1»Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс»(далі по тексту -Позивач; Покупець за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південно-Західний Альянс»(далі по тексту -Відповідач; Постачальник за Договором) укладено Договір поставки №5-34/11 (далі по тексту -Договір).

У відповідності до умов Договору (п. 1.1), Постачальник Приймає на себе зобов'язання систематично поставляти і передавати у власність Покупця металопрокат (далі - Товар), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Номенклатура Товару та ціни визначаються у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору ( п. 1.3. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору, поставка Товару за цим Договором здійснюється за рахунок Постачальника на умовах СРТ (у редакції ШСОТЕКМЗ 2010) - м. Луцьк, склад «Перевізника». Сторони вправі на протязі дії цього Договору змінювати базис поставки конкретної партії Товару, що постачається Постачальником за цим Договором, на інший базис поставки, що зазначатиметься у Специфікації.

Товар поставляється партіями, з врахуванням плану виробництва Покупця. Термін поставки Товару: протягом 10-ти календарних днів після отримання Постачальником попередньої оплати. Асортимент, вид Товару, комплектність, кількість кожної партії Товару та інші дані, необхідні для організації поставок, визначаються Сторонами у Замовленнях Покупця, які є невід'ємними частинами даного Договору. Фактом погодження Замовлення Покупця є виставлений Постачальником рахунок-фактура (п. 2.2. Договору).

Моментом виконання обов'язку Постачальника щодо передачі Товару вважається дата фактичного отримання Товару Покупцем та підписання ним накладних документів (п. 2.3. Договору).

На кожну поставлену партію Товару Постачальник надає такі документи: рахунок, товаротранспортну або видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат якості або інший документ, яким підтверджується його якість, сертифікат відповідності на вибір (у випадках передбачених чинним законодавством) (п. 2.7. Договору).

У відповідності до п. 3.1. Договору, ціна Товару визначається Сторонами на момент підписання Специфікації та підтверджується накладними, які оформляються Постачальником на кожну партію Товару. Будь-яка зміна ціни узгоджується з Покупцем за місяць до його поставки та підписання нової Специфікації.

Загальна сума Договору визначається за загальною вартістю поставлених та оплачених партій Товару протягом дії даного Договору згідно накладних документів (п. 3.2. Договору).

Розрахунки за кожну партію Товару здійснюються Покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставленого ним рахунку (п. 3.4. Договору).

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що строк проведення розрахунків Покупцем: 25% - передоплата від вартості Товару що постачається; 25% - протягом 5-ти банківських днів з моменту повідомлення про готовність Товару до відвантаження; решта 50% вартості Товару -протягом 14-ти календарних днів з моменту одержання ним Товару та видаткової накладної.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому випадку до виконання Сторонами своїх зобов'язань по даному Договору. Якщо жодна із Сторін за 1 (один) місяць до закінчення дії Даного Договору не заявить в письмовій формі про намір його припинити, Договір продовжує свою дію на наступний рік, на тих самих умовах. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від повного виконання та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору, а також від гарантійних зобов'язань.

Як про те зазначає Позивач у позовній заяві, у період з 22.03.2011р. по 07.09.2011р. Позивачем перераховано на 496081, 43 грн. за товар по Договору, що підтверджується банківськими виписками.

Станом на 01.04.2012 року Відповідач не поставив Позивачу товар на суму 8100, 96 грн.

У зв'язку з зазначеним вище, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 8100, 96 грн. за оплачений та не поставлений товар, 694, 88 грн. пені, 134,50 грн. трьох відсотків річних, 81,01 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, викладені у позовній заяві обставини не спростував.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №5-34/11 від 20.01.2011р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору перераховано у період з 24.01.2011р. по 07.09.2011р. Відповідачу грошові кошти у розмірі 496081, 43 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями банківськими виписок за період з 24.01.2012р. по 07.09.2011р.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, у період з 26.01.2011р. по 12.09.2011р. Відповідачем поставлено Позивачу товар та надано послуги на загальну суму 487890, 47 грн., згідно видаткових накладних та Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) належним чином засвідчені копії яких долучено Позивачем до матеріалів справи.

Як вже зазначалось вище, у відповідності до п. 2.2. Договору, товар поставляється партіями, з врахуванням плану виробництва Покупця. Термін поставки Товару: протягом 10-ти календарних днів після отримання Постачальником попередньої оплати.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

08.02.2012 року Позивач направив на адресу Відповідача з претензією №108/01-23 від 07.02.2012р. з вимогою про поставку товару (металопрокату) на оплачену Позивачем суму. Направлення претензії підтверджується доданим до матеріалів справи реєстром відправки поштової кореспонденції та поштовим чеком №4636 від 08.02.2012р., належним чином засвідчені копії яких додано Позивачем до матеріалів справи.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За ствердження Позивача, станом на момент подання позовної заяви та розгляду справи, Відповідач відповідь на претензію не надав, товар не поставив, кошти у розмірі 8100,96 грн. не повернув.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, суд приходить до висновку, що позов про стягнення основного боргу нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8100,96 грн. за непоставлений товар.

Також, Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача пені у розмірі 694, 88 грн. за період з 26.09.2011р. по 15.04.2012р. (203 дні) на підставі п. 5.2. Договору.

У відповідності до п. 5.2. Договору, за прострочення поставки або недопоставку Товару у строк, визначений у п. 2.2. цього Договору, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого Товару за кожен день прострочення, а також відшкодовує понесені Покупцем збитки згідно вимог п. 5.7. даного Договору.

З урахуванням умов п. 2.2. Договору, обов'язок по поставці товару для Відповідача настав з 28.09.2011 року.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з сукупного аналізу наведених норм, суд приходить до висновку про те, що строк нарахування штрафних санкцій не може бути змінений за домовленістю сторін в договірному порядку, якщо такий строк нарахування передбачений нормами закону, оскільки Господарським кодексом України встановлено пріоритетність розміру та строку штрафних санкцій встановлених законом перед договірними домовленостями сторін щодо строку нарахування штрафних санкцій.

Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості та керуючись ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені частково, виходячи з нарахування пені на суму заборгованості на строк у шість місяців у розмірі облікової ставки НБУ.

Беручи до уваги вищевикладене, суд здійснив наступний перерахунок пені із врахування настання строку виконання зобов'язань по поставці товару та строку передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Сума боргуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення8100,96 грн.28.09.2011р.-22.03.2012р.1770.042%608,908100,96 грн.23.03.2012р.-28.03.2012р.60.041%19,92За таких обставин, суд приходить до висновку , що з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 28.08.2011р. по 17.03.2012р. (183 дні) у розмірі 628, 82 грн. відповідно до розрахунку суду.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 134,50 грн. за період з 26.09.2011р. по 15.04.2012р. та інфляційні витрати у розмірі 81,01 грн. за період з жовтня по березень 2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню на суму 133, 83 грн. із врахування настання строку виконання зобов'язань, згідно розрахунку суду долученого до матеріалів справи.

Вимога про стягнення з Відповідача інфляційних збитків у сумі 81,01 грн., підлягає задоволенню повністю, згідно розрахунку Позивача долученого до матеріалів справи, перевіреного судом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1 ПАТ "Автомобільна компанія Богдан Моторс" підлягають частковому задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за позов майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто від 1 609,50 грн. до 64380,00 грн. на момент звернення Позивача до суду з позовною заявою.

Ціна позову у даній справі становить 9011,35 грн., тобто Позивач повинен був сплатити 1609,50 грн. судового збору, проте, як вбачається з платіжного доручення №753 від 20.04.2012р. Позивачем було сплачено судовий збір за розгляд Господарським судом міста Києва позовної заяви у даній справі у розмірі 1641,00 грн., тобто у розмірі більшому ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, про повернення Позивачу надлишкової суми сплаченого судового збору у розмірі 31,50 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південно-Західний Альянс»(03026, м. Київ, вул. Заболотного Академіка, буд. 33/162, літ. А; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №1»Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс»(43010, м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 42; код ЄДРПОУ 21752230) 8100 (вісім тисяч сто) грн. 96 коп. основної заборгованості, 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 82 коп. пені, 133 (сто тридцять три) грн. 83 коп. трьох відсотків річних, 81 (вісімдесят одна) грн. 01 коп. інфляційних збитків, 1597 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім) грн. 58 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

4. Повернути Дочірньому підприємству «Автоскладальний завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс»(43010, м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 42; код ЄДРПОУ 21752230) з державного бюджету надлишкову суму сплаченого судового збору у розмірі 31 (тридцять одна) грн. 50 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Г.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 28.05.2012р.