Рішення № 24374999, 24.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/34/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.12 Справа № 5009/1330/12

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м.Київ, вул. Рейтарська, 37)

до відповідача: Новомиколаївської загальноосвітньої школи-інтернату (72353, с.Новомиколаївка Мелітопольського району Запорізької області, вул. Леніна, 7)

про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 7 від 03.01.2012 р.;

від відповідача: Мартиненко О.В., наказ № 119-к від 25.11.2011 р., директор;

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Новомиколаївської загальноосвітньої школи-інтернату 8960,53 грн. шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 1172, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 9, 27 Закону України «Про страхування», а також норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів». Вказує, що відповідно до наведених норм права до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Вважає, що в даному випадку відповідальним по відшкодуванню збитків є Новомиколаївська загальноосвітня школа-інтернат.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/1330/12, присвоєно номер провадження справи № 30/34/12, розгляд якої призначено на 25.04.2012 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Новомиколаївська загальноосвітня школа-інтернат -відповідач у справі -у відзиві за позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує. Вважає, що у відповідача відсутні правові та документальні підстави відповідати за правопорушення ОСОБА_3, який керував автомобілем під час ДТП і перебував в трудових відносинах з Новомиколаївською загальноосвітньою школою-інтернатом, оскільки наказом по школі-інтернату від 04.07.2011р. № 06-к, ОСОБА_3 був звільнений за власним бажанням. Крім того зауважує, що Новомиколаївська загальноосвітня школа-інтернат фінансується за рахунок обласного бюджету, відповідно до рішення Запорізької обласної ради від 29.12.2011 № 3 «Про обласний бюджет на 2012 рік». Кошторис Новомиколаївської загальноосвітньої школи-інтернату на 2012 рік, затверджений начальником управління освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації 03.02.2012 року. Відповідно до п.7.1.3.5 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, відшкодування майнової шкоди юридичним та фізичним особам, здійснюються за кодом 1135 "Інші видатки" економічної класифікації видатків бюджету. При цьому відповідач відзначає, що у кошторисі Новомиколаївської загальноосвітньої школи-інтернату на 2012 рік, по 1135 коду економічної класифікації видатків бюджету, передбачені кошти лише на відрахування грошових коштів профспілковим організаціям. На підставі лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування на 2012 рік від 27.01.2012, яка видана Управлінням освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, фінансування Новомиколаївської загальноосвітньої школи-інтернату передбачено тільки на оплату праці працівників бюджетної установи та на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування від сторін додаткових доказів ухвалою господарського суду від 25.04.2012 р. розгляд справи відкладено до 24.05.2012 р.

За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні 24.05.2012 р. в повному обсязі підтримав доводи та вимоги позовної заяви, а також надав належним чином завірені копії витребуваних судом документів, зокрема, банківські виписки по сплаті страхового відшкодування.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, а також зауважив, що у зв'язку з відсутністю коштів виконання рішення суду є проблематичним.

В судовому засіданні 24.05.2012 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.02.2010 р. по греблі ДГЕС з боку по вул. Вінтера в напрямку вул. Б. Хмельницького сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля ЧЕРРІ держ. реєстр. номер НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_3, та автомобіля Mitsubishi LANCER держ. реєстр. номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4

Відділом ДАІ м. Запоріжжя була складена Довідка за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 25.02.2010 р. по греблі ДГЕС з боку по вул. Вінтера в напрямку вул. Б. Хмельницького, в якій зазначено, що в наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Mitsubishi LANCER держ. реєстр. номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження: капот, передній бампер, ліве крило та фара (арк. справи 15, 16).

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду м. Дніпропетровська від 11.03.2010р. водія ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні вказаного правопорушення і притягнуто до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що автомобіль Mitsubishi LANCER держ. реєстр. номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_6.

Згідно договору добровільного комплексного страхування на транспорті від 16.04.2009 р. № 009022/4002/0000052 (надалі -Договір страхування) автомобіль Mitsubishi LANCER держ. реєстр. номер НОМЕР_2 застрахований в страховій компанії Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «КРЕДО-КЛАСИК», правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»(позивач у справі). Вигодонабувач -Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

26.02.2010 р. позивачем було прийнято повідомлення про ДТП та зареєстровано заяву про виплату страхового відшкодування на підставі договору страхування.

Зазначена ДТП визнана страховим випадком.

З метою встановлення вартості матеріальної шкоди, ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у судового експерта Тавтелєва В.В.

Згідно зі Висновком автотоварознавчого дослідження № 389 від 11.03.2010 р., складеного експертом -автотоварознавцем Тавтелєвим В.В., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Mitsubishi LANCER держ. реєстр. номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, склав 43836,78 грн.

21.04.2010 р. фахівцями страхової компанії складено страховий акт № 39518 та розраховано суму страхового відшкодування з урахуванням страхової суми, вартістю складових, що підлягають заміні з урахуванням зносу та франшизи, яка склала 33950,53 грн.

За умовами договору на запит позивача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(Вигодонабувач за Договором страхування) листом від 12.04.2010 р. (вих.№ 17-36/41-148) повідомлено про спосіб отримання страхового відшкодування.

На підставі умов Договору страхування, наданих страхувальником документів та Страхового акту № 39518 від 21.04.2010 р., позивачем розрахована та згідно платіжного доручення № 005528 від 22.04.2010 р. виплачено суму 33950,53 грн. страхового відшкодування.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 станом на момент скоєння ДТП згідно з полісом обов'язкового страхування № ВА/9443243 була застрахована у страховій компанії ПАТ «СК «Оранта-Січ». Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого, в полісі встановлено у розмірі 25500 грн., франшиза -510 грн.

Листом від 22.06.2010 р. (вих. № 1074) ПрАТ «СК «УНІКА»звернулось до ВАТ «Оранта-Січ»із регресною вимогою сплатити 24990,00 грн. страхового відшкодування.

ВАТ «СК «Оранта-Січ»в період з 21.07.2010 р. по 27.07.2010 р. було перераховано на користь позивача кошти в розмірі 24990,00 грн.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3, який керував автомобілем під час ДТП, перебував в трудових відносинах з Новомиколаївською загальноосвітньою школою-інтернатом (відповідачем у справі), 26.06.2010 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про сплату 8960,53 грн. в порядку регресу.

Вказане звернення позивача залишене відповідачем без відповіді.

Позовні вимоги про стягнення з стягнення з Новомиколаївської загальноосвітньої школи-інтернату 8960,53 грн. шкоди в порядку регресу є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом на підставі зібраних доказів у справі, зокрема, довідки Відділу ДАІ м. Запоріжжя № 8579619 від 25.02.2010 року, постанови Мелітопольського міськрайонного суду м. Дніпропетровська від 11.03.2010р., 25.02.2010 р. ОСОБА_3, керуючи автомобілем ЧЕРРІ держ. реєстр. номер НОМЕР_1, рухаючись по греблі ДГЕС з боку по вул. Вінтера в напрямку вул. Б. Хмельницького, при зміні напряму руху не переконався в безпеці, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Mitsubishi LANCER держ. реєстр. номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4 Своїми діями водій ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Внаслідок ДТП було пошкоджено, зокрема, автомобіль Mitsubishi LANCER держ. реєстр. номер НОМЕР_2. Загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю Mitsubishi LANCER держ. реєстр. номер НОМЕР_2, відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 389, складеного 11.03.2010 року експертом Тавтелєвим В.В., становить 43836,78 грн. (арк. справи 20-42).

Також судом встановлено, що вказаний транспортний засіб було застраховано власником ОСОБА_6 в страховій компанії Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «КРЕДО-КЛАСИК», правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», відповідно до договору добровільного комплексного страхування № 009022/4002/0000052 від 16.04.2009 року, у зв'язку з чим на підставі страхового акту № 39518 від 21.04.2010 року, та заяви страхувальника позивачем, на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором страхування, сплачено Вигодонабувачу за Договором страхування суму страхового відшкодування у сумі 33950,53 грн., що підтверджується наданим до матеріалів справи платіжним дорученням № 005528 від 22.04.2010 р.

Разом з тим, судом встановлено, що інший учасник ДТП: транспортний засіб автомобіль ЧЕРРІ держ. реєстр. номер НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_3 належить Новомиколаївській загальноосвітній школі-інтернату. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 станом на момент скоєння ДТП згідно з полісом обов'язкового страхування № ВА/9443243 була застрахована у страховій компанії ПАТ «СК «Оранта-Січ». Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого, в полісі встановлено у розмірі 25500 грн., франшиза -510 грн.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Пункт 2 ст. 1187 ЦК України закріплює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 5 зазначеної статті визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Відповідач не довів того, що завдана позивачу шкода була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу позивача.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Звільнення від відшкодування можливе лише у разі, якщо той, хто заподіяв шкоду, доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.п.).

Матеріалами справи встановлено, що власником транспортного засобу є Новомиколаївська загальноосвітня школа-інтернат (відповідач у справі).

Вина працівника інтернату ОСОБА_3 в скоєнні ДТП та спричиненні ушкоджень майну (автомобілю) який було застраховано позивачем підтверджуються матеріалами справи, зокрема, Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.03.2010 р. по справі № 3-1717.

У зв'язку з цим суд відзначає, що поданими позивачем письмовими доказами доведено склад правопорушення, а саме факт спричинення шкоди власнику автомобільного транспорту, протиправність поведінки, розмір шкоди, а також причинний зв'язок.

Належних доказів відсутності вини відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки та особа, яка відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, не надав. Також відповідач не довів, що завдана шкода була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Як вже зазначалося вище, матеріалами справи підтверджено, що вина водія ОСОБА_3, який керував автомобілем, у вчиненні ДТП доведена належним чином, у зв'язку з чим у відповідача, як юридичної особи, з якою зазначений водій перебував у трудових відносинах на час скоєння ДТП, виник обов'язок відшкодувати завдані збитки Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УНІКА», яке отримала право вимоги від потерпілого.

Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених норм, до позивача зважаючи на розмір фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, є Новомиколаївська загальноосвітня школа-інтернат.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Зважаючи на те, що цивільна правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ПАТ «Оранта-Січ»і збитки в розмірі 24990,00 грн. були сплачені страховою компанією, відшкодуванню належить сума 8960,53 грн. ( 33950,53 грн. -24990,00 грн.).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В даному випадку, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог про стягнення майнової шкоди в порядку регресу.

Щодо доводів відповідача, що Новомиколаївська загальноосвітня школа-інтернат фінансується за рахунок обласного бюджету і в її кошторисі на 2012 рік такі не передбачені, суд зауважує, що відповідач в разі відсутності коштів не позбавлений можливості передбачити такі витрати при плануванні наступного бюджетного року та узгодити з позивачем питання про відстрочення сплати боргу на стадії виконавчого провадження. Посилання на звільнення на даний час водія ОСОБА_3 судом до уваги не приймається як безпідставні, оскільки на час страхової події останній перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з Новомиколаївської загальноосвітньої школи-інтернату 8960,53 грн. шкоди в порядку регресу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(м. Київ) до Новомиколаївської загальноосвітньої школи-інтернату (с. Новомиколаївка Мелітопольського району Запорізької області) задовольнити повністю.

Стягнути з Новомиколаївської загальноосвітньої школи-інтернату (72353, с.Новомиколаївка Мелітопольського району Запорізької області, вул. Леніна, 7, код ЄДРПОУ 20518940; розрахункові рахунки не відомі) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533; р/р 26500455 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) 8960 (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 53 коп. шкоди в порядку регресу та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн.. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 29.05.2012 р.