Ухвала суду № 24372346, 10.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" травня 2012 р. м. Київ К-28052/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010 року

у справі №2а-38943/09/2070

за позовом Державного племінного птахівничого підприємства «Роздольне»(надалі -ДППП «Роздольне»)

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області (надалі -ДПІ у Зміївському районі Харківської області)

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі Харківської області №0000312310/0 від 01.04.2009р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010р., позов було задоволено. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі Харківської області №0000312310/0 від 01.04.2009р.; судовий збір стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 3,40грн.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у позові.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.09.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.09.2008р., про що складено акт №396/23/19461494 від 20.03.2009р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення п.п.8.6.1 «а»п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». А саме, здійснення погашення заборгованості по заробітній платі власною продукцією та товарними запасами підприємства на загальну суму 52185,72грн. без попереднього погодження з податковим органом.

За наслідками перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.04.2009р. №0000312310/0, яким застосовано до ДППП «Роздольне»штрафні санкції в розмірі 52186,00грн.

Так, перевіркою ДППП «Роздольне»встановлено, що у зв'язку із наявністю у підприємства податкового боргу станом на 14.11.2003р. на загальну суму 178043,77грн., податковим органом було направлено платнику податків першу податкову вимогу №1/151 від 14.11.2003р. та у подальшому, зареєстровано податкову заставу майна боржника, про що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна здійснено запис від 24.01.2004р. за №18079321.

Статтею 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено загальні положення про податкову заставу, її зміст, час виникнення, межі.

Згідно із пунктом 1.17 статті 1 цього Закону податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. Отже, у силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону;

Відповідно до положень п.8.1 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 вищезазначеного Закону право податкової застави виникає у разі:

- неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації;

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Згідно з положеннями підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Підпунктом 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 цього Закону встановлено, що у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

Разом з тим, приписами п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»обумовлено, що не можуть бути використані як джерела погашення боргу платника податків за його самостійним рішенням, або за рішенням органу стягнення, зокрема, кошти юридичної особи, які використовуються для виплат заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із таким підприємством.

Приписами ч.3 ст.23 Закону України «Про оплату праці»встановлено, що колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою, крім товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

До такого переліку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993р. №244 товарні запаси та продукцію позивача не віднесено.

Таким чином, з огляду на те, що згідно приписів ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці», оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак