Ухвала суду № 24372282, 03.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" травня 2012 р. м. Київ К-34690/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2010р.

у справі №2а-16664/10/0570

за позовом Державне підприємство «Добропіллявугілля»(надалі -ДП «Добропіллявугілля»)

до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (надалі -Добропільська ОДПІ)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Добропільської ОДПІ:

- №0000741540/0 від 14.04.2010р. у розмірі 50% штрафна санкція з плати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у сумі 91999,13грн. в повному обсязі;

- №0001131540/0 від 14.04.2010р. у розмірі 10% штрафної санкції з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 4887,68грн., в частині визначення зобов'язання на суму 2123,58грн.;

- №0000721540/0 від 14.04.2010р. у розмірі 20% штрафної санкції з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 20440,12 грн., в частині визначення зобов'язання на суму 20334,13грн.;

- №0000731540/0 від 14.04.2010р. у розмірі 50% штрафної санкції з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 55923,50грн., в частині визначення зобов'язання на суму 54506,31грн.;

- №0000691540/0 від 14.04.2010р. у розмірі 20% штрафної санкції зі збору за спеціальне водокористування у сумі 4014,38грн., в частині визначення зобов'язання на суму 1177,63грн.;

- №0000701540/0 від 14.04.2010р. у розмірі 50% штрафної санкції зі збору за спеціальне водокористування у сумі 4749,92грн., в частині визначення зобов'язання на суму 984,31грн.;

- №0001561540/0 від 15.04.2010р. у розмірі 20% штрафної санкції з плати земельного податку з юридичних осіб у сумі 212,54грн. в повному обсязі;

- №0001571540/0 від 15.04.2010р. у розмірі 10% штрафної санкції з плати земельного податку з юридичних осіб у сумі 202,67грн. в повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2010р., позов було задоволено повністю. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Добропільської ОДПІ: №0000741540/0 від 14.04.2010р.; №0001131540/0 від 14.04.2010р. в частині визначення зобов'язання на суму 2123,58грн.; №0000721540/0 від 14.04.2010р. в частині визначення зобов'язання на суму 20334,13грн.; №0000731540/0 від 14.04.2010р. в частині визначення зобов'язання на суму 54506,31грн.; №0000691540/0 від 14.04.2010р. в частині визначення зобов'язання на суму 1177,63грн.; №0000701540/0 від 14.04.2010р. в частині визначення зобов'язання на 984,31грн.; №0001561540/0 від 15.04.2010р.; №0001571540/0 від 15.04.2010р. Судовий збір в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка позивача з питань порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно узгоджених сум податкових зобовязань зі збору за спеціальне водокористування, платі за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету України, збору до фонду за забруднення навколишнього природного середовища, із земельного податку з юридичних осіб відокремленим підрозділом «Шахта «Білицька»ДП «Добропіллявугілля»за період з 30.05.2008р. по 26.02.2010р., про що складено акт перевірки від 02.04.2010р. №283/15-1/26319472.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення граничних термінів сплати до бюджету податків та зборів (інших обов'язкових платежів), а саме:

- зі збору за спеціальне водокористування всього у сумі 32436,05грн., у т. ч. із затримкою до 30 днів - 2864,28грн., від 30 до 90 днів - 20071,86грн., із затримкою понад 90 днів - 9499,91грн.;

- зі сплати за користування надрами для видобування корисних копалин всього у сумі 262924,41грн., у т. ч. із затримкою до 30 днів - 48876,80грн., із затримкою від 30 до 90 днів - 102200,61грн., із затримкою понад 90 днів - 111847,00грн.;

- зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету всього у сумі 183998,24грн., в т. ч. із затримкою понад 90 днів у сумі 183998,24грн.;

- зі збору за до фонду за забруднення навколишнього природного середовища всього у сумі 5074,46грн., в т. ч. із затримкою до 30 днів - 502,20грн., із затримкою від 30 до 90 днів сумі - 1450,85грн., із затримкою понад 90 днів у сумі 3121,41грн.;

- із земельного податку з юридичних осіб у загальній сумі 3089,36грн., в т. ч. із затримкою до 30 днів включно - 2026,68 грн., із затримкою від 31 до 90 днів - 1062,68грн.

За підставі зазначених висновків прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0000741540/0 від 14.04.2010р., яким позивачу визначено штрафну санкцію (у розмірі 50%) з плати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у сумі 91999,13грн.;

- №0001131540/0 від 14.04.2010р., яким позивачу визначено штрафну санкцію (у розмірі 10%) з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 4887,68грн.;

- №0000721540/0 від 14.04.2010р., яким позивачу визначено штрафну санкцію (у розмірі 20%) з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 20440,12грн.;

- №0000731540/0 від 14.04.2010р., яким позивачу визначено штрафну санкцію (у розмірі 50%) з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 55923,50грн.;

- №0000691540/0 від 14.04.2010р., яким позивачу визначено штрафну санкцію (у розмірі 20%) зі збору за спеціальне водокористування у сумі 4014,38 грн.;

- №0000701540/0 від 14.04.2010р., яким позивачу визначено штрафну санкцію (у розмірі 50%) зі збору за спеціальне водокористування у сумі 4749,92грн.;

- №0001561540/0 від 15.04.2010р., яким позивачу визначено штрафну санкцію (у розмірі 20%) з плати земельного податку з юридичних осіб у сумі 212,54грн.;

- №0001571540/0 від 15.04.2010р. яким позивачу визначено штрафну санкцію (у розмірі 10%)з плати земельного податку з юридичних осіб у сумі 202,67грн.

В ході судового розгляду справи судом встановлено і не заперечувалось сторонами, що відповідач самостійно змінив призначення платежів за платіжними дорученнями та направив сплачені позивачем суми на погашення недоїмки - податкового боргу зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, земельного податку з юридичних осіб, плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, збору за спеціальне водокористування за зазначеними в акті перевірки від 02.04.2010р. №283/15-1/26319472 деклараціями (розрахунками), внаслідок чого у позивача настав обов'язок сплатити штраф за несплачену протягом граничних строків узгоджену суму податкового зобов'язання.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що був чинним на час правовідносин, визначено порядок сплати зобов'язань платників податків, зокрема п.п.17.1.7 п.17 ст.17 Закону встановлено відповідальність у вигляді штрафу за порушення граничних строків сплати узгоджених сум зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що узгоджені суми податкових зобов'язань позивача підтверджено наявними копіями податкової декларації та платіжних доручень із зазначенням періодів за які проведено оплату у відповідних графах призначення платежу.

Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суди попередніх інстанцій правильно звернули увагу на те, що норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», дійсно, передбачено пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, вищезазначені норми цього ж Закону України не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому, слід звернути увагу на те, що нормами п.16.3.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органам було надано право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п.1.3 Закону включає суму пені) на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини) за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу; або, якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Отже, цілком правомірно, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що на час виникнення правовідносин не було передбачено права у податкового органу за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) направляти кошти такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (і про це зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення по відповідному податку нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому, відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Крім того, дійсно п.п.8.6.2 п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з урахуванням положень п.п.«б»п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платників податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зміна призначення платежу за наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями здійснена податковим органом поза межами наданих законодавством повноважень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак