Ухвала суду № 24371844, 19.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2012 р. м. Київ К-29785/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року

у справі №2а-45437/09/1670

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі -Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області)

до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -СПД ОСОБА_1)

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діорит»(надалі -ТОВ «Діорит»)

про стягнення коштів, -

встановив:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання стягнення з СПД ОСОБА_1 на користь держави грошових коштів, одержаних без установлених законом підстав.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2010р., у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх судових інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанцій, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, між ТОВ «Діорит»та СПД ОСОБА_1 було укладено договір оренди транспортного засобу №27/03-57 від 09.04.2007р. без нотаріального посвідчення. Згідно умов цієї угоди ТОВ «Діорит»отримало в тимчасове платне користування транспортний засіб для перевезення своїх працівників. Під час укладення угоди сторони домовилися з усіх істотних умов договору відповідно до ст.180 ГК України зокрема: предмет, ціна та строк дії договору. Умовами про предмет у договорі було визначено найменування, та кількість, а також вимоги до його якості.

Зокрема, п.1.2 договору було встановлено, що в оренду передається автобус пасажирський, білого кольору, марки та моделі 35С ІVЕСО, 2002р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 2800 куб.см. Пунктом 1.5 цього договору встановлено розмір орендної плати - 7000,00грн. на місяць. У пункті договору 1.7. зазначено строк дії договору - до 31.12.2012р.

Крім того п.п.1.1., 2.1. договору встановлено, що в оренду передається транспортний засіб, що був у експлуатації, в технічно справному та укомплектованому стані, що забезпечує його нормальну експлуатацію. Пунктом 1.6. договору визначено порядок приймання-передачі об'єкту оренди - згідно цього порядку транспортний засіб передається за відповідним актом.

Вказані обставини стали відомі податковому органу під час проведення виїзної планової перевірки ТОВ «Діорит»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 30.06.2008р., за наслідками якої складено акт №2747/23-210/31529741 від 30.09.2008р.

Таким чином, позивач дійшов висновку про те, що згідно ст.220 Цивільного кодексу України зазначений договір між ТОВ «Діорит»та СПД ОСОБА_1 є нікчемним та згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним, в зв'язку з чим грошові кошти отримані СПД ОСОБА_1 підлягають стягненню за рішенням суду.

Відповідно до ст.799 ЦК України - договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Укладений договір оренди транспортного засобу не був нотаріально посвідчений, але за наслідками розгляду позовної заяви ТОВ «Діорит»на підставі ч.2 ст.220 ЦК України, рішенням господарського суду Полтавської області від 28.10.2008р. у справі №22/218, було визнано дійсним договір оренди транспортного засобу №27/03-57 від 09.04.2007р.

Частиною 3 статті 19 ГК України передбачено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах як збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності; фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни; та ін.

Однак, з урахуванням приписів ст.ст.4-5 ГПК України, якими обумовлено, що рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України, а невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій стосовно відсутності підстав для висновку про нікчемність договору №27/03-57 від 09.04.2007р. та застосування адміністративно-господарських санкцій пов'язаних з недійсністю правочину.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області -залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак